Упрощенная HTML-версия
76
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.333.
663/665 ХАРЧОВА І ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
637 ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА
Науковий референт — ІВАНЧЕНКО Л.А.
Науковий консультант — академік НААН ЛУКАНІН О.С.
УДК 633.2/.3:631.559.8
2016.2.333. ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО БОГАРНОГО
КОРМОВИРОБНИЦТВА ПІВДНЯ УКРАЇНИ
/ Гратило О.Д.,
Жарук Л.В., Смєнова О.В., Петричук Л.І. // Вівчарство та
козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова Каховка, 2015. —
Вип. 1. — С. 236–247. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр 06
547183.
Вівчарство, багаторічні травостої, однорічні посухостійкі
культури, бактеріальні препарати, економічна ефективність
відгодівлі, ламкоколосник ситниковий, житняк ІК 001240,
стоколос береговий ІК 001219, райграс високий Місцевий ІК
001524, костриця тростинна Людмила, пирій видовжений
Сарматський, еспарцет піщаний “Інгульський”, еспарцет
соргосуданковий гібрид “Соковитостебловий 3”.
Дослідження проведено в умовах богарного землеробства
півдня України на дослідних ділянках темно-каштанових, слаб-
ко-солонцюватих, середньо-суглинкових грунтів дослідного
поля ІТСР “Асканія-Нова”. Досліджено висів однорічних посу-
хостійких районованих сортів кормових культур і багаторічних
трав нових сортозразків: ламкоколосника ситникового, житняка
ІК 001240, стоколосу берегового ІК 001219, райграсу високого
Місцевого ІК 001524, костриці тростинної Людмила, пирію
видовженого Сарматський у сумішках з еспарцетом піщаним
“Інгульський” та соргосуданкового гібрида “Соковитостебловий
3”. При створенні травостоїв на контрольних варіантах не вико-
ристовували бактеріальні препарати. Ботанічний склад дослі-
джуваних травосумішок за роками використання змінювався в
бік зменшення бобового компонента. Середню продуктивність
кормових агроценозів багаторічних трав при застосуванні бак-
теріальних препаратів наведено в таблиці. Зроблено висновки:
створений пасовищний конвеєр для овець з травосумішок но-
вих сортозразків дикорослих багаторічних трав та однорічних
посухостійких районованих соргових культур при застосуванні
біологічних препаратів під час сівби забезпечує безперебійне
надходження високопоживних, дешевих зелених пасовищних
кормів протягом 190–200 днів (з квітня по жовтень) з про-
дуктивністю 25–30 ц/га к. од., збалансованих за протеїном.
Визначено ефективність використання пасовищних кормів у
забезпеченні прибутковості галузі вівчарства, розраховано
вартість вирощування молодняку овець при використанні таких
кормів у кормовиробництві.
УДК 633.636.5.033–034
2016.2.334. РАПС И ПРОДУКТЫ ПЕРЕРАБОТКИ ДЛЯ
ПТИЦЕВОДСТВА
/ Пономаренко Ю. // Сучасне птахівниц-
тво. — 2016. — № 1/2. — С. 27–29.
Птахівництво, ріпак, фуражний ріпак, шрот ріпаковий,
макуха ріпакова, ріпакова олія, комбікорми.
У Центральній науково-дослідній лабораторії хлібопро-
дуктів Білорусі досліджено харчову цінність, якість і безпеку
використання насіння ріпаку фуражного, ріпакового шроту,
ріпакового жмиху і ріпакової олії для відгодівлі свійських
тварин. Описано технологію обробки ріпаку. Доведено, що
ріпаковий шрот не поступається соєвому за кількістю не-
замінних амінокислот, однак лізину в ньому менше, ніж у
соєвому, та більше, ніж у соняшниковому. Ріпаковий шрот і
макуха перевищують соєвий шрот і макуху за рівнем кальцію,
фосфору, магнію, міді і марганцю. Уміст крохмалю і сирої
клітковини ріпаку нижчий, ніж у сої на 43%. Основна частина
вуглеводів у ріпаку представлена сахарозою. В таблицях
показано харчову цінність ріпаку, вміст вуглеводів та мікро-
елементів, а також максимально допустимі значення токсич-
них мікроелементів і радіонуклідів. Ріпакова макуха і шрот з
вмістом ізотіоціонатів не більше 0,3% у перерахунку на сухі
речовини рекомендовано як для виробництва комбікормів,
так і безпосередньо для додавання в раціони відгодівлі
тварин у господарстві.
УДК 635.007:66–967
2016.2.335. АКТУАЛЬНІСТЬ ОТРИМАННЯ НАТУРАЛЬНО-
ГО ХАРЧОВОГО БАРВНИКА ІЗ СОКУ СТОЛОВОГО БУРЯ-
КА
/ Шейко Т.В., Хомічак Л.М., Мельник Л.М., Матко С.В. //
Продовольчі ресурси: проблеми і перспективи: зб. наук. пр.
за матеріалами ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. — 2015. —
С. 38–40. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр 547147.
Буряк столовий, натуральні харчові барвники, шунгіт.
З метою отримання високоякісного харчового барвника
було вдосконалено існуючу технологію одержання буряко-
вого соку шляхом використання природного вуглецевовміс-
ного сорбенту шунгіту. Досліджено адсорбційну здатність
мінералу щодо вмісту сухих та барвних речовин соку столо-
вого буряка. Доведено, що столовий буряк є сировиною для
колорату Beet Red — E 162. Означено, що колір барвника
Е 162 може мати відтінки від яскраво червоного до синьо-
фіолетового залежно від кислотності середовища. Барвник,
виготовлений за вдосконаленою технологією рекомендовано
вживати для підфарбовування м’яса, ковбасних виробів, на-
поїв, морозива, у виробництві десертів тощо.
УДК 636.087.7
2016.2.336. КОМПЛЕКСНІ БРИКЕТИ-ЛИЗУНЦІ В ГОДІВЛІ
ЛАКТУЮЧИХ ВІВЦЕМАТОК ТА ЇХ ВПЛИВ НА ІМУНОЛОГІЧНІ,
ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА ГОСПОДАРСЬКІ ПОКАЗНИКИ
/ Агій В.М.,
Дурдинець Т.М., Грига Н.П., Богдан В.П., Легеза А.Г. // Вів-
чарство та козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова Ка-
ховка, 2015. — Вип. 1. — С. 217–228. — Бібліогр.: 10 назв.
Шифр 06 547183.
Вівчарство, вівцематки лактуючі, брикети-лизунці, іму-
нологічні та гематологічні показники крові.
У мінеральній підгодівлі овець з метою забезпечення їх
потреби в натрії використовують хлорид натрію. Для опти-
мізації раціону овець за сіркою тваринам додають сульфат
натрію та сульфатні гідратовані форми мікроелементів,
добре розчинні в рубці. Досліджено оптимізацію раціонів
для лактуючих вівцематок української гірсько-карпатської
породи за дефіцитними мінеральними елементами шляхом
використання комплексних брикетів-лизунців у літньо-пасо-
вищний період утримання тварин. Вивчено вплив кормової
добавки на імунологічні, гематологічні та господарські по-
казники. Експеримент проведено у ТОВ “Закарпатське руно”
Воловецького району на 2 групах вівцематок першої лактації
української гірсько-карпатської породи по 10 голів у кожній.
Розроблено рецепт мінерально-сольових брикетів-лизунців.
До складу брикетів-лизунців включено природні мінерали
Закарпаття (каолін, бентоніт, алуніт, цеоліт), які відносяться
до алюмосилікатів, а останні, на відміну від інших джерел
мінеральних речовин, нейтральні щодо біологічно активних
речовин. Зроблено висновок про позитивний ефект від ви-
користання сполук мікроелементів у раціонах сільськогос-
подарських тварин, яке зумовлює нормалізацію реологічних
здатностей крові, мікроциркуляцію і гемостатичний потенціал.
Дослідженнями встановлено, що споживання кормової до-
бавки протягом перших 6 днів становило 30–41 г/гол/день,
а в інші дні дослідного періоду — 22–30 г/гол/добу, що сприя-
ло покращанню обмінних процесів та підвищенню середньо-
добових приростів овець на 6,1%, тобто, тварини контрольної
групи мали інтенсивність росту, яка становила 115, а дослід-
ної — 122 г/гол./добу. Для корекції мінерального живлення
овець рекомендовано згодовування брикетів-лизунців, виго-
товлених із використанням природних мінералів Закарпаття
та гідратованих форм дефіцитних сполук мінеральних еле-
ментів. Доведено, що згодовування лактуючим вівцематкам
брикетів-лизунців уволю сприяє кращому засвоєнню ними
мінеральних елементів при надходженні їх в організм твари-
ни невеликими порціями та профілактує виникнення мікро-
ХАРЧОВА І ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА
УДК 663/665; 637