Упрощенная HTML-версия
70
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.307.
Наведено методику виявлення кількості кліщів у сім’ях
бджіл. Охарактеризовано методи боротьби з кліщами: обпри-
скування (під час обробки поливають міжрамковий простір,
заповнений бджолами, водним розчином отрутохімікатів),
димова граната, використання смужок, просочених протиклі-
щовою рідиною. Наведено рекомендацію при обприскуванні
закривати льоток на 15 хвилин, підсилюючи дію препарату
дифузією. Для того, аби пара розчину рівномірно пошири-
лася по вулику, необхідно, щоб на кожен сантиметр висоти
стільника припадало 4 г розчину (при 10 рамках 100/25=4).
Відзначено недоліки сучасних технологій боротьби з кліщем:
сумнівний спосіб виявлення закліщеності та розбіжності в
концентрації діючої речовини у вулику.
УДК 638.165.8
2016.2.307. КАШТАНОВЫЙ МЕД — ЦЕННЫЙ ПРОДУКТ
ПИТАНИЯ
/ Бурмистрова Л.А., Русакова Т.М., Мартыно-
ва В.М., Есенкина С.Н., Степанцева Г.К. // Пчеловодство. —
2016. — № 2. — С. 56–57. — Библиогр.: 5 назв.
Мед каштановий, показники органолептичні, хімічний
склад меду.
Наведено результати дослідження зразків монофлорного
каштанового меду за органолептичними та фізико-хімічними
показниками. Виявлено, що встановлені показники зразків
каштанового меду значно перевищують вимоги національ-
ного стандарту, особливо за масовою часткою проліну і
електропровідністю. Стандартом не нормуються масова
частка золи, мінеральних речовин, вітамінів і вміст пилкових
зерен. У всіх зразках був присутній вітамін В
6
, не виявлено
вітамін В
1
. Мінеральні елементи характеризувалися великою
різноманітністю, особливо багато виявлено калію, кальцію,
натрію і магнію. Пилковий спектр в основному представлений
пилковими зернами каштана.
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6
639.2/.6 Рибне господарство. Аквакультура
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ТРЕТЯК О.М.
УДК 597–153+[574.55:556.55](282.247.326)
2016.2.308. РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ГІДРОБІОТІВ ЯК ХАРАК-
ТЕРИСТИКА УМОВ НАГУЛУ РИБ ВОДОСХОВИЩ ДНІП-
РОВСЬКОГО КАСКАДУ
/ Кружиліна С.В. // Рибогосподар-
ська наука України. — 2015. — № 4. — С. 15–27. — Бібліогр.:
44 назви.
Водосховища, фітопланктон, зоопланктон, макрозообен-
тос, кормова база, рибопродуктивність потенційна.
Розглянуто сучасний стан кормової бази риб та продуктив-
ності дніпровських водосховищ за рахунок розвитку фіто-,
зоопланктону та макрозообентосу. Надано кількісні та якісні
показники розвитку фіто-, зоопланктону та макрозообентосу
впродовж 2011–2013 рр. Відмічено, що загальна продукція
за роками досліджень коливалась від 5 до 15 кг/га, що може
забезпечити потенційну рибопродуктивність водосховищ на
рівні 21–62 кг/га. Встановлено, що при формуванні рибопро-
дуктивності водосховищ значну роль відіграють, переважно,
зоопланктонні та макрозообентосні угруповання, навіть за
незначного рівня їх розвитку. Так, величина потенційної ри-
бопродуктивності у водосховищах, на 14–60% формується за
рахунок зоопланктонних угруповань, на 3–23% — “м’якого”
макрозообентосу, на 21–51% — молюсків і лише 9–33% — за
рахунок фітопланктону.
УДК 636.09:639.3.1.09:616.99
2016.2.309. БІЛКОВИЙ СКЛАД СИРОВАТКИ КРОВІ БІЛО-
ГО АМУРА І ТОВСТОЛОБИКА, ІНВАЗОВАНИХ ДАКТИЛО-
ГІРОЗАМИ І ГІДРОДАКТИЛЮСАМИ
/ Федорович О.В. //
Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного
контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових
добавок і Інституту біології тварин. — Л., 2015. — Вип. 16,
№ 1. — С. 125–130. — Бібліогр.: 11 назв. Шифр 546200.
Загальний білок крові, фракції сироватки крові, білий
амур, товстолобик, дактилогіруси, гідродактилюси.
Наведено дані щодо вмісту загального білка та його фрак-
цій у сироватці крові білого амура й товстолобика за дактило-
гірозу та гідродактильозу. При розвитку цих інвазій у білого
амура і товстолобика пригнічується білоксинтезувальна
функція гепатопанкреасу, на що вказує зниження рівня за-
гального білка та його фракцій у сироватці крові. Найбільш
суттєві зміни цих показників у дослідних груп риб спостеріга-
лися при змішаній інвазії дактилогірозу та гідродактильозу.
При гідродактильозній інвазії кількісний вміст альбумінів у
сироватці крові порівняно з контролем зменшився на 5,0,
при дактилогірозній — на 4,0, при змішаній — на 8,1 г/%, а
відносний — відповідно на 6,6 і 4,5 та 9,3% при P<0,001 у
всіх.
УДК 639.3.032:639.371.52(477)
2016.2.310. ДО ПИТАННЯ АПРОБАЦІЇ АНТОНІНСЬКО-ЗО-
ЗУЛЕНЕЦЬКИХ КОРОПІВ УКРАЇНСЬКИХ ПОРІД
/ Олексієн-
ко О.О., Бех В.В., Грициняк І.І., Гришин Б.О., Волянський Л.С.,
Осіпенко М.І. // Рибогосподарська наука України. — 2015. —
№ 4. — С. 65–74. — Бібліогр.: 16 назв.
Коропи антонінсько-зозуленецькі, породи, рибницько-біо-
логічні показники, генетична характеристика.
Метою досліджень було проведення аналізу рибницько-
біологічних, продуктивних, екстер’єрних показників анто-
нінсько-зозуленецьких коропів (АЗК) української рамчастої
і української лускатої порід, їх генетичної характеристики, а
також представлення методів створення цих коропів як ново-
го селекційного досягнення. Вихідним матеріалом для ство-
рення АЗК української лускатої і української рамчастої порід
була популяція коропа Антонінського держрибзаповідника,
яка являла собою помісі аборигенного коропа з дзеркальним
галицьким. Основним методом селекції коропів був масовий
постійно поліпшувальний відбір з високою інтенсивністю се-
ред молодших вікових груп. Велике значення під час прове-
дення відбору приділялося темпу росту риб, їх екстер’єру та
конституційній “міцності”. На плем’я відбиралися особини, що
мали найбільшу масу тіла, лускатий покрив яких відповідав
прийнятому стандарту, красивої високоспинної тілобудови, в
яких були відсутні будь-які дефекти та ознаки захворювань.
Важливе місце при проведенні відбору приділялося також
вираженості вторинних статевих ознак як у самців, так і в
самиць. На підставі аналізу багаторічних досліджень щодо
вирощування коропів антонінсько-зозуленецьких масивів
українських рамчастої і лускатої порід, установлено, що їх
рибницько-біологічні показники відповідають вимогам Поло-
ження про апробацію селекційних досягнень у тваринництві, і
вони можуть бути представлені відповідним органам для роз-
гляду та затвердження як внутрішньопорідні типи українських
рамчастої та лускатої порід коропа.
УДК 639.3.04/.09:639.212
2016.2.311. АКВАКУЛЬТУРА ОСЕТРООБРАЗНЫХ
/ Васи-
льева Л., Пилипенко Ю., Корниенко В., Шевченко В., Кольман Р.,
Плугатарьов Г., Лендел П. — Херсон: Гринь Д.С., 2016. —
238 с. — Библиогр.: 32 назв. Шифр 547331.
Осетрові, штучне відтворення, інкубація ікри, селекція,
утримання і годівля осетрових.
Розглянуто рибницько-біологічні характеристики об’єктів
осетрівництва (білуга, російський осетер, севрюга, стерлядь,
шип, балтійський осетер, колхідський осетер, ленський осе-
тер, веслоніс), представлено інформацію щодо технологічних
основ їх штучного відтворення, вирощування рибопосадко-
вого матеріалу і товарного виробництва. Наведено історію
розвитку штучного відтворення осетрових риб. Розглянуто
питання годівлі різних вікових груп осетрових і виробництва
живих кормів. Приділено увагу селекційно–племінній роботі
з осетровими, проблемі їх захворювань і лікувально-про-
філактичним заходам.