Упрощенная HTML-версия
29
№ 3 (69), 2016
ґрунтів доцільно проводити в таких напрямах: використання
вологонакопичувальних і вологоощадних агротехнологій;
розущільнення гумусного та верхнього перехідного шарів
еродованих ґрунтів; підвищення ґрунтозахисного впливу
лісосмуг у просторовій організації водозбору.
УДК 631.95:332.2/.3(477)
2016.3.115. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ СТРУК-
ТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЕКОМЕРЕЖІ УКРАЇНИ НА МІСЦЕВОМУ
РІВНІ: монографія
/ Третяк А.М., Третяк В.М., Гунько Л.А.,
Лобунько Ю.В. — К., 2016. — 163 с. Шифр 547139.
Екомережа України, землекористування природоохорон-
не, проектування землевпорядне.
Досліджувалися теоретико-методологічні засади форму-
вання екомережі України в контексті розвитку природоохо-
ронного землекористування, інституціональне забезпечення
її формування, стан і тенденції розвитку. Розглянуто питання
щодо пріоритетів формування екологічних відносин власності
на землю та інші природні ресурси в сфері природокористу-
вання. Наведено законодавчо-нормативні вимоги до проекту-
вання землекористування структурних елементів екомережі,
методику землевпорядного проектування землекористування
структурних елементів екомережі на території сільської ради
й оцінки його ефективності. Слід зауважити, що в монографії
під землекористуванням мається на увазі процес викорис-
тання людиною (суспільством) інтегрального потенціалу
території, який містить всі ресурси на відповідній ділянці гео-
простору, є складовою частиною суспільно-територіального
комплексу регіонального рівня і призводить до ускладнення
його структури, що знаходить своє відображення в процесі
регулювання земельних економічних, екологічних, сільсько-
господарських, містобудівних, правових та інших відносин
прав власності й господарської діяльності.
УДК 631.95:504.06(477)
2016.3.116. ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ
БІОРІЗНОМАНІТТЯ АГРОСФЕРИ В УКРАЇНІ
/ Коніщук В.В. //
Вісник аграрної науки. — 2016. — № 3. — С. 53–57. — Біб-
ліогр.: 13 назв.
Екосозологія, агросфера в Україні, біорізноманіття, агро-
ландшафт, моніторинг, флора, фауна.
Проведено дослідження з метою визначення найважли-
віших агроекологічних аспектів у національній (загально-
державній) стратегії збереження біорізноманіття на засадах
збалансованого розвитку України. Незважаючи на те, що
Україна займає менше 6% площі Європи, її біорізноманіття
становить приблизно 35%, причиною чого є розташування
країни на перехресті багатьох природних зон і міграційних
шляхів видів фауни. Біота України становить понад 70 тис.
видів, з них флора — понад 27, фауна — понад 45 тис. видів.
Фактично в Україні відсутній комплексний фоновий моніто-
ринг біорізноманіття. Кадастр флори і фауни не доведено до
логічного завершення. Потрібно розробити загальнодержав-
ну програму охорони аборигенної фракції флори і фауни в
агросфері. Доцільно відслідковувати поширення інвазійних
видів, запобігати їх наслідкам. У перспективі на основі еко-
созологічної концепції збереження біорізноманіття буде роз-
винуто методологічні аспекти корекції суб’єктивного став-
лення до природи, доведено потребу інформування гро-
мадськості та пропагування природоохоронних ідей в АПК
України. За визначеними напрямами в Інституті агроекології і
природокористування НААН передбачено формування герба-
рію агроландшафтів, розробку агроекологічного районування
України, обґрунтування оптимізації системи моніторингу при-
родно-заповідного фонду агросфери.
УДК 631.95:504.3.054
2016.3.117. ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕН-
НЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ НА КАЧЕСТВО АТМОСФЕРНОГО
ВОЗДУХА
/ Фесенко А.М., Панкова О.В., Гутянский Р.А.,
Цехмейструк Н.Г., Безпалько В.В. // Інженерія природоко-
ристування. — 2016. — № 1. — С. 131–135. — Библиогр.:
9 назв.
Забруднення повітря, підприємство с.-г., сушіння зерна.
Здійснено дослідження впливу на атмосферне повітря
виробничого обладнання с.-г. підприємств у рамках роз-
робки системи екологічного управління відповідно до ДСТУ
ISO 14004:2006. З’ясовано, що забруднення повітряного
середовища в с.-г. виробництві перш за все викликане вико-
ристанням викопних видів палива, зокрема природного газу.
Найпотужнішим обладнанням визнано сушку зерна SUKUPTE
2052 E, яке використовується в господарствах сезонно,
проте потребує значних обсягів природного газу. Проведені
розрахунки дали змогу оцінити обсяг викидів основних шкід-
ливих та парникових газів — продуктів горіння природного
газу (діоксид азоту, оксид вуглецю, ртуті та її сполук, діоксид
вуглецю, оксиди діазоту та метану), приземні концентрації
цих домішок у повітрі та відстань, на якій спостерігаєть-
ся максимальна концентрація забруднювальних речовин.
Встановлено, що експлуатація такого с.-г. обладнання може
спричиняти перевищення допустимої приземної концентрації
діоксиду азоту. Максимальна концентрація речовини за не-
сприятливих метеорологічних умов спостерігається на від-
стані 82,5 м. Одержані результати свідчать про необхідність
віднесення використовуваного обладнання до об’єктів IV-го
класу небезпеки зі встановленим розміром санітарно-за-
хисної зони (100 м). Зауважується, що такі умови не потре-
бують коригування взаємного розміщення обладнання с.-г.
підприємства та сельбищної зони для території дослідження.
Проведений аналіз свідчить про значимість впливу об’єктів
с.-г. призначення на якість повітря та важливість урахування
розмірів санітарно-захисної зони при розміщенні виробничих
об’єктів с.-г. підприємств. Зазначено, що для зменшення не-
гативного впливу обладнання, яке викликає занепокоєння
стосовно впливу на довкілля, необхідно забезпечити його
використання у стисліші строки за найкомфортніших метео-
рологічних умов.
УДК 631.95:504.54:539.16(477.41/.42)
2016.3.118. ОСОБЛИВОСТІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУД-
НЕННЯ АГРОЕКОСИСТЕМ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ У ВІДДА-
ЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС
/ Дідух М.І., Сла-
вов В.П. // Агроекологічний журнал. — 2016. — № 1. — С. 51–
58. — Бібліогр.: 14 назв.
Радіоекологія, забруднення радіоактивне, агроекосисте-
ма, радіонукліди, агроценоз, фітоценоз, цезій-137.
Висвітлено результати радіаційно-гігієнічної оцінки особ-
ливостей забруднення агроекосистем Полісся України у
віддалений період після аварії на ЧАЕС. Зазначено, що
в цей період основними чинниками радіаційної ситуації в
агроекосистемах регіону залишаються значні площі природ-
них кормових угідь. Сучасні рівні питомої активності
137
Cs у
ґрунтах цих угідь є досить високими (420–930 Бк/кг) й істотно
перевищують фонові та майже вдвічі вищі, ніж в агроценозах.
З’ясовано, що рівні забруднення с.-г. продукції в агроценозах
і фітоценозах, незважаючи на значний рівень забруднення
ґрунтів, були доволі низькими і не перевищували допусти-
мих значень ДР-2006. Результати проведених досліджень
дають змогу стверджувати, що для сучасного прогнозування
радіоактивного забруднення продукції рослинництва та радіо-
екологічного обґрунтування допустимих рівнів забруднення
ґрунтів
137
Cs коректно використовувати коефіцієнти переходу
цього радіонукліда, отримані за останній період щодо різних
умов ведення сільського господарства.
УДК 631.95:539.16:631.8:631.438:546.36
2016.3.119. НАКОПИЧЕННЯ
137
Cs В УРОЖАЇ СІЛЬСЬКО-
ГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ АГРО-
ХІМІЧНИХ ЧИННИКІВ
/ Ступенко О.В., Витриховський П.І. ,
Гірник В.В. // Агроекологічний журнал. — 2016. — № 1. —
С. 140–145. — Бібліогр.: 9 назв.
Агроекологія,
137
Cs, радіонукліди, агрохімічні чинники, за-
бруднення радіоактивне.
Наведено результати багаторічних досліджень (1988–
2006 рр.) впливу вапнування та рівня забезпечення ґрунту
фосфором і калієм, а також доз азотних добрив, внесених
як підживлення, на накопичення радіонуклідів у зелених
кормах та сіні. Було вивчено 13 варіантів удобрення в трьох
повтореннях на двох фонах кислотності ґрунту. Досліджу-
вався вплив дефіциту для рослин таких важливих елементів
живлення, як магній та сірка, що забезпечують азотний,
фосфорний та вуглеводний обміни в організмі рослин і ви-
значають формування врожаю та його якість; вапнування
та рівня забезпечення ґрунту фосфором і калієм, а також
2016.3.119.
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ