Упрощенная HTML-версия
43
№ 2 (68), 2016
2016.2.187.
УДК 633.2:631.582
2016.2.182. ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СУМІШОК
ОДНОРІЧНИХ КОРМОВИХ КУЛЬТУР У ПРОМІЖНИХ ПОСІ-
ВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
/ Фостолович С.І. //
Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. — Він-
ниця, 2015. — Вип. 81. — С. 31–38. — Бібліогр.: 5 назв.
Кормовиробництво, посіви післяжнивні, сумішки двоком-
понентні, урожайність зеленої маси.
Удосконалено видовий склад та систему удобрення одно-
річних кормових сумішок при вирощуванні їх у післяжнивних
посівах для забезпечення високоякісними кормами у літній
і частково осінній періоди утримання худоби. Встановлено,
що на 40-й день вегетації найбільша висота рослин сформу-
валась у післяжнивному посіві редьки олійної з вівсом 88,6–
94,8 см залежно від удобрення, при цьому висота вівса ста-
новила 73,8–78,6 см. Показники висоти 65,5–69,3 см були
зафіксовані при сумісному вирощуванні вівса з пелюшкою та
гірчицею білою, висота якої становила 57,8–61,3 см. Виявле-
но, що інтенсивне наростання площі листків відбувається до
настання генеративних фаз, зокрема фаз бутонізації-цвітіння
у гірчиці, пелюшки, редьки олійної. Максимальна площа лист-
кової поверхні — 46,1 тис. м
2
/га — була на варіантах сумісно-
го вирощування редьки олійної та вівса на фоні мінеральних
добрив. Встановлено, що в середньому за роки досліджень,
вирощування післяжнивно редьки олійної сумісно із вівсом на
фоні N
90
P
60
K
60
сприяло формуванню 29,7 т/га зеленої маси
та 5,18 т/га сухої речовини.
УДК 633.22:635.1/.8:635:07
2016.2.183. ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУ-
ВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ
ГРЯСТИЦІ ЗБІРНОЇ
/ Сладковська Т.А. // Вісник Житомир-
ського національного агроекологічного університету: наук.-
теорет. зб. — Житомир, 2015. — № 2(50), т. 1. — С. 331–
336. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 546506.
Грястиця збірна, сорт грястиці, культури покривні, жив-
лення мінеральне, добриво рідке комплексне.
На основі проведених польових досліджень викладено
результати з вивчення особливостей формування насіннєвої
продуктивності грястиці збірної сортів Муравка та Київська
рання залежно від впливу покривної культури, норм міне-
ральних добрив та використання рідких комплексних добрив.
Виявлено, що високий вплив на врожайність культури мають
такі фактори, як фон живлення (85%) та сорт (6%). Встанов-
лено, що в умовах Полісся України оптимальні умови для
формування максимальних показників насіннєвої продук-
тивності грястиці збірної забезпечує внесення мінеральних
добрив у нормі N
60
P
60
K
60
у поєднанні з рідким комплексним
добривом Квантум-Зернові + Бор Актив. На підставі отри-
маних даних проведено дисперсійний аналіз та визначено
частки впливу факторів на урожайність насіння. Визначено,
що підпокривний посів грястиці сорту Муравка під ячмінь
ярий у середньому за 2013–2015 рр. забезпечив урожайність
насіння 0,626 т/га.
УДК 633.3/635
2016.2.184. КОРМОВІ БОБИ
/ Матвієць В., Обрізків Л. /
The Ukrainian Farmer. — 2016. — № 3. — С. 128.
Боби кормові, агротехніка, попередник, норма висіву,
забур’яненість.
Наведено біологічні характеристики та агротехніку виро-
щування кормових бобів. Найдоцільніше боби кормові роз-
міщати в сівозміні після добре угноєних просапних культур
(картопля, цукрові й кормові буряки, овочі, кукурудза), а
також після зернових колосових культур. Цілком непридатни-
ми попередниками є багаторічні бобові культури. Важливим
агротехнічним заходом підготовки насіння до сівби є повітря-
но-теплове обігрівання, яке пришвидшує закінчення періоду
спокою, підвищує схожість і енергійність проростання. Опти-
мальна норма висіву кормових бобів — 450–800 тис. схожих
насінини на 1 га (вагова норма 180–350 кг/га, залежно від
маси 1000 зерен) у разі звичайного рядкового способу сівби
(міжряддя 15 см), за широкорядного з міжряддям 45 см нор-
ма зменшується на 25%. Для сівби застосовують сівалки типу
СН-16, СЗУ-3,6. Для проростання бур’янів і їх знищення ви-
користовують дворазове боронування після сівби та друге —
у фазі 3–4 листочків На широкорядних посівах проводять
міжрядні розпушування: перше через 10–12 днів після по-
яви сходів, а наступні — у міру потреби, до змикання рядків.
Збирають кормові боби в серпні–вересні прямим комбай-
нуванням за вологості насіння 18–19%. Частота обертання
барабана 400–500 об./хв за швидкості агрегату 5–7 км/год.
Вологість насіння під час зберігання не має перевищувати
13–14%.
УДК 633.3:631.87:635.656
2016.2.185. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЧИНИ ПОСІВНОЇ ЗАЛЕЖ-
НО ВІД МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ НАСІН-
НЯ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
/ Кохан А.В.,
Самойленко О.А., Лень О.І., Олепір Р.В., Єремко Л.М. // Корми і
кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. — Вінниця, 2015. —
Вип. 81. — С. 109–115. — Бібліогр.: 10 назв.
Чина, доза удобрення, інокуляція, мікродобриво, урожай-
ність чини.
Визначено особливості формування продуктивності чини
посівної залежно від технології вирощування у Лівобережно-
му Лісостепу України. Встановлено, що максимальну врожай-
ність чини, на рівні 2,80 т/га, можна одержати при поєднанні
мінеральних добрив дозою діючої речовини N
20
Р
60
К
82
, іно-
куляції насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін та
позакореневого підживлення рослин мікродобривом Альфа
Гроу на фосфорно-калійному фоні. Підвищення зернової про-
дуктивності агроценозу чини щодо контролю на різних фонах
мінерального удобрення знаходилося на рівні 0,28–0,52 т/га,
за поєднання інокуляції насіння і позакореневого підживлен-
ня рослин — 0,28 т/га, поєднання мінерального удобрення,
інокуляції насіння і позакореневого підживлення рослин —
0,59–0,68 т/га. Застосування інокуляції насіння, мінеральних
добрив та позакореневого підживлення позитивно впливає
як на формування симбіотичного апарату рослин чини, так і
на показники їх продуктивності.
УДК 633.3:635:651:631.5
2016.2.186. ЕФЕКТИВНІСТЬ БАКТЕРИЗАЦІЇ В ПОСІВАХ
БОБІВ КОРМОВИХ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖ-
НОГО
/ Савченко В.О., Кобак С.Я., Колісник С.І. // Корми і кор-
мовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. — Вінниця, 2015. —
Вип. 81. — С. 93–99. — Бібліогр.: 18 назв.
Боби кормові, Rhizobium leguminozarum bv. viciae, продук-
тивність, симбіотична урожайність бобів.
Проаналізовано ефективність комплементарних специ-
фічних штамів бульбочкових бактерій щодо сорту бобів
кормових Візир в умовах правобережного Лісостепу України.
Доведено, що оптимізація кислотності сірих лісових ґрунтів
шляхом застосування в системі удобрення вапнування (0,5
норми за г.к.) і проведення бактеризації насіння селекцій-
ними штамами
Rhizobium leguminozarum bv. viciae
значно
покращує умови живлення рослин, сприяє формуванню
максимальних симбіотичних показників та високого рівня
урожаю зерна бобів кормових, навіть на фоні ґрунтової попу-
ляції ризобій. Найбільш ефективним виявився перспективний
штам ризобій 261-Б, використання якого збільшувало масу
активних бульбочок на 75,7 мг/рослину, показник АСП — на
0,318 тис. кг·діб/га та кількість біологічно фіксованого азоту
на 1,46 кг/га порівняно із виробничим штамом 248-Б. Уро-
жайність за обробки цими штамами була майже на одному
рівні — 3,45–3,46 т/га відповідно.
УДК 633.311.37(477.41):636.085
2016.2.187. СПІВІДНОШЕННЯ ВМІСТУ СИРОГО ПРОТЕЇ-
НУ В ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЯХ ЗАЛЕЖНО
ВІД ЇХ ВИДОВОГО СКЛАДУ ТА РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО
ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
УКРАЇНИ
/ Демидась Г.І., Пророченко С.С. // Науковий вісник
Національного університету біоресурсів і природокористу-
вання України: зб. наук. пр. — К., 2015. — Вип. 210, ч. 1. —
С. 12–17. — (Сер. Агрономія). — Бібліогр.: 7 назв.
Травосумішка, протеїн сирий, якість корму, рівень міне-
рального живлення, укіс.
Досліджено вміст сирого протеїну в люцерно-злакових
травосумішках залежно від їх видового складу та рівня
мінерального живлення. Дослідження проводилися у науко-
вій лабораторії кафедри кормовиробництва і стаціонарних
сівозмінах Виробничого підрозділу НУБіПУ “Агрономічна
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4