Стр. 55 - rj_02_2016

Упрощенная HTML-версия

55
№ 2 (68), 2016
2016.2.242.
ТВАРИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 636/639; 636.0
УДК 635.922:578.85/.86:632.38
2016.2.239. СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Х-ВІРУСУ ХОС-
ТИВРОСЛИНРОДУ
HOSTA
TRATT.
/ Щетиніна Г.С., Харіна А.В.,
Перебойчук О.П., Будзанівська І.Г. // Агроекологічний журнал. —
2015. — № 3. — С. 98–102. — Бібліогр.: 12 назв.
Хоста, вірус (Х) хости, діагностика рання Х-вірусу хости,
серологічна діагностика, збудники карантинні.
Проведено моніторинг Х-вірусу хости (ХВХ) в екологічних
умовах України з метою одержання специфічної сироватки
для ранньої діагностики й обстеження колекції видів
Hosta
та подальшого обмеження поширення патогену. Матеріалом
слугували зразки рослин 21 сорту хости колекції НБС НАН
України. Зазначено, що ХВХ зазвичай спричиняє мозаїку,
хлороз, некроз, скручування, карликовість, деформацію,
крапчастість і затримку росту. Встановлено, що ХВХ поширю-
ється вегетативним та насінним розмноженням інфікованих
рослин, а також механічним шляхом унаслідок потрапляння
соку інфікованої рослини в пошкоджені тканини здорової. За
використання одержаної антисироватки методом імунофер-
ментативного аналізу (ІФА) проведено діагностику 56 рослин.
За результатами цього тестування було встановлено інфіку-
вання ХВХ 5 сортів рослин
Hosta
, а саме:
Halcyon
,
Stiletto
,
Sun and Substance
,
Great Expectations
,
Ulbraviolet light
. У
зв’язку з широким використанням рослин Hosta в озеленен-
ні та ландшафтному дизайні, в екологічних умовах України
необхідно здійснювати контроль посадкового матеріалу щодо
зараження на ХВХ та його розповсюдження за допомогою
ранньої діагностики методом ІФА (з отриманою авторами
антисироваткою). На сьогодні у світі не існує ефективного
лікування вірус-інфікованих рослин. Єдино можливим спосо-
бом уникнення розповсюдження зараження хости Х-вірусом є
вчасна діагностика та знищення інфікованих рослин.
УДК 635.928:631.5:632.7/.9
2016.2.240. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ПІДТРИМАННЯ
ДЕКОРАТИВНОСТІ ГАЗОНІВ У ЛАНДШАФТНОМУ ОЗЕЛЕ-
НЕННІ
/ Розенфельд В.В. // Вісник Житомирського національ-
ного агроекологічного університету: наук.-теорет. зб. — Жи-
томир, 2015. — № 2(50), т. 1. — С. 136–145. — Бібліогр.: 21
назва. Шифр 546506.
Газони декоративні, догляд за газонами, фітофаги газон-
ні, захист газонів від фітофагів, екологічна дестабілізація
газонів.
Досліджували видовий склад домінуючих газонних фітофа-
гів, чий онтогенез пов’язаний з ґрунтом, а також їхню струк-
туру, характер пошкодження личинками та імаго кореневої
системи рослин з метою встановлення найпоширеніших
фітопатогенів, які екологічно й трофічно пов’язані з газонною
рослинністю. Ставилося завдання експериментально обґрун-
тувати доцільність та ефективність прийомів оперативного
захисту газонів від цієї групи шкідників й запропонувати
способи та засоби біологічного походження. З’ясовано, що
одним із стресових чинників, які перешкоджають нормаль-
ному функціонуванню газонів, є ґрунтові фітофаги — ли-
чинки чотирьох видів хрущів, частково туруни — пантофаги
і комплекс фітопатогенів бактеріальної та грибної етіології.
За показниками чисельності домінують такі види, як хрущик
садовий і коренегриз звичайний (51,7% усього видового різ-
номаніття). Три види тускляків та офонус степовий із складу
турунів характеризувалися як типові пантофаги зі змішаною
трофічною спеціалізацією — хижацтво та поїдання рослин.
Визначальними чинниками ураження газонів фітопатогенами,
переважно бактеріальної та грибної етіології, є синоптичні
фактори, штучне зволоження ґрунту, надмірне азотне жив-
лення, а також опосередкована діяльність фітофагів. Дове-
дено, що комплексне використання біоінсектицидів (боверин
і метаризин) разом з біологічним фунгіцидом бактофіт й ор-
ганічним добривом паросток захищають газони від фітофагів
та фітопатогенів, стабілізуючи їхню екологічну ситуацію. На-
голошено, що використання зазначених технологій виключає
негативний вплив на такий своєрідний ценоз як декоративний
газон, а також і на довкілля.
636/639 ТВАРИННИЦТВО
636.0 Загальні питання
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.082.12.083.5(477)
2016.2.241. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ, ОХОРОНИ І РЕГУ-
ЛЮВАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ
БІОРІЗНОМАНІТТЯ У ТВАРИННИЦТВІ УКРАЇНИ: зб. матер.
за завданням програми наук.-дослід. робіт з проблеми
“Збереження генофонду”
/ за наук. ред. Полупана Ю.П.;
заг. ред. акад. НААН Гладія М.В. — Чубинське, 2015. — 84 с.
Шифр 547025.
Генофонд с.-г. тварин, збереження с.-г. тварин.
Викладено методологічні основи збереження біорізноманіття
генетичних ресурсів тваринництва України. Висвітлено “Поло-
ження про банк генетичних ресурсів тварин Інституту розведе-
нення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН”. Охарактеризо-
вано молекулярно-генетичні та біотехнологічні дослідження.
Розглянуто Програми збереження локальних і зникаючих порід
с.-г. тварин в Україні, а також плани селекційно-племінної
роботи та патенти й авторські свідоцтва. Наведено методичні
підходи у запровадженні європейських правил збереження
генофонду с.-г. тварин. Зокрема показано систему збереження
і раціонального використання генофонду порід великої рогатої
худоби, свиней та овець південного регіону України.
УДК 636:637:339.564
2016.2.242. ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ТВА-
РИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ З УКРАЇНИ ДО ЄС
/ Жарко А. //
Тваринництво сьогодні. — 2016. — № 4. — С. 7–9.
Тваринницька продукція (експорт), тарифні квоти, Угода
про асоціацію України та ЄС.
Повідомляється, що з 1 січня 2016 р. вступила в силу
торгова частина Угоди про асоціацію України та ЄС. Вона
спрямована на зменшення та скасування тарифів, лібера-
лізацію доступу до ринку послуг та приведення українських
правил та регламентів щодо бізнесу відповідно до таких
вимог у ЄС. Описано адміністрування тарифних квот ЄС за
2 принципами: 1) перший прийшов — перший обслуговуєть-
ся; 2) імпортного ліцензування. За 1-м принципом відбува-
ється торгівля м’ясом баранини та медом. За 2-м — торгівля
яловичиною, свининою, м’ясом птиці та напівфабрикатами з
м’яса птиці, молоком, вершками, згущеним молоком та йо-
гуртами, сухим молоком, вершковим маслом та молочними
пастами, а також яйцями й альбумінами. Розглянуто тарифи
на експорт тваринницької продукції. Зазначено, що Україна
може експортувати до ЄС: продукцію птахівництва, мед і
молочну продукцію. Щодо яловичини, свинини, баранини,
інших видів м’яса, то відповідні галузі виробництва спочатку
необхідно привести до вимог ЄС, пройти інспектування та
одержати дозвіл на експорт. В Україні попередньо потрібно
вдосконалити систему ідентифікації та реєстрації тварин,
продовжити впровадження системи НАССР на підприєм-
ствах, запровадити моніторинг губчастоподібної енцефало-
патії ВРХ та здійснити низку інших заходів згідно з вимогами
ЄС.