Упрощенная HTML-версия
27
№ 3 (69), 2016
2016.3.111.
сої, який містить вірулентні активні штами бульбочкових бак-
терій роду
Bradirisobium japonicum
для поліпшення симбіозу
рослин із бульбочковими бактеріями. У період бутонізації
проводили позакореневе підживлення рослин комплексним
добривом на хелатній основі кристалон універсальний у нор-
мі 2 кг/га, яке містить N
18
P
18
K
18
і комплекс мікроелементів.
Наведено дані щодо висоти рослин та прикріплення нижньо-
го боба, впливу елементів технології вирощування на вро-
жайність та кількість біологічно фіксованого азоту залежно
від варіанта досліду із застосуванням N
60
P
60
K
60
. Показано,
що внесення такого добрива, проведення інокуляції та по-
закореневого підживлення не пригнічувало азотфіксувальну
діяльність мікроорганізмів, а, навпаки, сприяло утворенню
бульбочок на кореневій системі в кількості 73 шт. порівняно
з неудобреним фоном. Приріст урожаю ранньостиглого сорту
сої Кивін становив 1,3 т/га.
УДК 631.82(477.72):633.51
2016.3.107. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО В ЗА-
ЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМУ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
В УМОВАХ СУХОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Коновалова В.М.,
Ніжеголенко В.М. // Вісник Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград.
ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. — С. 34–36. — Біб-
ліогр.: 8 назв. Шифр 547519.
Льон олійний, мінеральне живлення, технічна олія, про-
дуктивність льону олійного.
Мета досліджень — вивчити вплив різних рівнів мінераль-
ного живлення на продуктивність льону олійного на фоні при-
родного вологозабезпечення в умовах сухого Степу. Польові
дослідження проведено на полях Асканійської державної с.-г.
дослідної станції Ін-ту зрошуваного землеробства НААН у
2013–2015 рр. Однофакторний дослід передбачав вивчен-
ня впливу доз внесення мінеральних добрив: без добрив
(контроль), K
30
P
30
, K
60
P
45
, K
90
P
60
на фоні природного волого-
забезпечення. Льон олійний сорту Віра висівали нормою
4 млн схожих насінин на гектар. Ширина міжрядь становила
12,5 см, а попередником була пшениця озима. Проведеними
дослідженнями встановлено, що достовірний позитивний
ефект від застосування добрив проявився в усіх варіантах
досліду. Наведено дані щодо продуктивності льону олійного
сорту Віра залежно від застосування добрив (середнє за
2013–2015 рр.). Внесення добрив вплинуло на ріст, розвиток
та формування його врожайності. Найбільшу врожайність
льону олійного сорту Віра (1,44 т/га) та вихід жиру з одиниці
площі (601 кг/га) отримано за внесення K
90
P
60
.
УДК 631.84:633.15
2016.3.108. МІКРОДОБРИВА Й КУКУРУДЗА
/ Дудка М.,
Шевченко О. // The ukrainian farmer. — 2016. — № 5. —
С. 68–69.
Мікродобрива, кукурудза, позакореневе підживлення, мор-
фобіологічні характеристики.
В ДП ДГ “Дніпро” у 2014–2015 рр. в лабораторії технології
вирощування кукурудзи розроблено технологію застосування
мікроелементів і комплексних добрив у системі ґрунтового
та позакореневого підживлення рослин кукурудзи. Висі-
вали ранньостиглий гібрид кукурудзи Почаївський 190 МВ
широкорядно (70 см) з густотою 55 тис./га. Загальний фон
живлення — P
30
K
30
, внесення N
45
— під культивацію та
перед міжрядним обробітком. Наведено дані щодо впливу
макро- та мікродобрив на біометричні показники рослин та
врожайність зерна кукурудзи у варіантах: без добрив (конт-
роль); із застосуванням: реаком-СР-кукурудза + карбамід,
квантум — кукурудза + карбамід (6–7 листків), реаком-СР-
кукурудза + карбамід, квантум — кукурудза + карбамід (9–10
листків); внесенням N
45
перед передпосівною культивацією
та перед міжрядним обробітком. Зроблено висновки про те,
що комплексне поліпшення морфологічних і репродуктивних
показників унаслідок оптимізації живлення кукурудзи в період
максимальних темпів ростових процесів позитивно позна-
чилося на врожайності зерна, яка збільшилася під впливом
комплексу добрив на 1,15 т/га. Крім того, в підсумковій
ефективності взаємодії азотних добрив і мікроелементів
частка аміачної селітри у формуванні врожайності основної
продукції становила 0,93 т/га, а бакових сумішей карбаміду
з мікроелементними препаратами була менш суттєвою —
0,37 т/га.
УДК 631.872
2016.3.109. УДОБРЕННЯ В СПЕКУ
/ Драганчук Михайло //
The ukrainian farmer. — 2016. — № 5. — С. 16–17.
Дефіцит вологи, мінеральні добрива, технологія no-till,
фосфор, азот, карбамід, сидерати.
Система удобрення культур є одним із елементів техноло-
гії no-till. За нульової технології післяжнивні залишки рослин
захищають ґрунт від водної та вітрової ерозії, зменшують
випаровування вологи і сприяють відтворенню ґрунтової ро-
дючості. Саме брак вологи зумовлює відсутність очікуваного
ефекту від внесення добрив. У посушливі роки вони навіть
пригнічують ріст і розвиток рослин. Найефективніший спосіб
застосування мінеральних добрив у посушливій зоні — вне-
сення їх із насінням за допомогою сівалки прямого висіву.
Сівалкою одночасно з сівбою можна внести добрива в зону
максимального використання культурою. Такий підхід заощад-
жує і час, і гроші. Фосфор доцільно вносити у ґрунт під час
сівби. Азот ідеально було б вносити на різних етапах росту
рослин, проте найкраще рішення — внести всю дозу азоту
восени під час висіву озимих культур. Найкращим добривом
для осіннього внесення є карбамід. Дуже ефективним є ви-
користання азотних добрив під післяжнивні залишки — це
можна зробити тільки сівалками прямого висіву. Для збіль-
шення вмісту органічної речовини в ґрунті й підвищення його
родючості дуже важливими є такі елементи системи no-till, як
сівозміна та післяжнивні залишки, а найголовнішою є покрив-
на культура (сидерат). Сидерати сприяють збільшенню вміс-
ту органічної речовини у ґрунті, стимулюють мікробіологічну
активність, збільшують його вологоутримувальну здатність.
Введення у сівозміну покривних культур оздоровлює ґрунт і
зменшує витрати на мінеральні добрива.
УДК 631.872
2016.3.110. ЯК НЕ ВТРАЧАТИ ГУМУС
/ Кірілеско О.,
Корнійчук О. // The ukrainian farmer. — 2016. — № 6. —
С. 56–58.
Системи удобрення, гумус, родючість ґрунтів, чорнозем,
рослинні залишки, сидерати, удобрення соломою, гній.
Досліджували чорнозем опідзолений середньосуглинковий
(КСП “Маяк” Новоселицького р-ну Чернівецької обл.) на фоні
унесення певної кількості добрив — органічних, мінераль-
них, зелених. Мінеральні добрива (МД) вносили щороку
під культури з розрахунку N
300
P
180
K
180
у першій сівозміні,
N
150
P
180
K
180
— у другій, N
240
P
210
K
210
— у третій і N
150
P
195
K
195
кг
д.р. — у четвертій сівозміні. Розраховано баланс гумусу в
різних сівозмінах з урахуванням кількості рослинних решток,
що залишаються після попередника і відповідних норм гною,
щоб синтез гумусу переважав над його мінералізацією. На-
ведено дані щодо виносу з урожаєм і надходження азоту
із повітря за вирощування різних культур (соя, ячмінь на
зерно, кукурудза на зерно, ін.), балансу гумусу в ґрунті в
ланках короткоротаційних сівозмін (КРС) в 0–30 см шарі на
1 га (середнє за 5 років) та баланс гумусу в КРС залежно
від заорювання соломи та сидеральних культур. Відмічено
(з посиланням на експериментальні дані), що на інтенсив-
ність гумусоутворення великий вплив має співвідношення
між органічними та мінеральними добривами. Розширення
цього співвідношення зумовлює прогавання ґрунтотворного
процесу. Розраховано коефіцієнт гуміфікації сирої біомаси
зеленого добрива, що заорювалось наприкінці цвітіння. За
високої врожайності наземної маси сидерату у ґрунті син-
тезувалось 11,1–0,63 т/га гумусу. Використання залишків
соломи на добриво в поєднанні з мінеральними добривами,
рідким гноєм та зеленим добривом є істотним джерелом
збільшення запасів гумусу у ґрунті. Проміжні посіви та соло-
ма накопичують у середньому по сівозміні 1,78 т/га гумусу,
що еквівалентно 28,7 т/га підстилкового гною в розрахунку
на 1 га сівозмінної площі.
УДК 631.879.4
2016.3.111. КОМПОСТНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
/ М’ягка М. //
The ukrainian farmer. — 2016. — № 7. — С. 66–68.
Біодобрива, біоферментація, вермикомпостування, іно-
куляція мікроорганізмами, інтродукція мікроорганізмів.
Наведено результати досліджень з отримання біодобрив
із заданими властивостями. Розглянуто кілька сучасних
технологій компостування органічної маси. Серед них — біо-
ДОБРИВА
УДК 631.8