Упрощенная HTML-версия
60
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.260.
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво
УДК 636.32/.39
УДК 636.32/.38.082(477.8)
2016.2.260. ОЦІНКА ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОВЕЦЬ
ЗАКАРПАТСЬКОГО ВНУТРІПОРОДНОГО ТИПУ ПОРОДИ
ПРЕКОС
/ Філеп Р.Г. // Вісник Дніпропетровського держав-
ного аграрно-економічного університету. — 2015. — № 3. —
С. 91–94. — Бібліогр.: 6 назв.
Вівчарство Закарпатської обл., вівці прекос.
Дослідження проведено у СФГ “Шітєв” Берегівського р-ну
Закарпатської обл. на вівцематках закарпатського типу поро-
ди прекос І класу й еліта, де застосовують чистопорідне роз-
ведення. Плодючість вівцематок цього типу дорівнює 108,2%,
а при відлученні ягнят середній показник становив 82,2 гол.
на 100 вівцематок. Висока молочна продуктивність вівцема-
ток позитивно впливає на ріст і розвиток молодняку, а також
на реалізацію генетичного потенціалу щодо скоростиглості
приплоду та вигодовування ягнят як одинаків, так і двійнят.
Молоко вівцематок високої якості. Молочна продуктивність за
перші 20 днів лактації — 23,26 кг молока у групі з одинаками
і 35,0 кг з двійнятами. Середньодобова молочність — 1163 г
та 1750 г відповідно. Середньодобовий приріст ягняти —
233 г (одинаків) та 175 г (двійнят). Індекс компактності у мо-
лодняку 8-міс. віку одинаків становив 6,6 та двійнят — 5,9, а
забійний вихід — 47,9 і 44,6% відповідно. Племінна робота
спрямовується на підвищення молочності, скоростиглості і
живої маси молодняку при відлученні, удосконалення овець
закарпатського типу породи прекос за використання кращих
генотипів баранів-плідників вітчизняного генофонду, зокрема
асканійської м’ясо-вовнової породи.
УДК 636.32/.38.082.232.084
2016.2.261. ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ
АСКАНІЙСЬКОГО ЧОРНОГОЛОВОГО ТИПУ ЗА ВЛАСНОЮ
ПРОДУКТИВНІСТЮ ТА ЯКІСТЮ НАЩАДКІВ ЗА РІЗНИХ
УМОВ ГОДІВЛІ
/ Антановська-Маслюк О.Й. // Вівчарство та
козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова Каховка, 2015. —
Вип. 1. — С. 23–33. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 547183.
Вівці аскан. чорноголові, барани-плідники, племзавод “Ас-
канія-Нова”, годівля овець, селекція овець.
Проаналізовано показники власної продуктивності 6 осно-
вних асканійських чорноголових баранів-плідників 2006 р.
народження, які належать до 5 споріднених груп трьох генеа-
логічних ліній та їх нащадків, від народження до 14-місячного
віку (племзавод “Асканія-Нова”, Чаплинський р-н, Херсонська
обл.). Показано, що навіть за екстремального і гранично
низького рівня годівлі (35–61% від норми) всі вони мали
відносно високі показники продуктивності та вирізнялися
певними індивідуальними особливостями. Найвищу племінну
цінність при продуктивному довголітті і рекордних показниках
комбінованої продуктивності проявив баран № 160 лінії 151
спорідненої групи 560. Це обумовило закладання на нього
лінії з трьома спорідненими групами. Висока комплексна
оцінка нащадків обох статей від 4,0 до 4,5 балів дозволила
стверджувати, що всі досліджувані барани характеризуються
достатньою адаптивною здатністю і високою племінною цін-
ністю. Наведено показники виходу ягнят на 100 маток та їх
збереження, а також оцінку баранів-плідників (№№: 160, 60,
169, 41, 22 і 350) за якістю дочок та синів. Зроблено висно-
вок, що поглиблену селекцію в малочисельній закритій по-
пуляції на основі індивідуального багатоступінчастого добору
та спеціального підбору потрібно проводити безперервно,
незважаючи на рівень годівлі.
УДК 636.32/.38.082.453.53
2016.2.262. ВПЛИВ ТРИВАЛОСТІ ЕКВІЛІБРАЦІЇ НА ЯКІСТЬ
СПЕРМИ БАРАНІВ
/ Лобачова І.В. // Вівчарство та козівниц-
тво: фах. темат. наук. зб. — Нова Каховка, 2015. — Вип. 1. —
С. 186–196. — Бібліогр.: 19 назв. Шифр 547183.
Барани аскан. тонкорун., сперма баранів (заморожування,
еквілібрація), метаболізм у сперміях баранів.
Для визначення можливості скорочення тривалості екві-
лібрації проти традиційних 3,5–4 годин при кріоконсервації
сперми асканійських тонкорунних баранів (n=6) у травні–
червні проведено 2 досліди (Ін-т тварин. степових районів
“Асканія-Нова” — ННСГЦВ). Установлено, що скорочення
тривалості еквілібрації сперми баранів (ЕСБ), розбавленої
кріопротекторним середовищем використаного складу, до
44–52 хвилин негативно позначається на якості розморо-
женої сперми (активність її =0) і недопустиме, а скорочення
тривалості ЕСБ до 100–120 хв не мало такого руйнівного
впливу і є технологічно допустимим. Визначено, що однією
з імовірних причин зменшення показника активності сперми,
фасованої, еквіліброваної і замороженої у паєтах, може
бути відсутність вільного доступу кисню, що гальмує станов-
лення адаптаційних процесів у сперміях. Зроблено висно-
вок, що зменшення тривалості етапу еквілібрації можливе,
але необхідно вдосконалити склад кріопротекторного роз-
чину.
УДК 636.32/.38.084.412.087.7
2016.2.263. НОРМУВАННЯ ГОДІВЛІ ЛАКТУЮЧИХ ВІВЦЕ-
МАТОК ЗА ДЕФІЦИТНИМИ МІНЕРАЛЬНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
/
Агій В.М., Дурдинець Т.М., Грига Н.П., Гуленко М.П. // Віс-
ник Дніпропетровського державного аграрно-економічного
університету. — 2015. — № 3. — С. 104–106. — Бібліогр.:
7 назв.
Вівцематки (укр. гірсько-карпат.), мікроелементи в кор-
мах, годівля вівцематок, антиоксидантний статус овець,
кормові добавки, мінеральне живлення вівцематок, кров
овець.
Представлено результати дослідження на вівцематках 1-ї
лактації української гірсько-карпатської породи, проведеного
у ТОВ “Закарпатське руно” Воловецького р-ну, де ґрунти збід-
нені на мікроелементи і належать до IV біогеохімічної зони.
Показано, що згодовування вівцематкам уволю мінерально-
сольових брикетів-лизунців (кухонна сіль — 37%, глауберова
сіль — 9, алуніт — 14, каолін — 7, бентоніт — 2, цеоліт — 2,
бікарбонат натрію — 5, гіпс — 3, дріжджі кормові — 7, сечо-
вина — 1, меляса — 10, вода — 3) у літньо-пасовищний
період сприяло значному покращанню метаболізму. На-
ведено динаміку біохімічних показників сироватки крові:
АЛТ (0,64±0,05 та 0,66±0,03); АСТ, мккат/л (1,47±0,03 та
1,56±0,01); загальний білок, г/л (72,7±6,7 та 67,2±6,1); сечови-
на, ммоль/л (8,7±1,4 та 9,8±2,0); глюкоза, ммоль/л (4,1±0,08
та 5,0±0,26). Висвітлено хімічний склад бентоніту, до якого
входить карбоксильна група (СО
2
— 5,6%). За результатами
експерименту встановлено, що за згодовування вівцематкам
вказаних брикетів-лизунців збільшились середньодобові при-
рости та молочна продуктивність на 6,1 та 5,6% відповідно
порівняно з контролем. При цьому економічний ефект за
рахунок поліпшення коефіцієнта конверсії корму становив
12,5% відносно контролю.
УДК 636.32/.38:631.1.016(477)
2016.2.264. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВІВЧАР-
СТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ
/ Беженар І.М. // Віс-
ник Дніпропетровського державного аграрно-економічного
університету. — 2015. — № 3. — С. 95–103. — Бібліогр.: 9
назв.
Вівчарство перспективне (економ. аспект), вовна, овчи-
ни, смушки, молоко овець, баранина, конкурентоспроможна
продукція, кооперація вівчарства, інформаційно-консуль-
таційні центри.
Висвітлено динаміку занепаду галузі вівчарства в Україні
за останні кілька десятиліть. Нині найбільшу чисельність
овець утримують підприємства Одеської обл. та АР Крим, а
також Закарпатської, Донецької, Херсонської, Чернівецької та
Харківської областей. В усіх категоріях господарств із 1990
по 2013 рік виробництво вовни в Україні скоротилося у 8,5
раза, у т.ч. у с.-г. підприємствах у 53,3 раза. Спостерігаєть-
ся переміщення виробництва вовни у приватний сектор (у
1990 — 11,2%, у 2013 р. — 86,6%). Сучасні світові тенденції
свідчать про переорієнтацію галузі з вовнового на м’ясо-
молочний напрям спеціалізації. Проаналізовано економічну
ефективність галузі з урахуванням природно-кліматичних зон
та регіонально-історичних особливостей. Перспективним на-
прямом є об’єднання дрібних товаровиробників і поширення
кооперації та інтеграції різних форм власності та господа-
рювання, що зорієнтоване на виробництво овечого молока
та баранини. Зауважується на необхідності поліпшення по-
рідних і продуктивних якостей овець шляхом удосконалення
селекційно-племінної роботи, ветеринарного обслуговування,
а також на використанні всіх можливостей для покращання
умов утримання і годівлі, застосуванні ресурсоощадних та
інноваційних технологій органічного виробництва. Необхідно