Упрощенная HTML-версия
39
№ 3 (69), 2016
2016.3.162.
УДК 347.77.028:631.526.32:339.13(477)
2016.3.160. СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАСІН-
НИЦТВА В УКРАЇНІ
/ Захарчук О.В. // Сучасні напрями
селекційного удосконалення пшениці: матеріали міжнар.
конф., присвяч. 100-річчю селекції пшениці в СГІ — НЦНС,
м. Одеса, 1–3 черв. 2016 р. — Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”,
2016. — С. 138–140. Шифр 547365.
Насінництво, норми висіву, виробництво насіння, зако-
нодавчі акти.
Відмічено, що в країнах ЄС щороку виробляється понад
200 млн т зерна зернових, з якого 3,5% або близько 6–7 млн т
зерна використовується як посівний матеріал. В Україні, в
результаті меншого врожаю і вищих норм висіву, на сівбу ви-
користовується зерна вдвічі більше, ніж в ЄС, що становить
більше ніж 5% або близько 3 млн т. Середнє використання
сертифікованого насіння в країнах ЄС становить близько
50%, зокрема в Данії, Нідерландах — 75–90%. Сертифікова-
ний посівний матеріал — це нові сорти рослин, які мають не
лише кращу якість, але і підвищену стійкість до хвороб і змін
клімату. Незважаючи на значні поліпшення у вітчизняному
насінництві, Україна ще далека від європейських країн щодо
забезпечення виробничих посівів якісним сертифікованим
насінням. Причиною стало руйнування системи насінництва,
доведення до критичного стану матеріально-технічної бази
вітчизняної селекції, закриття або зруйнування насіннєвих
заводів. Ринок насіння деформовано, товаровиробнику часто
пропонують фальсифікат під певною назвою нового сорту,
що і викликало експансію іноземних сортів щодо низки с.-г.
культур. Прийняті у грудні 2015 р. зміни до законів України
“Про насіння і садивний матеріал” та “Про охорону прав на
сорти рослин” надають можливість реально упорядкувати
функції відповідних органів у сфері удосконалення систем
сертифікації, умов реєстрації виробників насіння тощо. Про-
те, виходячи з вимог Європейського Союзу, в Україні по-
трібно: а) встановити державне замовлення на створення
нових сортів та підтримку насінництва; б) розробити чіткий
механізм отримання роялтних платежів на основі реальної
вартості насіння. Вирішення цих проблем сприятиме налаго-
дженню міжнародної співпраці України у сфері охорони прав
на сорти рослин та комерційного обігу насіння.
УДК 631.527:633.113
2016.3.161. ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ
СПЕЛЬТИ (
TRITICUM SPELTA
L.) ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ ПРОДУК-
ТИВНОСТІ ТА ХЛІБОПЕКАРСЬКОЮ ЯКІСТЮ
/ Моргун В.В.,
Січкар С.М., Починок В.М., Нінієва А.К., Чугункова Т.В. //
Физиология растений и генетика. — 2016. — Т. 46, № 2. —
С. 112–119. — Бібліогр.: 19 назв.
Triticum spelta L., спельта озима та яра, зразки колекції,
пшениця м’яка, елементи продуктивності, якість зерна.
Наведено результати вивчення елементів продуктивності,
якості зерна та хлібопекарських властивостей колекційних
зразків спельти. Вивчали зразки ярої та озимої спельти із
колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин
України, Устимівської дослідної станції рослинництва та
Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Стан-
дартами слугували: сорт ярої канадської спельти СДС Zorba
та сорт м’якої пшениці Зимоярка. Для аналізу із кожного
зразка відбирали 20 рослин, визначали їх середню висоту
(ВР), загальну (ЗК) і продуктивну (ПК) кущистість, довжину
головного колоса (ДГК), кількість колосків у головному колосі
(ККГК), кількість зерен у головному колосі (КЗГК), масу зерна
головного колоса (МЗГК), масу зерна з рослини (МЗР) та
масу 1000 зерен (МТЗ). Після збору врожаю визначали вміст
білка, клейковини, показник седиментації та хлібопекарські
властивості борошна спельти. За морфологічними показни-
ками (ВР, ЗК, ПК і ДГК) кращим був зразок № 12041, за еле-
ментами продуктивності (ККГК, КЗГК, МЗГК, МЗР та МТЗ) —
зразок UA 0300074 — маса зерна головного колоса — 2,2 г,
маса зерна з рослини — 13 г, маса 1000 зерен — 40,0 г. За
якістю зерна й хлібопекарськими властивостями кращими
були зразки — 1114, 1117 та 1116, хоча поступалися сорту
м’якої пшениці Ятрань 60. Виділені зразки можуть слугувати
донорами для поліпшення або створення нових сортів м’якої
пшениці.
УДК 633.1“324”:631.582:631.526.3
2016.3.162. ВРОЖАЙНІСТЬ ОЗИМИНИ ПІСЛЯ ПОПЕРЕД-
НИКІВ: СОНЯШНИК І СОЯ
/ Авраменко С., Попов С., Гутян-
ський Р., Усов О., Курилов О. // Агробізнес сьогодні. — 2015. —
№ 17. — С. 37–39.
Культури озимі, пшениця, жито, тритикале, попередник,
добрива, врожайність зерна.
Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу
попередників (соя, соняшник) на формування врожайності
сортів пшениці озимої (Альянс, Досконала), жита озимого
(Пам’ять Худоєрка, Слобожанець F
1
) та тритикале озимого
(Ратне, Раритет) в умовах Лівобережного Лісостепу України
впродовж 2011–2013 рр. Традиційно вважається, що соя,
як бобова культура, є кращим попередником для озимих,
оскільки завдяки бульбочковим бактеріям, залишає після
себе значну кількість азоту у ґрунті, тоді як соняшник — нав-
633.1 Хлібні злаки. Зернові культури
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
УДК 633.1
стебла, внаслідок чого відбувається перерозподіл плас-
тичних речовин — зменшення їх притоку до генеративних
органів і збільшення — до продуктивних. В умовах України
чеканку проводили у фірмі “Інтерагро Сквира” (Київська
обл.), внаслідок якої відбулося збільшення врожайності на
20–30%, та у фермерському господарстві “Тетяна 2011” —
приріст 1,2 ц/га. Проте надзвичайно високу врожайність
сої одержано в Японії — 67,3 ц/га у 1955 р. за видаленням
термінальної бруньки. Було встановлено, що використання
цього прийому до цвітіння збільшувало кількість бічних гілок.
Детальне вивчення прийому чеканки показало, що сорти
сої суттєво різняться за характером росту, який генетично
детермінований. Сорти детермінованого типу вегетативний
ріст закінчують до цвітіння, тому чеканка у цей період приз-
водить до негативного впливу на врожайність. Сорти не-
детермінантних типів дають позитивний вплив. На підставі
цього зроблено висновок, що для проведення заходу “чекан-
ка рослин сої” необхідні додаткові дослідження з вивчення
проходження фенологічних фаз кожного сорту — чим раніше
проводиться чеканка, тим краще будуть проходити процеси
відновлення і появи молодих пагонів і нових бобів продуктив-
ності.
УДК 633–1–2:630*3
2016.3.159. НАУКА Й СУЧАСНИЙ АПК
/ Михайлов Ю. //
The ukrainian farmer. — 2016. — № 8. — С. 26–27.
Сільське господарство, новітні технології в АПК, штучна
їжа.
Відмічено, що сільське господарство, як ніяка інша галузь
економіки, впроваджує найбільше новітніх технологій в АПК.
Надано їх короткий огляд, зокрема використання: 1) оптич-
но-спектральних аналізаторів для визначення вмісту азоту в
рослинах, які встановлюються на с.-г. машинах по внесенню
добрив. Інформація з датчиків надходить на бортові комп’ю-
тери машин у реальному часі. Останні визначають потрібну
дозу внесення добрив; 2) супутники та суперкомп’ютери.
Насамперед, це аерокосмічна фотозйомка стану посівів,
встановлення систем автоматичного керування машинами,
географічного місця об’єкта, прогнозування погоди; 3) дрони
або безпілотні літальні апарати для огляду стану посівів, уне-
сення пестицидів і добрив; 4) роботи — на молочних фермах
та для сівби рису (Японія); 5) біотехнологія — для створення
ГМО, штучної ДНК, нових хімічних сполук. У перспективі —
штучна їжа, яка за корисністю для здоров’я, поживними влас-
тивостями та смаком перевершуватиме традиційну.