Упрощенная HTML-версия
63
№ 2 (68), 2016
2016.2.276.
тович Н. // Тваринництво України. — 2015. — № 4. — С. 7–
12. — Бібліогр.: 9 назв.
Свиноматки, генотип, репродуктивні якості, кореляція,
комплексний показник відтворювальних якостей (КІПЗЯ),
селекційний індекс відтворювальних якостей свиноматок
(СІВЯС).
Досліджено вплив багатоплідності чистопорідних, двопо-
рідних свиноматок та свиноматок із генотипом чистопорідний
батько
?
помісна мати на їх репродуктивні якості (тривалість
підсисного періоду, кількість поросят, маса гнізда та одно-
го поросяти за відлучення, збереженість поросят). Роботу
було виконано ПраТ “ПК Поділля” Крижопільського р-ну
Вінницької обл. Було використано репродуктивні показники
свиноматок наступних генотипів — 1) чистопорідні: ландрас
(LL, n=28), йоркшир (YY, n=9); 2) двопорідні: ландрас
?
йорк-
шир (LY, n=18), велика біла
?
ландрас (WL, n=8), ландрас
?
велика біла (LW, n=44); 3) чистопорідний батько
?
помісна
мати: ландрас
?
(велика біла
?
ландрас) (LWL, n=21) лан-
драс
?
(ландрас
?
велика біла) (LLW, n=5), велика біла
?
(ландрас
?
велика біла) (WLW, n=4). Виявлено відмінності
між репродуктивними якостями свиноматок залежно від їх
генотипу та багатоплідності. Багатоплідність у свиноматок
різних генотипів у середньому становила 11,9 голів. Найви-
щим цей показник був у групі чистопорідних свиноматок — у
середньому 12,9 голів, що на 1,0–1,1 голови вище (р<0,01)
багатоплідності двопорідних свиноматок та свиноматок від
схрещування чистопорідного батька та помісної матері. За
результатами дисперсійного аналізу, у дослідному стаді сила
впливу багатоплідності на репродуктивні якості чистопорідних
свиноматок коливалась у межах 10,3–34,2%, двопорідних —
13,3–47,4%, свиноматок із генотипом чистопорідний батько
?
помісна мати — 18,8–54,2%. Зокрема, залежно від генотипу
свиноматок, вплив багатоплідності на тривалість підсисного
періоду становила 16,1–20,9%, кількість поросят за відлу-
чення — 10,3–31,4%, масу гнізда — 13,3–28,3%, масу одного
поросяти за відлучення — 21,0–40,1%, на збереженість поро-
сят — 34,2–54,2%. Встановлено, що у середньому кращими
за показником КПВЯ є двопорідні свиноматки 106,2 (р<0,05),
а за індексом СІВЯС — чистопорідні 107,3 (р<0,01).
УДК 636.4.084:637.564:637.095
2016.2.274. ФІЗИКО-ХІІЧНИЙ СКЛАД М’ЯСА СВИНЕЙ ПРИ
ЗАСТОСУВАННІ КОМПЛЕКСУ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ
/ Шкрома-
да О.І. // Вісник Сумського національного аграрного універси-
тету. Сер. Вет. медицина. — 2015. — Вип. 7. — С. 62–65. —
Бібліогр.: 11 назв.
М’ясо свиней, дезінфектант, мікроелементи, макроеле-
менти, вітаміни, солі важких металів, калорійність м’яса,
протеїн.
Наведено дані щодо хімічного складу м’яса свиней за
різних умов утримання. Виробничі дослідження проводили
у свиногосподарствах Сумської області. Для досліду були
сформовані групи свиней по 20 голів у кожній. У контрольно-
му приміщенні проводили дезінфекцію з використанням “Еко-
цид С” та “Віросан” (контроль), а в дослідному — “Бі-дез™”
та препарату “Біоцидін”. Матеріалом для дослідження була
м’язова тканина найдовшого м’яза спини туш свиней. У резуль-
таті отриманих даних встановлено, що вологоутримувальна
здатність контрольних проб м’яса вища порівняно з дослідни-
ми на 2,6%. Вміст сухих речовин у м’ясі дослідних груп збіль-
шується на 2,6%, протеїну — на 1,05%, кількість внутріш-
ньом’язового жиру — на 0,45% та золи — на 0,08%. Відповід-
но більше і калорійність м’яса на 7,3%. Зменшення загальної
кількості мікроелементів у м’ясі контрольної групи свиней —
2933,39 мкг/100 г порівняно з дослідними — 3500,9 мкг/100 г.
Різниця становила 567,51 мкг/100 г, або 19,3%. Аналогічна
картина спостерігалась за визначення кількості мікроелемен-
тів у м’ясі піддослідних тварин. У контрольній групі їх кіль-
кість була меншою порівняно з дослідною на 37,85 мкг/100 г
або на 13,5%. За результатами проведених досліджень вста-
новлено, що кількість солей важких металів кадмію, свинцю,
миш’яку та ртуті у м’ясі свиней в обох групах не перевищував
гранично допустимої концентрації, але у дослідних пробах
рівень був нижчий.
УДК 636.4:612.39:591.11:577.115:577.118
2016.2.275. ЛІПІДНИЙ СКЛАД ПЛАЗМИ КРОВІ ПОРОСЯТ У
ПЕРІОД ВІДЛУЧЕННЯ ВІД СВИНОМАТОК ЗА ДІЇ РІЗНИХ СПО-
ЛУК МІКРОЕЛЕМЕНТІВ
/ Пилипець А.З., Сварчевська О.З.,
Бучко О.М., Понкало Л.І. // Біологія тварин. — 2016. — Т. 18,
№ 2. — С. 73–79. — Бібліогр.:14 назв.
Поросята, онтогенез, мікроелементи, цитрати, жив-
лення, кров, ліпіди.
Наведено дані дослідження ліпідного обміну за порівняль-
ної дії цитратів мікроелементів та їх неорганічних солей у
плазмі крові поросят. Дослідження проведено у приватній
агрофірмі “Агропродсервіс” Тернопільської області на по-
росятах породи ландрас — на 3 групах поросят-аналогів
10-добового віку (контрольна та дві дослідні) по 10 голів у
кожній. Відлучення поросят від свиноматок проводили у 28-
добовому віці. Термін згодовування добавок — 35 діб. Перша
дослідна група поросят отримувала основний раціон та пре-
мікс з неорганічними солями Fe (1500 мг/кг), Zn (1100 мг/кг),
Mn (1100 мг/кг), Cu (1550 мг/кг), Co (10 мг/кг). Друга дослідна
група поросят споживала основний раціон та премікс, у яко-
му солі мікроелементів були замінені на цитрати у 10 разів
меншій концентрації, які містили: Fe — 150 мг; Zn — 110 мг;
Mn — 110 мг; Cu — 155 мг; Co — 1 мг. З’ясовано, що ліпідний
обмін в організмі поросят, які отримували з кормом цитрати
мікроелементів, інтенсифікується порівняно з контрольними
тваринами та тими, які отримували неорганічні солі мікро-
елементів, що використовуються в традиційних преміксах.
Визначено, що згодовування цитратів мікроелементів спри-
яло зниженню вмісту неетерифікованого холестеролу та
збільшенню вмісту триацилгліцеролів у плазмі крові поросят
на 28-му та 45-ту доби життя порівняно з контрольними тва-
ринами та тваринами, які отримували мікроелементи солей
неорганічних кислот. Одержані результати вказують на те,
що добавки у вигляді цитратів мікроелементів мають суттє-
віший вплив на активацію обміну ліпідів в організмі поросят
2-ї дослідної групи на 28-му та 45-ту доби порівняно з добав-
кою неорганічних солей мікроелементів, яку застосовували
поросятам 1-ї дослідної групи, що можна пояснити кращою
біодоступністю цитратів та їх впливом на процеси регуляції
обміну ліпідів. Подальші дослідження в цьому напрямі дадуть
змогу запобігати розвитку патологічних змін, пов’язаних з
мікроелементозами у різних органах і тканинах свиней, а
також розробити ефективні заходи підвищення адаптивної
здатності тварин.
УДК 636.4:619:612.821:612.128
2016.2.276. РОЛЬ ПЕЧІНКИ У ПІГМЕНТНОМУ ОБМІНІ В
ОРГАНІЗМІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ТИПІВ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
/ Ландсман A.О., Карловський П.В., Карлов-
ський B.В., Скрипкіна В.М., Постой Р.В., Карловський В.І.,
Трокоз В.О., Криворучко Д.І. // Вісник Сумського національ-
ного аграрного університету. Сер. Вет. медицина. — 2015. —
Вип. 7. — С. 30–33. — Бібліогр.: 9 назв.
Свині, печінка, пігментний обмін, білірубін, вища нервова
діяльність.
Наведено результати дослідження вмісту загального та
прямого білірубіну у сироватці крові холостих свиноматок різ-
них типів вищої нервової діяльності. Досліди були проведені
на базі ТОВ СП “Ідна”, с. Острожець Млинівського р-ну Рів-
ненської обл. на холостих свиноматках великої білої породи
віком 3 роки масою 200–250 кг. Було сформовано 4 дослідні
групи свиней по 5 голів у кожній: перша група — тварини
сильного врівноваженого рухливого (СВР) типу, друга —
свині сильного врівноваженого інертного (СВІ) типу, третя —
сильного неврівноваженого (СН) типу, четверта група — сви-
ні слабкого (С) типу. Кров для досліджень відбирали натще
з яремної вени, із подальшим одержанням з неї сироватки.
Рівень загального білірубіну та його фракцій (табл.) ви-
мірювали згідно з відповідними біохімічними методиками.
Встановлено, що найвищий рівень загального білірубіну від-
мічається у тварин сильного врівноваженого рухливого типу
(3,61±0,32 мкмоль/л), а найнижчий — у слабкого (2,63±0,27
при р<0,05). Подібні результати щодо впливу сили, врівно-
важеності та рухливості процесів збудження і гальмування
на показники пігментного обміну відмічаються і при дослі-
дженні рівня прямого білірубіну Дані кореляційного аналізу
підтверджують залежність вмісту досліджених показників
від впливу ступеня прояву основних характеристик коркових
процесів у свиней.
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4