Упрощенная HTML-версия
28
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.112.
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
ферментація, тобто компостування суміші відходів тваринно-
го походження і інших органічних матеріалів — природного
походження за співвідношення азоту й вуглецю 10:1–30:1,
вологості 50–70% у спеціальних камерах-термосах за тем-
ператури +65...+80°С протягом декількох діб. Технологія
вермикомпостування, що набула активного розвитку в се-
редині минулого століття, базується на здатності червоного
каліфорнійського гібрида (ЧКГ) пропускати через себе велику
кількість органічної речовини, а разом з нею й бактерій,
грибів, водоростей, найпростіших. Розкладання органічних
решток супроводжується синтезом комплексу гумусових спо-
лук. Інокуляція мікроорганізмами дасть змогу створювати на
основі біогумусу добрива і мікробні препарати із заданими
властивостями (фунгіцидні, рістстимулювальні й ін.). На сьо-
годні ця технологія більшою мірою є гіпотетичною, проте такі
спроби описано в літературі. Інтродукція мікроорганізмів є ще
одним напрямом керованого компостування. Це принципово
нова технологія, яка може забезпечити трансформацію гною
у своєрідні біоорганічні добрива із заданими властивостями.
Урахування як агрохімічних показників, так і мікробіологічних
особливостей процесу компостування дасть змогу науково
обґрунтувати та створити біоорганічні добрива і біопрепара-
ти, що матимуть різне функціональне спрямування.
502/504 ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК
631.92/.95 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН ГУДКОВ І.М.
УДК [504.054:639.16].001.25(477)
2016.3.112. РАДІОЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА АГРАРНИХ І ЛІ-
СОВИХ ЕКОСИСТЕМ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ АВА-
РІЇ НА ЧАЕС
/ Фурдичко О.І. // Агроекологічний журнал. —
2016. — № 1. — С. 6–13. — Бібліогр.: 11 назв.
Радіоекологія, радіоекологічна безпека, екосистеми
аграрні і лісові, моніторинг радіаційний, радіаційно без-
печна продукція.
Обґрунтовано підвищення значення наукового забезпе-
чення радіаційного моніторингу в агросфері у віддалений
період після ядерних аварій. Висвітлено актуальні проблеми
й завдання наукового супроводу виробництва с.-г. продукції
в зоні радіоактивного забруднення через 3 десятиліття після
аварії на ЧАЕС. Розглянуто радіаційно-екологічні аспекти
виробництва с.-г. сировини в регіонах, постраждалих унаслі-
док Чорнобильської катастрофи. Зазначено, що за 30 років
після аварії на ЧАЕС радіоекологічна ситуація на території
України істотно змінилася, однак і досі деякі приватні підсо-
бні господарства виробляють продукцію, вміст радіонуклідів
у якій значно перевищує встановлені державні нормативи.
Сучасна економічна, соціальна та радіоекологічна ситуація
вносить свої корективи в реалізацію запланованих заходів
із ліквідації наслідків аварії. Основними заходами з реабі-
літації забруднених радіонуклідами територій, як і раніше,
залишається забезпечення радіаційного моніторингу земель і
продукції (першочергове завдання), здійснення контрзаходів,
науковий супровід робіт. За 30 років після аварії на ЧАЕС
відбулися також зміни радіаційної ситуації в забруднених
лісових екосистемах, які свідчать про їхню стабільність і
прогнозованість. Отже, лісові екосистеми за відсутності
стихійних явищ, які порушують їх цілісність, продовжують
виконувати функцію потужного геохімічного бар’єру на шляху
вторинного радіоактивного забруднення територій.
УДК 504.54:631.95:631.42
2016.3.113. НАУКОВІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ҐРУН-
ТІВ ЯК ІНДИКАТОРА ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ НА ТЕХ-
НОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ
/ Мадж С.М., Бов-
суновський Є.О. // Вісник Кременчуцького національного уні-
верситету ім. М. Остроградського. — 2016. — Вип. 2, ч. 1. —
С. 115–121. — Бібліогр.: 10 назв.
Екологічна небезпека, контроль якості ґрунту, техно-
генно навантажені території.
Розроблено загальні напрями для кількісної оцінки еколо-
гічного стану ґрунтів як індикатора прояву екологічної небез-
пеки на техногенно-деградованих територіях через призму
еколого-геохімічного підходу. Здійснено аналіз можливостей
самоочищення системи “ґрунт — рослини”. Проведено експе-
риментальне дослідження процесів поглинання важких мета-
лів (ВМ) на фоні мінімальної та інтенсивної систем захисту
рослин. Виконано серію розрахунків основних геохімічних
та екологічних показників для визначення ступеня хімічного
забруднення ґрунтів на техногенно навантажених землях.
Результати досліджень засвідчили, що ґрунти на територіях,
прилеглих до підприємств цивільної авіації, потерпають від
техногенного впливу в зв’язку з накопиченням, насамперед,
міді та свинцю, меншою мірою — цинку і високою ймовір-
ністю їх акумуляції в рослинах. Слід зауважити, що при
застосуванні мінеральної системи удобрення відбувалася
активізація процесів акумуляції потенційно рухомих форм ВМ
(їх кількість збільшилася в 1,1–1,5 раза). Інтенсивна система
захисту сприяла цьому процесу. Необхідно відмітити, що
органічна система удобрення й мінімальний захист рослин
більшою мірою забезпечували нормальний та оптимальний
екологічний стан верхніх шарів ґрунту за вирощування пше-
ниці озимої, ніж високі норми мінеральних добрив та інтен-
сивний захист рослин; коефіцієнти концентрації коливались
у межах 1,0–0,9. Слід зауважити, що міграція ВМ може бути
небезпечною у випадку їх вимивання за межі ґрунтового про-
філю і надходження в ґрунтові води. З’ясовано, що за різних
норм внесення добрив і пестицидів кількість шкідливих речо-
вин зменшується в ряду: ґрунт — вегетативні органи — гене-
ративні органи. Застосування мінеральних добрив, особливо
на фоні інтенсивного захисту рослин, збільшувало величину
коефіцієнта біологічного поглинання в генеративних органах,
застосування ж побічної продукції, навпаки, сприяло знижен-
ню переходу шкідливих речовин у рослини.
УДК 504.54:631.95:631.421.432
2016.3.114. ОЦІНКА ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОЛАНД-
ШАФТУ ЗА ГІДРОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
/ Белоліп-
ський В.О., Полулях М.М. // Вісник аграрної науки. — 2015. —
№ 4. — С. 64–68. — Бібліогр.: 10 назв.
Агроландшафт, гідрологія агроландшафту, протиеро-
зійне облаштування, дефіцит вологи, агрофон.
Наведено результати досліджень з метою оцінки функ-
ціонування ґрунтоводоохоронного агроландшафту (АЛ) за
гідрологічними показниками з адаптацією протиерозійного
облаштування на водозборі. Об’єкт досліджень — АЛ балко-
вого водозбору з різним сполученням агрофонів і системою
полезахисних смуг. Розроблено ескізну модель оптимізації
ґрунтоводоохоронного АЛ з диференціацією за природно-
антропогенними групами і врахуванням дефіциту вологи (від
0,7 НВ, %). З’ясовано, що оцінку функціонування АЛ можна
здійснити за вологозабезпеченістю ґрунту. Комплексна ем-
пірична модель запасів загальної вологи (мм) у ґрунті за
вегетаційний період с.-г. культур з урахуванням впливових
чинників (кількість опадів — 61,4%; щільність складання
ґрунту — 17,1%; агрофон — 14,6%; коефіцієнт захисної дії
лісосмуг — 4,2%) є основою природно-антропогенного угру-
повання АЛ. Згідно з ескізною моделлю ґрунтоводоохорон-
ного агроландшафту оптимізацію гідрологічних параметрів