Упрощенная HTML-версия
17
№ 3 (69), 2016
2016.3.66.
гною. Найкращі показники продуктивної вологи відмічено у
варіантах, де на фоні подвійного сидерального пару вноси-
ли 40 т/га гною. Максимальна врожайність картоплі (35,0–
34,5 т/га) досягалась за щільності ґрунту 1,25 г/см
3
та вмісті
36,0 та 40,3 мм продуктивної вологи у шарі 0–40 см. У варіан-
тах, де на фоні подвійного сидерального пару застосовували
лише позакореневе підживлення, показник щільності не мав
впливу на урожайність картоплі (об’ємна маса — 1,25 та
1,31 г/см
3
; врожайність — 29,8 і 29,9 т/га).
УДК 631.439/631.445.4:631.51.01
2016.3.61. ДИНАМІКА ЗАПАСІВ ВОЛОГИ Й ЇХ ДОСТУП-
НІСТЬ РОСЛИНАМ У ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУ ЗА РІЗНИХ
СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
/ Євтушенко Т.В., Балаєв А.Д.,
Тонха О.Л. // Науковий вісник Національного університету
біоресурсів і природокористування України: зб. наук. пр. —
К., 2015. — Вип. 210, ч. 1. — С. 188–193. — (Сер. Агрономія). —
Бібліогр.: 10 назв. Шифр 547125.
Запаси продуктивної вологи, чорнозем типовий, обробі-
ток ґрунту, водопроникність, доступність вологи.
Висвітлено результати досліджень динаміки запасів про-
дуктивної вологи у чорноземі типовому і їх доступність рос-
линам в основні фази розвитку кукурудзи на зерно. Встанов-
лено, що глибокий безполицевий обробіток з розпушуванням
формує найбільші середньорічні запаси продуктивної вологи
у шарах ґрунту 0–100 і 0–200 см, які становили 118–132 і
258–280 мм відповідно, що більше за оранку і мілкий без-
полицевий обробіток на 6–8 і 10–14 мм. Ця сама система
обробітку забезпечила високу водопроникність верхніх шарів
для формування запасів вологи в осінньо-зимовий період і
доступність вологи, безперебійне надходження її по капіля-
рах до коренів рослин і раціональне використання в період
вегетації кукурудзи на зерно.
УДК 631.445.1
2016.3.62. ВПЛИВ АГРОФІЗИЧНОГО СТАНУ ГІДРОМОРФ-
НИХ ҐРУНТІВ ПОЛІССЯ НА МІГРАЦІЮ РАДІОНУКЛІДІВ:
монографія
/ Лико С.М., Портухай О.І. — Херсон: Грінь Д.С.,
2015. — 220 с. — Бібліогр.: 267 назв. Шифр 547267.
Гідроморфні ґрунти, агрофізичний стан, міграція радіо-
нуклідів.
Викладено матеріал з вивчення впливу агрофізичних по-
казників на міграцію радіонуклідів у гідроморфних ґрунтах
Полісся. Проаналізовано причини розвитку деградаційних
процесів та їхні наслідки. Проведено оцінку агрофізичного та
радіологічного стану торфового неглибокого, дерново-підзо-
листого та дернового глейового ґрунтів під пасовищами на
території Рокитнянського р-ну Рівненської обл. Встановлено
вплив агрофізичних показників гідроморфних ґрунтів на мі-
грацію
137
Cs з ґрунту у рослини, що проявляється у тісних
як прямих, так і зворотних кореляційних зв’язках. Важлива
роль у міграції радіонукліду відводиться вологості ґрунту: при
зростанні показників вологості на усіх досліджуваних типах
ґрунтів спостерігається збільшення міграції
137
Cs у лучну рос-
линність. Аналіз динаміки питомої активності
137
Cs у молоці
за період від 1995 до 2011 рр. показав значне її зниження на
мінеральних ґрунтах (у 10–18 разів і становить до 100 Бк/л),
а на торфових ситуація залишається критичною (перевищує
200 Бк/л та знизилась лише в 1,18 раза).
УДК 631.445.4:631.67
2016.3.63. ДИНАМИКА СВОЙСТВ ЛУГОВО-ЧЕРНОЗЁМ-
НЫХ ПОЧВ В УСЛОВИЯХ ДЛИТЕЛЬНОГО ОРОШЕНИЯ
/ Ак-
сёнова Ю.В. // Достижения науки и техники АПК. — 2016. —
Т. 30, № 5. — С. 30–32. — Библиогр.: 11 назв.
Властивості лугово-чорноземних ґрунтів, зрошення, гу-
мус, дегуміфікація, вилуговування, осолонцювання.
Показано, що на зрошуваному масиві створювалися склад-
ні меліоративні обставини, пов’язані з підняттям рівня ґрунто-
вих вод, вторинним засоленням ґрунтів, розвитком процесів
дегуміфікації, вилуговування і осолонцювання. Зрошення ак-
тивізувало процес дегуміфікації, вміст гумусу в перші 10–15
років у шарі 0–20 см знизився з 7,30–7,76% і стабілізувався в
межах 4,73–6,30%. На основній площі меліорованих земель
ґрунти із середньогумусних перейшли в категорію малогумус-
них. У складі ґрунтово-поглинального комплексу під впливом
процесу вилуговування кількість кальцію зменшилась від
88,2–80,7 до 75,0–77,9% суми обмінних основ за одночас-
ного збільшення частки обмінного натрію від 0,9–1,2 до 7–9%,
що свідчить про осолонцювання досліджуваних ґрунтів. Про-
цес осолонцювання не викликає підлуження меліорованих
ґрунтів і реакція середовища в гумусовому шарі знаходиться
в інтервалі, близькому до нейтрального.
УДК 631.452:631.351
2016.3.64. ВМІСТ І ЗАПАСИ ГУМУСУ В ЧОРНОЗЕМАХ
ТИПОВИХ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ В УМОВАХ
ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
/ Чередниченко І.В. // Віс-
ник Житомирського національного агроекологічного універси-
тету: наук.-теорет. зб. — Житомир, 2015. — № 2(50), т. 1. —
С. 445–451. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр 546506.
Чорнозем типовий, гумус, система удобрення, органічне
землеробство.
Наведено результати дослідження впливу різних систем
удобрення на вміст і запаси гумусу чорнозему типового в
умовах органічного землеробства. Встановлено, що вміст та
запаси гумусу за різних систем удобрення зазнають певних
варіацій. Вищий уміст загального гумусу зафіксований на
чорноземі типовому у варіантах перелогу, органічної та сиде-
ральної систем удобрення, нижчий — на чорноземі типовому
з мінеральною системою удобрення. У чорноземі ділянки
перелогу встановлено найвищий вміст гумусу у 0–10 см
шарі ґрунту — 5,73%; з глибиною по профілю ґрунту він дещо
знижується і в шарі 10–20 см становить 5,56%. З поглиблен-
ням ґрунту спостерігається суттєве зниження вмісту гумусу
і у шарі 30–40 см він становить 4,85%, а у товщі ґрунту 40–
50 см — 4,22%. Застосування органічної та сидеральної
систем удобрення в умовах органічного землеробства на-
ближає процеси гумусоутворення та гумусонакопичення в
чорноземі типовому середньосуглинковому до природних
умов (переліг), тобто йде природне самовідновлення орга-
нічної складової в чорноземах.
УДК 631.452:631.445.4
2016.3.65. ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ОПІД-
ЗОЛЕНОГО ПІСЛЯ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБ-
РИВ У ПОЛЬОВІЙ СІВОЗМІНІ
/ Господаренко Г.М., Прокоп-
чук І.В., Кривда Ю.І. // Вісник Житомирського національного
агроекологічного університету: наук.-теорет. зб. — Житомир,
2015. — № 2(50), т. 1. — С. 3–9. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр
546506.
Чорнозем опідзолений, родючість ґрунту, добрива, сіво-
зміна, система удобрення, поживний режим ґрунту, гумус.
Показано зміну основних параметрів показників родючості
чорнозему опідзоленого. Встановлено, що тривале с.-г. ви-
користання ґрунту без застосування добрив призводить до
його поступової деградації. Застосування різних систем удоб-
рення позитивно впливає на покращення основних показ-
ників родючості ґрунту, при цьому вміст гумусу зберігаєть-
ся на рівні 2,76–2,84% за мінеральної системи удобрення,
2,88–3,24% — за органічної і 3,34% за органо-мінеральної.
Застосування різних систем удобрення по-різному впливає
на кислотність ґрунту. Відмічено, що за мінеральної системи
спостерігається його підкислення і зменшення величини суми
увібраних основ, за органічної — простежується пом’якшу-
вальна дія на фізико-хімічні властивості. Всі системи, які
вивчалися у досліді, позитивно впливали на покращення
поживного режиму чорнозему опідзоленого.
УДК 631.453(477.1)
2016.3.66. МЕДЬ В ПОЧВАХ АГРОЛАНДШАФТОВ ЖИ-
ТОМИРСКОГО ПОЛЕСЬЯ
/ Мыслыва Т.Н., Белявский Ю.А.,
Надточий П.П. // Вісник Житомирського національного агро-
екологічного університету: наук.-теорет. зб. — Житомир,
2015. — № 2(50), т. 1. — С. 23–28. — Библиогр.: 5 назв.
Шифр 546506.
Мідь, ґрунт, агроландшафт, коефіцієнт концентрації,
забруднювач, органічна речовина.
Встановлено, що у верхньому 0–20 см шарі ґрунтів агро-
ландшафтів фіксується відносно низький вміст валових
форм міді, який коливається у середньому від 1–2 до 6–8
мг/кг. Коефіцієнт концентрації міцнофіксованої міді в орному
шарі ґрунтів агроландшафтів у середньому коливається у
межах від 1,11 до 2,42, а індекс насиченості ґрунту відпо-
УДК 631.4
ҐРУНТОЗНАВСТВО