Упрощенная HTML-версия
18
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.67.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
631.5 АГРОТЕХНІКА
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.51.02:633.15
2016.3.67. ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНА КУКУ-
РУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ
ҐРУНТУ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Манько К.М.,
Цехмейструк М.Г., Музафаров Н.М. // Роль наукових дослід-
жень в забезпеченні процесів інноваційного розвитку аграр-
ного виробництва України: матеріали Всеукр. наук.-практ.
конф. молодих учених і спеціалістів, м. Дніпропетровськ,
25–26 трав. 2016 р. — Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2016. —
С. 69–70. Шифр 547356.
Кукурудза, обробіток ґрунту основний, зміна клімату,
врожайність.
Узагальнено 11-річні дослідження з вивчення реакції гіб-
ридів кукурудзи різних груп стиглості на способи основного
обробітку ґрунту в умовах Східного Лісостепу України. Дослі-
дження проводили в паро-зерно-просапній сівозміні лабора-
торії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва НААН. Вивчали полицеву оранку плугом
ПЛН-5-35 та чизелювання чизелем ПЧ-2,5 на фоні 10 т/га
гною та N
60
P
60
K
60
. За період вегетації рослин кукурудзи,
4 роки (2005, 2008, 2011 та 2014) були сприятливими за
гідротермічним режимом (ГТК) від 1,09 до 1,55, інші — сухи-
ми або посушливими (ГТК = 0,72–0,83) порівняно з нормою
(ГТК = 0,94). У середньому за роки досліджень (2005–2015)
застосування безполицевого обробітку ґрунту призводило
до зменшення врожайності зерна кукурудзи на 0,65 т/га,
зокрема для гібридів ранньостиглої групи — на 0,60 т/га, се-
редньоранніх — на 0,67 т/га, середньостиглих — на 0,68 т/га,
що можна пояснити неоднаковими умовами вологозабез-
печеності ґрунту та розподілу за глибиною рослинних за-
лишків.
УДК 631.51.021:633.111:631.816
2016.3.68. ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ СИСТЕМ ОБРАБОТ-
КИ ПОЧВЫ И УДОБРЕНИЯ НА ПЛОДОРОДИЕ ПОЧВЫ И
УРОЖАЙНОСТЬ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ
/ Романенко А.А.,
Кильдюшкин М.В., Солдатенко А.Г., Животовская Е.Г. //
Достижения науки и техники АПК. — 2016. — Т. 30, № 3. —
С. 26–29. — Библиогр.: 10 назв.
Система обробітку ґрунту, удобрення, родючість ґрунту,
пшениця озима, врожайність.
Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу
систем обробітку і добрив на родючість ґрунту і врожайність
пшениці озимої у стаціонарному досліді зернотрав’яної про-
сапної сівозміни в умовах Краснодарського краю. Вивчали
три системи обробітку ґрунту — полицеву, безполицеву
та розущільнювальну на фоні: без добрив (контроль), міні-
мальної дози N
35
P
27
K
16
; середньої — N
70
P
54
K
32
; середньої +
40 т/га гною; підвищеної дози N
140
P
54
K
32
за вирощування
польових культур згідно з чергуванням та беззмінно. Ви-
явлено, що вирощування польових культур у зернотрав’яній
просапній сівозміні понад 30 років (1974–2010) за полицевого
обробітку ґрунту без добрив призвело до втрат умісту гумусу
на 0,32% від вихідного вмісту (3,62%) в орному шарі 0–30 см.
Застосування середньої дози добрив суттєво понизило втра-
ти вмісту гумусу до 0,17–0,20%, а у сполученні їх з 40 т/га
гною поліпшувало родючість ґрунту, проте збільшувалась
також кислотність, що стримувало підвищення врожайності
польових культур, зокрема пшениці озимої. Найбільшу вро-
жайність пшениці озимої (69 ц/га) одержано на варіанті із за-
стосуванням підвищеної дози добрив + меліорант. Зроблено
висновок, що впровадження науково обґрунтованих систем
обробітку ґрунту та добрив, наявність у структурі сівозміни
трьох полів бобових культур, а також використання усієї по-
бічної продукції на удобрення, сприяли відтворенню вмісту
гумусу та підвищенню врожайності пшениці озимої від 56,0
до 67 ц/га.
УДК 631.51.021:633.111“321”:631.559
2016.3.69. НУЛЕВАЯ, МИНИМАЛЬНАЯ ИЛИ ОТВАЛЬНАЯ
ОБРАБОТКА ПОЧВЫ
/ Ленточкин А.М., Широбоков П.Е., Лен-
точкина Л.А. // Земледелие. — 2016. — № 3. — С. 9–12. —
Библиогр.: 10 назв.
Пшениця яра м’яка, обробіток ґрунту, врожайність.
Наведено результати порівняльного вивчення технологій
вирощування пшениці ярої м’якої за прямого висіву насіння,
що ґрунтується на нульовій системі обробітку ґрунту за по-
лицевого, безполицевого і мінімального обробітків ґрунту в
умовах Удмуртської республіки (Росія). Вивчали вплив трьох
факторів: дискування на глибину 10 см; обприскування гербі-
цидом Торнадо 500; способи обробітку ґрунту: без обробки,
полицева оранка, безполицева мінімальна, нульова (no-till).
Виявлено, що досліджувані системи механічного обробітку
ґрунту практично не впливають на режими вологозабез-
печеності, щільності і пористості ґрунту, проте достовірно
знижують частку агрономічно цінної фракції. У середньому
за два роки (2013–2014) кращі результати врожайності зерна
пшениці ярої м’якої забезпечила полицева оранка — 2,54 т/га
при вартості 852 руб./га. Безполицева система за глибокого
пушення сформувала практично однакову врожайність —
2,44 т/га, але з більшою вартістю — 949 руб./га. Мінімальні
обробітки ґрунту забезпечили також близьку врожайність —
2,48 і 2,44 т/га, проте вартість була у 2 рази менше — 426 і
388 руб./га відповідно. За нульового обробітку ґрунту з ви-
користанням гербіциду Торнадо 500 було одержано низьку
врожайність — 2,05 т/га. Зроблено висновок, що в умовах
Удмуртії більш ефективна за врожайністю зерна ярої м’якої
пшениці є полицева оранка, хоча більш витратна. Заслугову-
ють на увагу і мінімальні системи обробітку ґрунту, врожай-
ність яких майже однакова, зі значно меншими витратами
порівняно з оранкою.
УДК 631.51:633.16:631.559
2016.3.70. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
ЗАЛЕЖНО ВІД ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА УДОБРЕННЯ В СТЕ-
ПУ
/ Цилюрик О.І., Шапка В.П. // Роль наукових досліджень в
забезпеченні процесів інноваційного розвитку аграрного ви-
робництва України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. мо-
лодих учених і спеціалістів, м. Дніпропетровськ, 25–26 трав.
2016 р. — Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2016. — С. 82–83. —
Бібліогр.: 3 назви. Шифр 547356.
Ячмінь ярий, ріст і розвиток ячменю, післяжнивні залиш-
ки, обробіток ґрунту, добрива, врожайність, економічна
ефективність.
Представлено результати досліджень щодо впливу систем
обробітку ґрунту, мінеральних добрив та післяжнивних за-
лишків попередника на врожайність ячменю ярого в умовах
Степу. Дослідження виконували протягом 2011–2015 рр. у
стаціонарному досліді за п’ятипільної сівозміни. Обробіток
ґрунту проводили полицевим плугом ПО-3-35 на глибину
20–22 см (контроль), безполицевий — культиватором на
глибину 14–16 см, безполицевий — дисковими боронами на
глибину 10–12 см на 3 фонах удобрення: без добрив + піс-
ляжнивні рештки (ПЖР); N
30
P
30
K
30
+ ПЖР; N
60
P
30
K
30
+ ПЖР.
відає фоновому вмісту, величина якого є низькою, тому цей
елемент слід розглядати не як забруднювач, а як дефіцитний
елемент, запаси якого в ґрунтах потребують поповнення.
Характерною рисою розподілу міді за ґрунтовим профілем є
її акумуляція у верхніх гумусово-акумулятивних горизонтах,
що є результатом комплексної дії природних і техногенних
чинників. Для ґрунтів супіщаного гранулометричного складу
характерним є підвищення вмісту міцнофіксованої міді в
материнській породі, що зумовлене міцним її зв’язуванням
у цих ґрунтах органічною речовиною. Визначальними факто-
рами, що сприяють акумуляції міді у ґрунті, є вміст органічної
речовини та гранулометричний склад.