Упрощенная HTML-версия
34
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
Узагальнено результати досліджень хвороб сої та їх збуд-
ників. Відображено сучасний прогрес у моніторингу, діагнос-
тиці, деяких методах досліджень та захисту сої від збудників
бактеріальних, грибних, мікоплазмових і вірусних хвороб
з урахуванням різних ґрунтово-кліматичних зон України.
Описано найбільш поширені та шкодочинні хвороби сої —
фузаріоз, фузаріозне в’янення, пероноспороз, аскохітоз,
гнилі, антракноз, церкоспороз, альтернаріоз, фомопсис,
пліснявіння насіння, кутаста плямистість, пустульний бакте-
ріоз, бактеріальний опік, бактеріальне в’янення, іржаво-бура
плямистість, зморшкувата та жовта мозаїка та ін. Ці хворо-
би можуть знижувати урожайність насіння на 25% і більше
та погіршувати його якість. Наведено агротехнічні заходи
для обмеження хвороб сої. Книга може бути корисною для
спеціалістів сільського господарства, аспірантів і студентів
біологічних та агрономічних факультетів відповідних на-
вчальних закладів.
УДК 632.937
2016.3.138. ЗА БИОЛОГИЧЕСКИМИ ПРЕПАРАТАМИ —
БУДУЩЕЕ!
/ Пожарский В.Г., Пугачёв А.Н. // Защита и каран-
тин растений. — 2016. — № 3. — С. 42–43.
Добрива, пестициди, біологічні препарати, ентомофаги,
мікробіологічні добрива, Органіт N, Органіт P, Оргаміка S,
Оргаміка F, “живі” добрива.
Компанія “Органік парк” (“ОП”), яка виробляє високоефек-
тивні і безпечні біологічні препарати і 16 видів ентомоакари-
фагів, вносить свій вклад у вирішення екологічних проблем,
пов’язаних з хімічним забрудненням і ерозією ґрунтів. Широке
застосування, зокрема, знайшов біологічний регулятор рос-
ту рослин Біодукс, а у 2017–2019 рр. “ОП” планує запустити
в промислове виробництво низку мікробіологічних добрив
(Органіт N, Органіт P) на основі живих бактерій, а також
біологічних фунгіцидів (Оргаміка S, Оргаміка F). Органіт N —
азотне мікробіологічне добриво на основі штаму
Azospiril-
lum zeae
OPN-14, що сприяє фіксації атмосферного азоту у
формі доступних для с.-г. рослин речовин. Органіт P — нове
комплексне фосфорне біодобриво на основі фосфат-мобі-
лізувальної бактерії
Bacillus megaterium
OPP-31. Бактерія
здатна розчиняти сполуки фосфору у ґрунті і переводити
їх у доступні для рослин форми. “ОП” розробила також но-
винку — Оргамік S — біологічний фунгіцид на основі штама
Bacillus amyloliguefaciens
OPS-32, що контролює розвиток
хвороботворних патогенних мікроорганізмів. Ще одна новин-
ка компанії “ОП” — біологічний фунгіцид Оргамік F. Він міс-
тить спори і фрагменти міцелію селективного штаму грибів
Trichoderma asperellum
і пригнічує життєдіяльність патогенів,
що викликають кореневу гниль, гнилі розсади і квітів. Все
більш активне застосування біологічних засобів у сільському
господарстві, їх висока ефективність і безпека для оточення
свідчать, що за такими препаратами — майбутнє.
УДК 632.937
2016.3.139. БИОЛОГИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ —
ЗАЛОЖНИЦА ГАРМОНИИ?
/ Орлинский А.Д. // Защита и
карантин растений. — 2016. — № 5. — С. 14–17. — Биб-
лиогр.: 8 назв.
Біологічний захист рослин, агенти біологічної боротьби,
фітофаги, ентомофаги, інтродукція, шкідливі організми,
акліматизація, корівки Богові (кокцинеліди).
Понад 50 років тому почався розвиток екологічно без-
печних методів захисту рослин, у першу чергу — біологіч-
ного. Особливо перспективним було визнано класичний
біометод супроти адвентивних шкідників рослин — навмисна
інтродукція і акліматизація природних ворогів шкідників з
інших регіонів. Успішне застосування неаборигенних агентів
біологічної боротьби (АББ) продовжувалось до кінця ХХ ст.,
поки в низці регіонів світу не була акліматизована Богова
корівка гармонія (Г.) —
Harmonia axyridis
азіатського похо-
дження. Здавна (з 1916 р.) її використовували для боротьби
з тлями. З кінця 1960-х рр. перші випуски Г. проводили на
Прикарпатті, в 1964–1981 рр. у низці штатів США. Зі США Г.
було інтродуковано у Францію і інші країни Європи та світу.
Перші акліматизації Г. супроводжувались вражаючим успі-
хом. Проте з часом з’явились повідомлення, що Г. окрім тлі
може нападати і на інших комах як шкідливих, так і корисних,
наприклад, на інших кокцинелід. З’явились повідомлення про
харчування її на ягодах винограду і фруктах. Думки вчених
про комаху різко змінились, почались дослідження, спрямо-
вані на доказ шкодочинності Г. Автором наведено детальний
аналіз ситуації, що склалась навколо біологічних методів
захисту в системі природоохоронних відомств і відомств,
покликаних захищати навколишнє середовище і біорізнома-
ніття. Згадані відомства часто є прихильниками заборони
класичних біологічних методів захисту, тим самим наносячи
шкоду навколишньому середовищу.
УДК 632.954
2016.3.140. ПОСЛЕДЕЙСТВИЕ ГЕРБИЦИДОВ В ЗАСУШ-
ЛИВОМ ЗЕМЛЕДЕЛИИ
/ Стецов Г.Я. // Агроном. — 2016. —
№ 3. — С. 52–54.
Гербіциди, посушливе землеробство, післядія гербіцидів,
сульфанілсечовина.
Розглянуто післядію гербіцидів (Г.) — вплив їх залишків
і метаболітів на стан ґрунту, культурні рослини і бур’яни.
Наразі на ринку представлено багато стійких до розкладу
у ґрунті гербіцидів. Серед них нові, як, наприклад, похідні
сульфанілсечовини, або імідазоліни, а також давно відомі.
З одного боку післядія Г. — це добре, оскільки знижується
засміченість. Але при цьому можуть пригнічуватись і культур-
ні рослини, чутливі до залишків Г. Розглянуто ці явища на
прикладі групи Г. — похідних від сульфанілсечовини (СФС).
Похідні СФС дуже сильно різняться за періодом піврозкла-
ду у ґрунті, і деякі з них можуть впливати на ріст наступної
чутливої культури у сівозміні. Сам факт післядії не слід роз-
глядати тільки як негативний. У посівах стійких культур ефект
післядії буде мати позитивне значення. Розглянуто фактори
впливу на швидкість розкладу сульфанілсечовинних Г.; як і
де проявляється їх післядія; як запобігти негативному впливу
післядії Г. Інформація про післядію міститься в регламентах
застосування препаратів, а також у буклетах фірм і інших
виданнях.
УДК 632.983.3
2016.3.141. ПРОТРУЄННЯ НАСІННЯ: РЯТІВНИЙ КОРА-
БЕЛЬ ЧИ ПІДВОДНИЙ АЙСБЕРГ?
/ Авраменко С., Попов С.,
Циганко В., Курилов О. // Пропозиція. — 2016. — № 9. —
С. 90–94.
Насіння, протруйники, інсекто-фунгіцидні препарати,
енергія проростання, схожість насіння.
Викладено результати багаторічних досліджень (Ін-т рос-
линництва ім. В.Я. Юр’єва та інші н.-д. установи України)
впливу передпосівної обробки насіння хімічними протруй-
никами (ХП) на процеси росту й розвитку рослин та форму-
вання ними врожайності зерна. Окрім позитивного впливу,
застосування ХП має низку специфічних особливостей. Так,
ХП істотно знижують енергію проростання, а також схожість
насіння, порівняно з непротруєним. За тривалого перебу-
вання у ґрунті й дефіциту вологи протруєне насіння здатне
довше залишатися неушкодженим збудниками хвороб та
шкідниками. Отже, ефективність застосування протруйника
визначається погодними умовами на час сівби. Наразі усе
більшого поширення набувають інсекто-фунгіцидні препа-
рати, які захищають сходи не тільки від хвороб, але й від
шкідників. Втім застосування таких препаратів, вартість яких
висока, доцільне лише за необхідності. Наведено дані про
урожайність пшениці залежно від протруєння насіння та міне-
рального удобрення після попередників: кукурудза на силос,
люцерна, соя, соняшник, зайнятий пар, кукурудза. Зроблено
висновок, що застосовувати обробку насіння необхідно, вра-
ховуючи комплекс факторів, зокрема погодних, технологічних
(сорт, попередник, строк сівби тощо), господарських, еконо-
мічних й екологічних. Застосування хімічних протруйників
забезпечує стабілізацію формування врожайності за роками
вирощування.
УДК 633.16:632.9
2016.3.142. ОПТИМИЗАЦИЯ ХИМИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ
РАПСА ЯРОВОГО ОТ КРЕСТОЦВЕТНЫХ БЛОШЕК
/ Кузь-
менко Н.В., Цехмейструк Н.Г., Литвинов А.К., Станкевич С.В. //
Защита и карантин растений. — 2016. — № 6. — С. 23–24. —
Библиогр.: 3 назв.
Ріпак ярий, хрестоцвіті блішки, інсектицид, господарська
ефективність.
2016.3.138.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН