Упрощенная HTML-версия
68
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.295.
638.1/.2 Бджільництво. Шовківництво
Науковий референт — кандидат істор. наук ДАВИДЕНКО М.М.
УДК 633.853.484+638.12:638.19
2016.2.295. МЕДОНОСНЫЕ СМЕСИ ЧИНЫ ПОСЕВНОЙ
С ГОРЧИЦЕЙ БЕЛОЙ
/ Велкова Н.И., Донская М.В., Наум-
кин В.П. // Пчеловодство. — 2016. — № 4. — С. 22–24. —
Библиогр.: 4 назв.
Гірчиця біла, чина посівна, бджоли, комахи-запилювачі,
травосуміші.
Наведено особливості вирощування чини як медоносної
культури у чистих і змішаних посівах. Виявлено, що збіль-
шення у підсіві гірчиці білої спричиняє зниження урожайності
чини посівної від 44,5 ц/га у чистому посіві до 29,3 ц/га при
25% підсіву і збільшення урожайності гірчиці до 14,3 ц/га
(25% підсіву). Встановлено, що підсів гірчиці білої до чини
посівної збільшує кількість комах-запилювачів і медоносних
бджіл на полях. На варіантах з підсівом гірчиці білої медо-
носні бджоли та інші комахи-запилювачі раніше починали
відвідувати посіви чини посівної і пізніше закінчували літ.
УДК 638.1
2016.2.296. ИЗМЕРЕНИЕ ТЕРМОГЕНЕЗА ИЗОЛИРОВАН-
НЫХ ОСОБЕЙ ПЧЁЛ
/ Лапынина Е.П., Касьянов А.И. //
Пчеловодство. — 2016. — № 2. — С. 52–54.
Бджоли медоносні, мікрокалориметрії, термогенез.
Описано метод реєстрації термогенезу ізольованих особин
медоносних бджіл за допомогою мікрокалориметра, виготов-
леного співробітниками НДІ бджільництва і Чернівецького
університету. Наведено конструкцію калориметра і описано
принцип його роботи. Встановлено, що для бджіл характерно
коливання термогенезу з чергуванням фази інтенсивного
тепловиділення і періодів, коли воно падає до дуже низького
рівня. Виявлено індивідуальні відмінності між матками, трут-
нями і робочими особинами. Особини мали різну тривалість
життя і знаходилися в калориметричній комірці від 16 до
32 год. Найменша тривалість життя характерна для трутнів —
5–6 годин. З’ясовано, що термогенез окремих особин в
умовах проведених вимірювань після прискорення, виклика-
ного пересадкою, становив 1–2 мВт. Термогенез бджолиних
особин залежить від їх фізіологічного стану, статі, впливу
зовнішніх подразників. В активному стані енергетичні витра-
ти ізольованої бджоли доходять до 18 мВт, в пасивному —
скорочуються до 0,2–0,5 мВт, хоча супроводжуються сплес-
ками до 1,0–1,5 мВт.
УДК 638.12:631.523.5
2016.2.297. ИНФОРМАТИВНОСТЬ МИТОХОНДРИАЛЬ-
НЫХ ГЕНОВ МЕДОНОСНОЙ ПЧЕЛЫ
/ Ильясов Р.А., Пос-
кряков А.В., Николенко А.Г. // Пчеловодство. — 2016. —
№ 4. — С. 16–19. — Библиогр.: 11 назв.
Бджола темна лісова, підвиди бджіл, мітохондріальний
геном, ген ND2, заміни однонуклеотидні.
На основі аналізу SNP 12 генів мітохондріального геному
медоносної бджоли виділено 7 інформативних генів (ND2,
ND4, ND4L, ND5, ND6, COI, COIII), які мають здатність ди-
ференціювати підвиди бджіл еволюційних гілок А, М, С, О.
Порівняльним аналізом нуклеотидної послідовності гена
ND2 мтДНК 117 зразків бджіл 20 підвидів підтверджено його
високу інформативність при диференціації бджіл чотирьох
еволюційних гілок, де гілка А представлена шістьма підвида-
ми, гілка С — вісьмома, гілка О — трьома, гілка М — двома.
Запропоновано можливість індивідуального використання
кожного з семи генів для диференціації підвидів бджіл чоти-
рьох еволюційних гілок.
УДК 638.124.25
2016.2.298. ОСОБЛИВОСТІ РОЇННЯ МЕДОНОСНИХ
БДЖІЛ
/ Цікава В. // Пасіка. — 2016. — № 6. — С. 8–12.
Бджоли медоносні, роїння бджіл, прийоми протиройові,
матка бджолина, бджолосім’я.
Наведено явища, що відбуваються у бджолиній сім’ї перед
роїнням, охарактеризовано типи роїв: рій-первак, рій-вторак,
порійки, звальний рій, рої за необхідності. Виявлено, що
бджолині сім’ї з дворічними матками рояться в три рази час-
тіше, ніж з однорічними. Запропоновано протиройові прийоми
у бджільництві: формування протиройових відводків, поділ
бджолосім’ї “на півльоту”, заміна матки на молоду, повний
відбір розплоду з ройової бджолосім’ї, переведення рою на
порожні рамки, збільшення обсягу гнізда, підрізання одного
крила у матки, обмін розплодом між слабкими бджолосім’ями
та бджолосім’ями, що готуються до роїння, закладання рамки
зі свіжим відкритим розплодом і забирання рамки з закритим
розплодом, перестановка місцями вулика з ройовою бджоло-
сім’єю та вулика з відводком або слабкою бджолосім’єю.
УДК 638.124.3
2016.2.299. ЗНАЧЕННЯ НЮХУ І ЗАПАХІВ В ОРІЄНТУВАН-
НІ БДЖІЛ
/ Адаменко М. // Український пасічник. — 2016. —
№ 3. — С. 9–10.
Бджоли медоносні, нюх бджіл, залоза насонова, запах
бджолиної сім’ї.
Визначено, що найважливішим органом бджіл є нюх, за до-
помогою якого вони знаходять джерела взятку, розпізнають
своїх бджіл та захищаються від чужих, ворогів і пасічників.
Органами нюху у бджіл є членисті вусики з чутливими ре-
цепторами, які сприймають запахи, що є у повітрі. Виявлено,
що медоносні бджоли розрізняють 40 видів пахучих речовин
природного і штучного походження, навіть дуже низької кон-
центрації, які не сприймає нюх людини. Завдяки постійному
спільному спілкуванню у вулику бджоли утворюють сімейний
запах кожної сім’ї, який має велике значення і зберігається
до роїння або поділу сім’ї. Бджіл з інших сімей у свій вулик
бджоли не допускають, за винятком тих, які прилетіли з не-
ктаром або пилком. Нюхову особливість варто враховувати
під час об’єднання сімей, підсилення слабких сімей бджола-
ми, приєднання роїв тощо. Для орієнтування бджіл велике
значення має запах насонової залози, яка розташована між
п’ятим і шостим півкільцем черевця бджоли. Велике значення
для орієнтування бджіл мають запахи маточної речовини на
тілі матки, яку вони злизують. Таким способом бджоли одер-
жують інформацію і передають іншим про наявність матки в
сім’ї, про її стан і відповідно реагують.
УДК 638.124.8
2016.2.300. ЯК СТИМУЛЮВАТИ РОЗВИТОК БДЖОЛИНОЇ
СІМ’Ї
/ Приймак Г.М. // Пасіка. — 2016. — № 2. — С. 7–9.
Сім’ї бджолині, корм білковий, корм вуглеводний, суміші
стимулювальні, розвиток бджолосім’ї.
Наведено фактори, які впливають на інтенсивність розвит-
ку бджолосімей навесні (добре утеплення, наявність молодої
плідної матки, якісних стільників, відсутність захворювань
бджолиних сімей, достатні запаси вуглеводного та білкового
корму, встановлення внутрішньовуликових напувалок). Дове-
дено, що навесні бджолосім’я може інтенсивно розвиватися
при наявності білкового (перга, квітковий пилок) та вугле-
водного корму, якого в сильній бджолосім’ї повинно бути не
менше 15–20 кг. Доведено, що при доброму забезпеченні
бджіл вуглеводним і білковим кормами та водою підігрівання
бджіл навесні при підтриманні температури на нагрівальному
елементі в межах 16–23°С (краще під гніздом бджіл) сприяє
збільшенню кількості розплоду, швидкому розвитку бджо-
лосімей. Доведено, що при повільному згодовуванні однієї
й тієї кількості цукру сім’я вигодовує більше розплоду, ніж
коли сироп буде згодований у відкритій годівниці. Наведено
рецепти приготування стимулювальних сумішей та способи
підгодівлі бджіл дріжджами, мікроелементами, настоєм алое,
відваром кореня аїру, борошном, льодяниками.
УДК 638.132
2016.2.301. ВИРОЩУЙМО МЕДОНОСИ
/ Кошова Л.М.,
Кулинич І.М. // Пасіка. — 2016. — № 3. — С. 24–25.
Рослини медоносні, фацелія пижмолиста, огіркова тра-
ва, змієголовник молдавський, меліса, котовник лимонний,
синяк, буркун однорічний.
ТВАРИННИЦТВО. Бджільництво. Шовківництво
УДК 638.1/.2