Упрощенная HTML-версия
56
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.243.
ТВАРИННИЦТВО. Конярство. ВРХ. Скотарство
УДК 636.1; 636.22/.29
УДК 636.1.085
2016.2.243. КОРМОВІ КУЛЬТУРИ ТА КОРМИ ДЛЯ КОНЕЙ
/
Пую В.Л. // Тваринництво сьогодні. — 2015. — № 8. —
С. 32–41.
Корми для коней, коні робочі, раціони коней, заготівля
кормів, продуктивність коней, поживність кормів.
Представлено детальну інформацію щодо вибору рослинних
культур і кормів для робочих коней у зарубіжних країнах та різ-
них регіонах України. Охарактеризовано ефективність викорис-
тання зернофуражних культур та коренеплодів, бульбоплідних
рослин, зелених кормів та сіна і сінажу. Описано кількісний
і якісний склад кормів, їх поживність та механізм впливу на
організм коней, зокрема на ріст, роботоздатність та репро-
дуктивність. Відзначено цінні якості кормів, а також вказано і
на отруйні властивості. Розглянуто особливості правильного
приготування і згодовування кормів. Зауважується, що зелений
корм для коней скошують у більш пізні стадії розвитку рослин,
ніж для великої рогатої худоби, з більш високим умістом сухої
речовини. За згодовування молодого соковитого корму, осо-
бливо з бобових культур, коні страждають від кольок. Отже,
зелені корми коням згодовують невеликими порціями, добова
норма — не більше 20–30 кг — середнім коням та 40–50 кг —
крупним. Описано технології заготівлі кормів. Приділяється
велика увага силосованим та гуменним кормам.
УДК 636.12/.13.087.7
2016.2.244. РЕЗУЛЬТАТЫ СКАРМЛИВАНИЯ ЛОШАДЯМ
РЫСИСТЫХ И ВЕРХОВЫХ ПОРОД ПАНТОВОГО ЖМЫХА
В ОТДЕЛЬНОСТИ И В СОЧЕТАНИИ С ПОДСОЛНЕЧНЫМ
ЖМЫХОМ
/ Луницын В.Г., Шаньшин Н.В., Евсеева Т.П. // Зоо-
техния. — 2016. — № 4. — С. 10–12. — Библиогр.: 4 назв.
Коні (рисисті і верхові), кормові добавки, кров коней,
пантова макуха, соняшникова макуха, біостимулятори,
метаболізм клітинний у тварин, гепатопротектори, іму-
нітет у коней.
Дослідження проведено в лабораторії “ФГБНУ ВНИИПО”
та на конях Алтайського іподрому. Показано, що пантова
макуха (відходи виробництва пантового концентрату, патент
№ 2461384, “ВНИИ пантового оленеводства”) є повноцінним
нетоксичним біостимулятором для коней, яка містить близько
30% білка, значну кількість незамінних амінокислот, макро- і
мікроелементів, вітамінів, гормонів і факторів росту. Вве-
дення до раціону коней рисистих та верхових порід пантової
макухи зокрема та в комплексі із соняшниковою макухою
сприяло підвищенню інтенсивності обмінних процесів, по-
ліпшенню морфобіохімічного статусу тварин. Так, кількість
гемоглобіну у крові коней дослідних груп збільшилась на
0,6–14%, кальцію — на 14,6–30%, фосфору — на 16,3–27,0%
відповідно. При цьому підвищився рівень клітинного мета-
болізму організму, покращилась альвеолярна вентиляція
легень за рахунок збільшення кількості еритроцитів на 22,2%
та частоти серцевих скорочень у дослідних групах коней від
4,2 до 40,0% під час навантажень.
УДК 636.127.1.082.453.55
2016.2.245. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНО-
ГО ОСІМЕНІННЯ В РИСИСТОМУ КОНЯРСТВІ УКРАЇНИ
/
Корнієнко О.О. // Вісник аграрної науки Причорномор’я. —
2015. — Вип. 3. — С. 188–195. — Бібліогр.: 10 назв.
Коні рисисті, спермопродукція жеребців-плідників, вік
плідників, зберігання спермодоз (коні), штучне осіменіння
у конярстві.
Представлено результати досліджень щодо використан-
ня спермопродукції (СП) в селекційній роботі з рисистими
породами коней в Україні за останні 25 років. А саме: 24
жеребців-плідників у Дібрівському, Запорізькому, Лимарів-
ському кінних заводах та СУТСП “Ел-Тур”. З них: 5 — орлов-
ської рисистої (ОР) — 2010–2011 рр.; 4 — французької ри-
систої (ФР) — 2003–2004 рр.; американської рисистої (АР) —
використовуваних у 1982–1988 рр., 2003, 2006, 2011 рр.
Визначено, що в Україні нині застосування штучного осіме-
ніння у конярстві на низькому рівні, що пов’язано з високою
вартістю спермопродукції цінних плідників та відсутністю
галузевої програми її закупівлі. Найнижчий відсоток за-
жеребіння спостерігали від використання СП плідників ОР
породи — 31,6% та АР — 25%. При цьому від ФР — 49,3%.
При закупівлі спермодоз рекомендується враховувати вік
плідників та тривалість їх зберігання в кріобанку. Встанов-
лено, що найвищим відсотком зажеребіння від застосування
штучного осіменіння характеризувались кобили не старше
12 років, а також ті, які були запліднені у квітні. Кореляція
між результатами осіменіння та віком кобил є невірогідною,
слабкою і зворотною — 0,179; між результатами осіменіння
та місцем запліднення — вірогідною, сильною зворотною —
0,715 (P>0,95). Загальною особливістю СП плідників з най-
нижчими відсотками жеребності у кобил був взаємозв’язок
з їх віком. Так, вік плідника АР, який дав 25% зажеребіння,
становив 18 років (Ньюк Іт Фредді). На низький відсоток за-
жеребіння впливав і термін зберігання спермопродукції у
кріобанку (від 9 до 12 років).
636.22/.29 ВРХ. Скотарство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
636.1 Конярство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.082.12.232:591.151
2016.2.246. СЕЛЕКЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ СТАТЕВОГО ДИ-
МОРФІЗМУ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ
/ Гончаренко І.В., Вінни-
чук Д.Т. // Технологія виробництва і переробки продукції тва-
ринництва: зб. наук. пр. — Біла Церква, 2015. — № 2(120). —
С. 185–190. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр 547033.
ВРХ (племзаводи), бугаї-плідники (симентали), корови
(сіра українська), диморфізм молочної худоби статевий,
селекція ВРХ.
Досліджено вплив статевого диморфізму на плодючість
та інтенсивність росту потомства бугаїв-плідників і корів із
чисельних родин племінних стад. Використано дані племін-
ного обліку племзаводів “Шамраївський” та “Поливанівка”,
а також каталогів зарубіжних порід, переважно італійських
(кіанська і маркіджано-романьольська), які мали живу масу
1300–1400 кг у віці 3–4 роки. Встановлено, що бугаї-плідники
сименталької породи української селекції значно різняться
між собою за ступенем прояву статевого диморфізму, попри
відсутності відбору за цією ознакою у стадах. Наведено дина-
міку живої маси молодняку різного віку — нащадків плідників
з добре вираженим статевим диморфізмом. Зазначено, що
інтенсивність росту у потомства плідників з високим ступенем
диморфізму істотно вища (2–30%) відповідних показників у
нащадків бугаїв зі слабко вираженим диморфізмом. За ве-
личиною приросту живої маси потомства і різним ступенем
диморфізму материнський вплив становить 4,46–18,6%. У
бугаїв-плідників із чітким проявом статевого диморфізму
запліднювальна здатність сперми значно вища (6,5–14,2%)
порівняно з їх однолітками, у яких диморфізм слабко ви-
ражений (табл.). У висновках підкреслено, що природний
відбір сприяє не лише збереженню, але й посиленню ознак
статевого диморфізму чоловічих і жіночих особин.