Упрощенная HTML-версия
40
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.168.
користання води рослинами пшениці в Краснодарському краї
дає змогу одержувати врожай загальної біомаси на 24,8%,
а зерна — на 17,0% більше, ніж у Ставропольському краї.
При цьому коефіцієнт господарської ефективності знижується
на 6,5%. Найбільше на врожайність зерна впливали сортові
особливості — 23%. На частку ґрунтово-кліматичних умов
зони вирощування припадало 16%. Ступінь впливу погод-
них умов року становила 12%. У Краснодарському краї на
формування врожаю зерна більше впливали фотосинтетичні
показники, пов’язані з площею асиміляційної поверхні, а
в зоні нестійкого зволоження Ставропольського краю — з
вмістом хлорофілу.
УДК 633.11+633.14:631.527:631.559
2016.2.168. УРОЖАЙНІСТЬ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО ТА ЇЇ СТА-
БІЛЬНІСТЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНОТИПУ ТА УМОВ СЕРЕДО-
ВИЩА
/ Рябчун В.К., Мельник В.С., Капустіна Т.Б., Шев-
ченко О.Є. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рос-
лин. — 2016. — № 1(30). — С. 37–44. — Бібліогр.: 10 назв.
Тритикале яре, селекція, врожайність, стабільність,
сорт, лінія.
Наведено результати вивчення стабільності формуван-
ня врожайності комплексно цінних сортів і ліній тритикале
ярого за різних умов вирощування (2011–2015). Вивчали 25
зразків тритикале ярого, зокрема 11 сортів і 14 ліній селекції
Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, створених різними
методами гібридизації: складної (13 зразків), парної міжліній-
ної (5 ліній), міжродової тритикале ярого з пшеницею м’якою
ярою (3 сорти). Середня врожайність генотипів залежала від
умов року і коливалась від 2,26 т/га у найменш сприятливих
умовах 2013 р. до 6,0 т/га у сприятливіших умовах 2014 р.
У середньому за п’ять років урожайність тритикале ярого
коливалась від 3,42 т/га до 4,48 т/га. Кращими були лінії
та сорти “ЯТХ 17-14” (4,48 т/га), “Боривітер харківський”
(4,45 т/га), “ЯТХ 43-14” (4,41 т/га) та інші. За адаптивністю
(найвищий врожай за різних умов вирощування) виділено
сорти “Боривітер харківський”, “Гусар харківський”, “Дархліба
харківський” та інші, різниця між min.-max. була найменшою.
Порівняння врожайності в роки з різними умовами дало мож-
ливість виділити перспективні сорти та лінії — “ЯТХ 36-13”,
“ЯТХ 17-14”, “ЯТХ 64-14”, “ЯТХ 37-14”, “ЯТХ 43-14” для ви-
робництва та селекції.
УДК 633.13:631.165:631.559
2016.2.169. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВ-
НОСТІ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО
/ Кулик І.О. // Агроном. —
2016. — № 1. — С. 48–52.
Овес голозерний, добрива мінеральні, мікродобриво реа-
ком-СР-зерно, попередники, врожайність.
Наведено результати досліджень щодо впливу системи
мінерального живлення на продуктивність рослин вівса голо-
зерного. Дослідження проводились після трьох попередників
(пшениця озима, кукурудза МВС і соняшник), внесення під
передпосівну культивацію NPK, локального підживлення
азотом у фазі кущіння, обприскування мікродобривом реа-
ком-СР-зерно у фазі наприкінці кущіння. Встановлено, що
підвищення рівня доз мінерального живлення до N
40
P
40
K
40
сприяло збільшенню висоти рослин у середньому на 15,1–
34,6%. Довжина суцвіть волоті збільшувалась у варіантах,
де було проведене основне внесення перед культивацією
(N
40
P
40
K
40
) + N
30
+ реаком-СР-зерно, що підвищило масу
зерна з однієї рослини на 0,31–0,57 г залежно від попередни-
ка. Приріст врожайності від внесення N
20
P
20
K
20
та N
40
P
40
K
40
відносно контролю становив 7 та 10% після попередника
пшениця озима, відповідно 25 і 29% — після кукурудзи МВС
та 12 і 24% — після соняшнику. Найбільшу врожайність вів-
са голозерного одержано у варіанті з підживленням N
30
+
реаком-СР-зерно — 3,59 т/га по попереднику кукурудза МВС,
що на 4,9 та 11,5% більше, ніж після пшениці озимої та со-
няшнику відповідно.
УДК 633.14:631.582.3:631.147
2016.2.170. ЖИТО ОЗИМЕ В СІВОЗМІНІ ЗА ОРГАНІЧНО-
ГО СПОСОБУ ВИРОЩУВАННЯ
/ Савчук О.І., Гуреля В.В.,
Кошицька Н.А., Іваненко Л.А. // Агропромислове виробництво
Полісся: зб. наук. пр. — Житомир, 2015. —№ 8. — С. 24–27. —
Бібліогр.: 5 назв. Шифр 546904.
Жито озиме, органічне вирощування, конкурентоспро-
можність щодо бур’янів, врожайність, економічна ефек-
тивність.
Наведено результати досліджень з вирощування жита ози-
мого (сорт Клич) у короткоротаційній сівозміні з варіантами
органо-мінеральної (побічна продукція + N
45
P
40
K
60
; побічна
продукція + P
40
K
60
) та органічної (побічна продукція) систем
удобрення за загальноприйнятими технологіями. Встановле-
но, що жито озиме є високо конкурентною культурою щодо
бур’янів. Так, на початку вегетації в посівах жита озимого на
контрольному варіанті проросло 131 шт. бур’янів/м
2
, на удоб-
рених варіантах — 166–184 шт. Внаслідок швидкого відрос-
тання весною — формування більшої вегетативної маси —
рослини жита добре затіняють ґрунт, пригнічують і частково
призводять до загибелі бур’янів. У середньому за три роки
(2012–2014) шкодочинність бур’янів і відповідно найменші
втрати врожаю жита озимого — 6,9% спостерігалися за ор-
гано-мінеральної системи удобрення (побічна продукція +
N
45
P
40
K
60
). За цих умов одержано найвищу врожайність зер-
на — 3,98 т/га із вмістом білка 11,6%, що відповідно на 33%
і 0,2% більше, ніж за органічної (побічна продукція) системи.
За органічного вирощування внаслідок економії коштів на
купівлю мінеральних добрив рівень рентабельності виро-
щування жита підвищився на 62% і сягав 79% проти 17% за
органо-мінеральної системи.
УДК 633.15:631.526.3:631.675
2016.2.171. ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ В
СУХОМУ СТЕПУ
/ Пащенко Ю., Кравченко В. // Агроперспек-
тива. — 2016. — № 3. — С. 38–39.
Кукурудза, гібриди, коефіцієнт транспірації, технологія
вирощування.
Констатовано, що кукурудза є культурою економічного
використання вологи: характеризується відносною посухо-
стійкістю завдяки низькому коефіцієнту транспірації. У першій
половині вегетації кукурудза використовує незначну кількість
вологи, її сходи поглинають лише 7–8% від загального водо-
споживання і, тільки починаючи з фази 12–14 листків, роз-
починається активний період використання вологи. Тобто,
максимальне використання води в умовах Степу припадає на
період спек і малої кількості опадів. Щоб рослини кукурудзи
оминули періоди спек і нестачу вологи, слід застосовувати
оптимальні прийоми вирощування, зокрема строки сівби,
норми висіву та високопосухостійкі гібриди. Строками сівби
можна регулювати як час появи сходів, так і періодичність
настання основних фаз розвитку рослин завдяки зсуву кри-
тичних за водоспоживанням етапів на більш ранні або пізні.
Так, за ранньої сівби можна прискорити час зацвітання рос-
лин, налив і висихання зерна. Проте ранні строки сівби сприя-
ють збільшенню забур’яненості посівів і непродуктивних
витрат ґрунтової вологи. Щоб уникнути цього, ранні посіви
необхідно підтримувати в чистому стані від бур’янів. Другим
заходом є дотримання оптимальної густоти стояння рослин
на одиниці площі. Мета загущення визначається поєднанням
показників індивідуальної продуктивності (кількість качанів
на одиниці площі), показників структури врожаю (розміри
качанів, кількість і маса зерен у них, маса 1000 зерен) із
загальною кількістю рослин на одиниці площі. Оптимальною
кількістю рослин для більшості гібридів в умовах Степу є
50–60 тис./га. Третім заходом є використання посухостійких
гібридів Візир, Красилів 327 МВ, Штандарт та ін. Зроблено
висновок, що подолання негативних наслідків посухи в Степу
можливе за умови використання посухостійких гібридів, за-
стосування ранніх строків сівби і оптимальних норм висіву
кожного гібрида.
УДК 633.15:631.527:631.6
2016.2.172. СЕЛЕКЦІЯ КУКУРУДЗИ НА ПОКРАЩАННЯ ПО-
КАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЗЕРНА В УМОВАХ ДОСТАТНЬОГО ЗВО-
ЛОЖЕННЯ
/ Марченко Т.Ю., Лавриненко Ю.О., Глушко Т.В.,
Гож О.А. // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних
культур НААН: зб. наук. пр. — Запоріжжя, 2014. — Вип. 21:
С.-г. науки. — С. 51–58. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 547198.
Кукурудза, селекція, гібрид, показники якості зерна, зро-
шення.
Висвітлено питання селекції кукурудзи на покращання по-
казників якості зерна в умовах зрошення. До головних показ-
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
УДК 633.1