Упрощенная HTML-версия
71
№ 2 (68), 2016
2016.2.316.
УДК 639.3.05:597.2/5:639.217:591.144
2016.2.312. МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА ТА МОРФОМЕТ-
РИЧНІ ПОКАЗНИКИ СЕЛЕЗІНКИ СОМА (
SILURUS GLANIS
L.)
/
Дунаєвська О.Ф. // Рибогосподарська наука України. — 2016. —
№ 1. — С. 78–87. — Бібліогр.: 18 назв.
Сом європейський, селезінка, морфологія, морфометрія,
трабекули, капсула, біла пульпа, червона пульпа, лімфоїд-
ний вузлик, відносна площа.
Проведено дослідження мікроскопічної будови та морфомет-
ричних показників селезінки сома європейського. Для дослід-
ження використовували селезінку клінічно здорових дворічних
сомів європейських (
Silurus glanis
L.). Риба була вирощена у
ставах ТОВ “СГФ Інтерриба” с. Кримок Радомишльського ра-
йону Житомирської області. Визначали абсолютну, відносну
масу органа або індекс розвитку селезінки. Встановлено, що
селезінка сома європейського відповідала загальним законо-
мірностям будови селезінки риб: досліджувались опорно-ско-
ротливий апарат, біла і червона пульпи та властивий клітин-
ний склад. Особливостями мікроскопічної будови досліджува-
ного органа сома європейського є нерозвиненість радіальних
трабекул, слабкий розвиток періартеріальних лімфоїдних піхв,
відсутніть диференціації на зони в лімфоїдних вузликах. Най-
більшого розвитку отримала червона пульпа (70,82±10,76%),
найменшого — опорно-скоротливий апарат (7,04±0,65%).
Встановлено, що основою білої пульпи (22,14±6,61%) є лім-
фоїдні вузлики, переважно без центру розмноження. Опор-
но-скоротвилий апарат селезінки, до якого входить капсула
і система трабекул, розвинений нерівномірно. Так, товщина
капсули на різних ділянках органа неоднакова: найбільша
вона у воротах, має нерівномірні потовщення та значення
21,85±7,44 мкм, її відносна площа — 3,06±0,32%. Відносна
площа трабекулярного апарата становить 3,98±2,57%, най-
більшого розвитку досягають судинні трабекули. Відносна
маса селезінки становила 0,086±0,0006%. Отже, у ході дос-
ліджень з’ясовано особливість будови селезінки сома євро-
пейського та здійснено морфометричний аналіз структурних
складників органа: співвідношення білої і червоної пульп
становило 1:3,2; опорно-скоротливого апарату і паренхіми —
1:13,2, відносна маса — 0,086±0,0006%.
УДК 639.3.05:628.394.6:597.553.2:639.211
2016.2.313. ВИКОРИСТАННЯ ЛОСОСЕВИХ РИБ (
SALMO-
NIDAE
) У БІОМОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ВОДНОГО СЕРЕДО-
ВИЩА (ОГЛЯД)
/ Янович Д.О., Грициняк І.І., Швець Т.М. // Ри-
богосподарська наука України. — 2016. — № 1. — С. 5–30. —
Бібліогр.: 109 назв.
Біомоніторинг, лососеві риби, водні екосистеми, біохімічні
маркери, генетичні біомаркери, фізіологічні біомаркери,
морфологічні біомаркери, гістопатологічні біомаркери,
популяційні біомаркери.
Проведено аналіз літературних джерел, узагальнено та
систематизовано дані стосовно використання лососевих
риб у системі біомоніторингових досліджень. Виділено та
охарактеризовано специфічність таких біоіндикаційних по-
казників екологічного стану водного середовища як біохі-
мічні, генетичні, фізіологічні, морфологічні, гістопатологічні
та популяційні маркери, а також біоіндикаційне значення
поведінкових реакцій риб. Наведено структуру та визначено
переваги і недоліки використання окремих біомаркерів ор-
ганізму та популяцій лососевих риб для оцінки екологічного
стану водного середовища. Визначено наслідки екотоксикації
гідроекосистем у розрізі різних рівнів біологічної організації
(клітина, особина, популяція, угруповання риб). Описано
можливість проведення біологічного моніторингу, базуючись
на індексах сапробності, виявлених для видів-індикаторів з
родини лососевих риб.
УДК 639.3.09:639.215
2016.2.314. ВЛИЯНИЕ pH ВОДНОЙ СРЕДЫ НА УРОВЕНЬ
ЗАРАЖЕНИЯ ЭКТОПАРАЗИТАМИ, СОДЕРЖАНИЕ БЕЛКА
И ЛИЗОЦИМА У НЕКОТОРЫХ ВИДОВ КАРПОВЫХ РЫБ
(
CYPRINIDAE
)
/ Куровская Л.Я., Стрилько Г.А. // Рибогос-
подарська наука України. — 2016. — № 1. — С. 88–101. —
Библиогр.: 24 назв.
Короп, карась сріблястий, амурський чебачок, слабокисле
середовище, слаболужне середовище, ектопаразити, білок,
лізоцим.
Вивчали вплив pH водного середовища на рівень зара-
ження ектопаразитами, вміст білка і лізоциму в органах та
сироватці крові у деяких видів коропових риб в експери-
ментальних умовах. Об’єктами досліджень були однорічки
коропа, сріблястий карась і амурський чебачок, виловлені із
ставів рибного господарства “Нивка“ (Київська обл.) у весня-
ний період. Досліди проводили в експериментальних умовах
за температури води 17–18°С і значеннях pH води: 6,8–7,2
(нейтральне середовище), 5,0–5,5 (слабокисле) і 8,5–9,0
(слаболужне середовище) протягом 8 діб. Надано порівняль-
ну оцінку кількості ектопаразитів (
Ichthyophthirius multifiliis
,
Trichodina sp
.,
Dactylogyrus sp
.,
Gyrodactylus sp
.) на поверхні
тіла і у зябрах риб, вмісту білка і лізоциму в сироватці крові
і органах при різних значеннях pH водного середовища. По-
казано, що кількість ектопаразитів на поверхні тіла і у зябрах
значно зменшується при дотриманні риб в слабокислому
або слаболужному середовищі. Визначено, що у зараженого
сріблястого карася порівняно з незараженими особинами
спостерігалося зниження вмісту білка і лізоциму в печінці,
нирках і сироватці крові тільки в нейтральному середовищі.
У слабокислому або слаболужному середовищі при значному
скороченні кількості ектопаразитів рівень білка і лізоциму
в органах і сироватці крові риб суттєво не відрізнявся від
показників незаражених особин, які перебували в воді з від-
повідними значеннями pH. Встановлено, що у амурського
чебачка при низькому рівні зараження ектопаразитами не
встановлено змін рівня білка і лізоциму в органах і сироватці
крові риб в нейтральному середовищі, але вплив різних зна-
чень pH води на досліджувані показники амурського чебачка
показали достовірні їх зміни.
УДК 639.3:597.551.2:616.15(477.7)
2016.2.315. ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ЦЬОГО-
ЛІТОК КОРОПОВИХ РИБ (
CYPRINIDAE
), ВИРОЩЕНИХ ЗА
ПАСОВИЩНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРА-
ЇНИ
/ Воліченко Ю.М., Пентилюк С.І., Шерман І.М. // Рибо-
господарська наука України. — 2015. — № 4. — С. 90–98. —
Бібліогр.: 12 назв.
Гематологічні показники крові риби, короп, технологія
пасовищна, фізіологічний стан риби, рибопосадковий ма-
теріал коропових риб.
Представлено дані щодо середньої маси, гематологічних і
біохімічних показників сироватки крові цьоголіток коропових
риб, вирощених за пасовищною технологією. За відсутністю
базофілів та пінистих клітин встановлено якісну різницю в
групі рослиноїдних риб, установлено достовірні корелятивні
залежності від середньої маси тіла складових параметрів
крові всіх досліджуваних видів риб: гемоглобіну в межах
від +0,7858 до +0,9943, кількості еритроцитів від +0,7843 до
+0,9942, лімфоцитів від +0,7848 до +0,9949, холестерину
від +7640 до +0,9616 і тригліцеридів у білого товстолобика
+0,7499 та у коропа +0,9616. Гематологічні параметри крові
цьоголіток коропових риб відповідають нормальному їх фі-
зіологічному стану. Вміст та фракційний склад морфобіоло-
гічних показників крові дає можливість рекомендувати їх як
компонент індикації якості та загального фізіологічного стану
рибопосадкового матеріалу.
УДК 639.311:597.423
2016.2.316. ВПЛИВ СЕРЕДНЬОЇ МАСИ МАЛЬКІВ НА
РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОЩУВАННЯ ЦЬОГОЛІТОК ВЕСЛОНОСА
POLYODON SPATHULA
(WALBAUM)
/ Грудко Н.О. // Рибо-
господарська наука України. — 2015. — № 4. — С. 54–62. —
Бібліогр.: 16 назв.
Веслоніс, вирощування цьоголіток, маса мальків, густо-
та посадки, рибопродуктивність.
Дослідження щодо визначення оптимальної маси мальків
при вирощуванні цьоголіток веслоноса здійснювалося у
ставах Дніпровського осетрового заводу та передбачало 6
варіантів, у яких маса мальків коливалась від 0,3 до 0,8 г,
густота посадки становила 1,5 тис. екз./га. Середньомісячні
показники температури води в період вирощування стано-
вили 18,4–29,0°С. Середньосезонні показники біомаси зоо-
планктону коливались від 5,39 до 7,37 г/м
3
. Основну роль
у живленні веслоноса відігравали представники
Cladocera
,
частка яких у складі харчової грудки була на рівні 40,72–
90,56%, із них
Daphnia sp
. становила 24,43–53,74%. Аналіз
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6