Упрощенная HTML-версия
46
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.193.
Максимальної продуктивності гібрида цукрових буряків Укра-
їнський ЧС-72 досягнуто за внесення у позакореневе піджив-
лення мікродобрива РЕАКОМ-буряк на ОЕДФ + ультра-мікро-
елементи в дозі 4 л/га: врожайність коренеплодів — 47,8 т/га,
цукристість — 16,8%, збір цукру — 8,0 т/га.
УДК 633.63:633.416:631.527
2016.3.193. ДОБІР БАТЬКІВСЬКИХ КОМПОНЕНТІВ ДЛЯ
СТВОРЕННЯ ГІБРИДІВ БУРЯКІВ КОРМОВО-ЦУКРОВОГО
НАПРЯМУ
/ Дубчак О.В., Кротюк Л.А., Орлов С.Д. // Цукрові
буряки. — 2016. — № 3. — С. 4–7. — Бібліогр.: 11 назв.
Буряки кормово-цукрові, селекція буряків, гетерозис,
гібрид буряків, продуктивність буряків.
Проведено добір багатонасінних високоврожайних кор-
мових та цукрових буряків з підвищеним вмістом цукру. За
результатами їх схрещування одержано кормово-цукрові гіб-
риди та з’ясовано їхню продуктивність. Проведено індивіду-
альний добір потомства новостворених гібридів, коренеплоди
яких понад 90% мали ознаки кормового типу з гладенькою
поверхнею, без ортостихи з підвищеними показниками про-
дуктивності та проявили стійкість до посухи (спекотний пе-
ріод вегетації +34,8°С), пониженої температури повітря в
осінній період (термометра повітря –1°С), підвищену лежкість
і стійкість до гнилизни при зберіганні, порівняно з вихідними
батьківськими формами і груповим стандартом. Кормово-
цукрові гібриди, які виділилися в результаті першого циклу
схрещувань порівняно з вихідними формами та груповими
стандартами кормових і цукрових буряків, мали підвищену
врожайність коренеплодів у гібридів від 52,9 до 57,6 т/га
(43,4 т/га — стандарт), вміст сухої речовини становив 10,02–
12,51%, тоді як у батьківської форми Лада — 10,59%. По-
вторні схрещування виділених цукрово-кормових гібридів
з індивідуальним потомством як цукрових, так і кормових
буряків мали вищий прояв гетерозису за господарсько цін-
ними ознаками. Після двох циклів схрещувань одержано
підвищення врожайності коренеплодів у кормово-цукрових
гібридах від 73,9 т/га у Біемяра — д-8 / В.v.а.D 11302 до
75,2 т/га у Біемяра д-8 / В.v.а.D В11360, підвищився вміст
цукру і відповідно сухої речовини порівняно з першим циклом
схрещування.
УДК 633.66:631.54
2016.3.194. ВПЛИВ СХЕМИ ПОСАДКИ НА РІСТ, РОЗВИ-
ТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН СТЕВІЇ
/ Стефанюк В.Й. //
Цукрові буряки. — 2016. — № 3. — С. 18–19. — Бібліогр.:
3 назви.
Стевія, схема садіння, поверхня асиміляційна, прижива-
ність.
Запропоновано удосконалення існуючих схем садіння
розсади стевії. Визначено, що за середньої кількості виса-
дженої розсади на ділянці 172 шт., прижилося 159 шт. або
92%. Збільшення приживаності спостерігалося у варіанті
зі схемою садіння 70
?
16 см у рядку — 94%, істотно нижча
приживлюваність була на площі живлення 70
?
25 см —
87%. Встановлено, що значний ріст і розвиток рослин спо-
стерігається з третьої декади липня до вересня. Найбільші
приживаність рослин (92–94%), їх висота (57,4–61,4 см), кіль-
кість міжвузлів, асиміляційна поверхня — довжина і ширина
листків (6,0–6,5 і 2,5–3,0 см відповідно) відмічені за схеми
садіння 70
?
16 см у рядку, 70
?
40 см у стрічці та за схеми
60
?
35 см у стрічці.
УДК 633.75:631.811
2016.3.195. ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПА-
РАТУ, НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ОЛІЇ
МАКУ ОЛІЙНОГО ЗА ДІЇ ЕМІСТИМУ С
/ Миколайко В.П. // Віс-
ник Уманського національного університету садівництва. —
2015. — № 1. — С. 66–69. — Бібліогр.: 17 назв.
Мак олійний, апарат фотосинтетичний, емістим С,
морфогенез, кислоти вищі жирні.
З позицій концепції донорно-акцепторних відносин про-
аналізовано результати вивчення впливу стимулятора рос-
ту Емістим С на морфогенез і продукційний процес маку
олійного сорту Беркут. Встановлено, що обробка рослин
маку олійного цим препаратом сприяла підвищенню росту,
формуванню більш потужного фотосинтетичного апарату і
збільшенню “запиту” на асиміляти процесами карпогенезу
внаслідок посиленого галуження стебла та формування біль-
шої кількості коробочок на рослині. У період активного росту
оброблені препаратом рослини ставали вищими за висотою
від контрольних на 8–10%. Виявлено, що дія препарату була
більш суттєвою на фоні посушливих умов вегетації у 2011 р.
та менш ефективною за вологих умов вегетації 2014 р. З’ясо-
вано, що середні розміри листків у контролі і досліді не від-
різнялися. Встановлено, що за дії препарату Емістим С сут-
тєво зростала товщина листків (контроль — 233,3 ± 6,91,
дослід — 250,34 ± 4,65 мкм), товщина шару хлоренхіми
(відповідно, 127,5 ± 6,97 і 149,7 ± 6,51 мкм), а також до-
вжина (контроль — 43,8 ± 0,83, дослід — 57,1 ± 0,97мкм) і
товщина (контроль — 21,0 ± 0,32, дослід — 25,9 ± 0,40 мкм)
хлоренхімних клітин. Виявлено, що препарат суттєво збіль-
шує вміст хлорофілів у листках маку олійного. Обробка
Емістимом С сприяла незначному підвищенню олійності.
Вміст олії в насінні маку у варіанті з обробкою 0,1% розчином
становить 45,8±0,02%, 0,2% — 45,8±0,054%, в контролі —
45,6±0,03%.
УДК 633.78:631.527
2016.3.196. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОГО СЕЛЕКЦІЙ-
НОГО МАТЕРІАЛУ ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ЗА ЇХ
ПРОДУКТИВНІСТЮ
/ Миколайко В.П. // Вісник Уманського
національного університету садівництва. — 2016. — № 1. —
С. 66–69. — Бібліогр.: 8 назв.
Цикорій коренеплідний, форми селекційні, продуктив-
ність, інулін.
Наведено результати досліджень продуктивності селек-
ційних форм цикорію коренеплідного за врожайністю коре-
неплодів, впливом кліматичних умов і вмістом сухої речо-
вини та інуліну. Аналіз врожайності коренеплодів вихідного
селекційного матеріалу цикорію коренеплідного показав,
що в середньому за п’ять років 32,4% номерів мали врожай-
ність коренеплодів нижчу від стандарту, 35,9% — рівну або
близьку до стандарту і 31,8% — достовірно перевищували
стандарт на 10% і більше. Маса коренеплоду цикорію коре-
неплідного істотно залежить від ґрунтово-кліматичних умов
вирощування. Середній показник даної ознаки за п’ять років
відтворює генотипний фактор — 51,6% номерів мали масу
до 200 г і 33,3% до 300 г зі зменшенням кількості номерів з
більшою масою і відхиленням між крайніми варіантами від
96,7 до 484,7 г. Коефіцієнт вирівняності за даною ознакою є
високий і становить у середньому 88,83%. За вмістом сухої
речовини значний відсоток селекційних номерів знаходився
на рівні 3,6±0,03, однак варіювання було в межах від 23,8%
до 28,7%, що залежить від селекційного матеріалу. Вміст
інуліну зафіксовано на рівні 65,6 ± 3,0% з відхиленням від
50,1% до 71,2%. Кращі зразки цикорію коренеплідного роз-
множено для подальшої селекційної роботи.
УДК 633.78:631.527
2016.3.197. БІОЛОГІЧНА УРОЖАЙНІСТЬ, ОСИПАННЯ
НАСІННЯ ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО ТА ЙОГО ЯКІСТЬ
/
Доронін В.А., Миколайко В.П. // Сільське господарство та
лісівництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 3. — С. 144–155. —
Бібліогр.: 9 назв.
Цикорій коренеплідний, урожайність біологічна, осипання
насіння, схема садіння, чеканка, зрошення, якість насіння.
Наведено результати досліджень урожайності насіння ци-
корію коренеплідного і його втрат від осипання за різних агро-
технологічних прийомів. Проведений аналіз якості насіння,
зібраного з насінників та насіння, яке обсипалося. У період
дозрівання насіння і до скошування насінників осипання на-
сіння майже не було. Воно осипалося в період скошування
насінників. Залежно від умов зрошення істотної різниці з
втрат насіння не було. У варіантах, де проводили чеканку,
втрати насіння за його осипання були значно меншими,
ніж у контролі — без чеканки, незалежно від схем садіння
коренеплодів як в умовах краплинного зрошення, так і без
нього. При збільшенні густоти насінників також відзначено
зменшення втрат насіння за його осипання. Загущене садіння
та чеканка сприяли активному проходженню фази дозрівання
насіння — скороченню його періоду. Зменшення втрат насін-
ня забезпечувало підвищення його біологічної урожайності.
Встановлено, що найістотніший вплив на підвищення біо-
логічної урожайності мало краплинне зрошення насінників.
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9