Упрощенная HTML-версия
67
№ 2 (68), 2016
2016.2.294.
ТВАРИННИЦТВО. Домашні кролі. Хутрові звірі
УДК 636.92/.93
Одержано дані по алелофонду кроликів порід совєтская
шиншила і білий велетень та їх помісі з використанням ISSR-
PCR методу. Надано характеристику спектрам ампліконів,
одержаних за використання двох олігонуклеотидів: (AG)
9
C i
(GA)
9
C. Виявлено локуси, рецесивні алелі яких можуть слу-
гувати маркерами порід совєтская шиншила і білий велетень.
Для першої з них — це алель довжиною 495 п.н. у спектрі
ампліконів праймера (AG)
9
C, і довжиною 1870 і 455 п.н.
у фінгерпринті праймера (GA)
9
C, для другої — алель довжи-
ною 355 п.н. із спектра ампліконів праймера (AG)
9
C. Визначе-
но два локуси для ампліконів праймера (AG)
9
C; їх наявність
у груп тварин різних приплодів відрізняється: довжиною
алелів 680 і 355 п.н. При цьому домінантний алель локуса
довжиною 355 п.н. не був виявлений у тварин із невеликих
приплодів (6 і менше кроленят), що може бути використано
як маркер цієї ознаки.
УДК 636.92/.93
2016.2.290. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ВЫ-
РАЩИВАНИЯ ГИБРИДНОГО И ЧИСТОПОРОДНОГО МО-
ЛОДНЯКА КРОЛИКОВ
/ Жвакина А.Р., Харламов К.В., Голо-
ванова Е.В. // Кролиководство и звероводство. — 2015. —
№ 6. — С. 8–10. — Библиогр.: 6 назв.
Кролик, порода, білий велетень, шиншила совєтская,
порода каліфорнійська, гібрид трипорідний, динаміка живої
маси, собівартість.
Мета досліджень — вивчити конверсію корму у гібридного
і чистопорідного молодняку кролів. Досліди проведено на
кролефермі, де сформували 4 групи кроликів-аналогів за ві-
ком (60 діб), статтю і кількістю кроленят у приплоді. В І групу
відібрано гібридний молодняк, одержаний від розведення
“у собі” 5/8-кровних, за каліфорнійською породою, тварин;
у ІІ, ІІІ і IV — чистопорідний молодняк порід білий велетень,
совєтская шиншила і каліфорнійська відповідно. Умови утри-
мання і годівлі кролів були однаковими. Годували досхочу
гранульованим комбікормом ПК-90 і сіном. Представлено
динаміку живої маси і середньодобовий приріст, одержаний у
дослідах. Розрахунки показали, що вартість кормів, що були
використані на 1 кг приросту живої маси, у гібридного молод-
няку порівняно з такою у чистопорідних тварин (висхідні для
гібрида породи) була меншою, що свідчило про економічну
ефективність вирощування гібридного молодняку.
УДК 636.92/.93
2016.2.291. ПОТРЕБЛЕНИЕ КОРМА И ИЗМЕНЕНИЕ ЖИ-
ВОЙ МАССЫ У СУКРОЛЬНЫХ И ЛАКТИРУЮЩИХ КРОЛЬ-
ЧИХ
/ Калугин Ю.И. // Кролиководство и звероводство. —
2015. — № 6. — С. 11–12. — Библиогр.: 16 назв.
Кролик, сукрільність, лактація, споживання корму, жива
маса.
Дані різних авторів стосовно кількісного споживання су-
хої речовини корму сукрільними і лактуючими кролицями
відрізняються. За одними даними потреба сукрільних кро-
лиць в енергії в першій половині вагітності становить 2,04–
2,30 МДж, у другій — 3,14–3,54 МДж (в перерахунку на на-
туральний корм — це 300–340 г сухої речовини корму на
1 гол. за добу або 65–75 г на 1 кг живої маси). Порівняно
з живою, маса кролиць у кінці сукрільності збільшується
на 600 г і навіть після окролу продовжує перевищувати її
на 200 г. Наведено дані щодо споживання корму сукрільними
кролицями та їхньої маси за тижнями вагітності та після окро-
лу, а також дані щодо живої маси, споживання сухої речови-
ни корму і молочної продуктивності кролиць, що лактують, за
тижнями. З аналізу даних зроблено висновок, що сукрільним
кролицям потрібно близько 30–35 г сухої речовини корму на
1 кг живої маси, а лактуючим — 65–80 г.
УДК 636.92:636.085.2:636.087.2
2016.2.292. ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН І
РЕТЕНЦІЯ АЗОТУ В КРОЛІВ ЗА РІЗНОЇ КІЛЬКОСТІ ДРІЖ-
ДЖІВ У РАЦІОНІ
/ Дармограй Л.М., Шевченко М.Е., Лу-
чин І.С. // Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4. — С. 55–
60.
Молодняк кролів, кормові дріжджі, комбікорм, перетрав-
ність поживних речовин, азот.
На базі ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний
завод” проведено науково-господарський дослід зі вста-
новлення впливу різної кількості біомаси дріжджів у складі
повнораціонних гранульованих комбікормів (ПГК) на ретен-
цію азоту і перетравність поживних речовин у молодняку
кролів при інтенсивному вирощуванні. У досліді сформовано
5 груп з відібраних 75 кроленят білої породи 40-добового
віку. Використовували ПГК, у структурі яких був різний вміст
кормових дріжджів (КД): І група (контроль) — 3% та дослідні
групи: ІІ — 5%, ІІІ — 7%, IV — 9% i V — 11%. Встановлено,
що використання КД у складі комбікорму для молодняку
кролів при інтенсивному вирощуванні на м’ясо позитивно
вплинуло на ретенцію азоту і перетравність поживних речо-
вин (ПР) комбікормів у їх організмі. Оптимальна доза кормо-
вих дріжджів у комбікормі вищезгаданого молодняку — 9%.
У кролів цієї групи показники перетравності ПР раціону були
вищими, ніж у ровесників контрольної групи: органічної речо-
вини — відповідно на 1,4%, сирого протеїну — 2,2% (P<0,05),
сирого жиру — 1,0%, сирої клітковини — 1,4% і БЕР — на
0,8%. З’ясовано, що найвищий показник ретенції азоту був
у кролів IV дослідної групи. Показники перетравності та за-
своєння азоту були на 7,76% і 10,79% відповідно вищими
порівняно з контрольною групою.
УДК 636.932.3:619.616.99
2016.2.293. СУЧАСНИЙ СПЕКТР ПАРАЗИТОФАУНИ НУТ-
РІЙ
/ Осадча Д.О., Зон Г.А. // Біологія тварин. — Л., 2015. —
Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем
біології, тваринництва та ветеринарної медицини: матеріали
XIV Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяч.
100-річчю від дня народження доктора біол. наук, проф.
медицини Скородинського Зиновія Павловича, м. Львів, 3–4
груд. 2015 р. — С. 191.
Нутрії, паразитарні захворювання, паразитофауна нут-
рій.
У рамках НДР кафедри вірусології, патанатомії та хвороб
птиці Сумського НАУ проаналізовано спеціальну літературу
(досвід країн Європи, Азії та Америки) щодо паразитозів
нутрій. Наведено дані щодо спектра паразитофауни нутрій.
Проведений аналіз свідчить про розповсюдженість парази-
тозів нутрій в усьому світі. Проте бракує даних щодо спектра
паразитофауни нутрій в Україні.
УДК 636.934.5
2016.2.294. ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИНТЕ-
ТИЧЕСКИХ АМИНОКИСЛОТ В КОРМЛЕНИИ МОЛОДНЯКА
НОРОК
/ Квартникова Е.Г., Куликов В.Н., Динис М.А., Ра-
попорт О.Л. // Кролиководство и звероводство. — 2015. —
№ 6. — С. 13–16. — Библиогр.: 10 назв.
Норка, молодняк норок, синтетичні лімітуючі амінокисло-
ти, DL-метіонін, L-триптофан, протеїн перетравний.
Проведено виробничу перевірку можливості заміни 20%
протеїну, загальногосподарського раціону (ЗР) молодняку
норок відповідною кількістю синтетичних лімітуючих аміно-
кислот (DL-метіонін, L-триптофан) у племінному звірорад-
госпі Московської обл. на молодняку норок породи сапфір.
Було сформовано дві групи по 100 гол. у кожній (по 50 самців
і самок). Тварин утримували різностатевими парами в ти-
повому 2-рядному шеді. Тварини контрольної групи добову
кількість корму одержували за рекомендованими нормами,
а дослідної — на 20% менше з добавкою до кормосуміші
DL-метіоніну і L-триптофану із розрахунку 0,24 і 0,06 г/гол.
на добу відповідно. Наведено дані щодо складу основних
поживних речовин, енергії в кормосуміші, фактичного вмісту
перетравлюваних поживних речовин, показники санітарно-
хімічної якості кормосуміші, маси та приросту маси тіла у від-
садженого молодняку норок, розміру та якості шкурки норки.
З наведених даних бачимо, що за живою масою самки до-
слідної і контрольної груп на дату забою не різнились, а по-
казник якості шкурок був однаковий в обох групах. Підтверд-
жено можливість зменшення добового споживання протеїну
від норми до 20% з компенсацією синтетичними лімітуваль-
ними амінокислотами із розрахунку 0,06 г L-триптофану і
0,24 г DL-метіоніну на тварину без погіршення продуктивних
показників.