Упрощенная HTML-версия
36
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
БІОТЕХНОЛОГІЯ
2016.3.147.
агрофітоценози (природні кормові угіддя, рослинність плавнів
і боліт та енергетичні культури) є важливим резервом вироб-
ництва біопалива з біомаси. Найпродуктивніші багаторічні
енергетичні культури (міскантус гігантський, сильфій прони-
занолистий, гірчаки Вейріха та сахалінський, сіда багаторіч-
на, топінамбур) забезпечують одержання з 1 га 14–18 т сухої
маси та 250–300 ГДж теплової енергії, поліпшені природні
кормові угіддя — відповідно 4–6 т і 75–110 ГДж.
УДК 60:633.16:631.523
2016.3.147. АНАЛІЗ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ЩОДО
ПРИСУТНОСТІ ТРАНСГЕННИХ КОНСТРУКЦІЙ
/ Волко-
ва Н.Е. // Сучасні напрями селекційного удосконалення пше-
ниці: матеріали міжнар. конф., присвяч. 100-річчю селекції
пшениці в СГІ — НЦНС, м. Одеса, 1–3 черв. 2016 р. — Він-
ниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2016. — С. 95–96. Шифр 547365.
Сорти пшениці м’якої, трансгенні конструкції, агробіо-
технології, біотехнологічні культури.
Можливість випадкової присутності незареєстрованих
генномодифікованих (ГМ) трансформаційних подій при мо-
ніторингу рослинної сировини та продуктів потребує без-
перервного контролю з боку як країн-імпортерів, так і країн-
експортерів. В Україні перевірка насіння, харчових продуктів,
сировини, в т.ч. вітчизняного виробництва (кукурудза, соя,
ріпак) показала наявність ГМ зразків. Метою даної роботи
було проведення моніторингу сортів пшениці м’якої (ПМ)
озимої на присутність трансгенних конструкцій. Для ДНК-
типування використано сорти ПМ: Пилипівка, Зорепад, Не-
бокрай, Ватажок, Гурт, Хист, Лановий, Доброчин, Ветеран,
Наснага. В проаналізованих сортах не встановлено наяв-
ності регуляторних елементів — промоторів 35S, SSuAra,
TA29 трансгенних конструкцій.
УДК 60:637.146.2
2016.3.148. СТВОРЕННЯ ЗАКВАШУВАЛЬНИХ КОМПО-
ЗИЦІЙ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КЕФІРУ
/ Гудима В.В. // Про-
довольчі ресурси: проблеми і перспективи: зб. наук. пр. за
матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Секція 1: “Інно-
ваційні біотехнології та обладнання в харчовій промисло-
вості”. Секція 2: “Економіка та управління підприємствами і
галузями агропромислового комплексу”, 4 листоп. 2015 р. —
К.: ННЦ “ІАЕ”, 2015. — С. 48–49. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр
547147.
Кефір, заквашувальні композиції.
Актуальним завданням вітчизняної біотехнології є роз-
роблення конкурентоспроможної заквашувальної культури
на основі автентичної мікрофлори кефірних грибків, що
давала б змогу виробляти кефір високої якості. В роботі
створено три види заквашувальних композицій для вироб-
ництва кефіру, що різняться за бажаними для виробництва
органолептичними характеристиками. Технологія передбачає
збагачення природного симбіозу грибкової кефірної закваски
мікрофлорою, виділеною виключно з кефірних грибків: лак-
тобактеріями видів
L. lactics
,
L. diacetilactis
,
S. thermophilus
та дріжджами
Saccharomyses unisporus
, що не зброджують
лактозу. Збільшення у складі мікрофлори кефірної грибкової
закваски частки лактозонегативних дріжджів дає змогу спо-
вільнити спиртове бродіння та відповідно утворення СО
2
під
час зберігання готового продукту у 2 рази, а додаткове за-
лучення мезофільних лактококів — прискорити сквашування
молочної основи на 4 години. Вироблений кефір характери-
зувався приємним тонізуючим смаком, однорідною, в міру
густою, консистенцією. Склад мікрофлори та фізико-хімічні
показники були стабільними упродовж 14 діб зберігання.
За показниками якості продукт відповідає вимогам діючих
нормативних документів.
УДК 60:637.54
2016.3.149. БИОТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ СТРУКТУРИРОВА-
НИЕ ГЕЛЕЙ ИЗ СУРИМИ ПТИЦЫ
/ Маевская Т.Н., Базиво-
ляк С.М., Пешук Л.В. // Продовольчі ресурси: проблеми і перс-
пективи: зб. наук. пр. за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ.
конф. Секція 1: “Інноваційні біотехнології та обладнання в
харчовій промисловості”. Секція 2: “Економіка та управління
підприємствами і галузями агропромислового комплексу”,
4 листоп. 2015 р. — К.: ННЦ “ІАЕ”, 2015. — С. 56–58. — Биб-
лиогр.: 4 назви. Шифр 547147.
Структурування гелів біотехнологічне, переробка м’яса
птиці, білкові гелі сурімі.
Запропоновано новий біотехнологічний підхід до перероб-
ки м’яса птиці — використання мікробного ферменту транс-
глутамінази (ТГ) (MT Gase). Білок — глютамін гаммаглю-
тамілтрансфераза (ЕС 2.3.2.13), що каталізує реакції ацил
переносу, деамідування і полімеризацію між внутрішньо- або
міжланцюговими гаммакарбоксамідними групами глутаміну
(ацил донор) і вільними аміногрупами лізину (ацил акцептор).
Дослідили ефективність каталізу утворення ізопептидних
зв’язків мікробною ТГ на основі оцінки мікроструктури гелів
сурімі з птиці. Як основну сировину для промивки використа-
но суміш м’яса механічного обвалювання курчат-бройлерів
(50%) і м’яса ручного обвалювання курей-несучок (50%), по-
передньо подрібненого. Фарш промивали електрохімічно ак-
тивованим розчином хлориду натрію. Електроліз проводили
в мембранному електролізері. Після центрифугування сурімі
розділяли на 2 частини: одну — на термообробку, в другу —
вносили 0,01% ТГ. Зразки фаршу термостатували для отри-
мання гелів і оцінювали мікроструктуру з використанням
растрового електронного мікроскопа. Аналіз мікрофотографій
гелів сурімі з птиці свідчить, що без внесення ТГ структура
гелю груба, пориста. Мікробна ТГ сприяє утворенню компакт-
ної і однорідної структури. Встановлено високу ефективність
використання ТГ для утворення однорідної мікроструктури в
білкових гелях сурімі.
УДК 602.6:582.542.11
2016.3.150. БІОТЕХНОЛОГІЇ ПШЕНИЦІ: КЛІТИННА СЕ-
ЛЕКЦІЯ ТА ГЕНЕТИЧНА ІНЖЕНЕРІЯ: монографія
/ Дуб-
ровна О.В., Моргун Б.В., Бавол А.В. — К.: Логос, 2014. —
375 с. — Бібліогр.: 618 назв. Шифр 547298.
Пшениця, морфогенез пшениці, клітинна селекція пшени-
ці, селекція in vitro м’якої пшениці, геном пшениці, генетична
трансформація рослин.
Монографія побудована на узагальненні власних та ана-
лізі літературних даних у галузі біотехнології пшениці (П.),
зокрема сучасних клітинних технологій, таких як селекція
in
vitro
та генетична інженерія, які широко використовуються у
селекції та генетиці П. Ефективні біотехнології П. спрямо-
вані на створення її рослин, стійких до хвороб та стресових
чинників довкілля. Представлено біологічну характеристику
і господарське значення П. та відомості про чинники, що об-
межують її врожайність. Надано аналіз процесів морфогенезу
та методики розробки системи
in vitro
для отримання рослин-
регенерантів П. Обґрунтовано теоретичні і практичні питання
клітинної селекції П. на стійкість до біотичних та абіотичних
стресів. Наведено результати досліджень селекції П.
in vitro
на комплексну стійкість до стресових чинників довкілля. До-
сліджено мінливість геному пшениці при культивуванні
in vitro
та за дії стресових чинників. Розглянуто методи доставки
рекомбінантної ДНК, способи прямого введення генів у клі-
тину, основні стратегії для введення мультигенів у рослинні
клітини, генетичну інженерію пластид рослин, створення
безмаркерних рослин, методи трансформації без викорис-
тання селективних маркерів. Детально описано чинники, які
впливають на ефективність Т-ДНК доставки у пшениці. На-
ведено власні експериментальні дані щодо
Agrobacterium
—
опосередкованої трансформації пшениці з використанням
різних типів експлантів. Розглянуто також так званий метод
біобалістичної трансформації — впровадження різних мар-
керних генів у П. та представлено експериментальні дані
щодо генетичної трансформації пшениці з використанням
калюсних культур та аналізу геномної мінливості трансфор-
мованих клітинних культур.
УДК 60:57