Упрощенная HTML-версия
65
№ 2 (68), 2016
2016.2.285.
страусових яєць до інкубатора. Детально описано процеси
інкубації та виводу ЯС.
УДК 636.5.087.72
2016.2.282. ЭФФЕКТИВНОСТЬ РАЗЛИЧНЫХ ИСТОЧНИ-
КОВ НАТРИЯ В КОМБИКОРМАХ ДЛЯ БРОЙЛЕРОВ
/ Его-
ров И.А., Манукян В.А., Байковская Е.Ю., Миронова О.Б., Дем-
ченко М.М. // Птицеводство. — 2016. — № 3. — С. 29–33. —
Библиогр.: 4 назв.
Курчата-бройлери, натрій, калій і хлор у кормах, баланс
електролітів, комбікорм.
Вивчали вплив різних джерел натрію на продуктивність кур-
чат-бройлерів кросу Росс-308. Наведено формулу розрахунку
електролітичного білансу комбікорму (Mongin, 1981 р.). Прово-
дили науково-виробничий дослід на курчатах-бройлерах кросу
Кобб-500 від добового до 35-денного віку. Було сформовано
п’ять груп курчат, по 35 голів у кожній. Бройлери одержували
сухі розсипні корми за схемою (табл.): контрольній групі зго-
довували комбікорми з повареною сіллю як джерело натрію і
хлору. Рівень натрію у комбікормі становив 0,2%, а хлору —
0,29% з-за того, що вміст кухонної солі в 1,5 раза вище рівня
натрію. Як єдине джерело натрію 2-й і 3-й дослідним групам
давали відповідно природний сульфат натрію і харчову соду.
Щоб довести вміст хлору в комбікормах цих груп до 0,2%,
як джерело хлору використовували хлористий амоній. В
комбікормах 4-ї дослідної групи 50% потрібний рівень натрію
(0,2%) досягався за рахунок кухонної солі і 50% — за рахунок
природного сульфату натрію, а 5-ї дослідної — 50% натрію
доводилося на кухонну сіль і 50% — на харчову соду. Визна-
чено, що жива маса 34-добових курчат-бройлерів у 3-й, 4-й,
5-й дослідних групах була вища, ніж у контролі. Але незначну
перевагу середньої живої маси спостерігали у 4-й дослідній
групі, в комбікормах якої 50% потрібного рівня натрію було
введено за рахунок кухонної солі і 50% — за рахунок природ-
ного сульфату натрію. Середня жива маса курчат цієї групи
на 0,82%, а середньодобовий приріст — на 0,5% вище, ніж у
контрольній групі. Конверсія корму і забійний вихід перебували
на рівні контролю. Встановлено, що використання азоту в усіх
дослідних групах, крім 4-ї, на 3,0–3,7% нижче, ніж у контролі.
Отже, встановлено, що використання у класичних раціонах з
високим рівнем соєвого шроту та рибного борошна кухонної
солі (0,34%) може сприятливо впливати на ріст і розвиток
птиці, а також зменшує вартість корму.
УДК 636.5:340.6:619:616.98:636.7
2016.2.283. МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ ООЦИТІВ І ФОЛІ-
КУЛІВ У ЯЄЧНИКАХ КУРЕЙ ПРИ СИНДРОМІ ЗНИЖЕННЯ
НЕСУЧОСТІ
/ Шацило E.C. // Вісник Сумського національного
аграрного університету. Сер. Вет. медицина. — 2015. — Вип.
7. — С. 203–205. — Бібліогр.: 11 назв.
Кури, яєчники, ооцити, фолікули, синдром зниження не-
сучості, мікроскопічні зміни.
Представлено результати гістологічних досліджень ооцитів
і фолікулів яєчників курей при синдромі зниження несучості
(СЗН) для подальшої розробки патоморфологічної діагнос-
тики цієї хвороби. Проведено патолого-анатомічний розтин
37 курей, вибракованих внаслідок СЗН та 8 контрольних,
клінічно здорових курей. Встановлено, що в яєчниках курей
із СЗН реєструється зміна форми первинних ооцитів та ви-
разний набряк навколо цих клітин. Навколо усіх фолікулів
виявлено виразний набряк, у частині третинних фолікулів —
їх деформацію та повну втрату структури ооцитів, а в частині
четвертинних фолікулів — набряк теки, дискомплексацію,
зернисту дистрофію та руйнування частини її клітин. В ядрах
частини епітеліальних клітин багатьох фолікулів на різних
стадіях їх розвитку виявляються внутрішньоядерні базофіль-
ні тільця-включення, а нуклеоплазма місцями набуває досить
виразних оксифільних властивостей.
УДК 636.52/.58
2016.2.284. ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ РІЗНИХ ФРАКЦІЙ
ВАПНЯКУ НА КОНЦЕНТРАЦІЮ КАЛЬЦІЮ, ФОСФОРУ, МАГ-
НІЮ ТА 25-ОН D
3
У СИРОВАТЦІ КРОВІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК
/
Гудима В.Ю., Вудмаска І.В. // Біологія тварин. — 2016. —
Т. 18, № 2. — С. 18–24. — Бібліогр.: 14 назв.
Кури-несучки, розмір частинок вапняку, сироватка крові,
Са, Р, Mg, лужна фосфатаза.
Проведено дослідження щодо встановлення метаболічної
та продуктивної дії згодовування курям-несучкам вапняку з
різним розміром частинок за незмінної кількості Са у раціоні.
Дослід проведено на 30 курях-несучках кросу “Хайсекс ко-
ричневий” від 20- до 68-тижневого віку. Кури були розділені
на 3 групи по 10 у кожній. Усі групи одержували повнораціон-
ний комбікорм, який різнився лише за розміром частинок
вапняку. Кури 1-ї групи утримувались на раціоні, що містив
вапняк розміром менше 1 мм, 2-ї групи — 2 мм, 3-ї — 3 мм.
Зразки крові брали з підкрильцевої вени на 20, 44 та 68-й
тижні життя. За умов збільшення розміру частинок вапняку
в раціоні, у сироватці крові зростала концентрація Са, яка
в середньому за період досліду в курей 2-ї групи була на
8,58%, а у курей 3-ї групи — на 10,38% більшою, ніж у курей
1-ї групи (P<0,01). Такі зміни спостерігались протягом усього
досліду. Зокрема, зростання концентрації загального Са у
сироватці крові курей 2-ї і 3-ї груп порівняно з 1-ю групою на
20-му тижні життя становило 10,21 і 7,60%, на 44-му тижні —
7,19 і 12,58%, а на 68-му — 8,58 і 10,38% (P<0,05–0,01).
Концентрація іонізованого Са у сироватці крові зростала
більшою мірою, ніж концентрація загального Са. На кон-
центрацію Р розмір кормових частинок вапняку не вплинув.
Встановлено, що з віком курей у сироватці їх крові зростало
співвідношення Са до Р, що пов’язано зі збільшенням кіль-
кості Са. У сироватці крові курей 2-ї групи на 15% зросла
концентрація Mg, тоді як за збільшення частинок до 3 мм
вміст Mg у сироватці крові був таким самим, як у курей 1-ї
групи. У сироватці крові курей 2-ї та 3-ї дослідних груп ви-
явлено меншу активність лужної фосфатази, проте такий
ефект спостерігався лише на початку досліду.
УДК 636.59:546.15
2016.2.285. ВПЛИВ РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ НА ПРО-
ЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ В ОРГАНІЗМІ ПТИЦІ, ПРОДУКТИВ-
НІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ
/ Гунчак А.В., Сірко Я.М.,
Кирилів Б.Я., Кисців В.О., Лісна Б.Б., Коретчук С.І., Стефани-
шин О.С., Камінська М.В., Мартинюк У.А. // Біологія тварин. —
2016. — Т. 18, № 2. — С. 25–35. — Бібліогр.: 74 назви.
Рослинні екстракти, курчата-бройлери, фітогени, якість
продукції, процеси травлення, годівля птиці.
Розглянуто і узагальнено дані публікацій щодо можливості
ефективного застосування рослинних екстрактів у птахівни-
цтві з метою інтенсифікації процесів травлення, підвищення
продуктивності та одержання якісної конкурентоспроможної
продукції. Показано, що різні суміші рослинних екстрактів
проявляють позитивний вплив на перетравність поживних
речовин корму птиці. Це зумовлено здатністю фітодобавок:
стимулювати продукцію слини, секрецію ензимів шлункового
та підшлункового соків; підвищувати активність гідролітичних
ензимів; збільшувати об’єм ворсинок і глибину крипт стінки
кишечника. Водночас доведено, що покращання травлення у
тонкому кишечнику може розглядатися як непрямий побічний
ефект фітогенів, який стабілізується завдяки мікробіальному
еубіозу, що сприяє підвищенню абсорбції поживних речовин.
Зокрема встановлено, що добавка рослинного екстракту,
який містить 5% карвакролу, 3% циннамальдегіду та 2%
капсикум олеорезину в кількості 100 мг/кг корму, сприяє мобі-
лізації мікроцитів у поверхневому епітелії залозистого шлунку
та підвищення нейтральних мукополісахаридів. Дослідження
з використанням суміші рослинних екстрактів, що містить
капсаїцин, циннамальдегід та карвакрол, або ефірних олій з
орегано, кориці, чебрецю та перцю чилі для заміни антибіо-
тиків-стимуляторів росту показали майже однаковий рівень
конверсії поживних речовин корму у продукцію порівняно з
антибіотиками. Вважається, що введення до корму комбінації
ефірних олій, які походять з різних рослин, викликає кращий
продуктивний ефект. При цьому синергічний вплив компо-
нентів суміші олій євгенолу та циннамальдегіду спостерігали
в дослідах
in vitro
. На відміну від результатів, отриманих
за окремого додавання цих компонентів, їх суміш здатна
повністю інгібувати ріст чотирьох родів бактерій за період,
довший, ніж 30 днів. Показано протигрибкову й антибакте-
ріальну активність компонентів ефірної олії з чорнобривців,
що містить каротиноїди, оцимен, пінен, сабінен, тимол,
цитраль, линалоол, терпінен. Доведено, що за випоювання
настою з листя евкаліпту з розрахунку 1,2 мл/гол на добу
продуктивність курей-несучок зростає на 1,74% і становить
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59