Упрощенная HTML-версия
35
№ 2 (68), 2016
2016.2.151.
УДК 60:57
БІОТЕХНОЛОГІЯ
Na
2
HPO
4
— 3,0 г/л, NaCl — 5,0 г/л, NH
4
Cl — 1,0 г/л, пептон —
10,0 г/л, глюкоза — 2,0 г/л, дріжджовий екстракт — 5,0 г/л,
вода — 1 л; рН 7,2; температура +29°С. Результати прове-
дених експериментів з використанням методів оптимізації,
заснованих на матриці латинських квадратів, дали змогу
визначити оптимальні умови для накопичення біомаси шта-
му
P. maltophilia
ONU329. Отримане живильне середовище
сприяє приросту біомаси штаму
P. maltophilia
ONU329 та
збільшенню кількості біофлоків у 1,7 раза.
УДК 60:546.289–022.513.2:599.323.4
2016.2.147. РЕПРОДУКТИВНА ФУНКЦІЯ ТА МАСА СА-
МОК ЩУРІВ І ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ПРИПЛОДУ ЗА ВИПО-
ЮВАННЯ НАНО- ТА ХІМІЧНО СИНТЕЗОВАНОГО ЦИТРАТУ
ГЕРМАНІЮ
/ Храбко М.І., Долотчук О.П. // Біологія тварин. —
2015. — Т. 17, № 4. — С. 207.
Самки щурів, германію цитрат, біологічна дія, метод
нанотехнології, репродуктивна функція.
Вивчали особливості прояву репродуктивної функції і зміни
вікової динаміки маси тіла самок щурів, а також життєздат-
ність їх приплоду за дії різних доз германію цитрату (ГЦ),
отриманого методами нанотехнології та хімічного синтезу.
Досліджували молодих самок лабораторних щурів лінії Віс-
тар (віварій Ін-ту біології тварин НААН), яких розподілили
на 4 групи. Випоювання ГЦ розпочинали у віці 70–75 діб і
продовжували 30–40 діб до запліднення, протягом вагітності
та 60 діб лактації. Динаміку маси тіла тварин контролювали
кожні 10 діб. Визначали заплідненість і тривалість вагітності
самок, кількість і масу щуренят, їх збереженість. Виявлено,
що випоювання ГЦ мало виражений біологічний вплив з під-
вищенням показників багатоплідності самок, життєздатності
та кількості збережених до відлучення щуренят. Відзначено
більш виражений позитивний вплив ГЦ, отриманого методом
нанотехнології, ніж шляхом хімічного синтезу, на репро-
дуктивну здатність самок щурів, кількість приплоду та його
збереженість.
УДК 60:57:631.791.811.98
2016.2.148. ВПЛИВ П-АМІНОБЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ
(ПАБК) НА РЕГЕНЕРАЦІЮ МІКРОЖИВЦІВ ХМЕЛЮ НА
АГРОПЕРЛІТІ
/ Ковальов В.Б., Козлик Т.І., Джус І.А. // Агро-
промислове виробництво Полісся: зб. наук. пр. — Житомир,
2015. — № 8. — С. 83–86. — Бібліогр.: 11 назв. Шифр
546904.
Хміль, регенерант, приживлення, коренетворення, агро-
перліт, фітогормон.
Мета досліджень — розробка оптимальних і раціональних
схем мікроклонального розмноження та вивчення впливу
фітогормонів на регенерацію хмелю у культурі
in vitro
. Об’єкт
досліджень — процеси росту та розвитку саджанців хмелю
при мікроклональному розмноженні та адаптації регенерантів
до зовнішніх умов. Предметом досліджень був хміль різних
сортів української та закордонної селекції (сорти Слов’янка,
Заграва та Кумир). Вивчали вплив П-амінобензойної кислоти
(ПАБК) на процеси регенерації рослин хмелю з використан-
ням загальноприйнятих методик. Результатами досліджень
доведено, що біологічно активна речовина ПАБК впливає
на рівень приживлення мікроживців вказаних сортів хмелю
(70–100%) залежно від часу експозиції, концентрації ПАБК
та сорту хмелю. Наведено дані щодо приживлюваності,
коренеутворення, довжини коренів та висоти рослин живців
рослин хмелю. Доцільним є застосування ПАБК у 0,5 та 1%
розчинах. Виявлено негативний вплив на приживлення та
регенераційні процеси рослин хмелю ПАБК, розчиненої оцто-
вою кислотою. Кращі показники розвитку рослин отримано за
застосування ПАБК, розчиненої дистильованою водою.
УДК 60:57:637.146:[579.864+579.873.13]:613.22
2016.2.149. ЗАКВАШУВАЛЬНІ КОМПОЗИЦІЇ БАКТЕРІЙ
ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ ДИ-
ТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ
/ Ткаченко Н.А. // Мікробіологія і
біотехнологія. — 2016. — № 1. — С. 55–67. — Бібліогр.: 10
назв.
Дитяче харчування, ферментація молока, біфідобактерії,
лактобактерії.
Розроблено композиції заквашувальних культур із вико-
ристанням лакто- та біфідобактерій прямого внесення, які
забезпечують отримання ферментованих молочних продуктів
дитячого харчування з підвищеними пробіотичними та гіпо-
алергенними властивостями. Використано методи заквашу-
вання культур біфідо- та лактобактерій у стерилізованому
молоці, збагаченому фруктозою. Визначали кислотність,
вологоутримувальну здатність згустку, умовну в’язкість та
інші показники ферментованих продуктів. У результаті ви-
значено технологічні, пробіотичні, в т.ч. антагоністичні, й
протеолітичні властивості лакто- і біфідобактерій прямого
внесення, представлених на ринку України. Рекомендовано
для технологій ферментованих молочних продуктів дитячо-
го харчування використовувати монокультури
Lactobacillus
acidophilus
La-5 i
Bifidobacterium animalis
Bb-12 та змішані
культури
L. lactis ssp. lacbis
+
L. lacbis ssp. cremoris
+
L. lactic
ssp. diacetylactis
+
L. mesenteroides
(ЗК). За встановленого
співвідношення компонентів отримано кисломолочний про-
дукт з нормованими фізико-хімічними показниками, високими
пробіотичними та гіпоалергенними властивостями.
УДК 60:575.827:604.6:582.683.2
2016.2.150. СТІЙКІСТЬ ДО ГЛІФОСАТУ І ГЛЮФОЗІНА-
ТУ В ПОКОЛІННЯХ Т
1
–Т
2
БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ РОСЛИН
РІПАКУ (
BRASSICA NAPUS
L.)
/ Сахно Л.О., Комарниць-
кий І.К., Кучук М.В. // Вісник Українського товариства генети-
ків і селекціонерів. — К., 2015. — Т. 13, № 1. — С. 3–10. —
Бібліогр.: 23 назви. Шифр 546509.
Ріпак Brassica napus, гени стійкості до гербіцидів (epsps,
bar), гліфосат, глюфозінат.
Метою роботи було отримання нових трансгенних видів
ріпаку, одночасно стійких до гербіцидів, діючими речовинами
яких є гліфосат і глюфозінат, на основі районованих в Україні
сортів із використанням синтетичного гена
epsps
і гена
bar
,
та оцінка експресії і успадкування введених трансгенів. Ви-
користано методи генетичної трансформації з використанням
Agrobacterium tumefaciens
, молекулярно-біологічні (ПЛР, ЗТ-
ПЛР), генетичний, фізіологічний. Одержано трансгенні росли-
ни ріпаку з генами стійкості до гербіцидів на основі гліфосату
(
epsps
) і глюфозінату (
bar
). Показано введення чужорідних
генів у ядерну ДНК і їхню активність на рівні транскрипції.
Підтверджено стійкість біотехнологічних рослин до дії гербі-
цидів при обробці у теплиці. Виявлено стабільне і зчеплене
успадкування введених трансгенів. Показано, що трансгенні
рослини, вирощені в умовах закритого ґрунту і не оброблені
гербіцидом, не відрізняються від вихідних нетрансформова-
них за біомасою і вмістом сумарного розчинного білка (СРБ)
у листках. Виявлено, що обприскування гербіцидами не впли-
ває на темпи росту біотехнологічних рослин, біомасу і СРБ.
Одержані біотехнологічні рослини ріпаку мають у ядерному
геномі гени стійкості до гербіцидів на основі гліфосату і глю-
фозінату. Експресію трансгенів підтверджено у поколіннях
Т
1
–Т
2
. Вона не впливає на накопичення біомаси і вміст СРБ
у отриманих рослин в умовах закритого ґрунту.
УДК 60:619:60.614.48:547.495.9
2016.2.151. БІОТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ У ТВАРИН-
НИЦТВІ ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ЗАСОБІВ НА ОСНОВІ ПОЛІГЕК-
САМЕТИЛЕНГУАНІДИНУ
/ Мандигра Ю.М., Бойко П.К. // Тех-
нологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб.
наук. пр. — Біла Церква, 2015. — № 2(120). — С. 211–217. —
Бібліогр.: 16 назв. Шифр 547033.
Біотехнологія, полігексаметиленгуанідин, дезінфекція,
дезінфекційні засоби, Епідез.
Розроблено біотехнологічний метод синтезу дезінфекцій-
них засобів (ДЗ) Епідез та Епідез-бар’єр, створених на основі
полігексаметиленгуанідину (ПГМГ). Висвітлено результати їх
застосування у тваринництві. Наведено схеми розробки ДЗ
Епідез і Епідез-бар’єр та схеми вивчення біоцидної дії ДЗ
Епідез. Встановлено, що робочі розчини цих ДЗ не мають
корозійної дії на метали, не спричиняють подразнювальної
дії на слизові оболонки, а LD
50
становить 5907,5 мг/кг, що
свідчить про приналежність препаратів до малотоксичних
речовин. Епідез-бар’єр має високі мікробоцидні властиво-
сті та є морозостійким, що дає змогу застосовувати його за
низьких температур. Так, за експозиції 3 год у концентрації
0,05% та 20°С діє бактерицидно на грампозитивні і грамне-
гативні бактерії, а у 0,1% концентрації — на клостридії та
бацили; фунгіцидну дію за 20°С і експозиції 60 хв проявляє