Упрощенная HTML-версия
40
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
2016.3.163.
паки, збіднює ґрунт. Однак це не завжди справджується. Соя
для формування 1 т насіння і побічної продукції виносить з
ґрунту 75–100 кг азоту, 17–25 кг фосфору та 30–45 кг калію,
тоді як соняшник відповідно 40–65 кг, 15–30 і 100–160 кг. При
цьому слід зазначити, що коренева система соняшнику по-
глинає калій з глибини ґрунту й більшу його частину залишає
з побічною продукцією у верхній частині ґрунту, чим робить
його доступнішим для наступних культур. Дослідженнями
встановлено, що перевага попередника залежала від по-
годних умов осіннього періоду, строків збирання культури
та якості передпосівного обробітку ґрунту. У середньому
за три роки (2011–2013) врожайність зерна у всіх варіантах
досліджуваних культур після соняшнику не поступалась її
рівню після сої. Після обох попередників виявлено високу
ефективність мінеральних добрив. Найвищу врожайність
зерна пшениці озимої по сої та соняшнику одержано за вне-
сення N
75
P
45
K
45
, яка становила 4,29 і 4,40 т/га відповідно. На
контролі (без добрив) у середньому за три роки (2011–2013)
істотної різниці врожайності зерна пшениці по попередниках
не виявлено. Зроблено висновок, що без добрив попередни-
ки соя та соняшник за врожайністю зерна є рівнозначними,
а за внесення різних норм мінеральних добрив врожайність
зерна озимих по попереднику соняшник була вищою, ніж піс-
ля сої. Перевищення за врожайністю становило: у пшениці —
5,9%, тритикале — 15,6, жита озимого — 11,1% порівняно
з контролем.
УДК 633.11:631.348:632.93:631.53.02
2016.3.163. СОВРЕМЕННЫЙ ПОДХОД К ПРЕДПОСЕВ-
НОЙ ОБРАБОТКЕ СЕМЯН
/ Фадеев Л.В. // Хранение и пере-
работка зерна. — 2016. — № 4. — С. 38–45. — Библиогр.: 6
назв.
Насіння, мікроорганізми, захист насіння, машини для
протруювання.
Відмічено, що зерно було, є і буде місцем проживання та
їжею для мікроорганізмів. Збільшення людиною виробництва
зерна сприяло і збільшенню популяцій мікроорганізмів —
конкурентів людини за сфери існування, тому боротьбу з
ними потрібно проводити за всіма правилами боротьби з
конкурентами. Головне — добре знати конкурента. Друге
правило — ворог нашого конкурента — наш друг. За міль-
йони років у природі сформувався симбіоз мікроорганізмів з
рослинами. Для знищення мікроорганізмів людина почала
застосовувати полицевий обробіток ґрунту, хімічну обробку
посівів та зерна. Для збільшення ефективності у боротьбі з
шкідниками, останнім часом набирає силу обробка насіння
інокулянтами не тільки бобових, а й зернових культур. Для
покращання обробки насіння інокулянтами в ООО “Спец-
елеватормельмаш” розроблено протруювач із двома бло-
ками, у яких відбувається нанесення препарату на насіння.
Розроблений протруювач має низку переваг порівняно з
існуючими, зокрема, відсутнє травмування насіння та якісна
обробка інокулянтами. Протруювач ПСФ дає змогу одно-
часно проводити протруювання хімічними препаратами та
інокулювання насіння.
УДК 633.11:631.52(213.5)
2016.3.164. ЭФФЕКТИВНОСТЬ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ
ОТБОРА В СЕЛЕКЦИИ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ
/ Новоха-
тин В.В. // Достижения науки и техники АПК. — 2016. —
Т. 30, № 3. — С. 42–45. — Библиогр.: 24 назв.
Пшениця яра м’яка, селекція, методи добору, умови ви-
рощування, сорт, економічна ефективність добору.
Наведено результати досліджень з вивчення ефективності
методів добору вихідного матеріалу у гібридних комбінаці-
ях при селекції пшениці м’якої ярої в умовах Казахстану.
Добір проводили методами: І — ОНП (окрема насінина на
потомство); ІІ — ОНП МП (одноразовий добір насінини в F
2
і наступний пересів до F
5
); ІІІ — МП (масовий пересів F
2
до F
5
). При пересіві гібридних популяцій, щороку добирали
елітні рослини, які після обмолоту і оцінок зерна за формою,
крупністю і виповненістю, висівали сім’ями (3000–4000 шт.)
в умовах зрошення і напівзабезпеченої богари. Оціночні
роботи проводились у закритому ключі одним селекціоне-
ром, що давало змогу знизити їх суб’єктивність. Із взятих 54
гібридних комбінацій, у період пересіву і оцінок до F
5
було
вибракувано 26 комбінацій. На 28 залишених комбінаціях F
5
відбиралось по 150–200 елітних рослин — усього 7829 ліній.
Одержаних методом ОНП до селекційного розсадника дій-
шло 434 (5,5%) ліній, методом ОНП + МП — 5028 (64,2%),
з МП — 2367 (30,2%). Проте до конкурсного сортовивчення
із ОНП (434 ліній) дійшло 4 лінії, із яких 3 лінії (92%) під на-
звою сортів Ікар (зареєстровано в 4, 9–11 регіонах), АВІАДа
(зареєстровано в 4, 9, 10 регіонах РФ) і Адєліна (проходить
державне сортовипробування) знаходяться у виробництві.
Методами ОНП + МП і МП до конкурсного сортовивчення
передано тільки 2 і 0 ліній відповідно. Зроблено висновок,
що метод ОНП є найбільш ефективним при створенні сортів
ярої м’якої пшениці і заслуговує широкого впровадження в
селекції.
УДК 633.111“324”:631.559:631.582
2016.3.165. ЗАЛЕЖНІСТЬ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ
ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ВІД ПЛОЩІ ПРАПОРЦЕВОГО ЛИСТКА
/
Протопіш І.Г. // Вісник аграрної науки. — 2016. — № 2. —
С. 64–67. — Бібліогр.: 10 назв.
Пшениця озима, сорт, площа прапорцевого листка, по-
передник, строк сівби, врожайність.
Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу
площі прапорцевого листка на врожайність сортів пшениці
озимої (Білоцерківська напівкарликова, Царівна) за сівби у
другій декаді вересня і першій декаді жовтня по попереднику
чорний пар та конюшина лучна упродовж 2009––2011 рр. в
умовах Вінницької обл. Встановлено значну перевагу величи-
ни площі прапорцевих листків на 1 м
2
за сівби у І декаді жов-
тня. Так, по попереднику чорний пар та за 2-го строку сівби
площа прапорцевих листків сорту Білоцерківська напівкарли-
кова становила 9884,6 см
2
/м
2
, першого строку — 7609,3 см
2
/м
2
.
У сорту Царівна показники площі були меншими і становили
відповідно 9696 і 7528 см
2
/м
2
. Доведено пряму залежність
врожайності зерна пшениці озимої від величини площі пра-
порцевих листків — коефіцієнт кореляції становив 0,58.
Частка впливу на формування врожайності становила 0,34
або 34%. Індекс поверхні листка у сорту Білоцерківська на-
півкарликова становив 0,99, у сорту Царівна — 0,97.
УДК 633.13:631.816.12
2016.3.166. ФОРМУВАННЯ ЗЕРНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ
ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
/
Кулик І.О. // Роль наукових досліджень в забезпеченні про-
цесів інноваційного розвитку аграрного виробництва України:
матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених і спеціа-
лістів, м. Дніпропетровськ, 25–26 трав. 2016 р. — Вінниця:
ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2016. — С. 67–68. Шифр 547356.
Овес голозерний, попередник, добрива, врожайність.
Викладено результати досліджень щодо формування про-
дуктивності вівса голозерного залежно від попередників та
мінеральних добрив. Дослідження проводили на базі Ерас-
тівської дослідної станції ІЗК НААН впродовж 2013–2015 рр.
Вивчали сорт Скарб України по попередниках: пшениця
озима, кукурудза МВС та соняшник з внесенням мінераль-
них добрив під передпосівну культивацію та у підживлення.
Встановлено, що зернова продуктивність вівса знаходилась
у тісному взаємозв’язку із розмірами волоті. Підживлення
N
30
порівняно з варіантом без підживлення, залежно від
фонового внесення добрив, сприяло збільшенню довжини
волоті на 10,6–16,3%. Мінеральні добрива збільшували
масу зерна з однієї рослини на 0,17–0,58 г залежно від по-
передника. Найбільші показники коефіцієнта продуктивного
кущіння рослин вівса (1,33–1,46) спостерігались за внесення
N
40
P
40
K
40
+ N
30
+ Реаком-СР-Зерно. Даний варіант забезпе-
чив і формування найвищих показників маси 1000 зерен —
25,8–28,6 г. Приріст врожайності від внесення N
20
P
20
K
20
та
N
40
P
40
K
40
відносно контролю становив відповідно 9 та 13%
після попередника пшениця озима, 19 та 23% — після куку-
рудзи і 11 і 24% — після соняшнику. Зроблено висновок, що
кращим попередником для вівса голозерного є кукурудза
МВС, після якої врожайність підвищується на 1,2–18,1% по-
рівняно з іншими попередниками.
УДК 633.15:631.526.3:631.543.2
2016.3.167. УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗ-
НИХ ГРУП СТИГЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА
ГУСТОТИ СТОЯННЯ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ НА
УДК 633.1