Упрощенная HTML-версия
58
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.248.
187±1,64 кг. Ця тенденція зберігалась майже у всі досліджу-
вані вікові періоди, за виключенням віку 4 років, коли ж.м. у
тварин УМ була найбільшою. Кореляційним аналізом визна-
чено, що достовірно вищим рівнем вікової повторюваності
ж.м. у віці 210 днів — 2 роки характеризуються тварини ПМ
та СА порівняно з УМ та СУ. Високі і достовірні коефіцієнти
повторюваності ж.м. СА та ПМ засвідчили можливість ефек-
тивного добору телиць за ж.м. вже при відлученні (у віці 210
днів). Дисперсійним аналізом встановлено, що порідна на-
лежність зумовлює від 2,8±0,55% до 27,4±0,51% фенотипової
мінливості ж.м. у досліджувані вікові періоди. Сила впливу
батька на цей показник у різні вікові періоди становила:
для СУ — від 29,5±19,82% до 38,5±19,31%; для УМ — від
20,6±13,18% до 29,8±13,21%, що свідчить про можливість
селекції за максимального використання бугаїв-поліпшува-
чів. Показники успадковуваності для СА та ПМ мають низькі
ступені достовірності. Встановлено значний достовірний
вплив паратипових чинників року народження та першого
отелення у стадах СУ та УМ порід. Чинник року народження
зумовлює від 15,3±6,58% фенотипової мінливості ж.м. у СУ
та 14,9±8,77% в УМ до 38,1±5,31% та 32,8±8,05% відповідно.
Сила впливу року першого отелення на фенотипову мінли-
вість ж.м. у віці 3 та 4 роки у корів СУ становила 37,8±7,48%
та 25,8±8,41% (P<0,001), в аналогів УМ — 25,7±8,03% та
29,5±8,09% (P<0,001) відповідно.
УДК 636.22/.28.033.083.084
2016.3.248. ТОНКОЩІ ГОДІВЛІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ УТРИ-
МАННЯ ВРХ М’ЯСНИХ ПОРІД
/ Розік А. // Пропозиція. —
2016. — № 9. — С. 148–150.
М’ясне скотарство, яловичина, годівля й утримання
телят, премікси, концкорми, вакцинація телят.
Відзначається, що для підвищення економічної ефектив-
ності підприємства з розведення м’ясної худоби необхідно
чітко дотримуватись технологічних умов: сезонності отелень,
особливостей вирощування підсисних телят до 6–7-місячного
віку за системою “корова — теля” і випасання на природно-
му пасовищі. Важливий постійний моніторинг стану телят
(стояння на кінцівках, рефлекс ссаня тощо) та породіллі
(материнський інстинкт тощо), а також застосування ЗНМ. Із
30-добового віку телят починають вакцинувати проти вірусної
діареї, інфекційного ринотрахеїту, парагрипу-3, клостридіозів,
емфізематозного карбункулу, правця, некротичного гепа-
титу, трихофітії, ротавірусних та коронавірусних захворю-
вань і колібактеріозу (вакцинують високотільних тварин на
останньому місяці тільності). У період до 12-місячного віку
(найінтенсивніший ріст) тварин слід забезпечити найповно-
ціннішими раціонами інтенсивної відгодівлі, включаючи пре-
мікси, що значно збільшують прирости. Наведено структуру
комбікорму в раціонах телят до 6-міс. віку (кукурудза, соєва і
соняшникова макухи, сіль, вапняк, премікс Кеттл Супердейрі
Калф). За підгодівлі концентрованими кормами важливий
доступ до води, а також випас. При досягненні 6–7-міс. віку
(за маси 230–250 кг) телят відлучають від матері, до раціону
включають кукурудзяний силос, люцернове та лугове сіно,
солому і концентрати. Для одержання повноцінного ремонту
поголів’я теличок годують “малоінтенсивним” раціоном щодо
концкормів. Натомість бичкам застосовують інтенсивну від-
годівлю. Економічну доцільність застосування преміксів на-
ведено у таблиці.
УДК 636.22/.28.033.084:546.4
2016.3.249. БАЛАНС ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ОРГАНІЗМІ
ВІДГОДІВЕЛЬНИХ БУГАЙЦІВ ЗА РІЗНИХ ТИПІВ РАЦІОНІВ
/
Карпюк Н.А. // Збалансоване природокористування. — 2016. —
№ 2. — С. 97–100. — Бібліогр.: 12 назв.
Яловичина, важкі метали, ВРХ (укр. чорно-ряба молочна),
корми ІІІ зони радіоактивного забруднення, бугайці на від-
годівлі, раціони бугайців.
Дослідження проведено на фізіологічному дворі Ін-ту сіль-
ського господарства Полісся НААН (щільність радіоактивного
забруднення території до 5 Кі/км
2
). Бугайцям контрольної гру-
пи (8 гол.) у підготовчий (32 дні) та у дослідний (148 днів) стій-
ловий період згодовували силосно-концентратний раціон (си-
лос — 55%, концентрати — 35, грубі корми — 10%). Бугайцям
дослідної групи (8 гол.) у підготовчий період застосовували
аналогічний силосно-концентратний тип годівлі, а в дослід-
ний — силосно-коренеплодно-концентратний (силос — 35%,
коренеплоди — 20, концентрати — 35, грубі корми — 10%).
Встановлено, що концентрація Cd у сіні конюшини та макусі
соняшниковій перевищувала ГДК в 1,5 та в 1,8 раза відпо-
відно, а цинку у макусі соняшниковій — на 34,4%. Баланс
свинцю в організмі відгодівельних бугайців в обох групах був
від’ємний, а міді — позитивний. При цьому відносне засвоєн-
ня міді переважало у тварин дослідної групи — на 11,4%.
УДК 636.22/.28.034(477.84)
2016.3.250. БАЗОВІ ПАРАМЕТРИ ДЛЯ ХУДОБИ ПОМІСНО-
ГО МАСИВУ ЧЕРВОНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ
/ Ящук Т.С.,
Тихонова Б.Є., Рущинська Т.М. // Ветеринарна біотехнологія:
бюлетень. — К., 2016. — Вип. 28. — С. 313–321. — Бібліогр.:
10 назв. Шифр 547672.
ВРХ (помісна червона польська), молочне скотарство
Тернопільщини.
Досліджували первістки (60 гол.), повновікові корови (60
гол.) наявного помісного масиву червоної польської (ЧП)
породи. Проаналізовано молочну продуктивність, живу масу,
екстер’єр, відтворювальну здатність, рівень годівлі та утри-
мання тварин (ТОВ “Славутич” Збаразького р-ну та ПСГП
ім. Шевченка Кременецького р-ну Тернопільської обл.). Від-
значається, що внаслідок схрещування тварин помісного
масиву ЧП ВРХ з поліпшувальними спорідненими червоними
породами значно змінилася будова тіла тварин та виріс ге-
нетичний потенціал їх продуктивності, що зумовило розробку
цільових стандартів за основними господарськими ознаками,
параметрами екстер’єру тварин удосконаленого типу. На-
ведено цільові стандарти для відбору корів бажаного типу
ЧП ВРХ (надій за лактацію у 2010–2015 рр. — 4000–4500 кг
та у 2016–2020 рр. — 5000–5500 кг, уміст жиру — 4,0–4,1%
та 4,1–4,2%, білка — 3,3–3,4% та 3,4–3,5%, жива маса —
510–520 кг та 530–540 кг відповідно до років). Створення
зонального внутрішньопорідного типу, який вдало поєднує
екстер’єрно-конституційні дані з молочною продуктивністю
та доброю пристосованістю до умов і технологій Тернопіль-
щини, дасть змогу включити цей масив худоби у структуру
української червоної молочної породи ВРХ як таксономічну
самостійну одиницю.
УДК 636.22/.28.034.084.11
2016.3.251. ГОДІВЛЯ КОРІВ ЗА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕХНО-
ЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА
/ Різничук І. // Тваринництво
України. — 2016. — № 6. — С. 8–13. — Бібліогр.: 8 назв.
Молочне скотарство, корови тільні і лактуючі, годівля
корів нормована, комбікорми-концентрати, раціони корів,
надої молока.
Найважливішою і визначальною умовою годівлі корів (ГК)
за інтенсивної технології виробництва молока є використання
комбікормів-концентратів (КК), що містять зернові вугле-
водисті корми, рослинні протеїнові концентрати, мінеральні
добавки, сорбент, вітамінні препарати та інші біологічно
активні речовини. За такої науково обґрунтованої системи
організації ГК у 1-й період лактації додатково згодовують
8 кг КК за надою молока 22–26 кг/добу, у 2-й — 6 кг КК за
надою 18–21 кг/добу та в 3-й період лактації — 4 кг КК, що
забезпечує 14–16 кг молока на добу, а також відкладання
поживних речовин. У сухостійний період ГК здійснюється
у 2 фази: 40–11 днів і 10–0 днів перед отеленням. Тільним
сухостійним коровам згодовують раціон з об’ємистих кормів і
2 кг КК, до якого в останні 10 днів перед отеленням не вклю-
чають добавки кальцію. Це сприяє максимальній мобілізації
кальцію з кормів і добавок раціону на утворення молока в
новотільний та 1-й періоди лактації.
УДК 636.22/.28.034.085.25
2016.3.252. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІЗИЧ-
НИХ ПАРАМЕТРІВ КОРМОСУМІШЕЙ ДЛЯ МОЛОЧНОЇ ХУ-
ДОБИ
/ Василевський М.В., Єлецька Т.О., Берестова Л.Є.,
Гребень Л.Г. — Х., 2016. — 68 с.
Молочне скотарство, кормосуміші для молочної худоби,
травлення у молочної худоби, раціони корів, поживність
корму.
Проаналізовано вплив фізичних та хімічних параметрів
кормосумішей на фізіологічні аспекти процесу перетравлення
поживних речовин корму молочною худобою. Запропоновано
ТВАРИННИЦТВО. ВРХ. Скотарство
УДК 636.22/.29