Упрощенная HTML-версия
35
№ 3 (69), 2016
2016.3.146.
УДК 60:57
БІОТЕХНОЛОГІЯ
Метою досліджень було оптимізувати хімічний захист
ріпаку ярого від хрестоцвітих блішок (ХКБ). Дослідження про-
ведені у сівозмінах дослідного поля Інституту рослинництва
(Харківська обл.) у 2010–2012 рр. Наведено схему досліду,
технічну, господарську і економічну ефективність інсектицид-
них препаратів. Виявлено, що комплексна дія обприскування
сходів ріпаку інсектицидом з класу синтетичних піретроїдів
(діюча речовина — лямбда-цигалотрин) на фоні передпо-
сівної обробки інсектицидами з класу неонікотиноїдів (д.р.
імідаклоприд або тіаметоксам) знизило чисельність хресто-
цвітих блішок у 7,5–10 разів порівняно з економічним порогом
шкодочинності. Технічна ефективність препаратів становила
95,5–96,3%. У результаті зниження пошкодження ріпаку ХКБ
і іншими шкідниками одержано збільшення врожаю 0,19–
0,22 т/га з рентабельністю 282,6–291,6%.
60:57 БІОТЕХНОЛОГІЯ
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — академік НААН МЕЛЬНИЧУК М.Д.
УДК 581.143.6
2016.3.143. ИОНЫ ТЯЖЁЛЫХ МЕТАЛЛОВ В КЛЕТОЧНОЙ
СЕЛЕКЦИИ ПШЕНИЦЫ
/ Сергеева Л.Е., Бронникова Л.И. //
Сучасні напрями селекційного удосконалення пшениці: ма-
теріали міжнар. конф., присвяч. 100-річчю селекції пшениці
в СГІ — НЦНС, м. Одеса, 1–3 черв. 2016 р. — Вінниця: ТОВ
“Нілан-ЛТД”, 2016. — С. 91–92. Шифр 547365.
Генетичні зміни, біотехнології, селекція клітинна, іони
важких металів, іони Ba
2+
і Cd
2+
.
Запропоновано використання іонів важких металів (ІВМ),
зокрема катіонів Ba
2+
і Cd
2+
, в клітинній селекції для відбору
форм пшениці, стійких до засолення і водного дефіциту. У
слідових кількостях ІВМ здатні викликати широкий спектр
патологічних змін у клітинах рослин. На селективних середо-
вищах, які містили летальні (такі, що викликають елімінацію
усієї популяції кліток) дози Ba
2+
і Cd
2+
, було відібрано колонії
клітин низки сортів пшениці. В подальшому вони формували
стійкі клітинні лінії. Після декількох пасивувань на селектив-
них середовищах, що вміщали токсичні ІВМ, відібрані варі-
анти починали піддавати дії засолення або водного стресу
(шляхом додавання солей морської води і Манніту). При цьо-
му Ba-стійкі лінії пшениці витримували летальне засолення;
Cd-стійкі варіанти росли в умовах летального водного стре-
су. В подальшому стійкі форми вирощували при регулярній
зміні культуральних середовищ. Клітинні культури пшениці
виявляли стійкість до всіх стресових факторів. Наразі дослід-
ження культивованих культур продовжується.
УДК 60:57.085.23
2016.3.144. КОЛЕКЦІЯ ШТАМІВ МІКРООРГАНІЗМІВ ТА
ЛІНІЙ РОСЛИН ДЛЯ ХАРЧОВОЇ І СІЛЬСЬКОГОСПОДАР-
СЬКОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ
/ Корховий В.І. // Вісник національної
академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 46–49. — Біб-
ліогр.: 32 назви.
Генетично модифіковані рослини, колекція господарсько
цінних генів, трансформація, детекція.
З огляду на неоднозначне сприйняття в суспільстві новітніх
агробіотехнологій було ухвалено важливі нормативні акти,
які регламентують генно-інженерну діяльність і міждержавні
відносини в цій галузі. Ключовим актом регулювання обігу
ГМО в Україні є Закон України від 2007 р. “Про державну
систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспор-
туванні та використанні генетично модифікованих організмів
(ГМО)”. Розпорядженням Кабміну України згідно з однією зі
статей даного Закону ДУ “Інститут харчової біотехнології та
геноміки НАН України” визначено науковою установою, упо-
вноваженою на виконання функцій науково-методологічного
центру з питань випробування ГМО. Створена в Інституті
колекція (К.) штамів мікроорганізмів і ліній рослин для харчо-
вої і с.-г. біотехнології використовуватиметься як базова при
розробленні відповідних молекулярно-біологічних методів
дослідження ГМО та стандартів для створюваної в Україні
мережі ГМО-тестувальних лабораторій. Рішенням Уряду від
2009 р. К. надано статус об’єкта національного надбання.
Колекція складається з 3 частин: 1) штами мікроорганізмів,
до яких належать продуценти харчових органічних кислот,
білка, спиртів і т.і.; 2) штами мікроорганізмів
Escherichia coli
та
Agrobacterium tumefaciens
, які містять плазмідні вектори
з господарсько цінними генами; 3) лінії рослин, отриманих у
результаті експериментів з трансформації, сомаклонального
ембріогенезу, вивчення дії різноманітних мутагенів. В Інсти-
туті створено центр колективного користування приладами
“ГЕНТЕСТ”, який має у своєму арсеналі сучасне обладнання
для розроблення та адаптації якісних і кількісних методів
визначення ГМО.
УДК 60:57:579.864.1:637.136.3/.5
2016.3.145. СТВОРЕННЯ І ОЦІНКА БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ
ЦІННОСТІ КОМПОЗИЦІЙ ЛАКТОБАКТЕРІЙ
/ Страшнова І.В.,
Матковська А.І., Басюл О.В.// Мікробіологія і біотехнологія. —
2016. — № 2. — С. 61–74. — Бібліогр.: 14 назв.
Лактобактерії, біотехнологічні властивості, колекційні
штами, антибіотики.
З’ясовано біотехнологічний потенціал виділених із м’ясної
сировини і колекційних штамів лактобактерій та створених за
їх участі композицій. Лактобактерії із зразків м’яса виділяли
шляхом пересівів проб у знежирене молоко із наступним
пересівом на MRS-агар і бульйон. Колекційні штами попе-
редньо культивували у MRS-бульйоні з 5% вмістом глюкози.
Із зразків м’ясної сировини виділено штами лактобактерій,
які характеризувалися диференційними показниками актив-
ної і титрованої кислотності, швидкістю зсідання молока і
своєрідністю утворюваного згустку. Виділені із проб м’яса і
колекційні штами лактобактерій мають варіабельну антаго-
ністичну активність щодо тест-штамів
S. aureus
,
E. coli
,
P. vul-
garis
,
B. cereus
,
S. enteritidis
. Визначено стійкість штамів, лак-
тобактерії до 5,0% і 7,0% NaCl; 0,2% і 0,4% фенолу при куль-
тивуванні та антибіотиків. На основі штамів
Lactobacillus sp
.
М6,
L. delbrueckii ssp
.
bulgaricus
444 і
L. plantarum
991 було
створено 6 варіантів композицій. Найкращу антагоністичну
активність, інтенсивність росту при 7,0% NaCl і 0,4% фе-
нолу при 5°С, стійкість до антибіотиків проявили компози-
ції
Lactobacillus sp
. М6 +
L. delbrueckii ssp. bulgaricus
444
у співвідношенні 2:1 і
Lactobacillus sp
. М6 +
L. plantarum
991
у такому ж співвідношенні. Зроблено висновок про наяв-
ність у досліджених штамів лактобактерій біотехнологічних
властивостей, вираженість і стабільність яких у композиці-
ях збільшується. Найперспективнішими для промислової
апробації є композиції
Lactobacillus sp
. М6 +
L. delbrueckii
ssp. bulgaricus
444 і
Lactobacillus sp
. М6 +
L. plantarum
991 у
однакових співвідношеннях 2:1.
УДК 60:577.3.633.2:636.386
2016.3.146. БІОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БАГАТО-
РІЧНИХ ТРАВ’ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ
/ Курчак В.Г., Тка-
ченко А.М. // Вісник аграрної науки. — 2016. — № 2. —
С. 15–20.
Багаторічні трав’янисті фітоценози, біоенергетика, біо-
маса, енергетичний потенціал, природні кормові угіддя.
Визначено біоенергетичний потенціал трав’янистих фіто-
ценозів України і надано пропозиції щодо його реалізації.
Показано енергетичну продуктивність малопоширених бага-
торічних культур і різнотипних лучних травостоїв залежно від
технологічних способів вирощування. Зроблено висновки, що