Упрощенная HTML-версия
19
№ 3 (69), 2016
2016.3.74.
Ріст і розвиток рослин ячменю ярого істотно відрізнявся за
роками досліджень і суттєво залежав від погодних умов. Крім
погодних умов, біометричні показники залежали від дози
внесення мінеральних добрив. Так, приріст висоти рослин,
кількість стебел та вузлових коренів на одну рослину суттєво
зростали від внесення N
30
P
30
K
30
— в 1,1–1,4, а N
60
P
30
K
30
— в
1,2–1,6 раза. Дискування знижувало ці показники порівняно з
полицевим обробітком та чизелюванням. Використання по-
лицевої оранки та чизелювання забезпечило майже однакову
врожайність ячменю — 2,69–3,35 і 2,35–3,32 т/га відповідно.
Дискування ґрунту знижувало врожайність на 0,14–0,48 т/га.
Згідно з економічними розрахунками, незважаючи на меншу
врожайність, дискування, порівняно з оранкою і чизелю-
ванням, забезпечує економію пального — 12,0–13,2 л/га,
зменшення витрат праці на 0,62–0,91 люд.-год/га і коштів на
суму 191–260 грн/га.
УДК 631.512:633“324”:631.582
2016.3.71. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ПІД ОЗИМІ КУЛЬТУРИ
В УМОВАХ СТЕПУ
/ Цилюрик О. // Агробізнес сьогодні. —
2015. — № 18. — С. 38–39.
Попередники, обробіток ґрунту, ґрунтова волога, озимі
культури.
Наведено заходи і способи обробітку ґрунту під озимі
культури в умовах Степу. Особливу увагу слід звертати на
збереження продуктивної вологи на час сівби в шарі 0–10 см.
В умовах Степу єдиним попередником, який гарантує одер-
жання повноцінних сходів та високу продуктивність пше-
ниці озимої, є чистий пар. У посушливих умовах догляд за
паровим полем повинен базуватися на засадах мінімізації
технологічних процесів — зменшення кількості операцій, по-
єднання механічних і хімічних заходів для знищення бур’янів,
заміна культивацій боронуванням. Для поверхневого обро-
бітку парів застосовують культиватори з робочими органами
плоскоріжучого типу та пружинні борони. При підготовці
зайнятих парів (озимі на зелений корм, зернові сумішки) та
непарових попередників (горох, соя, ріпак) потрібно своє-
часно провести лущення стерні важкими тандемними дво-
слідними дисковими боронами на глибину 8–10 см, потім
зробити обробіток комбінованими агрегатами (ПЩН-2,5;
КР-4,5 та ін.) на 10–12 см, розпушування ґрунту паровими
культиваторами на глибину загортання насіння. При повно-
му зневодненні посівного шару доцільно відтермінувати
строки проведення наступного обробітку ґрунту до випадання
дощів. В усіх випадках виключається спалювання стерні.
По кукурудзі на силос (після збирання урожаю) проводять
поверхневий мульчувальний обробіток ґрунту дисковими
знаряддями з наступною культивацією для вирівнювання
поверхні поля. На всіх попередниках перед сівбою озимих
проводиться передпосівна культивація на глибину 6–8 см, а
сама сівба у вологу осінь на глибину 4–6 см, в суху — 7–8 см.
Застосування технології нульового обробітку та no-till об-
ґрунтовано лише на чистих від бур’янів полях та за наявності
в посівному шарі 10–15 мм продуктивної вологи. Зроблено
висновок, що обробіток ґрунту під озимі культури повинен
бути своєчасним і зорієнтованим на збереження ґрунтової
вологи та вирівняність поля.
УДК 631.53.02:631.348:631.1
2016.3.72. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
ВИРОЩУВАННЯ ВРОЖАЮ ЗЕРНА РІЗНИХ КУЛЬТУР
/ Дан-
ченко В.Г. // Хранение и переработка зерна. — 2016. —№ 4. —
С. 36–37. — Бібліогр.: 6 назв.
Врожайність зернових культур, протруювання насіння,
озонова обробка насіння.
Відмічено, що врожайність та якість зерна залежать від
багатьох чинників, а саме: агрокліматичних умов, якості
ґрунту, посівних кондицій і врожайних властивостей насіння
тощо. Для одержання позитивних результатів потрібно до-
тримуватися агротехнологічних прийомів захисту насіння.
Одним із заходів, який сприяє підвищенню врожайності, є
передпосівна обробка насіння. Для обробки насіння існують
хімічні, біологічні та фізичні методи. Проте кожен з них і, зок-
рема хімічний, мають низку негативних наслідків. Так, хіміч-
ний метод сприяє забрудненню навколишнього середовища
отрутохімікатами, внаслідок накопичення їх як у ґрунті, так
і у продукції рослинництва та є високовитратним. У зв’язку
з цим, вчені та практики переходять на альтернативні сис-
теми захисту насіння. За даними багатьох учених, найбільш
перспективним є метод озонової обробки насіння. Вплив
озону залежить від способу його застосування, концентрації
та часу обробки. Для обробки насіння озоном у ТОВ “Елева-
тор” розроблено електричну зерносушарку місткістю 4 т для
сушіння і обробки зерна. Проведені польові дослідження з
точним дозуванням озону показали, що впровадження її у
виробництво для обробки насіння дасть змогу виробникам
при незначних капіталовкладеннях одержувати щорічний
прибуток зерна близько 32% від вагових зборів врожаю на
суму понад 3 млрд дол. США. Озонування зерна різних зер-
нових культур перед сівбою забезпечує рівноцінний захист
порівняно з хімічним способом і збільшення на 11% врожаю
зерна кукурудзи та насіння соняшнику.
УДК 631.559:631.582:631.816.1:633.111“324”
2016.3.73. ЗАЛЕЖНІСТЬ УРОЖАЙНОСТІ ТА ВОЛОГО-
ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ВІД ПО-
ПЕРЕДНИКІВ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ В СІВОЗМІНАХ
ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ СТЕПУ
/ Десятник Л.М., Ка-
цюбан Д.А. // Роль наукових досліджень в забезпеченні про-
цесів інноваційного розвитку аграрного виробництва України:
матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених і спеціа-
лістів, м. Дніпропетровськ, 25–26 трав. 2016 р. — Вінниця:
ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2016. — С. 54–55. Шифр 547356.
Пшениця озима, попередники, система удобрень, вро-
жайність.
Наведено результати вивчення впливу попередників (чор-
ний пар, еспарцет на один укіс, горох, кукурудза на силос)
і системи удобрення ґрунту (без добрив, органічна, органо-
мінеральна, мінеральна) на вологозабезпеченість та врожай-
ність пшениці озимої при розміщенні її в 7-пільних сівозмінах
впродовж 2011–2015 рр. в умовах південно-східної частини
Степу України. Встановлено, що під час сівби пшениці ози-
мої найбільші запаси вологи в шарі ґрунту 0–30 см були по
чорному пару — 36,1–37,2 мм, після еспарцету — 27,9–29,1
та гороху — 23,4–27,8 мм. Найменшими — 17,5–19,8 мм —
після кукурудзи на силос. На час повної стиглості пшениці
озимої запаси продуктивної вологи зменшились. Проте най-
більш економно вологу витрачали рослини пшениці по чорно-
му пару — 843 мм, після гороху та еспарцету — 1118–1156,
кукурудзи на силос — 1360 мм. Добрива сприяли ефектив-
нішому використанню вологи рослинами. Кращі показники
отримані за мінеральної або органо-мінеральної систем
удобрення. Добрива також значно підвищували врожайність.
У середньому по всіх попередниках без добрив одержано
4,51 т/га, по органічній системі — 5,25, органо-мінеральній —
6,09, мінеральній — 6,31 т/га. Проте найвищий урожай ози-
мої пшениці одержано по чорному пару — 6,42 т/га, найниж-
чий — по кукурудзі на силос 4,22 т/га.
УДК 631.582:631.153.3
2016.3.74. РОЛЬ СІВОЗМІН У СУЧАСНОМУ ЗЕМЛЕРОБ-
СТВІ
/ Єщенко В.О. // Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. —
К., 2015. — Вип. 1. — С. 23–27. — Бібліогр.: 12 назв. Шифр
06 545215.
Сівозміна, попередники, культура, строки повернення
культур.
Відмічено, що науковцями нашої країни і, зокрема Уман-
ської школи землеробства, багато зроблено у напрямі роз-
робки та удосконалення сівозмін. Саме завдячуючи науков-
цям-“сівозмінщикам”, науково обґрунтовані сівозміни були
запроваджені практично в кожному господарстві і, як наслі-
док, вже в далекому 1990 р. урожайність зернових по країні
становила 3,51 т/га, а валовий збір — 51 млн т. На сьогодні
у виробництві немає у більшості випадків ні тваринництва,
ні науково обґрунтованих сівозмін. Основними причинами
втрати сівозмін є: 1) відсутність планового ведення рослин-
ницької галузі, внаслідок чого господарства перейшли до
вирощування культур за попитом ринку; 2) поділ культур на
ринкові і неринкові або на прибуткові і збиткові; 3) зменшення
площ посіву гороху і заміна його соєю. Остання через свою
біологічну особливість не завжди є кращим попередником
для пшениці озимої; 4) втрата строків повернення культур на
попереднє місце вирощування, що призвело до погіршення
фітосанітарного стану полів і різкого зниження врожайності;
АГРОТЕХНІКА
УДК 631.5