Упрощенная HTML-версия
61
№ 2 (68), 2016
2016.2.268.
створити постійнодіючі інформаційно-консультаційні струк-
тури, залучати навчальні заклади і наукові установи для
діяльності яких має бути ефективна державна підтримка,
раціональна організація праці та достойна її оплата. Заходи
державної підтримки галузі мають концентруватися на ви-
сокотехнологічному перспективному виробництві та стиму-
люванні реалізації регіональних модернізаційних програм
і проектів, які уможливлять результативну конкуренцію на
світовому ринку продуктів вівчарства.
УДК 636.39.082.22
2016.2.265. ВИМОГИ ІНСТРУКЦІЇ З БОНІТУВАННЯ КІЗ
МОЛОЧНИХ ПОРІД ЩОДО РІВНЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУК-
ТИВНОСТІ КОЗЕМАТОК
/ Маслюк А.М. // Вівчарство та
козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова Каховка, 2015. —
Вип. 1. — С. 98–106. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 547183.
Кози молочних порід, молоко кіз, селекція кіз, інструкція
з бонітування кіз.
Проаналізовано продуктивність кіз у господарствах Украї-
ни. Наведено шкалу оцінки козематок (ШОК) за надоєм та
вмістом жиру і білка в молоці (породи: зааненська, альпій-
ська, тоггенбургська, англо-нубійська). Стандартом молоч-
ної продуктивності обраних порід є вимоги І класу ШОК за
окремими лактаціями (Л.), а для помісних тварин — вимоги
ІІ класу. Найвищі вимоги до рівня надою встановлено для
зааненської породи (стандарт 800 кг у IV Л.), а вмісту жиру
і білка — для англо-нубійської (стандарт 5,0%). В інструкції
передбачено зростання продуктивності з віком (надій —
з кожною наступною Л. — 5–10%). За кількістю молочного
жиру за Л. — перевага за англо-нубійською породою, а за
вмістом молочного білка — зааненською. Запропоновані ви-
моги Інструкції з бонітування кіз 4 основних молочних порід
сприяють ефективній селекції стосовно підвищення продук-
тивності і вдосконаленню порід кіз в Україні.
УДК 636.933.2.03
2016.2.266. ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ПОТОМСТВА ВІВЦЕ-
МАТОК АСКАНІЙСЬКОЇ КАРАКУЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ РІЗНОГО
РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
/ Китаєва А.П., Кременчук Л.В. //
Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічно-
го університету. — 2015. — № 3. — С. 83–87. — Бібліогр.:
8 назв.
Вівчарство Одеської обл., вівцематки (репродуктивний
вік), вівці аскан. каракул., продуктивність овець, каракуль
(жакет. смушков. тип).
Дослідження проведено в ПП “Агрофірма ім. М.О. Посміт-
ного” Березівського р-ну Одеської обл. на 10 групах вівцема-
ток (по 20 гол.) каракульської породи чорного забарвлення
жакетного смушкового типу. Парування вівцематок здійснено
з 3-ма баранами 3-річного віку жакетного смушкового типу.
Встановлено, що осіменіння ярок асканійської каракульської
породи в 9-місячному віці дає змогу одержати 130 ягнят на
100 маток. Найбільший вихід ягнят мали вівцематки 2-річного
віку — 150%. При цьому 7-річного — 135%, 1,2-річного —
130%, а 8–10-річного зменшували плодючість до 100 ягнят
на 100 маток. Інтенсивність росту молодняку від вівцематок
різного віку свідчить про добру адаптаційну здатність до
умов вирощування в постембріональний період, що дає
можливість покращити їх м’ясну продуктивність. Вівцематки
середнього репродуктивного віку (3–5 років) давали най-
продуктивніше потомство. Зі збільшенням віку вівцематок
зменшувалась кількість двійнят. Нащадки від усіх вівцематок
мали переважно завитки типу вальок і біб. Менш цінні типи
завитків здебільшого спостерігались у нащадків вівцематок
середнього і раннього репродуктивного віку. До класу еліта
віднесено від 40,0 до 48,6% ярок та від 31,4 до 66,7% — ба-
ранців, до 1-го класу — від 31 до 60,0% та від 20,0 до 45,7%
відповідно. Ягнят 2-го класу найбільше мали вівцематки
середнього і старшого віку (від 20,7 до 29,1%).
636.4 Свинарство
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — академік НААН РИБАЛКО В.П.
УДК 636.4.082
2016.2.267. ПРОДУКТИВНІ ПОКАЗНИКИ ПІДСВИНКІВ
АСКАНІЙСЬКОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ ГОМОЗИГОТНОСТІ
/ Скре-
пець К.В. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. —
Вип. 8. — С. 245–251. — Бібліогр.: 10 назв.
Свині, групи крові, алель, генотип, гомозиготність, па-
раметри генофонду, продуктивні якості.
Досліджували параметри генофонду популяції свиней ас-
канійського типу української м’ясної породи ДПДГ інституту
“Асканія-Нова” за генетичними системами маркерних генів В,
D, Е, F, G, L систем груп крові та білковими локусами транс-
ферину (Тf) і амілази (Аm) з урахуванням ступеня гомози-
готності (Y), а також рівня поліморфізму (nе) як за окремими
генетичними системами, так і за комплексами локусів, Для
цього все досліджене поголів’я (n=1730) було розподілено на
3 групи: з низьким, середнім та високим рівнем гомозигот-
ності. У підсвинків кожної групи враховували живу масу при
народженні, у віці 2, 4, 6 місяців, у свиноматок враховували
багатоплідність, кількість поросят у гнізді в 1 та 2 місяці,
масу гнізда при відлученні. Виявлено, що при відборі кращих
тварин за показником живої маси підвищену селективну
цінність мають алелі ВВ, Еedf, Eedf, Fb та генотипи Вa/Вb,
Еbdg/Еbdg, Еedf/Еedf, Fb/Fb, Gb/Gb, у той час як алелі Bа,
Еbdg, Fa та генотипи Ba/Ba, Еbdg/Еbdg, Еedf/Еedf, Fa/Fb, Ga/
Gb у цьому плані характеризуються негативно. Відбір тварин
за репродуктивними якостями призводить до накопичення в
стаді свиней з визначеними алелями, у першу чергу такими,
як Еbdg, Fb, Ga та Еedf, а також генотипами, гомозиготними
за цими алелями. Визначено, що за відтворними якостями
перевагу мають гомозиготи за алелями Еedf, Еbdg, Fb, Ga,
у той час, як більш життєздатними є гомозиготи за алелями
Еedf, Fa та, можливо, Gb. У стаді зосереджувалися тварини
з алелями Еbdg, Gb і гетерозиготними генотипами Еedf/Еbdg,
Еbdg/Еedf, Ga/Gb що, вочевидь, пояснюється одночасним
існуванням двох векторів відбору за життєздатністю (на
користь гомозигот за алелями Еbdg, Gb) і продуктивністю
(гомозиготи за алелями Еbdg, Еedf, Ga), спільний вплив
яких і сприяє накопиченню у стаді відповідних комбінованих
генотипів.
УДК 636.4.082
2016.2.268. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО СТИМУЛЯЦІЇ СТАТЕ-
ВОЇ ЦИКЛІЧНОСТІ У СВИНОМАТОК
/ Бабань О.А., Гарка-
венко В.С., Щур Л.В. // Тваринництво сьогодні. — 2016. —
№ 5. — С. 40–43.
Свиноматки, статева стимуляція, прогестерон, гор-
мони.
Розроблено загальну концепцію застосування препаратів
для стимуляції статевої циклічності. Розглянуто схему дії
таких препаратів, як Ензапрост, (простагландин групи F2а),
що забезпечує лізис жовтого тіла та, як наслідок, зменшення
рівня прогестерону в крові і запуску механізму фолікулогене-
зу; додатково застосовують препарат Фертипіт або Альтре-
зин, який гальмує скорочувальну функцію гладеньких м’язів
матки. Тобто його дія на матку проявляється пригніченням
ферментів, які стимулюються естрогенами (системи глюка-
ронідази, фосфатази, вугільної анідрази), що відповідають
за скорочення матки. Найбільш важливим моментом є те,
що прогестерон регулює наступні процеси: м’язи матки
стають не чутливими до дії окситоцину; сприяє закриттю
каналу шийки матки й утворенню у ньому слизової пробки
при вагітності; забезпечує секрецію ендометрію маткових
залоз, тобто стимулює розвиток децидуальної тканини та
впливає на формування альвеолярного апарату молочної за-
лози; під впливом прогестерону як для яйцеклітин, так і для
сперматозоїдів, у статевих органах свиноматок створюється
відповідне pH середовище та накопичуються поживні речови-
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4