Упрощенная HTML-версия
55
№ 3 (69), 2016
2016.3.239.
ТВАРИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 636/639; 636.0
бережного Лісостепу України. Узагальнена оцінка садових Т.
серії “Romantica” за ознаками декоративності та господар-
сько-біологічними властивостями (76–87 зі 100) свідчить, що
троянди цієї серії, вирощені в районі інтродукції, проявили
високу декоративність і заслуговують на впровадження у
виробництво.
636/639 ТВАРИННИЦТВО
636.0 Загальні питання
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.082:60:577.21
2016.3.235. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ
У СИСТЕМІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ТВА-
РИН
/ Копилов К.В., Метлицька О.І., Мохначова Н.Б., Су-
прович Т.М. // Вісник аграрної науки. — 2016. — № 6. —
С. 43–47. — Бібліогр.: 10 назв.
Молекулярно-генетичний моніторинг, збереження тва-
рин, генофонд тварин, породи тварин аборигенні, моніто-
ринг структурних генів, мутації, селекція тварин, локуси,
ДНК.
Наголошується на тому, що аборигенні породи тварин —
це носії унікальної генетичної інформації, яку неможливо від-
творити сучасними методами селекції. У певних екосистемах
економічно доцільно їх розводити в чистоті, а також потрібна
пряма інтродукція в зони, де неможливе відтворення високо-
продуктивних форм. З огляду на це, рекомендується вивчати
генофонди аборигенних порід, відшуковувати нові корисні
гени кількісних або інших ознак (продуктивності, стійкості
до захворювань, стресів тощо), які надалі використовувати
у селекції. Висвітлено особливості і параметри щодо від-
бору зразків для досліджень за генетичними маркерами
с.-г. тварин різних видів і порід, розроблені під егідою FAO
Міжнародною програмою з метою збереження різноманіття
генетичних ресурсів тварин і рослин.
УДК 636.082:612.118.221.3:60
2016.3.236. ВПЛИВ КРІОПРОТЕКТОРІВ І НИЗЬКИХ ТЕМ-
ПЕРАТУР НА ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ЕРИТРОЦИТІВ БИКА, КОНЯ
ТА КРОЛИКА
/ Улізко П.Ю., Боброва О.М. // Проблемы
криобиологии и криомедицины. — 2016. — Т. 26, № 2. —
С. 184.
Кріоконсервування еритроцитів тварин, бугай, кінь, кро-
лик, кріопротектори, гемоліз.
Представлено оптимальну комбінацію кріопротекторів, яка
дала можливість одержати найменший гемоліз після кріо-
консервування еритроцитів бугая, коня та кролика: 15% —
ПЕО-1500; 10% — ДМСО; 5% — 1,2-ПД; 5% — сахарози.
Інкубування та заморожування в підібраному середовищі
не призводило до істотного погіршення осматичних власти-
востей еритроцитів. Моделювання трансфузії показало, що
протягом 24 годин гемолізується не більше 5,5% клітин у
плазмі та 6,4% — у фізіологічному розчині.
УДК 636.084.412
2016.3.237. ДОВІДНИК З ПОВНОЦІННОЇ ГОДІВЛІ СІЛЬ-
СЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
/ Ібатуллін І.І., Бащен-
ко М.І., Жукорський О.М., Мельник Ю.Ф., Кандиба В.М.,
Руденко Є.В., Іонов І.А., Михальченко С.А., Цвігун А.Т., Дол-
гая М.М., Золотарьов А.П., Єлецька Л.М., Юрченко С.Г.,
Кравченко Ю.С., Саприкін В.О., Газієв Б.М., Косов М.О., По-
мітун І.А., Косова Н.О., Ткачова І.В., Вакуленко І.С., Костен-
ко В.І., Боярчук С.В. — К., 2016. — 336 с. Шифр 547489.
Норми годівлі с.-г. тварин, ВРХ, вівці, кози, коні, свині,
кролі, кури, індики, качки, гуси, страуси.
Представлено новітні норми, раціони і технології біологічно
повноцінної годівлі всіх статево-вікових груп с.-г. тварин і
птиці, основані на принципах енергетичної оцінки, для до-
сягнення генетичного потенціалу продуктивності, відтворної
здатності, профілактики порушень травлення, аліментарних
захворювань, імунодефіциту, продовження продуктивного
довголіття тварин вітчизняних порід і кросів та одержання ви-
сокоякісної продукції. Матеріал диференційовано за нормами
годівлі: великої рогатої худоби (молочного і м’ясного напряму
продуктивності); холостих, суягних і лактуючих вівцематок
(вовново-м’ясного, м’ясо-вовнового, шубного, смушкового та
м’ясо-сального напрямів), молочних кіз та інших с.-г. тварин
(свиней, коней, кролів). Висвітлено нормування годівлі с.-г.
птиці (курей, індиків, качок, гусей, страусів).
УДК 636.087.7:65.012.7
2016.3.238. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ БЕЗПЕЧНОСТІ
ЗООТЕХНІЧНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК
/ Левицький Т.Р. //
Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного
контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових
добавок і Інституту біології тварин. — Л., 2016. — Вип. 17,
№ 1. — С. 38–43. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр 547349.
Кормові добавки (безпечність), годівля тварин, токсич-
ність кормових добавок, ризики, безпечні продукти, зако-
нодавство ЄС та України, екобезпека.
Повідомляється, що на основі вимог законодавства Євро-
пейського Союзу щодо безпечності зоотехнічних кормових
добавок (БЗКД) в Україні розроблено схему досліджень ЗКД
перед впровадженням їх в обіг. Методичні підходи щодо
оцінки ЗКД передбачають вивчення їх токсичності для тварин
і людини (у харчових продуктах), безпеку застосування при
цільовому використанні, у т.ч. ризики, пов’язані з виникнен-
ням або зміною резистентності до антимікробних засобів,
а також можливістю появи і виділення ентеропатогенів. До
ризиків належать і залишки метаболітів, і негативний вплив
на здоров’я обслуговуючого персоналу (очі, шкіра, слизові
оболонки ін.) та навколишнє середовище. Оцінка токсич-
ності ЗКД включає дослідження за параметрами: гостра,
підгостра, хронічна, канцерогенна і генотоксичність, вплив
на репродуктивність, у т.ч. тератогенність. За виявлення
будь-яких відхилень, які вказують на ризик щодо безпечності
ЗКД, проводять додаткові дослідження для оцінки безпеки
активної речовини та її залишків. Конкретизуються покрокові
позиції схеми досліджень. Зауважується, що при оцінці БЗКД
для навколишнього середовища, проводять дослідження
стосовно впливу і на нецільові види тварин, у т.ч. на аква-
культуру, запобігаючи можливості потрапляння в ґрунтові
води у концентраціях, які перевищують МДР.
УДК 636.087.7:65.012.7
2016.3.239. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ КАПІЛЯРНОГО
ЕЛЕКТРОФОРЕЗУ ДЛЯ КОНТРОЛЮВАННЯ ВМІСТУ ВІТА-
МІНІВ ГРУПИ В У ПРЕМІКСАХ
/ Ривак Г.П. // Науково-техніч-
ний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного
інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і
Інституту біології тварин. — Л., 2016. — Вип. 17, № 1. —
С. 55–60. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 547349.
Годівля тварин, премікси, вітаміни групи В, метод капі-
лярного електрофорезу, прилад “Капель-105/105М”, конт-
роль преміксів, кормові добавки.
Для визначення вмісту вітамінів у кормових добавках для
тварин використовують хімічні методи досліджень, метод
високоефективної рідинної хроматографії, інші. В останні
два десятиліття поширюється метод розділення складних
сумішей — капілярного електрофорезу (МКЕ), який дає змогу
аналізувати іонні та нейтральні компоненти різноманітної