Упрощенная HTML-версия
20
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.75.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
5) зменшення поголів’я тварин призвело до зменшення площ
посіву кормових культур, зокрема бобових трав, і погіршання
родючості ґрунту; 6) відсутність в орендаря земельних паїв
довготривалого землекористування, що не дає змоги впро-
ваджувати сівозміни; 7) нарешті, одним із чинників знищення
сівозмін стала не завжди об’єктивна інформація журналістів
(наприклад, стаття І. Самойленко “Севооборот как инстру-
мент насилия” в журналі “Зерно”). Шкода від такої інформації
більша, ніж від відсутності сівозмін у фермера.
УДК 631.582:631.559
2016.3.75. ПРОДУКТИВНІСТЬ НАУКОВО ОБҐРУНТОВА-
НИХ СІВОЗМІН У ЗОНІ СТЕПУ
/ Шевченко М.С., Лебідь Є.М.,
Десятник Л.М. // Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. — К.,
2015. — Вип. 1. — С. 7–12. — Бібліогр.: 11 назв. Шифр 06
545215.
Сівозміна, продуктивність, система удобрень, культури
с.-г.
Представлено аналіз результатів багаторічних досліджень з
розроблення сівозмін науковими установами в Степу України.
Встановлено, що впровадження сівозмін позитивно впливає
на регулювання поживного і водного режимів ґрунту, забез-
печує регулювання фітосанітарного стану посівів, зниження
рівня розвитку хвороб і, як наслідок, збільшення продуктив-
ності с.-г. культур. Враховуючи це, низка наукових установ
Степу здійснює дослідження з вивчення сівозмін з різною
ротацією культур і підвищення ефективності довгострокових
(7–8-пільних) і короткоротаційних (3–5-пільних) сівозмін.
Так, на Ерастівській дослідній станції при аналізі 8-пільних
сівозмін установлено, що найбільший вихід зерна отримано
в удобрених варіантах зерно-паро-просапної (2,71–2,83 т/га)
та зерно-просапної (2,66–2,80 т/га) сівозмін із насиченням
зерновими культурами 75%. Із зменшенням частки зернових
до 50% вихід зерна знижувався до 2,20–2,31 т/га. Урожай-
ність зернових максимальною була у зерно-трав’яно-про-
сапній сівозміні — 4,63–4,85 т/га. В аналогічних дослідах
Розівської дослідної станції вищий збір зерна отримано у
7-пільній зерно-трав’яно-просапній сівозміні — 2,41–2,66 т/га,
проте врожайність зернових була вищою у сівозміні з чистим
паром — 3,81–4,43 т/га. Дані аналізу ефективності багато-
пільних сівозмін показали високий рівень їх продуктивності.
Проте їх можна застосовувати на великих за площею орних
земель господарствах. Для господарств з невеликою площею
орних земель ефективними є 3–5-пільні сівозміни. На Кіро-
воградській дослідній станції більш ефективною є 5-пільна
система з насиченням соєю 20%, на Миколаївській — 5-піль-
на з насиченням чорним паром (20%), зерновими (40–60%),
технічними культурами (20–40%), в Інституті зрошуваного
землеробства — 4-пільні сівозміни з попередниками для
пшениці озимої: зайнятий пар, горох, кукурудза на силос.
В усіх сівозмінах мінеральні добрива сприяли збільшенню
виходу продукції, але погіршували економіку господарств
унаслідок високих цін на добрива. Зроблено висновок, що
використання сівозмін є важливою складовою аграрного
виробництва, які дають змогу виробляти необхідну с.-г. про-
дукцію.
УДК 631.582:631.675:631.51
2016.3.76. ПРОДУКТИВНІСТЬ СІВОЗМІН НА ЗРОШУВА-
НИХ ЗЕМЛЯХ ЗА РІЗНОГО ЇХ НАСИЧЕННЯ ЗЕРНОВИМИ І
ТЕХНІЧНИМИ КУЛЬТУРАМИ
/ Ромащенко М.І., Музика О.П.,
Вожегова Р.А., Малярчук М.П. // Вісник аграрної науки. —
2016. — № 2. — С. 32–37. — Бібліогр.: 10 назв.
Сівозміни короткоротаційні, зрошення, культури зернові,
врожайність, прибуток.
Наведено результати досліджень щодо вивчення опти-
мального співвідношення і насичення короткоротаційних
сівозмін зерновими і технічними культурами в умовах зро-
шення та способів обробітку в них ґрунту. Вивчали 6 по-
льових сівозмін з насиченням культур від 25 до 50% (табл.).
Встановлено, що в умовах зрошення оптимальним способом
основного обробітку ґрунту є оранка з обертанням скиби на
глибину 27–30 см, яка загортає післяжнивні рештки в зону
стабільного зволоження ґрунту, що сприяє підвищенню нітро-
фікаційної здатності ґрунту порівняно з мілкими та поверхне-
вими безполицевими способами обробітку. Щодо кормової
цінності за виходом кормових одиниць на 1 га сівозмінної
площі, найбільшою вона була у ланці сівозміни № 5 (кукуру-
дза, кукурудза, соя, пшениця озима) — 11,9 т/га. У сівозміні з
50%-м насиченням сої та кукурудзи, вихід кормових одиниць
був нижчим на 1,71 т/га, або на 16,7%. Зроблено висновок,
що в умовах зрошувальних систем доцільно застосовувати
4-пільні сівозміни з питомою часткою кукурудзи, сої та пше-
ниці озимої відповідно 50%, 25 і 25% або 25%, 50 і 25% та
двопільні сівозміни з 50%-м насиченням соєю та пшеницею
озимою.
УДК 631.582:633.15:631.526.3(477.8)
2016.3.77. УЗАГАЛЬНЕНА ФАКТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИ-
РОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В ЗАХІДНОМУ РЕГІО-
НІ. ПІДБІР ГІБРИДІВ
/ Балицький Я. // Агробізнес сьогодні. —
2015. — № 1/2. — С. 31.
Кукурудза, технологія вирощування, західний регіон.
Стисло тезами наведено узагальнену технологію вирощу-
вання кукурудзи на зерно в господарствах Західної України
та деякі рекомендації щодо її покращання і підбору гібридів.
Основними вимогами виробників щодо гібридів кукурудзи
є стиглість (ФАО від 220 до 320), їх висока врожайність та
добра вологовіддача. Більшість господарств кукурудзу на
зерно розміщують після кукурудзи, цукрових буряків та ярого
ячменю. Частина господарств застосовує оранку, деякі — по-
верхневий обробіток. Сіяти кукурудзу починають з 10–15
квітня з густотою стояння 75–80 тис. рослин/га на час зби-
рання. З осені вносять 1–2 ц/га тукосуміші (8–26–26), аміачну
воду в нормі 200–500 л/га. За сівби вносять від 0,5 до 5 ц/га
аміачної селітри або карбаміду. Практично всі господарства
використовують добрива, які містять цинк у нормі до 2 л
(кг)/га у фазі 8–10 листків. 80% господарств застосовують
дворазове внесення гербіцидів — після сівби і у фазі від
3–4 до 8–10 листків. Фунгіциди ніхто не використовує. Проти
кукурудзяного метелика 10–15% господарств застосовують
інсектициди і 60% — трихограму. Для покращання технології
вирощування рекомендується сівбу починати раніше —
за температури 6–8°С на глибині загортання насіння, зас-
тосовувати повноцінне повне мінеральне добриво під час
підживлення, а не лише однобоке азотне. Обробіток ґрунту
проводити глибокою оранкою до 32 см і сіяти кукурудзу
тільки у сівозмінах, уникаючи повторних посівів по кукурудзі.
Для збільшення врожайності слід висівати тільки австрійські
гібриди селекції ЗААТБАУ з ФАО від 220 до 370. Врожайність
кращих гібридів сягає 110–115 ц/га.
УДК 631.582:633.16:631.559
2016.3.78. ЗНАЧЕННЯ ПОПЕРЕДНИКА І НОРМИ ВИСІВУ
У ФОРМУВАННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
/
Іщенко В.А., Андрейченко О.Г., Темченко А.М. // Вісник Сте-
пу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ДСГДС НААН. — Кіровоград,
2015. — Вип. 12. — С. 33–37. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр
547071.
Ячмінь ярий, попередник, норма висіву, продуктивність.
Наведено результати досліджень щодо вивчення залеж-
ності врожайності ячменю ярого сорту Статок від норм висіву
та попередника в умовах північного Степу України. Ячмінь
висівався по попередниках: соя, соняшник та пшениця озима
за норм висіву: 4,0; 4,5; 5,0; 5,5 та 6,0 млн зерен/га. Вста-
новлено, що на врожайність впливали натура та маса 1000
зерен. Найбільша натурна маса була одержана за вирощу-
вання ячменю після попередника соя — 651–652 г/л за норм
висіву 4,0–5,0 млн зерен/га. У середньому за 2011–2013 рр.
після всіх попередників більша натура формувалась за норм
висіву 4,5 та 5,0 млн зерен/га. У середньому за роки дослід-
жень встановлено як позитивний, так і негативний вплив
норм висіву на масу 1000 зерен. Так при загущенні посівів
ячменю відмічено тенденцію до зниження їх маси, найвищою
вона була за норм висіву 4,0 та 4,5 млн зерен/га — відповід-
но 44,6 та 44,7 г. Зроблено висновок, що підбір оптимального
попередника та норми висіву є одним із головних елементів
сортової технології, що дає змогу без додаткових витрат
розкрити потенціал сорту. В умовах північного Степу кра-
щим попередником для формування врожайності ячменю
ярого є соя, після якої він за норми висіву 5,0 млн зерен/га
здатний формувати врожайність 4,19 т/га, що значно більше,
ніж по попередниках соняшник (3,59 т/га) та пшениця озима
(3,93 т/га).