Упрощенная HTML-версия
41
№ 3 (69), 2016
2016.3.171.
ЗРОШЕННІ
/ Влащук А.М., Колпакова О.С., Кляуз М.А. //
Роль наукових досліджень в забезпеченні процесів іннова-
ційного розвитку аграрного виробництва України: матеріали
Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених і спеціалістів,
м. Дніпропетровськ, 25–26 трав. 2016 р. — Вінниця: ТОВ
“Нілан-ЛТД”, 2016. — С. 49–50. Шифр 547356.
Кукурудза, гібриди, строки сівби, густота стояння, вро-
жайність.
Наведено результати досліджень з вивчення впливу стро-
ків сівби і густоти стояння рослин на врожайність гібридів
кукурудзи різних груп стиглості в умовах південного Степу
на зрошенні. Вивчали три строки сівби (ІІ і ІІІ декади квітня,
І декада травня), гібриди Тендра (ранньостиглий), Скадов-
ський (середньоранній) та Каховський (середньостиглий) за
густоти стояння 70, 80 і 90 тис. рослин/га. Виявлено, що по-
казники врожайності від досліджуваних факторів варіювали
в межах 9,7–10,9 т/га (Тендра), 10,1–11,9 (Скадовський),
11,5–13,5 т/га (Каховський). Найбільшу врожайність зерна
(13,5 т/га) сформував гібрид Каховський за сівби у ІІІ декаді
квітня та густоти стояння 70 тис. рослин/га. Проте ранньо-
стиглий гібрид Тендра виявився більш адаптованим до умов
вирощування — рівень падіння врожайності був мінімальним
за всіх строків сівби та густоти стояння рослин. Установлено,
що всі фактори досліду: гібрид, строки сівби і густота стоян-
ня по-різному впливають на рівень врожайності. В умовах
зрошення ІІІ декада квітня є оптимальним строком сівби, а
більш врожайним є гібрид Каховський — 13,9 т/га за сівби у
ІІІ декаді квітня і густоти 70 тис. шт./га.
УДК 633.15:631.555:631.526.3
2016.3.168. ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП
СТИГЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ ЗБИРАННЯ
/ Березов-
ський С.В. // Роль наукових досліджень в забезпеченні про-
цесів інноваційного розвитку аграрного виробництва України:
матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених і спеціа-
лістів, м. Дніпропетровськ, 25–26 трав. 2016 р. — Вінниця:
ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2016. — С. 44–46. Шифр 547356.
Кукурудза, гібриди, строки збирання, врожайність.
Проведено дослідження з виявлення оптимальних строків
механізованого збирання зерна гібридів кукурудзи різних
груп стиглості. Строки збирання визначають втрати зерна,
травмованість та вологість, що впливає на технологічні ви-
трати. Встановлено, що в разі зміщення строків збирання
гібридів кукурудзи у бік пізніх, спостерігається чітка тенденція
до збільшення показника полеглості рослин. Простежується
й закономірність, що скоростигліші гібриди мають більші по-
казники полеглості. Так, якщо при збиранні 15 вересня ран-
ньостиглий гібрид Ушицький 167 СВ мав показник полеглості
рослин 2,9–9,1%, середньоранній Подільський 274 СВ —
0,1–2,0%, то при збиранні 5 листопада ці показники збільши-
лися до 29 і 18% відповідно. Крім полеглості рослин, строки
збирання визначають і передзбиральну вологість зерна.
Найменша вологість зерна спостерігалась за своєчасного
збирання — 15–25 вересня. Зволікання зі строками збирання
призводило до збільшення вологості зерна внаслідок погір-
шення кліматичних умов. Пізні строки збирання підвищують
пошкодження рослин шкідниками та ураження хворобами.
Найменші втрати зерна всіх гібридів різних груп стиглості
були за ранніх строків збирання, коли фіксували найменшу
кількість пониклих качанів, хоча дещо підвищену вологість.
У гібридів всіх груп стиглості при збиранні 15 вересня втрати
зерна були в межах 1,3–2,1%, а при збиранні 5 листопада
втрати зростали до 7,3–9,5%.
УДК 633.15:633.111:631.526.3
2016.3.169. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРО-
ИЗВОДСТВА ЗЕРНА НА ОСНОВЕ НОВЫХ СОРТОВ ОЗИ-
МОЙ ПШЕНИЦЫ СЕЛЕКЦИИ КНИИСХ им. П.П. ЛУКЬЯ-
НЕНКО
/ Романенко А.А., Беспалова Л.А., Котляров Д.В. //
Достижения науки и техники АПК. — 2016. — Т. 30, № 3. —
С. 15–18. — Библиогр.: 3 назв.
Пшениця озима, сорт, виробництво зерна, площа посіву,
врожайність, економічна ефективність.
Наведено результати порівняльної оцінки економічної
ефективності вирощування нових сортів пшениці озимої
селекції Краснодарського НДІСГ ім. П.П. Лук’яненка за 2001–
2015 рр. Докладно показано динаміку врожайності і збільшен-
ня посівних площ. Так, у деяких районах Краснодарського
краю середня врожайність пшениці озимої досягла 6,0 т/га
і навіть 7,0–8,0 т/га. Проте в інших районах і господарствах
генетичний потенціал сортів використовувався на 30–40%.
На підставі аналізу показників ціни реалізації продовольчо-
го зерна, середніх витрат на вирощування, собівартості і
рентабельності зерна розраховано загальний економічний
ефект від селекції і насінництва нових сортів пшениці озимої.
За п’ять років (2004–2008) загальний економічний ефект
від вирощування нових сортів становив 15229,7 млн руб.,
у т.ч. 10365,5 млн руб., або 68% — за рахунок впровадження
напівкарликових сортів. Саме високий чистий прибуток за
5 років забезпечив сорт Гром — 4033,1 млн руб. і Таня —
3936,9 млн руб. Кожен рубль, вкладений в селекцію, приніс
від 16 до 579 руб. чистого прибутку (табл.). Сорти Гром і
Таня в 2005–2015 рр. становили основу озимого клину на
Кубані — по 257,2 і 426,3 тис. га відповідно щороку.
УДК 633.16:631.526.3:631.527.8
2016.3.170. ИНТЕГРОВАННАЯ ОЦЕНКА АДАПТИВНОЙ
СПОСОБНОСТИ ОБРАЗЦОВ ЯЧМЕНЯ ИЗ КОЛЛЕКЦИИ
ВИР В УСЛОВИЯХ КРАСНОЯРСКОГО КРАЯ
/ Сурин Н.А.,
Ляхова Н.Е., Герасимов С.А., Липшин А.Г. // Достижения
науки и техники АПК. — 2016. — Т. 30, № 6. — С. 32–35. —
Библиогр.: 18 назв.
Колекція ячменю ярого, оцінка комплексна, екологічна
пластичність, врожайність.
Представлено результати комплексної оцінки 85 зразків
світової колекції ячменю ярого ВІР ім. М.І. Вавилова за
окремими елементами продуктивності, ступеня варіювання,
екологічної пластичності в умовах Красноярського краю
впродовж 2012–2015 рр. За скоростиглістю виділено зразки:
Собольок, Княжич, Нутанс 302, Двина, Pasande, які дости-
гають разом зі стандартом Ara (табл. 1). Високою здатністю
до кущіння характеризувались зразки — Княжна, Нутанс 302,
Rupal — 2,0–2,8 пагони/рослину. За кількістю зерен у голов-
ному колосі — Двина, Ілек 16, Xandu (19,7–21,5 шт./кол.).
За масою 1000 зерен — Нутанс 302, Корона, Xandu (45,3–
47,9 г). Виявлено позитивну сполученість між масою зерна
головного колоса і врожайністю, за якими слід проводити
добір високопродуктивних генотипів у гібридних популяціях.
Сформовано групи зразків за різних елементів продуктивно-
сті — продуктивної кущистості, маси зерна з головного коло-
са або рослини (табл. 2). Серед високопродуктивних сортів
кращими були Княжич та Etienne (467–520 г/м
2
). За комплек-
сом господарсько-корисних ознак в умовах Красноярського
краю кращими були Фенікс (маса 1000 зерен та з рослини),
Rupal (продуктивне кущіння, маса зерна з рослини), Нутанс
302 (скоростиглість, продуктивне кущіння, маса 1000 зерен
та з рослини) та ін. Сорти Ara, Княжич, Фенікс, Ілек 16, Rupal
і Etienne гармонічно поєднували селекційні ознаки, адаптивну
здатність й підвищену врожайність.
УДК 633.161:631.51.02:631.582
2016.3.171. НОВЫЕ СОРТА-ДВУРУЧКИ ЯЧМЕНЯ И ЭЛЕ-
МЕНТЫ ТЕХНОЛОГИИ ИХ ВОЗДЕЛЫВАНИЯ ПРИ ОСЕН-
НЕМ ПОСЕВЕ В УСЛОВИЯХ ЮЖНОЙ ЗОНЫ РОСТОВСКОЙ
ОБЛАСТИ
/ Алабушев А.В., Янковский Н.Г., Донцова А.А.,
Попов А.С. // Земледелие. — 2016. — № 3. — С. 38–40. —
Библиогр.: 5 назв.
Ячмінь, дворучка, строк сівби, попередник, сорти, вро-
жайність.
Відмічено, що в умовах Ростовської обл. відсоток зрідже-
ності і загибелі посівів озимого ячменю часте явище. Для їх
пересіву або “ремонту” потрібні сорти ячменю — дворучки. В
Інституті зернових культур ім. І.Г. Калиненка створено низку
сортів ячменю-дворучки, здатних формувати за осінньої
сівби до 10 т/га, весняної — до 6 т/га зерна. Вивчали три
сорти: Мастер, Тимофій і Тигр, висіяних по попередниках —
пшениця озима, кукурудза на силос, горох і чорний пар у
різні строки: 10, 20, 30 вересня і 10 жовтня. За роки вивчення
(2011–2013) відмічено сортову реакцію на попередники. Так,
сорт Мастер найбільшу врожайність сформував у 2011 р. —
6,4 т/га по гороху, у 2012 р. — 4,0 т/га по пшениці озимій, у
2013 р. — 6,1 т/га по чорному пару. У сорту Тигр у 2011 р.
найбільша врожайність була по пшениці озимій — 6,5 т/га,
у 2012 і 2013 рр. — 4,1 і 6,6 т/га відповідно по чорному
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
УДК 633.1