Упрощенная HTML-версия
59
№ 2 (68), 2016
2016.2.259.
ТОЇ ХУДОБИ
/ Супрович Т.М., Супрович М.П., Колінчук Р.В.,
Махночова Н.Б. // Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4. —
С. 121–128. — Бібліогр.: 23 назви.
ВРХ, селекція ВРХ, стійкість ВРХ до хвороб, молекуляр-
но-генетичний маркер, поліморфізм, алель, ген BoLA-DRB 3,
генофонд ВРХ.
Для вивчення генетичного різноманіття і диференціації по-
рід ВРХ як тест-систему використовують дані поліморфізму
гена BoLA-DRB 3 головного комплексу гістосумісності, який
забезпечує формування імунної відповіді на бактеріальні
і вірусні інфекції. За останнє 10-ліття серед дослідників
зріс інтерес до вивчення можливого зв’язку між алелями
екзона 2 гена BoLA-DRB 3 та стійкістю корів різних порід
до захворювань. Представлено дані розподілу частот але-
лів гена BoLA-DRB 3 у таких порід ВРХ: українська чорно-
ряба молочна (n=162), укр. червоно-ряба молочна (n=117),
голштинська (n=524), зебуподібна худоба (n=95), калмицька
(n=66), костромська (n=104), якутська (n=105), ярославська
(n=141). Наведено кількість алелів гена BOLA-DRB 3.2 та
алелів із частотою понад 5%, знайдених на DRB 3.2 локусі
у світових порід: голштинська і джерсейська (США, Канада),
креольська Сааведріно, аргентинська, айширська (Росія),
гранська — Гольпаєган, голштинська і Сістані, норвезька
червона, пакистанська Сахівал, індійська — Канкрей і Харіа-
на, зебуподібна Тапаркар, китайська жовта, таїландська —
голштини
?
зебу, японська — шортгорнська, голштинська і
чорна. За допомогою методів ПЛР-ПДРФ та АС-ПЛР визна-
чено 54 алеля екзона 2 гена BoLA-DRB 3. За результатами
досліджень 2 українських молочних порід ВРХ встановлено,
що в укр. чорно-рябій молочній худобі — 28 алелів, а в
українській червоно-рябій молочній — 22. Частотний спектр
їх в обох популяціях рівномірний. Із частотою понад 5% у 1-й
вітчизняній породі визначались алелі: *03, *08, *10, *13, *22,
*24 та *28, а у 2-й — *01, *03, *07, *07, *11, *16, *22 та *24.
Обидві породи мають достатньо високий рівень поліморфіз-
му. Значення очікуваної гетерозиготності для 1-ї — He=0,939,
а для 2-ї — He=0,921. У висновках підкреслено, що інформа-
тивний молекулярно-генетичний маркер DRB 3.2 необхідно
використовувати у спрямованій вітчизняній селекції ВРХ для
створення стад, стійких до різних захворювань.
УДК 636.292.1.034.082.13
2016.2.257. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО
ГЕНОФОНДУ БУЙВОЛІВ МОЛОЧНОГО ТИПУ
/ Гузєєв Ю.В.,
Вінничук Д.Т. // Технологія виробництва і переробки продук-
ції тваринництва: зб. наук. пр. — Біла Церква, 2015. — № 2
(120). — С. 190–194. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 547033.
Буйволівництво, країни світу, молочні породи буйволів,
генофонд буйволів.
Висвітлено деякі матеріали щодо галузі буйволівництва
у зарубіжних країнах. Наведено молочну продуктивність 19
порід буйволиць (тривалість лактації, надій, масова частка
жиру і білка). Показано чисельність поголів’я буйволів в Іта-
лії. Зазначено, що для прилиття крові та генетичного поліп-
шення української популяції буйволів з Італії у 2014–2015 рр.
імпортовано глибокозаморожене сім’я 9 буйволів-плідників
середземноморської породи (наведено їх характеристику).
Тривалість лактації матерів буйволів-плідників, спермопро-
дукція яких імпортована в Україну, становить у середньому
270 днів, надій за лактацію — 3236–5967 кг з масовою част-
кою жиру 7,3–9,6% та білка — 4,4–5,7%, що свідчить про їх
високий генетичний потенціал.
УДК 636.32/.39
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво
636.32/.39 Вівчарство. Козівництво
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.32/.38.033.035.082.084
2016.2.258. РЕЗУЛЬТАТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНТЕНСИВ-
НИХ ТИПІВ ОВЕЦЬ АСКАНІЙСЬКОЇ М’ЯСОВОВНОВОЇ
ПОРОДИ З КРОСБРЕДНОЮ ВОВНОЮ ЗА УМОВ НЕСТА-
БІЛЬНОГО РІВНЯ ГОДІВЛІ
/ Польська П.І., Калащук Г.П. //
Вівчарство та козівництво: фах. темат. наук. зб. — Нова Ка-
ховка, 2015. — Вип. 1. — С. 3–12. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр
547183.
Вівці інтенсивних типів, вівці аскан. м’ясо-вовнові, вівці
з кросбредною вовною, генофонд овець України, годівля
овець, селекція овець, генотипи овець видатні.
Відзначається, що в Україні вдосконалення інтенсивних
типів овець за умов їх годівлі — 80–100% до норми сприяло
конструюванню в ДГ ІТСР “Асканія-Нова” новітніх видатних
генотипів з рекордними показниками середньої живої маси ба-
ранів-плідників — 123,4–138,6 кг, вівцематок — 76,8–79,9 кг,
баранів-річняків — 74,9–82,8 кг, ярок — 61,1–64,7 кг, у яких
настриг чистої вовни становив відповідно 8,3–9,3 кг; 5,0–5,6;
5,6–5,84; 5,15–5,55 кг, а довжина вовни — 15,0–21,6 см.
При цьому вихід чистого волокна — 64,2–73,2%. Показано,
що за екстремальних умов годівлі (24,5% до норми) жива
маса баранів-плідників зменшилась у 2 рази, настриг чи-
стої вовни — у 2,5–3,4 раза, довжина її — на 3,8–5,1 см
(18,2–39,0%). Факт збереження тварин від загибелі ство-
рених інтенсивних типів овець за екстремальних умов го-
дівлі (24,5 і 34,2%) є основним доказом їх феноменальної
адаптивної здатності, сформованої стресостійкості, видат-
ної генетичної і господарської цінності. Тривалий термін
удосконалення цих овець за умов екстремального рівня
годівлі (24,5–47,0%) протягом 6 поколінь зберіг спадково
обумовлену здатність до формування у 2014 р. видатних
генотипів овець з рекордною комбінованою продуктивністю.
Це засвідчило про безсумнівну можливість відновлення інно-
ваційного генофонду тварин, який не має аналогів у світовій
практиці.
УДК 636.32/.38.033.082.21:004.4
2016.2.259. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ
ПЛЕМІННОГО ОБЛІКУ ОВЕЦЬ М’ЯСНОГО НАПРЯМУ ПРО-
ДУКТИВНОСТІ
/ Горлов О.І., Мокєєв І.О., Щербаков А.В., Іві-
на К.А., Чігаєва О.П. // Вівчарство та козівництво: фах. темат.
наук. зб. — Нова Каховка, 2015. — Вип. 1. — С. 53–64. —
Бібліогр.: 9 назв. Шифр 547183.
Вівці м’ясної продуктивності, племінний облік овець,
інформаційні БД овець, автоматизований облік овець,
технології нові у вівчарстві.
Розроблено і протестовано на рандомізованому масиві по-
казників комп’ютерні програми для бази даних овець м’ясного
напряму (ОМ) продуктивності з метою відповідності її сучас-
ним вимогам племінного обліку та підвищення ефективності
селекції. Представлені програми призначено для вхідного
контролю і максимального виключення помилок при введенні
(чи імпорті) інформації у БД, а також для автоматичного об-
числення даних щодо показників продуктивності ОМ у розрізі
їх порід, місцезнаходження (регіон, область, район, господар-
ство) або форми власності господарств. Усі дані розміщено в
ієрархічному порядку, що виключає зберігання “інформацій-
ного сміття”. Їх структура дає змогу автоматично генерувати
звіти по заданих параметрах. Для БД розроблено комплекс
запитів і програмних списків з метою формування набору відо-
мостей. Передбачено можливість встановлення фільтрації за
будь-якими параметрами, що дає змогу швидко й об’єктивно
відсортовувати показники і знайти їх сумарні/середні значення.
Програмне повернення значень в MS Excel дає можливість
формувати діаграми живої маси при народженні тварин, їх
приростів у розрізі порід. Розроблено також програму для
вибірки даних у середовищі C# з використанням вбудованих
класів і методів, що дає можливість користувачеві вибирати
з бази відомості шляхом відповідного запиту. Представлений
набір даних може бути експортований користувачам в MS
Excel для одержання таблиць, звітів, діаграм тощо.