Упрощенная HTML-версия
64
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.277.
636.52/.59 Птахівництво
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — академік НААН САХАЦЬКИЙ М.І.
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59
УДК 636.5.033.084
2016.2.277. ПРОРОЩЕННОЕ ЗЕРНО ЯЧМЕНЯ В РАЦИО-
НЕ МЯCНЫХ КУР
/ Чарыев А.Б. // Птицеводство. — 2016. —
№ 3. — С. 47–50. — Библиогр.: 7 назв.
Курчата-бройлери, батьківське стадо, крос Росс 308,
ячмінь, пророщене зерно, продуктивність, відтворювальні
якості.
Наведено дані щодо продуктивних і відтворювальних якос-
тей курей батьківського стада кросу Росс 308 за включення в
їх раціон пророщеного зерна ячменю. Для першого досліду
сформовано 2 групи по 100 голів курей і 10 півників у віці 140
днів. Птиця, яку утримували протягом 280 днів (до 60-тиж-
невого віку), отримувала 20 г непророщеного зерна (НЗ) яч-
меню на 1 голову на добу, друга група — таку саму кількість
пророщеного (ПЗ). Ячмінь пророщували протягом трьох діб
(72 год). У ході досліджень виявлено, що доцільно включати
його в кількості 20 г на гол./добу, така кількість ПЗ збільшує
рівень вітаміну А у жовтку яєць на 17,0%, В2 — на 35,4%, Е —
на 27,3, каротиноїдів — на 7,1% порівняно з контролем.
Визначено, що вихід інкубаційних яєць у дослідній групі був
вище на 1,7%; несучість у дослідній групі — була вища на
1,8%; заплідненість — на 1,5%; виводимість — на 2,3; вивід
молодняку — на 2,3%. Кількість відходів інкубації у дослідній
групі був нижче на 3,2% порівняно з контролем. Отже, у ході
досліджень виявлено, що доцільно включати пророщене
зерно ячменю у раціони батьківського стада в кількості 20 г
на 1 гол./добу.
УДК 636.5.083.312.5
2016.2.278. ФОРМИРОВАНИЕ ИЕРАРХИЧЕСКОЙ СТРУК-
ТУРЫ ГРУППЫ ЖИВОТНЫХ В ЗАМКНУТОМ ПРОСТРАН-
СТВЕ
/ Щербатов В.И. // Птицеводство. — 2016. —№ 3. —С. 3–
8. — Библиогр.: 10 назв.
Кури племінні, ієрархія, структура, особина, горизон-
тальна мікрогрупа, спільнота.
Наведено результати досліджень щодо формування ієрар-
хічної структури в групі півнів при утриманні їх у замкнутому
просторі — в клітці. Протягом усього періоду досліджень
спостерігали, що залежно від взаємовідносин, які склалися
між півнями в клітці, заплідненість яєць курей коливала-
ся від 45,8 до 93,0%. Агресія між півнями, розміщеними
в клітках окремо від курей, призводить до вибракування
18–20% самців внаслідок травм. Визначено різні ієрархічні
структури які формуються за різної щільності посадки та
статевому співвідношенні. Досліджено, що стійкі взаємини
у групі можуть складатися тільки за певної чисельності осо-
бин. У невеликій групі гарні взаємини складаються лише за
чисельності 7±2 півні. У свою чергу, група з дев’яти особин
є лише структурною ланкою у великій групі птиці, що живе
на обмеженій території, а збільшення кількості особин до 25
призводить до збільшення агресії. Отже, знання принципів
формування ієрархічної структури дає змогу комплектувати
батьківські стада сільськогосподарської птиці як за кліткової,
так і підлогової систем утримання.
УДК 636.5.083.312.5
2016.2.279. О ПРОБЛЕМАХ ДЕФИЦИТА ПРОТЕИНА В
КОРМЛЕНИИ ВЫСОКОПРОДУКТИВНОЙ ПТИЦЫ
/ Щерба-
тов В.И. // Птицеводство. — 2016. — № 3. — С. 38–46. —
Библиогр.: 19 назв.
Курчата- бройлери, годівля бройлерів, протеїн, соя, со-
євий шрот, люпин, білкові добавки, лімітуючі амінокислоти,
повнораціонний комбікорм.
Проведені дослідження дали змогу розробити спосіб одер-
жання білкового кормового продукту з білого люпину. До-
слід по використанню білкових продуктів з білого люпину у
повнораціонних комбікормах проведений у 2014–2015 рр.
на курчатах-бройлерах кросу Росс-308. За вирівняної по-
живності комбікормів застосовували різні дози люпину (5,
7 та 10%) з підвищеним до 44% протеїном порівняно з по-
дрібненим (цільнодробленим) зерном люпину, що містить
35% протеїну. Відзначено збільшення живої маси бройлерів
на 1,44–3,91%, зниження витрат кормів на 1 кг приросту на
1,8–4,8% у дослідних групах, які отримували білкову добавку,
порівняно з аналогічними дозами цільнодробленого люпину.
Середньодобовий приріст живої маси в дослідних групах
становив 56,6 г проти 54,4 г у контролі. За результатами
балансового досліду відзначено позитивний вплив нового
продукту з білого люпину, що містить близько 44% протеїну,
на білковий, ліпідний і мінеральний обмін. Отже, встановле-
но, що зниження у комбікормі зернових кормів на 15–20%,
заміна їх бобовими, соєвим шротом, білковими продуктами,
доступними на вітчизняному та світовому ринку, виключає
дефіцит протеїну в раціонах високопродуктивної птиці.
УДК 636.5.084.52:636.598
2016.2.280. НЕСУЧІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ІНКУБАІЙНИХ ЯЄЦЬ
ГУСЕЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ НЕТРАДИЦІЙНИХ ДОБАВОК
КОМБІКОРМУ
/ Фіялович Л.М., Кирилів Я.І // Сучасне птахів-
ництво. — 2016. — № 3. — С. 12–16. — Бібліогр.: 14 назв.
Племінні гуси, нетрадиційні кормові добавки, морфоме-
тричні показники інкубаційних яєць, життєздатність.
Наведено результати досліджень ефективності застосуван-
ня сухих яблучних вичавок без додавання та з додаванням
хелату міді та цинку при годівлі племінних гусей. Досліджен-
ня були проведені у ДГ “Миклашівське” Інституту сільського
господарства Карпатського регіону НААН. Для науково-госпо-
дарського досліду було сформовано 3 групи гусей оброшин-
ського породного типу по 100 голів у кожній. При формуванні
батьківського стада гусей дотримувалися співвідношення
самців і самок як 1:4. Вся птиця отримувала збалансований
комбікорм за основними поживними та біологічно активними
речовинами. Проте у дослідних групах гусям щоденно, про-
тягом періоду несучості, згодовували змішані з комбікормом
у дозі 7% від загальної маси (замість частини зернових
компонентів за поживністю раціону) сухі яблучні вичавки без
додавання та з додаванням хелату міді — 15 мг/кг корму на
добу та цинку — 30 мг/кг корму на добу. Згодовування птиці
зазначених комбікормів тривало три місяці, протягом яких
вели щоденний облік несучості. Для аналізу відбирали по
5 яєць кожні 10 днів протягом усього періоду досліду та за-
кладали в інкубатор із загальною партією, позначивши номер
групи. Експериментально визначено ефективний рівень цих
добавок та досліджено їх вплив на морфологічні якості яєць
і рівень продуктивності: вміст каротиноїдів у жовтку інкуба-
ційних яєць збільшився в першої дослідної групи на 16,55%
та в другої — на 16,38% порівняно з контрольною; у другій
дослідній групі збільшилась кількість інкубаційних яєць на
18,9%; кількість виведених гусенят другої дослідної групи
була вищою на 15,9% порівняно з контролем. Встановлено,
що введення у комбікорм нетрадиційних добавок забезпечує
підвищення несучості гусей від 37 до 45 яєць, сприяє підви-
щенню життєздатності гусенят до 93,5 та 94,6%.
УДК 636.5.084.52:636.598
2016.2.281. ІНКУБАЦІЯ СТРАУСОВИХ ЯЄЦЬ
/ Прокуді-
на Н. // Наше птахівництво. — 2016. — № 3. — С. 19–20.
Страус африканський, інкубація яєць африканського
страуса, зберігання і транспортування яєць, темпера-
турний режим.
Наведено основні етапи технологічного процесу інкубації
яєць африканського страуса (ЯС). Розглянуто особливості
процесу зберігання й транспортування яєць, зокрема їх не
бажано транспортувати протягом перших діб після збирання
для стабілізації жовтка, а зберігати необхідно за температури
12–18°С та відносної вологості 70–75% протягом 7–10 діб і
перевертати їх 1–3 рази на день. Перед закладанням до інку-
батора яйця витримують протягом 12–24 год за температури
20–25°С. Описано методику біологічного контролю та режими
інкубації (табл.). Наведено чотири різні схеми закладання