Упрощенная HTML-версия
37
№ 3 (69), 2016
2016.3.154.
УДК 631.151:631.1.016:631.57(470+571)
2016.3.151. ПРОДОВОЛЬСТВЕННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ
РОССИИ И ШЕСТОЙ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ УКЛАД В АПК
/
Панфилов В.А. // Вестник Российской академии сельскохо-
зяйственных наук. — 2016. — № 1. — С. 10–12. — Библиогр.:
6 назв.
Продовольча безпека, технологічний побут, виробництво
і переробка продукції.
Відмічено, що протягом 25 років мілкі власники та ферме-
ри не сприяли значному росту продуктивності в АПК. С.-г.
підприємства виробляють лише 44,8% продукції, решту —
приватні (51,5%) і фермерські (3,7%) господарства. Для
виконання доктрини продовольчої безпеки Росії, значна
частина головних продовольчих продуктів повинна виробля-
тись у країні (зерна — не менше 95%, цукру — 80, м’яса —
85, молока — 90, овочів —85%) в господарствах. З метою
реалізації цих завдань потрібно знизити залежність АПК від
імпорту технологій, машин та інших ресурсів, тобто закінчити
виконання четвертого-п’ятого технологічних побутів (галузь
мікроелектроніки, генної інженерії та біотехнології) і перейти
до шостого побуту. Останній побут характеризується широ-
ким застосуванням біо- і нанотехнологій, генної інженерії, мік-
ромеханіки, робототехніки. Прогресивна техніка у сільському
господарстві, переробній і харчовій промисловості повинна
базуватися переважно на крупних державних підприємствах
або крупних приватних виробниках, на яких легше провести
спеціалізацію та концентрацію виробництва. Реіндустріа-
лізацію виробництва продуктів харчування потрібно вести
на вітчизняній базі, оснащеній автоматикою і електронікою.
Прикладом є Ростовська область, де два крупних пташники
обслуговують тільки три співробітника. Зроблено висновок,
що тільки крупні сільгоспвиробники і переробно-харчові
підприємства, об’єднані у системні комплекси, здатні забез-
печити продовольчу безпеку країни.
УДК 631.528:633:631.5
2016.3.152. 10 ФАКТІВ ПРО БІОТЕХНОЛОГІЧНІ / ГЕННО-
ІНЖЕНЕРНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ
/ Со-
рочинський Б. // Agroexpert. — 2016. — № 6. — С. 26–27.
Біотехнологічні культури, генномодифіковані рослини,
господарське значення.
Наведено 10 фактів про біотехнологічні (генно-інженерні)
с.-г. культури, опубліковані Міжнародною службою ISAAA зі
сприяння аграріями генномодифікованих рослин. Факт № 1.
Із 1996 р. у 28 країнах світу біотехнологічні культури ви-
рощуються на площі понад 2 млрд га, одержано продукції
на 150 млрд дол. США. 90% виробників — дрібні фермери.
№ 2. За 20 років площі під культурами ГМО збільшились у
100 разів — із 1,7 млн га у 1996 р. до 179,7 млн га у 2015 р.
№ 3. Із 28 країн, які вирощують біотехнологічні культури,
20 (53%) відносяться до країн, які розвиваються, 8 (47%) —
до промислово розвинутих. № 4. 33% культур мають дві
або більше комбінованих характеристик, прикладом є куку-
рудза Bt/HT. № 5. Латинська Америка, зокрема Бразилія і
Аргентина, є лідерами за площами під генно-інженерними
культурами. Друге місце займає Азія, лідерами у якій є
Китай та Індія. № 6. У 2015 р. в США було введено кілька
нових генно-інженерних культур, зокрема картоплі Innate™,
яблука Arctic, тваринного модифікованого корму та генно-
модифікований лосось. № 7. У США вперше впроваджено
посухостійку кукурудзу Drought Card™, площі під якою за
три роки збільшились у 15 разів — із 50 тис. га у 2013 р. до
810 тис. га у 2015 р. № 8. П’ять країн ЄС продовжили ви-
сівати на площі 116800 га біотехнологічну кукурудзу, що на
18% менше показника 2014 р. Зменшення площ зумовлено
кількома факторами, зокрема із обтяжливими вимогами по-
дання звіту. № 9. Вирощування генно-інженерних культур
забезпечило зниження обсягу застосування пестицидів на
37%, збільшення врожайності на 22%, зростання доходів на
68%. № 10. Очікується надходження на ринок понад 85 нових
генно-інженерних культур, зокрема посухостійка кукурудза,
золотий рис, вигна тощо. Наведені факти викладено у звіті
обсягом 400 сторінок, у якому зазначено, що генно-інженерні
культури не мають жодної, з точки зору можливих ризиків,
різниці стосовно впливу на здоров’я людини та навколишнє
середовище, порівняно з культурами, отриманими шляхом
традиційної селекції. На жаль, цей звіт залишився непомі-
ченим в Україні.
УДК 632.51:631.582:632.11
2016.3.153. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЙ БУР’ЯНІВ
В АГРОФІТОЦЕНОЗАХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ
УМОВ ЇХ ФОРМУВАННЯ
/ Соколовська І.М. // Вісник Степу: зб.
наук. пр. / Кіровоград. ДСГДС НААН. — Кіровоград, 2015. —
Вип. 12. — С. 63–69. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 547071.
Агрофітоценози, біопродуктивність бур’янів, кругообіг
органічних речовин.
Відмічено, що невід’ємною частиною інтенсивного зем-
леробства є його хімізація, особливо застосування добрив.
Проте добрива не тільки сприяють підвищенню врожайності
культурних рослин, але й збільшують забур’яненість посівів.
Підраховано, що коефіцієнт використання поживних речовин
з добрив культурними рослинами становить 30–40%. Бур’яни,
споживаючи поживні речовини добрив, значно знижують цей
коефіцієнт. Проведений моніторинг стану популяцій найбільш
поширених бур’янів у посівах ячменю ярого та озимого, пше-
ниці озимої та кукурудзи у двох господарствах (ПГ “Калінське”
і ТОВ “Колос”) упродовж 2011–2013 рр. показав, що наймен-
шу біопродуктивність мали популяції бур’янів в агроценозах
пшениці озимої, найбільшу — в посівах кукурудзи. Так, у по-
сушливому 2013 р. продуктивність бур’янів на полях пшениці
озимої без добрив становила на початку весняної вегетації
150 г/м
2
, за внесення NPK
200
— 170 г/м
2
, в посіві кукурудзи
відповідно — 200 і 235 г/м
2
. Посіви ячменю ярого і озимого
займали проміжне положення. У період вегетації біопродук-
тивність популяцій збільшилась у посівах пшениці озимої
до 760 г/м
2
без добрив і за внесення NPK
200
— до 810 г/м
2
,
по кукурудзі — 1220 і 1300 г/м
2
відповідно. Наростання біома-
си в популяціях бур’янів відбувалося по-різному й залежало
як від умов року, так і агротехнічних заходів. У посушли-
вому 2013 р. вона була меншою, сприятливому 2011 р. —
більшою. На підставі накопичення біопродуктивності по-
пуляцій бур’янів, зроблено висновок, що найбільша біопро-
дуктивність бур’янів сприяє і більшому поверненню у ґрунт
органічних речовин внаслідок кругообігу — 4712–5342 кг/га (з
посіву кукурудзи) проти 27,0–33,0 кг/га (з посіву пшениці).
УДК 633.111.719:631.871:631.615
2016.3.154. ПШЕНИЧНІ РЕКОРДИ, АБО ЗОЛОТО НА БО-
ЛОТІ
/ Кондратюк С. // Агроном. — 2016. — № 8. — С. 72–
74.
Пшениця озима, тритикале озиме, мул річок і озер, ре-
кордні врожаї.
Наведено результати досліджень 90-річного кандидата с.-г.
наук І.В. Бадуліна з одержання рекордних врожаїв пшениці
озимої сорту Фаворитка та тритикале озимого Союз на руслі
пересохлої невеличкої річки на околиці м. Запоріжжя. Вже
кілька років поспіль І.В. Бадулін отримує з невеликої ділянки
РОСЛИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 633/635; 633.0
633/635 РОСЛИННИЦТВО
633.0 Загальні питання
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.