Упрощенная HTML-версия
37
№ 2 (68), 2016
2016.2.158.
Посіви культурних рослин, стреси, продуктивність, аг-
роном.
Відмічено, що усі форми життя знаходяться у постійному
взаємозв’язку із середовищем. Останнє через своє напру-
ження, або стрес, впливає на ріст і розвиток як тварин, так
і рослин. Стреси викликаються багатьма чинниками, наприк-
лад, низькою або високою температурою. Вони можуть бути
як від дефіциту чинника, так і від його надлишку. Невели-
кі і короткочасні стреси сприяють підвищенню біологічної
активності рослин, стимулюють їх розвиток й адаптацію,
підвищують стійкість до впливу негативних чинників. Такі
стреси називають ай-стреси. Проте більшість стресів про-
являють негативний вплив на рослини. Велике значення має
тривалість їх дії. Значні стреси пригнічують життєдіяльність
рослин, знижують їх біологічну продуктивність і навіть при-
зводять до загибелі. Такі стреси називають дис-стресами. В
умовах виробництва агрономи-виробники не замислюються
що таке ай- і дис-стреси, а сприймають їх технократно, що
призводить не до росту продуктивності рослин, а часто до
індукування в них різних за походженням явищ. Прикладом
може бути позакореневе підживлення посівів пшениці озимої
азотними добривами та мікроелементами у фазі трубкування
та колосіння. Захід передбачає нанесення на листки культу-
ри розчину сполук азоту і хелатних сполук мікроелементів.
Таку операцію агроном бажає здійснити з найменшими ви-
робничими витратами: одним проходом обприскувача та
з мінімальними витратами води й максимальною нормою
нанесення добрив на рослину. Проте малі норми витрати
води призводять до високої концентрації добрив у робо-
чій рідині, що спричиняє хімічний стрес у рослин. Як ре-
зультат, запланований позитивний ефект від застосування
добрив виявляється занадто малим або зовсім відсутнім.
Рослини пшениці найкраще реагують на надходження на-
званих сполук протягом тривалого періоду часу, проте не-
великими нормами внесення, тобто системи послідовного
обприскування. Другим прикладом можуть бути системи
основного обробітку ґрунту: класична оранка, дискування,
no-till тощо. Так, для формування врожаю потрібен обсяг мі-
нерального живлення, яке надходить через кореневі волоски
з ґрунтового розчину. Але для цього кореневим волоскам по-
трібна енергія, яка надходить із надземних частин рослини,
насамперед, це глюкоза. Для її трансформації молекулам
АТФ потрібен вільний кисень, якого більше тільки в орному
шарі ґрунту. За системи no-till відбувається дефіцит кисню,
знижується живлення і продуктивність рослин. Шаблонне
застосування систем обробітку ґрунту призводить до по-
силення стресів. Протистояти дії стресів можна багатьма
заходами (строки сівби, внесення добрив, система обро-
бітку ґрунту тощо), тому сучасний агроном повинен бути
не технократом, а біологом із глибоким розумінням приро-
ди та реакції рослин на екстремальні зміни умов вегетації
посівів.
УДК 633.1:631.111:631.165(477.42)
2016.2.156. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАН-
НЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ
/
Приймачук Т.Ю., Ратошнюк Т.М., Штанько Т.А. // Агропро-
мислове виробництво Полісся: зб. наук. пр. — Житомир,
2015. — № 8. — С. 113–118. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр
546904.
Культури зернові, розвиток, виробництво, економічна
ефективність.
Проведено комплексний аналіз сучасного стану вироб-
ництва зернових культур та визначено проблеми розвитку
зернової галузі Житомирської обл. До складу Житомирської
обл. входять 23 райони, у яких функціонують 1350 с.-г. під-
приємств різних форм власності. Частка області у виробни-
цтві зернових культур України становить 3,3%. Основними
виробниками і постачальниками зерна на ринку є с.-г. під-
приємства, у яких зосереджено майже 90% його валового
виробництва. У 2014 р. площа зернових культур становила
364 тис. га, урожайність досягла 52,3 ц/га, валовий збір
1903 тис. т зерна. Незважаючи на постійне збільшення об-
сягів виробництва і реалізації, товарність зерна не має по-
стійної тенденції, що пояснюється відсутністю істотних змін
в організації збуту зерна, а товаровиробники залишаються
на одинці зі своєю продукцією. Складові економіки зернових
культур — це витрати, прибуток, ціна та рентабельність. Так,
якщо у 2006 р. дохід від реалізації продукції зернових культур
становив 13648,8 тис. грн, рівень рентабельності — 8,5%,
то у 2013 р. виробництво зернових культур стало збитковим
(–0,3%). Причиною стало збільшення собівартості вирощу-
вання та відсутність державної підтримки. Для ефективного
виробництва зерна в області мають бути створені умови, які
могли б: забезпечити високу рентабельність виробництва
зерна (20–40%), зниження собівартості, оновлення матері-
ально-технічної бази, впровадження прогресивних техно-
логій, проведення активної державної політики, зміцнення
ринкових позицій у реалізації продукції.
УДК 633.11.19:631.52:551.583.13
2016.2.157. ИЗМЕНЕНИЕ КЛИМАТА И МЕТОДОЛОГИЯ
СОЗДАНИЯ НОВЫХ СОРТОВ ПШЕНИЦЫ И ТРИТИКАЛЕ
С ШИРОКОЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ПЛАСТИЧНОСТЬЮ
/ Гра-
бовец А.И., Фоменко М.А. // Достижения науки и техники
АПК. — 2015. — Т. 29, № 12. — С. 16–19. — Библиогр.: 9
назв.
Пшениця, тритикале, селекція, сорти, погода.
Посилення континентального клімату на середньому Доні
зумовило необхідність коректування методів селекції пшени-
ці і тритикале. Селекційний розсадник закладається новим
способом — сівбою необмолочуваними колосами. Це зде-
шевшує роботи і дає змогу створювати у 8–9 разів більшу
кількість форм у популяціях, включати у вивчення на першо-
му етапі селекції більше число генотипів. Подальша робота
ведеться з популяціями з довготривалим розщепленням за
роками при тисненні лімітованих стресорів. При селекції на
морозостійкість у якості батьків використовують одну або
дві морозостійкі форми. За використання у якості вихідного
матеріалу середньозимостійких, проте більш продуктивних,
стійких до хвороб сортів, формувались рекомбінанти з зи-
мостійкістю до умов Північного Кавказу. У середньому за
1989–2014 рр. виявлено позитивну кореляцію (0,78±0,13)
між рівнем морозостійкості і стійкістю до льодової кірки.
Вихід трансгресій підвищувався при бекросуванні на той
же або на нове джерело стійкості до приморозків. Селекція
на жаро- і посухостійкість ведеться за масою зерна з рос-
лини і одиниці площі. Береться до уваги визначений рівень
біомаси, збиральний індекс, характер водопотреби сортом,
просторова орієнтація листків та ін. Корінним образом за
допомогою хімічного мутагенезу змінена довготривалість
вегетації — зменшена на 15–20 днів у ярої твердої пшениці.
Зроблено висновок, що найбільше створено сортів методом
ступінчастої гібридизації і мутагенезу та добором переком-
бінованих генотипів.
УДК 633.11:581.132:631.526.3
2016.2.158. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОТОСИН-
ТЕТИЧНОГО АПАРАТУ НОВИХ ВИСОКОІНТЕНСИВНИХ
СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
/ Моргун В.В., Стасик О.О.,
Кірізій Д.А., Предкіна Г.О. // Сортовивчення та охорона прав
на сорти рослин. — 2016. — № 1. — С. 79–88. — Бібліогр.:
31 назва.
Пшениця озима, продуктивність, фотосинтез.
Відмічено, що за останні 10 років у більшості країн світу
не спостерігається збільшення врожайності пшениці. Так,
якщо приріст урожайності пшениці в період з 1968 по 1987 р.
варіював на рівні 30–32%, то з 1998 по 2007 р. — він знизив-
ся до 1%. Для подолання кризи нещодавно було створено
Міжнародний консорціум з урожайності пшениці (Wheat Yield
Consortium, WYC), основною метою якого є розроблення
шляхів підвищення генетичного потенціалу пшениці за раху-
нок збільшення інтенсивності фотосинтетичного потенціалу
рослин. Для визначення його значення в підвищенні врожай-
ності, в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України
провели порівняльний аналіз показників фотосинтетичного
апарату сортів пшениці сучасної (Смуглянка, Фаворитка
та ін.) та більш ранньої (Миронівська 808) селекції на різ-
них фонах мінерального живлення. Було встановлено, що
сучасні високоінтенсивні сорти характеризуються вищою
інтенсивністю фотосинтезу прапорцевого листка в період
цвітіння й тривалішим збереженням його функціональної
активності протягом наливу зерна порівняно зі старим, менш
продуктивним, сортом Миронівська 808. Ця перевага збе-
РОСЛИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 633/635; 633.0