Упрощенная HTML-версия
57
№ 2 (68), 2016
2016.2.251.
УДК 636.22/.29
ТВАРИННИЦТВО. ВРХ. Скотарство
УДК 636.2.034.082.2:575.113
2016.2.247. СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИ-
КОРИСТАННЯ ГЕНОМНОЇ СЕЛЕКЦІЇ В МОЛОЧНОМУ СКО-
ТАРСТВІ
/ Рубан С.Ю., Даншин В.О., Федота О.М. // Біологія
тварин. — 2016. — Т. 18, № 1. — С. 117–125. — Бібліогр.: 27
назв.
Молочне скотарство, геномна селекція, прогноз племін-
ної цінності ВРХ.
Проаналізовано світові досягнення в галузі геномної се-
лекції великої рогатої худоби. Успіхи в секвенуванні геному
тварин дали можливість відслідковування успадковуваності
коротких хромосомних фрагментів за допомогою чіпів низь-
кої та високої щільності для розрахунку генетичної цінності
тварин. Оскільки фенотипи бугаїв мають набагато більшу
точність порівняно з коровами, референтні популяції (РП)
складаються, насамперед, з генотипованих бугаїв, оцінених
за потомством. У той самий час, в окремих країнах до РП
корів включають після певної стандартизації їх феноти-
пів. Одержані результати оцінки ефектів великої кількості
SNP-маркерів використовують для прогнозування племінної
цінності тварин. Прогноз можна здійснювати відразу після
народження тварини незалежно від наявності даних про
продуктивність самої тварини або її родичів. У більшості ви-
падків кінцева оцінка комбінує суму ефектів SNP-маркерів та
залишкових полігенних ефектів з результатами традиційної
оцінки. Порівняння різних методів геномної оцінки свідчить
про деяку перевагу байєсовських методів за наявності не-
великої кількості локусів кількісних ознак (QTL) зі значними
ефектами, але на практиці здебільшого використовується
геномний BLUP. Геномна оцінка особливо доцільна в галузі
молочного скотарства, оскільки вона дає змогу вдвічі знизити
генераційний інтервал порівняно із традиційною оцінкою за
потомством. При використанні геномної селекції середньо-
річний генетичний прогрес може бути збільшений у 2 рази,
навіть якщо інтенсивність відбору залишається незмінною.
УДК 636.22/.28.033.084.522.2
2016.2.248. НОВІТНІ ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І ТЕХНО-
ЛОГІЧНІ РІШЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ З ВИРОБНИЦТВА ЯЛОВИ-
ЧИНИ
/ Ластовська І.О., Луценко М.М. // Технологія вироб-
ництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. пр. —
Біла Церква, 2015. — № 2(120). — С. 25–29. — Бібліогр.: 6
назв. Шифр 547033.
М’ясне скотарство, яловичина, утримання телят без-
прив’язне, відгодівля молодняку ВРХ, реконструкція при-
міщень для телят, ресурсоощадні технології.
Зауважується, що в Україні на сьогодні збереглася велика
кількість приміщень, які раніше були побудовані навколо цук-
рових заводів. Пропонується реконструкція цих приміщень
та використання їх для виробництва яловичини. У сучасних
економічних умовах в АПК створення великих ферм на 5 тис.
голів відгодівельного молодняку ВРХ є проблематичним, а
ферм на 2 тис. гол. — найбільш раціональним. Представ-
лено розробку нових об’ємно-планувальних і технологічних
рішень щодо створення приміщень, призначених для відго-
дівлі молодняку ВРХ. Показано результати дослідження їх
ефективності на базі колишнього відгодівельного комплексу
у с. Дулицьке Сквирського р-ну Київської обл. Для рекон-
струкції існуючих приміщень шириною 21 і 36 м з прив’язною
системою утримання запропоновано безприв’язний спосіб із
зонним розміщенням тварин, який передбачає зони годівлі і
відпочинку. Основні принципи самообслуговування тварин:
вільний доступ до води і кормів; годівля з кормового столу
повнораціонними сумішками; ресурсоощадна система забез-
печення мікроклімату за рахунок світлоаераційних дашків і
бокових штор; мінімальна кількість обслуговуючого персо-
налу; зменшення витрат порівняно з новим будівництвом.
При цьому, за рахунок комфортних умов утримання телят,
прирости живої їх маси збільшуються на 10–15%, а витрати
зменшуються на 12–18%. Дрібногрупове утримання по 20–40
голів знижує затрати праці, зокрема на організацію годівлі, на
44,3%. За запропонованої технології один працівник ферми
обслуговує 500 голів телят.
УДК 636.22/.28.034.082.26
2016.2.249. ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
КРОСБРИДИНГУ В МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ
/ Бащенко М.І.,
Костенко О.І., Рубан С.Ю. // Вісник аграрної науки. — 2016. —
№ 5. — С. 28–33. — Бібліогр.: 14 назв.
Молочне скотарство, селекція ВРХ, кросбридинг у молоч-
ному скотарстві, схрещування ВРХ, країни світу.
Представлено породний склад племінного поголів’я корів
молочних порід України, який становив у 2014 р. — 129037
гол. Серед 13 порід найбільше (69328 гол.) належить україн-
ській чорно-рябій молочній худобі, а найменше (248 гол.) —
англерській. Охарактеризовано продуктивність корів основ-
них порід у країнах світу за даними племінного обліку 2013 р.
Наведено середнє значення цінності різних індексів щодо
оцінки помісей 1-го покоління (F
1
) порівняно із чистопорідни-
ми голштинами. Показано результати схрещування голштинів
з європейськими поліпшувачами (нормандська, монбельярд-
ська, скандинавська червона). Наведені дані свідчать про
певні переваги за показниками виходу молочного білка та
жиру саме 3-порідних помісей порівняно з 2-порідними. Отже,
за використання 3-порідних схем схрещування відбувається
максимальний ефект гетерозису. Після того систему під-
бору плідників рекомендується орієнтувати знову на основ-
ну породу (голштинську). Основний ефект при схрещуванні
голштинської породи з низкою європейських спостерігається
за ознаками відтворення та виживаності телят. Одним з на-
прямів удосконалення вітчизняних порід молочної худоби є
пошук оптимальних варіантів їх схрещування з породами:
монбельярдська, червона шведська, скандинавська червона,
швіцька та джерсейська.
УДК 636.22/.28.034.082:637.12.04
2016.2.250. ПОРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ
ПЛЕМІННОЇ ЦІННОСТІ ЗА МАСОВОЮ ЧАСТКОЮ ЖИРУ В
МОЛОЦІ КОРІВ МОЛОЧНИХ ПОРІД
/ Бабенко О.І., Афана-
сенко В.Ю., Олешко В.П. // Технологія виробництва і пере-
робки продукції тваринництва: зб. наук. пр. — Біла Церква,
2015. — № 2(120). — С. 182–185. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр
547033.
ВРХ (голштинська та укр. чорно-ряба молочна), молочне
скотарство, племінна справа (ВРХ), генетика і селекція
ВРХ.
Дослідження проведено у СТОВ “Агросвіт” Миронівського
р-ну Київської обл. на основі бази даних СУМС “Інтесел
Орсек” племзаводу голштинської та української чорно-рябої
молочної порід ВРХ (318 і 325 голів відповідно). Констатуєть-
ся, що особливістю успадкування племінної цінності за масо-
вою часткою жиру в молоці обох порід є відсутність у ньому
форми “понаддомінування” (ПД). Форми ПД та регресія (Р.)
можуть з’являтися в результаті неадитивної дії генів. Основ-
ною формою успадкування масової частки жиру в молоці є
проміжна (ПФУ), яка у корів голштинської породи становить
70,7%, а в української чорно-рябої молочної — 52,6%. Пред-
ставлено результати племінної цінності за масовою часткою
жиру в молоці обох порід за формами успадкування: до-
мінування матері (ДМ), домінування батька (ДБ), проміжна
та регресія. У корів-первісток голштинської породи частота
успадкування за ДМ становила 4,4%, а в української чорно-
рябої молочної — 5,8%; за ДБ — 4,3 та 11,3% відповідно.
Регресія у голштинів спостерігалась у 13,5%, а в української
чорно-рябої — 37,3%; племінна цінність дочок — на рівні
–0,7 і –0,5%. В обох породах батьківські особини дочок, у
яких проявилась регресія, мали хоч і невисоку, але додатну
племінну цінність. Зроблено висновок, що добір серед ма-
точного поголів’я і бугаїв-плідників за масовою часткою жиру
в молоці буде сприяти поліпшенню цієї ознаки у нащадків
здебільшого за ПФУ. Успадкування племінної цінності за
масовою часткою жиру в молоці за ДБ та ДМ в обох по-
родах виявилося негативним. При ДБ у дочок голштинської
породи племінна цінність породи становила: -0,21%, а в
української чорно-рябої молочної -0,5%. При ДМ відповідно
-0,26 і -0,2%. Отже, характерним є те, що племінна цінність
батьків в обох породах за їх домінування виявилась від’єм-
ною, що засвідчило про невдалий підбір бугаїв-плідників до
конкретних маток.
УДК 636.22/.28.034.084.412/.523
2016.2.251. УДОСКОНАЛЕНІ ПАРАМЕТРИ НОРМОВАНОЇ
ГОДІВЛІ ВИСОКОПРОДУКТИВНОЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУ-
ДОБИ МОЛОЧНИХ ПОРІД УКРАЇНИ: наук.-практ. рекомен-