Стр. 42 - rj_02_2016

42 “АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
в 1,44–3,17 раза. У сумісних посівах найбільшу величину
цього показника відмічено при вирощуванні люпину у суміші
з суданською травою з нормою висіву насіння компонентів
1 млн шт./га кожного на фоні внесення калійного добрива в
дозі К 210. Під впливом поступово зростаючих доз калію (К180 і
К210) вміст сирого протеїну в кормі підвищувався, цезію-137 —
знижувався. Екологічно безпечний зерносінаж із злакових
кормових культур при внесенні калійного добрива у дозі
210 кг/га д.р. Вирощений на такому фоні мінерального жив-
лення зерносінаж на основі люпину жовтого з вівсом при
нормі висіву насіння компонентів 1,0–3,5 млн шт./га, люпину
жовтого з суданською травою — 1,0+1,0 млн шт./га, люпину
жовтого з просом — 1,0+3,0 млн шт./га з питомою активністю
цезію-137 у межах 115–177 Бк/кг рекомендовано використо-
вувати як складову частину при заготівлі зерносінажу у су-
міші із зеленою масою інших кормових культур (овес, просо,
суданська трава) у співвідношенні 1:2,5–3,0.
УДК 633.2/.4.579.831.88:636.085
2016.2.177. ВПЛИВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ НА
ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ЯКІСТЬ КОРМУ ОДНОВИДОВИХ ПОСІ-
ВІВ ВІВСА, ВИКИ ЯРОЇ, ГОРОХУ КОРМОВОГО (ПЕЛЮШКИ)
ТА ЇХ СУМІШОК В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНО-
ГО / Ковтун К.П., Матіяш Н.О. // Корми і кормовиробництво:
міжвід. темат. наук. зб. — Вінниця, 2015. — Вип. 81. —
С. 46–51. — Бібліогр.: 5 назв.
Овес, вика яра, пелюшка, сумішки, препарати бактеріаль-
ні, поживність корму.
Висвітлено результати досліджень ефективності мікробних
препаратів різної функціональної спрямованості при виро-
щуванні вівса сорту Зірковий, вики ярої Ліліана та пелюшки
Зв’ягельський в одновидових та сумісних посівах на зелений
корм. Перед сівбою насіння вівса обробляли інокулянтами
мікрогумін та діазофіт з розрахунку 100 мл/га, насіння вики
ярої — ризобофітом з розрахунку 1,0 л/т, пелюшки — ризо-
бофітом з розрахунку 1,0 л/т та фосфоентерином — 1,0 л/т.
Обробку насіння мікробними препаратами проводили в день
сівби. Встановлено, що інокуляція насіння вівса, вики ярої і
пелюшки в одновидових посівах є досить ефективним агро-
заходом, який сприяє підвищенню вмісту сирого протеїну в
кормі з вівса на 1,45–1,67. Серед досліджуваних мікробних
препаратів найбільш ефективним виявився мікрогумін, який
сприяв підвищенню вмісту сирого протеїну на 1,67. Застосу-
вання ризобофіту на бобових культурах забезпечило підви-
щення вмісту сирого протеїну на 3,25–4,44%. Найбільша дія
відмічена на виці ярій.
УДК 633.2/.4:631.53.04
2016.2.178. ВПЛИВ СКЛАДУ ТРАВОСУМІШОК, СТРОКІВ
СІВБИ ТА РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ НА ВИСОТУ БОБО-
ВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ / Оліфірович В.О. // Вісник
Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград,
2016. — Вип. 13. — С. 53–56. — Бібліогр.: 8 назв.
Трави багаторічні, строки сівби, висота травостоїв,
травосумішки бобово-злакові.
Встановлено, що висота рослин залежить від виду багато-
річних трав, строків сівби і режимів використання. Найкращі
умови для росту багаторічних трав забезпечувала ранньо-
весняна сівба бобово-злакових травосумішок (висота лядвен-
цю рогатого становила 42,5 см). З досліджуваних видів бага-
торічних злакових трав у першому укосі максимальну висоту
мала костриця очеретяна (східна) при двоукісному режимі
використання (62,2–62,5 см). Висота стоколосу безостого в
сумішці з лядвенцем рогатим за триразового відчуження ста-
новила 48,5–49,9 см, за дворазового — 57,2–59,8 см. Другий
укіс багаторічних трав відзначався значно меншою висотою
лядвенцю рогатого та злакових компонентів на всіх варіантах
досліду. Третій укіс багаторічних трав характеризувався по-
дальшим зниженням висоти рослин, висота лядвенцю рога-
того становила 22,9–24,2 см, а злаків — 21,9–24,4 см.
УДК 633.2/.4:631.8:631.53.04
2016.2.179. ВПЛИВ НОРМ ВИСІВУ, СПОСОБУ СІВБИ ТА
ДОЗ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ВИДОВИЙ СКЛАД СУМІШІ
ТРИТИКАЛЕ З ГОРОШКОМ ПОСІВНИМ / Чернецька С.Г. //
Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. — Він-
ниця, 2015. — Вип. 81. — С. 58–63. — Бібліогр.: 7 назв.
Горошок посівний, тритикале яре, добрива мінеральні,
спосіб сівби.
Викладено результати досліджень впливу норм висіву,
способу сівби горошку посівного (сорт Єлізавета) та рівня
мінерального живлення на видовий склад у сумісних посівах
(тритикале сорту Оберіг). Встановлено, що за сівби горошку
посівного через 2 та 3 рядки тритикале в посівах створю-
ються сприятливі умови для росту, розвитку та формування
листостеблової маси обох компонентів. Найвищу частку
бобового компонента (41,7%) отримали за сівби тритикале
ярого з горошком посівним у співвідношенні компонентів
60:50% від повної норми, при підсіві горошку у міжряддя
тритикале з шириною 45 см та внесенні мінеральних добрив
у дозі N45 P45 K45.
УДК 633.2:631.53.01/.02:631.552.016
2016.2.180. ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІН-
НЯ БІОПРЕПАРАТАМИ НА ОСНОВІ АСОЦІАТИВНИХ АЗОТ-
ФІКСУЮЧИХ МІКРООРГАНІЗМІВ НА НАСІННЄВУ ПРО-
ДУКТИВНІСТЬ СТОКОЛОСУ БЕЗОСТОГО / Колісник С.І.,
Сереветник О.В., Антонів С.Ф. // Вісник Степу: зб. наук. пр. /
Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. —
С. 30–34. — Бібліогр.: 7 назв.
Стоколос безостий, обробка насіння, бактерії азотфік-
сувальні, урожайність стоколосу.
Вивчено вплив передпосівної обробки насіння азотфіксу-
вальними бактеріями та їх поєднаннями з біофунгіцидами
на ріст, розвиток і формування насіннєвої продуктивності
посівів стоколосу безостого сорту Всеслав. Встановлено, що
проведення передпосівної обробки насіння азотфіксувальни-
ми біопрепаратами у поєднанні з біофунгіцидом Екобацил
позитивно вливало на ріст та розвиток рослин стоколосу
безостого сорту Всеслав, а також на рівень урожайності
даної культури. Найбільшу урожайність насіння цієї культури
було відмічено на варіанті досліду, де на фоні мінерального
живлення (N 30) проводили передпосівну обробку насіння
азотфіксувальним біопрепаратом Діазофіт (0,1 л/га/норму на-
сіння) у поєднанні з біофунгіцидом Екобацил (0,1 л/га/норму
насіння). При цьому рівень урожайності насіння на даному
варіанті становив: на ділянках другого року життя — 414 кг/га,
третього року — 484 кг/га.
УДК 633.2:631.55(477.41/.42)
2016.2.181. ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА КОРМОВА ОЦІНКА ОД-
НОРІЧНИХ ВІВСЯНО-КАПУСТЯНИХ СУМІШОК ЗАЛЕЖНО
ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ
ПОЛІССЯ УКРАЇНИ / Панчишин В.З., Мойсієнко В.В. // Вісник
Житомирського національного агроекологічного університе-
ту: наук.-теорет. зб. — Житомир, 2015. — № 2(50), т. 1. —
С. 305–311. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 546506.
Сумішки однорічні, овес посівний, ріпак ярий, редька олій-
на, гірчиця біла, удобрення, урожайність, оцінка кормова.
Наведено результати польових досліджень продуктивності
однорічних вівсяно-капустяних сумішок залежно від агрокліма-
тичних факторів, видового складу капустяного компонента та
системи удобрення на світло-сірому легкосуглинковому лісо-
вому ґрунті. Висівали однорічні суміші вівса посівного сорту
Житомирський з: 1) гірчицею білою сорту Ослава, 2) ріпаком
ярим сорту Аїра, 3) редькою олійною сорту Либідь та 4) однови-
довим посівом вівса посівного. Застосовували варіанти з удоб-
ренням: а) без добрив (контроль); б) N60P60K60 ; в) N60P60K60 +
РКД (Rost-концентрат: N5P5K5 + S + Mg + Fe + Cu + Mn + В +
Zn + Mo + Co). Встановлено, що в умовах Житомирського
Полісся однорічні вівсяно-капустяні сумішки забезпечили у се-
редньому за роки досліджень у період цвітіння, незалежно від
удобрення, 12,5–39,2 т/га зеленої маси. Внесення мінеральних
добрив значно сприяло збільшенню урожайної маси та поліп-
шенню її кормових властивостей. Найбільший урожай зеленої
маси відмічено у сумішці вівса з гірчицею білою при внесенні
повного мінерального добрива у дозі N 60P60K60 та РКД —
39,2 т/га. При цьому, вихід з 1 га сухої речовини, кормових
одиниць та перетравного протеїну становив 9,31; 6,50 та 0,94 т
відповідно. Найвищий вихід перетравного протеїну відмічено у
сумішці з редькою олійною — 0,99 т/га. Це пов’язано з вищим
вмістом сирого протеїну (15,56%/кг сухої речовини), вмістом
перетравного протеїну в одній кормовій одиниці — 159,1 та
вмістом 77,3 к. од. на 100 кг сухої речовини.
2016.2.177. РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури УДК 633.2/.4