Упрощенная HTML-версия
45
№ 3 (69), 2016
2016.3.192.
мікробіологічних препаратів. Досліджено максимальну реалі-
зацію потенціалу рослинно-мікробних взаємодій при підборі
комплементарних пар: сорт рослини — біопрепарат (штам
мікроорганізмів). Проаналізовано питання застосування
біологічних препаратів комплексної дії з різною функціо-
нальністю впливу на продуктивність сучасних сортів сої в
ґрунтово-кліматичних умовах Полтавської області. Встанов-
лено, що чутливість сортів сої різних груп стиглості залежить
від погодних умов року та різноманітної дії біопрепаратів, що
вивчались. Показано істотність впливу факторів “рік”, “сорт”,
“біопрепарати” та їх взаємодію. Обробка насіння сої мікробіо-
логічними препаратами: ризобофітом, біополіцидом, фосфо-
ентерином, алкалігеном, флавобактерином і їх комплексами
є найбільш ефективним засобом підвищення урожайності
сої. Заміна у компонентному складі антагонізму Чайковсько-
го на флавобактерин призводить до зниження врожайності
(порівняно з кращим варіантом БК А+Б+В), проте підвищує
врожайність порівняно з контролем.
УДК 633.34:581.1:581.557:579.6
2016.3.188. ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІТНОГО ПРОФІЛЮ
КОРЕНІВ СОЇ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ ШТАМАМИ
BRADYRHIZO-
BIUM JAPONICUM
РІЗНОЇ АКТИВНОСТІ
/ Левішко А.С.,
Маменко П.М. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2016. —
№ 1(37). — С. 88–95. — (Сер. Біологія). — Бібліогр.: 22
назви.
Соя, Bradyrhizobium japonicum, Glycine max, симбіоз, азот-
фіксація, метаболіти.
Досліджено динаміку основних груп низькомолекулярних
сполук коренів сої сорту Василькiвська за її інокуляції ак-
тивним та неактивним штамами
Bradyrhizobium japonicum
.
Показано, що період формування бульбочок характеризу-
ється суттєвим накопиченням цукрів у коренях інокульо-
ваних рослин — понад 17% від усіх метаболітів порівняно
із 11% у контролі. Інокуляція активним штамом збільшує
вміст вільних амінокислот до 2% порівняно з 0,79 і 0,78% у
контролі та у варіанті з малоактивним симбіозом відповід-
но. Зазначено, що процес формування симбіозу активізує
синтез і накопичення у коренях інфікованих рослин моно- та
олігосахаридів, які є джерелом енергії та попередниками
синтезу основних структурних біополімерів. Особливістю
активного симбіозу є збільшення вмісту вільних амінокислот,
які є основною формою депонування зв’язаного біологічного
азоту. Зроблено припущення, що інокуляція рослин сої інду-
кує синтез органічних сполук, здатних депонувати енергію
в клітині.
УДК 633.34:631.5
2016.3.189. СИМБІОТИЧНА ТА НАСІННЄВА ПРОДУКТИВ-
НІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ІНОКУЛЯЦІЇ ТА МОРФОРЕГУЛЯ-
ТОРА В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
/ Чор-
на В.М. // Сільське господарство та лісівництво: зб. наук.
пр. — 2016. — № 3. — С. 113–123. — Бібліогр.: 15 назв.
Соя, препарат Оптімайз, хлормекватхлорид, азот біо-
логічний, урожайність сої.
Вивчено вплив комплексного застосування інокуляції бак-
теріальним препаратом Оптімайз (2,8 л/т) та обробки посівів
морфорегулятором хлормекватхлорид на основні показники
симбіотичної продуктивності посівів сої, зокрема кількість та
масу активних бульбочок, активний симбіотичний потенціал,
кількість фіксованого азоту та урожайність насіння сортів
сої різної групи стиглості: КиВін (ранньостиглий), Княжна
(середньоранньостиглий), Монада (середньостиглий). Вста-
новлено сильний позитивний зв’язок між рівнем урожайності
та кількістю фіксованого азоту (r = 0,908–0,985). Максимальні
показники симбіотичного апарату рослин сої та урожайність
насіння сортів: КиВін — 2,13 т/га, Княжна — 2,14 т/га та Мо-
нада — 2,39 т/га було одержано на ділянках, де проводили
інокуляцію насіння бактеріальним препаратом Оптімайз та
обробку посівів сої хлормекватхлоридом у фазі бутонізації
концентраціями 0,75 та 1,0% розчином.
УДК 633.521:631.531
2016.3.190. ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ
ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО З ЛЬОНОМ-ДОВГУНЦЕМ В УМОВАХ
ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
/ Бучко К.Д. // Вісник
Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград,
2016. — Вип. 13. — С. 9–11. — Бібліогр.: 5 назв.
Льон олійний, льон-довгунець, добрива мінеральні, вро-
жайність льону, льоносолома.
У 2014–2015 рр. проведено польовий дослід на дослідному
полі ІСГП у с. Грозине Коростенського р-ну Житомирської
обл. з вирощування на різних фонах удобрення льону-дов-
гунцю сорту Журавка та льону олійного сорту Еврика. Вста-
новлено, що за технології, яка включала внесення N
30
P
60
K
90
та позакореневе підживлення інтермаг мікродобривами сорт
Еврика льону олійного забезпечив у середньому за два
роки врожай насіння 16,2 ц/га проти 4,2 ц/га сорту Журавка
довгунцевого льону. При цьому у сприятливому за метео-
рологічними умовами 2014 р. врожай насіння олійного льону
становив 25,2 ц/га проти 7,2 ц/га сорту Журавка. Урожайність
льоносоломи олійного льону сорту Еврика у середньому за
2 роки у контрольному варіанті виявився у 2,3 раза та у ва-
ріантах з удобреннями у нормі N
20
P
40
K
60
та з позакореневим
підживленням — у 1,9, у варіанті з удобренням N
30
P
60
K
90
— у
1,7 і з позакореневим підживленням — у 1,6 раза нижчий
врожаю льоносоломи льону-довгунцю сорту Журавка. З’ясо-
вано, що прибуток від вирощування продукції льону олійного
сорту Еврика може бути на рівні 16,5–18,2 тис. грн з 1 га за
рентабельності 105–115%, тоді як прибуток від вирощування
льону-довгунцю без дотацій може бути на рівні 12,5–14,8 тис.
грн за рентабельності 42–46%.
УДК 633.63:631.53.027:632.951
2016.3.191. ВСТАНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗБУДНИКІВ
КОРЕНЕЇДА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИ-
КОРИСТАННЯ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ
/ Пінчук Н.В., Бутка-
люк Т.О., Вергелес П.М. // Сільське господарство та лісів-
ництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 3. — С. 245–254. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
Буряки цукрові, коренеїд, фунгіциди, ураження, гриби.
Визначено, що коренеїд сходів цукрових буряків в умовах
достатнього зволоження Центрального Лісостепу України при
сприятливих умовах для його поширення викликає ураження
понад 65% рослин. Основними збудниками хвороби у цій зоні
є гриби роду
Fusarium
(38%) та вид
Aphanomyces cochlioides
(31,3%). Найбільш патогенними видами роду
Fusarium
є
F. culmorus
,
F. oxysporum
та
F. Sambucinum
. При застосуван-
ні фунгіцидів у композиціях розширюється спектр їх дії проти
збудників коренеїда. Так, суміш тачігарену з превікуром та та-
чігарену з сульфокарбатіоном К пригнічує розвиток таких ви-
дів грибів, як
Phoma betae
,
Puthium ultimum
,
Rhizoctonia ader-
holdii
і зменшує ураженість рослин грибами роду
Fusarium
spp
. та
Aphanomyces cochlioides
на 4,4–19,1% порівняно з
контролем. Захисна дія суміші фунгіцидів проти коренеїда
сходів цукрових буряків залежить від ефективності препа-
ратів, що входять до її складу, та норми їх витрати. При ви-
користанні тачігарену і сульфокарбатіону К найвищий ефект
проти цієї хвороби отримано при застосуванні препаратів у
повних нормах витрати, а суміші тачігарену з превікуром — у
половинних. Урожайність коренеплодів цукрових буряків піс-
ля обробки насіння композиціями препаратів проти коренеїда
збільшилася на 5,9–6,5 т/га порівняно з контролем.
УДК 633.63:631.816.3:581.132
2016.3.192. ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОДОБРИВ “РЕАКОМ”
У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
/
Іваніна В.В., Олекшій Л.М. // Цукрові буряки. — 2016. —
№ 3. — С. 10–12. — Бібліогр.: 2 назви.
Буряки цукрові, гібрид буряків, ефективність нових форм
мікродобрив, продуктивність буряків.
Упродовж 2011–2013 рр. вивчено ефективність нових
форм мікродобрив “Реаком” на посівах цукрових буряків гіб-
рида Український ЧС-72 в умовах достатнього зволоження
Лісостепу України. Внесення мікродобрив у позакореневе
підживлення цукрових буряків у фазі змикання листків у
міжряддях дозою 4 л/га активізувало фізіологічні процеси
у рослинах, збільшило масу одного коренеплоду на кінець
вегетації на 42–64, листків — на 44–78 г/рослину; зменшило
бал ураження листкової поверхні церкоспорозом порівняно з
контролем без мікродобрив на 15–19%. Мікродобрива забез-
печили підвищення врожайності коренеплодів на 3,3–5,4 т/га,
цукристості — на 0,1–0,8%, збір цукру — на 0,9–1,3 т/га.
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9