Стр. 36 - rj_02_2016

Упрощенная HTML-версия

36
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
РОСЛИННИЦТВО. Загальні питання
2016.2.152.
у концентрації 3,0%. Розрахунки економічної ефективності
показують, що дезінфекція ложа ставів робочими розчинами
Епідезу у 17,6 раза, тваринницьких приміщень — у 13,3 раза
і обладнання м’ясопереробних підприємств — у 7,3 раза де-
шевша за прейскурантом на ветеринарні послуги порівняно
з препаратами аналогічної дії. Отримані результати є від-
правною точкою для розробки біотехнології застосування ДЗ
Епідез і Епідез-бар’єр в інших галузях тваринництва.
УДК 60:620.3:636.09
2016.2.152. НАНОБІОТЕХНОЛОГІЇ. СУЧАСНІСТЬ ТА ПЕРС-
ПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
/ Влізло В.В., Іскра Р.Я., Федорук Р.С. //
Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4. — С. 18–29. — Біб-
ліогр.: 53 назви.
Нанобіотехнології, нанобіоматеріали, наночастинки,
ад’юванти, препарати.
Надано аналіз результатів та перспектив розвитку дослі-
джень із нанобіотехнології, зокрема застосування наномате-
ріалів у біології, гуманній та ветеринарній медицині. Розкрито
шляхи та методи вивчення структурних змін, біологічних і
біофізичних процесів у природних біологічних об’єктах та їх
системах за дії наноматеріалів. Аналізується використання
хелатів на основі наночастинок біогенних металів у харчових
і кормових добавках; застосування нанобіотехнологічних
методів діагностики хвороб людини і тварин; конструювання
наноносіїв лікарських препаратів та ад’ювантів вакцин; вплив
наночастинок металів на життєздатність гамет, репродуктив-
ну функцію та резистентність організму тварин. Показано
роль провідних інститутів НАН України та НААН, зокрема
Інституту біології тварин НААН, у формуванні і виконанні
пріоритетних напрямів нанобіотехнологічних досліджень та їх
розвитку в Україні. Аналізується сучасний стан і перспективи
розвитку нанотехнологій у біології, медицині та ветеринарії.
Вказується на потребу розширення нанобіотехнологічних
досліджень з фундаментальних напрямів, формування на
їх основі пріоритетних інноваційних державних програм, за-
лучення сучасної матеріально-технічної бази та обладнання
для наукових і науково-методичних центрів, підготовку з цих
напрямів вчених вищої кваліфікації, їх стажування у про-
відних міжнародних наукових центрах. Важливою умовою
подальшого поступу у розвитку нанобіотехнології в Україні
може бути визнання цього напряму стратегічним інновацій-
ним пріоритетом для науковців НАН України і НААН та інших
академій, міністерств і відомств з державною підтримкою
на всіх рівнях, комплексність виконання таких досліджень,
ефективний захист і збереження прав на об’єкти інтелекту-
альної власності, їх комерціалізація, своєчасна апробація та
впровадження одержаних розробок.
УДК 620.95:631.17
2016.2.153. ЕНЕРГІЯ БІОМАСИ ДЛЯ АГРОПРОМИСЛО-
ВОГО КОМПЛЕКСУ: монографія
/ Козирь В.С., Сокрут О.В.,
Халак В.І., Чернявський С.Е. — Д., 2015. — 82 с. — Бібліогр.:
83 назви. Шифр 547187.
Біомаса, біогаз, рослинна сировина, біодобрива.
Розглянуто проблему використання альтернативних дже-
рел енергії для потреб с.-г. виробництва, у т.ч. й тварин-
ництва. Основну увагу приділено біогазу, одержаному з
відходів виробництва (гній, рослинна сировина) і спеціально
вирощених культур. В умовах сучасного с.-г. виробництва,
коли різко зменшилось поголів’я тварин і відповідно скоро-
тились обсяги внесення органічних добрив, є необхідність
поповнення органічної частини ґрунту за рахунок альтерна-
тивних органічних біодобрив, які одержують після переробки
певної сировини у метантенку. Дано короткий екскурс в істо-
рію розвитку біогазових технологій, наведено характеристики
біогазу, опис технологій виробництва біогазу, будови та ме-
ханізму дії біогазогенераторів, типів і експлуатації біогазових
установок. Розглянуто питання енергетичного забезпечення
тваринницьких ферм за рахунок біогазу, питання економічної
ефективності використання біогазу в агропромисловому ви-
робництві.
УДК 633/635; 633.0
633/635 РОСЛИННИЦТВО
633.0 Загальні питання
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.582:633“324”:633“321”
2016.2.154. НАБІР КУЛЬТУР: ЗНАЙТИ ЗОЛОТУ СЕРЕДИ-
НУ
/ Руденко Н. // Агроперспектива. — 2016. — № 3. —
С. 32–37.
Структура посівних площ, вихід продукції, культури зер-
нові, економіка культур.
Відмічено, що ефективність господарювання с.-г. підпри-
ємств значною мірою залежить від набору культур, які виро-
щуються та їхнього співвідношення, тобто від структури посів-
них площ. Головним критерієм науково обґрунтованої струк-
тури посівних площ є максимальний вихід продукції з одиниці
площі за найменших затрат праці та витрат коштів. Додатко-
вими критеріями можуть бути прибуток з 1 га, собівартість.
Структура посівних площ с.-г. культур за період 1990–2016 рр.
зазнала значної зміни — господарства почали більше виро-
щувати експортоорієнтованих культур. Так, за попередніми
даними регіонів, під урожай 2016 р. посівна площа с.-г. куль-
тур очікується на рівні 26,6 млн га, що відповідає рівню 2015 р.
Зерновий клин прогнозується в межах 14,4 млн га, що на
230 тис. га менше проти минулого року, або 54% у структурі
посівних площ. Площа озимих зернових культур прогнозуєть-
ся на рівні 7,0 млн га (на 915 тис. га менше проти 2015 р.). Зок-
рема, озима пшениця становитиме 5,9 млн га (на 828 тис. га
менше, ніж у 2015 р.), озимий ячмінь — 977 тис. га (на 80 тис. га
менше), озиме жито — 142 тис. га (на рівні минулого року).
Зменшення площ озимих викликано насамперед несприят-
ливими погодними умовами та відсутністю потреб в експорті
продукції. Так, озиме жито останнім часом порівняно з 1990 р.
(519 тис. га) зменшило площу посіву майже втричі (142 тис. га).
Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,5 млн га,
що на 645 тис. га більше проти минулого, зокрема ячменю —
1,9 млн га (на 177 тис. га більше), кукурудзи — до 4,5 млн га
(на 389 тис. га більше). Зросте площа посіву зернового сорго
до 91 тис. га, яке стає альтернативною культурою кукурудзи
в умовах Степу. Посіви гречки за останні 5 років зменшились
майже у 2,5 раза — 125,9 тис. га проти 303 тис. га у 2011 р.,
цукрових буряків — 268,8 тис. га проти 544 тис. у 2011 р.
Проте посіви соняшнику, порівняно з 1990 р. (1635 тис. га)
зросли більше ніж утричі — планується посіяти 5024 тис. га.
Зроблено висновок, що господарства ставлять перед собою
завдання — вирощувати найбільш економічно привабливі та
високорентабельні культури, щоб забезпечити стабільний
економічний стан навіть за умов порушення вимог щодо
чергування культур у сівозмінах.
УДК 633.1/.2:631.558:551.583.13
2016.2.155. ЯК ЗМЕНШИТИ СТРЕС
/ Іващенко О. // The
Ukrainian Farmer. — 2016. — № 3. — С. 112–116.