Упрощенная HTML-версия
38
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.159.
рігається за вирощування як на високому, так і низькому
фоні мінерального живлення. За результатами аналізу було
зроблено висновок, що основою подальшого підвищення
генетичного потенціалу нових сортів пшениці має бути акти-
візація діяльності фотосинтетичного апарату на рівні листка
й посіву в тісному взаємозв’язку між органами рослин під
час їх вегетації.
УДК 633.15:631.583:631.559
2016.2.159. ТЕНДЕНЦІЯ СВІТОВОГО ТА ВНУТРІШНЬОГО
РИНКІВ КУКУРУДЗИ
/ Маслак О. // Пропозиція. — 2016. —
Спецвип.: Кукурудза: від насіння до прибутку. — С. 4–8.
Зерно кукурудзи, посівні площі, валовий збір, врожайність,
економічна ефективність.
Наведено виробництво і врожайність зерна кукурудзи в
світі і, зокрема, в Україні. До 2013 р. в Україні поступово
збільшувалось виробництво кукурудзи. Якщо у 2005 р. врожаї
зерна кукурудзи ледве перевищували 7 млн т, то протягом
наступних років зросли вчетверо, подолавши 30-мільйонну
межу. Рекордним став 2013 р., коли врожаї кукурудзи дося-
гли 30,9 млн т. Цьому сприяло розширення посівної площі
до 4,8 млн га і ріст врожайності до 64,1 ц/га. Проте, після
рекордних показників, виробництво кукурудзи в Україні по-
чало поступово зменшуватися. У 2015 р. валове виробництва
зерна кукурудзи становило 23,2 млн т, а врожайність знизи-
лась до 57,1 ц/га. На це вплинуло зменшення площі посіву
до 4,1 млн га і несприятливі погодні умови. У світі кукурудза
є основною фуражною культурою. Починаючи з 2000 р., об-
сяги її виробництва постійно зростали і за прогнозами мініс-
терства сільського господарства США, світове виробництво
зерна кукурудзи у 2015/16 рр. становитиме 970 млн т, тобто
на 4% поступатиметься рівню попереднього року. На змен-
шення виробництва вплинуло зниження урожайності на 3%
та скорочення посівної площі під культурою на 1,7 млн га. У
США у 2015 р. недоотримали 4% врожаю, країнах ЄС — 24%
порівняно з попереднім роком. Проте в Китаї виробництво
зерна кукурудзи збільшилося і досягло 225 млн т, що майже
на 9 млн т перевищує рівень попереднього сезону. На ринку
спостерігається тенденція до зростання цін на зерно кукуру-
дзи. Зростання цін вплинуло на підвищення рентабельності
виробництва. За розрахунками науковців Інституту аграрної
економіки, рентабельність виробництва зерна кукурудзи у
2015 р. знизиться до 19% проти 26% у 2014 р. За оцінками
експертів, у 2016 р. буде засіяно близько 4 млн га і одержано
понад 25 млн т зерна. Проте згідно з новою стратегією вироб-
ництво зерна кукурудзи передбачається довести до 30 млн т,
з яких майже 20 млн — експортувати.
УДК 633.17:631.583:631.559
2016.2.160. ВТОРОЕ ПРИШЕСТВИЕ
/ Пшеничный О. //
Агроперспектива. — 2016. — № 2. — С. 70–73.
Сорго, площі посіву, види сорго, продуктивність сорго,
якість продукції.
Відмічено, що сорго є універсальною культурою, яка одна-
ково корисна й поживна як для людей, так і тварин. Сорго ви-
рощується у 105 країнах світу, займає близько 40–42 млн га,
середня врожайність — 1,5 т/га, валовий збір — 60–62 млн т.
В Україні сорго у 2010–2015 рр. займало 140–170 тис. га,
врожайність — 2,1 т/га, валовий збір — 294–408 тис. т. Сорго
в Україні представлене однорічними видами: сорго звичайне,
джугара, гаолян, суданська трава. Їх вирощують для забезпе-
чення кормових, технічних і продовольчих потреб. За харак-
тером використання сорго поділяється на: цукрове, зернове,
кормове, віникове. Зерно сорго містить 70–75% крохмалю, 12–
14% білка, 3–5% жиру. У 100 кг зерна міститься 120–130 к.од.
В умовах посухи зернове сорго перевершує традиційні яч-
мінь, кукурудзу і горох за врожайністю і виходом кормових
одиниць з 1 га. У сорго сильно розвинена коренева система,
яка проникає на глибину 2–2,5 м. За сильних посух у коренях
утворюється захисний крем’яний шар, який охороняє їх від
висихання. При повному пересиханні ґрунту, рослини сорго
переходять у стан спокою — зупиняють ріст й розвиток, а
після опадів заново починають рости. Такі властивості да-
ють йому переваги порівняно з іншими культурами в зонах
ризикованого землеробства.
УДК 633.179:631.165:631.572
2016.2.161. ПРЕИМУЩЕСТВА ВНЕДРЕНИЯ САХАРНО-
ГО СОРГО
/ Середа В.И. // Agro One. — 2016. — № 3. —
С. 8–9.
Сорго цукрове, використання сорго, продуктивність
сорго, агротехніка.
Відмічено, що сорго є однією з більш жаростійких і посухо-
стійких культур у світі. Серед сорго особливої уваги заслуго-
вує цукрове, яке використовується в харчовій промисловості,
виробництві біоенергетики і кормовиробництві. У харчовій
промисловості цукрове сорго використовують для приготу-
вання солодких сиропів. Сироп сорго містить цукор, який
складається із легкозасвоюваних мікроелементів та вітамінів,
яких немає у цукрі із буряків. Ці фактори роблять цукор із
сорго унікальним і за своїм впливом на організм людини на-
гадують біологічні активні добавки або мед. Сорго в умовах
Степу може забезпечувати врожайність на рівні 20–55 т/га
зеленої маси, яка значно підвищує рентабельність рослин-
ництва. Другим напрямом використання сорго є виробництво
біоетанолу, твердого палива і біогазу. За середньої вро-
жайності зеленої маси 40 т/га можна одержати від 6 до 12 т
спирту і до 12–15 т побічної продукції для кормовиробництва
або приготування твердого палива. Третім напрямом вико-
ристання сорго є приготування силосу. Сорго залишається
зеленим і соковитим до кінця вегетації, коли кукурудза вже
висихає. Сорго відіграє також велику роль у сівозмінах при
використанні ресурсо- і енергоощадних технологій. Сорго
економно витрачає вологу, зменшує засолювання ґрунтів,
перетворює важкодоступні форми фосфору у більш доступні
і легкозасвоювані фосфати. Сорго здібне до відростання піс-
ля жнив, що за сприятливих умов погоди може забезпечити
3–5 т додаткової органічної продукції. Зроблено висновок,
що цукрове сорго відіграватиме значну роль у суспільстві,
забезпечуватиме кращі економічні показники за широкого
впровадження у виробництво.
УДК 633.53:556.121:556.136
2016.2.162. ПРОБЛЕМИ ДЕФІЦИТУ ВОДИ В СТЕПУ
/ Іва-
щенко О.О., Найдьонов В.Г. // Вісник аграрної науки. — 2016. —
№ 3. — С. 15–19. — Бібліогр.: 17 назв.
Степ, волога, опади, тепло, випаровування, вітер,
ґрунт.
Наведено результати аналізу метеорологічних спостере-
жень щодо дефіциту вологи в зоні південного Степу на зем-
лях Асканійської державної с.-г. дослідної станції Інституту
зрошуваного землеробства НААН упродовж 2013–2015 рр.
Теплий період у зоні станції триває від 272 (2013 р.) до 310
днів (2015 р.), тривалість теплого періоду з температурним
порогом +5°С — 228 і 250 днів відповідно, +10°С — у межах
від 177 до 246 днів. Регіон отримує велику кількість сонячно-
го тепла — від 3858°С до 3995°С. Найтепліший місяць — ли-
пень, з середньодобовою температурою 21–23°С. Кількість
днів з температурою повітря вище 30°С за роки досліджень
була в межах 26 (2013 р.) — 34 дні (2015 р.). За рік випадає
320–367 мм опадів, з яких 2/3 надходить у теплу пору і 1/3 —
у холодну. Днів з ефективними опадами (понад 10 мм) у 2013 р.
було 9, у 2015 р. — 6. У середньому днів з ефективними
опадами було 7,2. Кількість вологи, що надходить з одним
середнім ефективним дощем, становить від 29,5 до 36,6 мм.
Без дощів у регіоні буває 65–90 днів. Проте випадання
опадів у теплий період ще не гарантує їх продуктивного ви-
користання с.-г. культурами. Для регіону характерна вітряна
погода. Поєднання високих температур і вітру призводить до
зниження відносної вологості повітря і збільшує інтенсивність
випаровування води з ґрунту до 5–7 мм за добу. Таке ви-
паровування призводить до того, що волога, яка надійшла
з ефективним дощем (30–36 мм), за 4–6 діб знову перетво-
риться на водяну пару. Одержані результати підтвердили
висновок відомого знавця степового землеробства початку
ХХ ст. В.Г. Ротмістрова, що літні опади не здатні забезпечити
отримання врожаю за відсутністю зимових запасів вологи у
ґрунті. Зроблено висновок, що для успішного ведення зем-
леробства в умовах Південного Степу потрібні не окремі за-
хисні заходи, а цілісна наукова система протидії небажаним
чинникам.
РОСЛИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 633/635; 633.0