Упрощенная HTML-версия
56
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.240.
ТВАРИННИЦТВО. Конярство
УДК 636.1; 636.22/.29
природи з високою ефективністю. Переваги МКЕ: висока
ефективність розділення зразка, невеликий об’єм аналізо-
ваної проби і буферів; не потребує застосування високочис-
тих, дорогих органічних розчинників; відсутність колонки і
сорбенту; швидкість досліджень. Наведено дані досліджень
щодо вмісту у преміксах вітамінів групи B (B
1
, B
2
, B
3
, B
5
, B
6
,
BC), які проводились на приладі “Капель-105/105М” цим
методом. Аналіз похибки результатів засвідчив, що вітамін
B
1
у досліджуваних преміксах — 0,5%, 0,1 та 0,04% мав
вищі показники на 15,6%, 10,0 та 7,2% відповідно порівняно
із задекларованими. Уміст вітаміну B
2
у преміксі 0,5% був
меншим на 4,16%, у преміксі 0,1% — на 10,6, а у преміксі
0,04% — вищим на 7,5%. Проаналізовано невідповідність
інших вітамінів щодо їх вмісту у преміксах. Загалом похибка
між задекларованими кількостями вищеназваних вітамінів у
преміксах та одержаними результатами за МКЕ коливалась
у межах від 1,25 до 15,6%.
636.1 Конярство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.09:617.7:636.1
2016.3.240. ВНУТРІШНЬООЧНИЙ ТИСК У КЛІНІЧНО ЗДО-
РОВИХ ТА ХВОРИХ НА УВЕЇТ КОНЕЙ
/ Меженський А.О. //
Ветеринарна біотехнологія: бюлетень. — К., 2016. — Вип.
28. — С. 188–195. — Бібліогр.: 21 назва.
Коні, увеїт коней, внутрішньоочний тиск у коней, тоно-
метрія апланаційна, діагностика увеїту.
За допомогою портативного електронного контактного
апланаційного ветеринарного тонометра Tonovet (Tiolat, Фін-
ляндія) визначено внутрішньоочний тиск у клінічно здорових
коней. Установлено: OS=23,9±4,7 мм рт. ст., OD=21,3±4,5 мм
рт. ст., що відповідає референтним значенням, одержаним
за використання інших тонометрів. При цьому у коней, хворих
на гострий та хронічний увеїт, навіть за незначних клінічних
змін в ураженому оці показники тиску достовірно знижува-
лись. Найбільш значне зниження (P<0,001) було у коней за
хронічного (рецидивуючого) увеїту — на 8,6 та 7,3 мм рт. ст.
до 15,3±2,9 та 14,1±1,8 мм рт. ст. у лівому та правому очах
відповідно порівняно з показниками клінічно здорових коней.
За результатами досліджень апланаційну тонометрію реко-
мендовано використовувати як інформативний та об’єктив-
ний метод діагностики увеїту коней.
УДК 636.1(091)(477.54/.62)
2016.3.241. ІСТОРІЯ ХАРКІВСЬКОГО ІПОДРОМУ
/ Тка-
чова І.В., Кунець В.В., Глушак І.І. // Науковий вісник Націо-
нального університету біоресурсів і природокористування
України: зб. наук. пр. — К., 2015. — Вип. 207. — С. 38–47. —
(Сер. Технологія виробництва і переробки продукції тварин-
ництва). — Бібліогр.: 4 назви. Шифр 545427.
Кінний спорт, Харківський іподром, конярство в Україні,
історія конярства, коні верхові (призери, рекордисти).
На території України у 1848 р. (4 лютого) засновано пер-
ший іподром — Харківський. Проте історія його виникнення
починалась з появи кінських ярмарків у часи заселення
Слобідської України ще у XVII ст. У 40-х роках ХІХ ст. у
Харкові засновано земську стайню (понад 60 жеребців).
У 1854 р. на Хрещенський ярмарок з кінних заводів достав-
лено 3328 коней (2400 придатних до військової служби) з
різних губерній (Харківська, Полтавська, Катеринославська,
Орловська, Рязанська, Чернігівська, Тульська). У 1848 р.
засновано “Харківське товариство охотників для рисистих
перегонів”, до якого увійшли найвідоміші кіннозаводчики
Харківської губернії. Статутом від 4 лютого 1848 р. вста-
новлено правила перегонів, зимових і літніх призів, устрій
іподрому. Описано розвиток Харківського іподрому (ХІп),
пов’язаний з діяльністю генерала Даниїла Карловича Гер-
беля (1819–1873 рр.) — головного управителя харківських
стаєнь (3-й кіннозавод. округ). У ті часи ХІп являв собою центр
племінного кіннозаводства. У 1876 р. — на скачках у Росії
з’явився тоталізатор, що сприяло розвитку чистокровного
кіннозаводства. З відміною кріпацтва і розоренням поміщиків
іподром потерпав від занепаду. Відродження його розпоча-
лось у 1896 р. завдяки харківському поміщику І.М. Ільєнку —
талановитому спортсмену і тренеру, а також селекціонеру,
справжньому фанату чистокровних верхових коней. Окрес-
лено позитивні зміни в організації ХІп, зумовлені старанням
фанатів кінного спорту та архітекторів у кінці ХІХ та по-
чатку ХХ ст. Описано часи Жовтневої революції 1917 р.
і Громадянської війни, коли Україна втратила майже все
поголів’я племінних коней, а ХІп припинив свою діяльність.
Зі стабілізацією влади у Харкові в жовтні 1921 р. знову від-
крито скакове коло ХІп, де відбувались перші в республіці
повоєнні скачки. Організовано Харківську тренконюшню з
рисистим і скаковим відділеннями, що в подальшому стала
базою проведення Всеукраїнських кінноспортивних змагань.
У 1930 р. ХІп одержав статус Всесоюзного, увійшов у 4-ку
кращих іподромів СРСР (з Московським, Ленінградським,
П’ятигорським). Наведено ряд знаменитих чистокровних
коней і рисаків, які увійшли в історію конярства нашої країни.
Це — призери, переможці і рекордисти з 1844 по 2002 р.н.
Описано розвиток ХІп за часів СРСР, коли на ньому випро-
бовувались коні з кінних заводів України, Росії, Білорусії та
Литви (у 1988 р. коней було представлено із 35 господарств).
Показано динаміку випробувань коней на ХІп за 1998–
2008 рр. Зазначено, що починаючи з 1991 р. іподром почав
втрачати виробничу базу, тренерський склад, поголів’я ко-
ней та свою активну діяльність. А в 2008 р. на Харківському
іподромі відбулись останні випробування рисистих коней.
У висновках наголошується на болючій потребі відродження
славетного кінноспортивного комплексу та загалом вітчиз-
няного рисистого кіннозаводства, які в інших країнах мають
відчутний внесок прибутків в їхню економіку.
УДК 636.1(477.44)
2016.3.242. СТАН КОНЯРСТВА В ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
/
Льотка Г.І., Матвієнко А.Л. // Науковий вісник Національного
університету біоресурсів і природокористування України: зб.
наук. пр. — К., 2015. — Вип. 207. — С. 175–181. — (Сер. Тех-
нологія виробництва і переробки продукції тваринництва). —
Бібліогр.: 7 назв. Шифр 545427.
Конярство Вінниччини, коні (рисисті, верхові).
Станом на 01.01.2014 р. у Вінницькій обл. діють три суб’єк-
ти племінної справи з конярства: ТОВ “Племзавод Україна”
(Липовецький р-н), ТОВ “Вінницький кінний завод” (Ора-
тівський р-н) та ПОП “Рідний край” (Ямпільський р-н), де
утримують 144 гол. коней, що на 30% менше, ніж у 2009 р.
Частка племінних коней в області (6,1%) свідчить про кризо-
вий стан галузі. Наведено характеристику племінних коней
господарств області, яка показує, що серед порід коней
(російська рисиста, українська верхова) до класу “Еліта”
належать 125 гол. (87%). Племінні господарства надають
перевагу рисистим породам і тільки ТОВ “Вінницький кін-
ний завод” Оратівського р-ну традиційно розводить коней
української верхової породи, які всі належать до класу “Елі-
та”. Основною продукцією племгосподарств є племінний
молодняк. У 2012 р. ТОВ “Вінницький кінний завод” реалі-
зував 44 гол. коней класу “Еліта”. За період 1981–2014 рр.
чисельність коней у Вінницькій обл. скоротилась на 67% і
становить 17,5 тис. гол., з яких у господарствах населен-
ня — 15,0 тис. гол. Це свідчить про відсутність державної
підтримки галузі, яка б могла мати перспективу у кінному
туризмі, центрах іпотерапії, пунктах прокату та спортивних
клубах.
УДК 636.1:636.09:616.7
2016.3.243. ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНИХ МЕТОДИК
НА ОСНОВІ ПЛАЗМИ ТА СИРОВАТКИ КРОВІ У КОНЕЙ
/