Стр. 44 - rj_2016_03

Упрощенная HTML-версия

44
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.182.
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9
УДК 633.361:631.5
2016.3.182. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ЕС-
ПАРЦЕТУ ПОСІВНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ДІЇ АГРОТЕХНІЧНИХ
ФАКТОРІВ
/ Коваленко В.П. // Таврійський науковий вісник. —
Херсон, 2015. — Вип. 94: С.-г. науки. — С. 32–37. — Біб-
ліогр.: 7 назв.
Еспарцет посівний, площа листків, висота скошування,
зелена маса.
Відображено результати досліджень зі встановлення впли-
ву добрив і висоти скошування на формування травостою
еспарцету посівного, а також на основні показники врожай-
ності та якості корму з цієї культури. Встановлено, що при
висоті скошування 11 см врожайність була вищою порівняно
з варіантами, де травостій скошували на висоті 7 см. Доведе-
но, що найбільша площа листкової поверхні формується за
висоти скошування 11 см у період початку цвітіння — 50,3–
52,3 тис. м
2
/га, на час масового цвітіння листкова поверхня
зменшується до 46,7–47,63 тис. м
2
/га.
УДК 633.367.3:631.81.095.337
2016.3.183. АГРОТЕХНИЧЕСКИЕ ПРИЁМЫ ПОЛУЧЕНИЯ
ВЫСОКОГО УРОЖАЯ ЛЮПИНА БЕЛОГО
/ Сергеева В.А.,
Муравьев А.А., Наумкин В.Н. // Аграрная наука. — 2016. —
№ 7. — С. 4–7. — Библиогр.: 15 назв.
Люпин білий, сорти люпину, норми висіву, строки сівби,
інокуляція, добрива, регулятор росту.
В умовах Бєлгородської обл. на чорноземі типовому ви-
явлено реакцію сортів люпину білого на ґрунтово-кліматичні
умови. У середньому за 4 роки врожайність варіювала від
3,39 до 4,32 т/га насіння. Максимальний рівень врожайності і
високу якість насіння забезпечив сорт Деснянский 4,32 т/га з
вмістом білка 32,8%, жиру — 9,7% при низькій алкалоїдності
0,067%. Встановлено, що сорт Деснянський слід висівати в
ранні терміни при прогріванні посівного шару ґрунту до 6–7°С
з нормою висіву 1,3 млн схожих насінин на гектар. Поліп-
шення поживного режиму рослин у цілому при комплексному
застосуванні досліджуваних технічних прийомів позитивно
впливало не тільки на вегетативний ріст, висоту і збір пові-
тряно-сухої маси рослин, але і на кількість та масу активних
азотфіксувальних кореневих бульбочок, а також сприяло
істотному збільшенню площі асиміляційної поверхні рослин.
Внесення повної норми добрива спільно з обробкою насіння
люпиновим ризоторфіном, молібдатом амонію, сульфатом
кобальту і регулятором росту лариксином забезпечило най-
більшу врожайність (2,71 т/га) і кращу якість насіння (білка —
35,7%, жиру — 8,2, низький вміст алкалоїдів — 0,112%).
УДК 633.37:631.559:(631.531.048+631.81)
2016.3.184. РІСТ І РОЗВИТОК ЧИНИ ПОСІВНОЇ ЗАЛЕЖ-
НО ВІД НОРМ ВИСІВУ ТА УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ЛІСО-
СТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
/ Страшевська К.В. // Сільське
господарство та лісівництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 3. —
С. 15–22. — Бібліогр.: 10 назв.
Культури зернобобові, білок, чина посівна, зерно, маса
зелена.
Викладено результати досліджень (2014–2015 рр.) проце-
сів росту і розвитку чини посівної сорту Сподіванка на сірих
лісових ґрунтах залежно від норм висіву, удобрення та по-
годних умов. Встановлено, що ріст і розвиток чини посівної
значною мірою залежить як від удобрення, так і від погодних
умов у період вегетації. Польова схожість насіння в умовах
2014 р. становила за норми висіву 1,5 млн.шт/га насінин 96%,
в той час як в умовах 2015 р. цей показник був меншим на
4%, а виживання рослин від сходів до збирання становило
у 2014 р. 96%, в 2015 р. — 92%. Менш сприятливі погодні
умови 2015 р. за кількістю опадів значною мірою впливали
на зменшення висоти рослин, яка була меншою у період бу-
тонізації на 36 см, у фазі цвітіння — на 41 см, при утворенні
бобів — на 44 см, а у повній стиглості — на 43 см порівняно
з умовами 2014 р. За більш посушливих умов у 2015 р., за
показником ГТК 0,50 період вегетації чини посівної сорту
Сподіванка від сходів до повної стиглості становив 84 діб,
проти 87 діб у 2014 р. за показником ГТК 1,24. Тривалість
міжфазних періодів чини посівної сорту Сподіванка у серед-
ньому становила: сівба-сходи — 9 діб, сходи-бутонізація —
23 доби, бутонізація-цвітіння — 16 діб, цвітіння-утворення бо-
бів — 16 діб, у міжфазний період — повна стиглість у 2014 р.
становила 23 доби, в 2015 р. — 20 діб. У зв’язку з прогно-
зованим потеплінням клімату перспективною зернобобовою
культурою в умовах Лісостепу Правобережного доцільно
вважати чину посівну.
УДК 633.39:677.152:631.5:631.8
2016.3.185. КРОПИВА КОРМОВА
/ Ковбасюк П. // The
ukrainian farmer. — 2016. — № 9. — С. 4–7.
Кропива кормова, агротехніка кропиви, удобрення, сівба
кропиви, обробіток міжрядь.
Наведено біологічні особливості, господарське значен-
ня, агротехнічні прийоми вирощування, режим удобрення
кропиви коноплеподібної. З’ясовано, що кропива в раціоні
свиней і птиці навіть у невеликій кількості (5–7%) збільшує
їхню продуктивність на 20–25%. Кропива має високі ви-
моги до щільності ґрунту, найсприятливішими є показники
0,9–1,3 г/см
3
, оптимальна кислотність ґрунту — 6,8–7,4.
Для одержання високої врожайності слід вносити 30–40 т/га
органічного добрива та повне мінеральне добриво з розра-
хунку N
90
P
90
K
60
на чорноземах. Для покращання міжрядного
обробітку ґрунту на ранніх стадіях, коли сходів кропиви не
видно, рекомендовано використовувати маячну культуру
(ріпак), яка позначатиме сходи.
633.5/.9 Технічні культури
Науковий референт — кандидат істор. наук ДАВИДЕНКО М.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН КАЛЕНСЬКА С.М.
УДК 633.171.003.13:631.53.04
2016.3.186. ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ ТА ШИРИНИ МІЖ-
РЯДЬ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОМАСИ СВІТЧГРАСУ
/ По-
ліщук М.І., Ковбасюк Б.М. // Сільське господарство та лі-
сівництво: зб. наук. пр. — 2016. — № 3. — С. 266–272. —
Бібліогр.: 8 назв.
Світчграс, міжряддя, строк сівби, біомаса світчграсу,
продуктивність світчграсу.
Наведено результати досліджень з обґрунтування доціль-
ності використання енергетичної культури світчграсу (просо
лозоподібне) із метою отримання сировини для виробни-
цтва біопалива. Описано рослини в перший рік вегетації, їх
кількісні морфологічні показники, вихід сухих речовин та їх
взаємозв’язок на формування фітомаси світчграсу залежно
від строків сівби та різної ширини міжрядь. Встановлено,
що максимальний вихід біомаси світчграсу в середньому за
2014–2015 рр. (при висіванні рослин у 2-гу декаду квітня та
з шириною міжрядь 30 см) — 5,9 т/га, що є кращим із варі-
антів. Відповідно найменший урожай одержали за сівби у
3-тю декаду травня та з шириною міжрядь 15 см — 3,4 т/га.
У 2014–2015 рр. вихід сухих речовин у кращих варіантах дос-
ліду становив: 2014 р. (сівба у 2-гу декаду квітня) — 7,4 т/га,
2015 р. на аналогічному варіанті — лише 4,4 т/га.
УДК 633.34:579.262:579.64:631.461.5
2016.3.187. ВЗАЄМОДІЯ СУЧАСНИХ СОРТІВ СОЇ З БІО-
ПРЕПАРАТАМИ КОМПЛЕКСНОЇ ДІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА УРО-
ЖАЙНІСТЬ
/ Білявська Л.Г., Білявський Ю.В. // Мікробіологіч-
ний журнал. — 2016. — Т. 78, № 3. — С. 97–99. — Бібліогр.:
8 назв.
Соя, біопрепарати мікробіологічні, сорт сої, продуктив-
ність сої.
Вдосконалено елементи діалогізації технологій вирощу-
вання сої сортів Аметист, Агат, Алмаз за використання