Упрощенная HTML-версия
32
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.132.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
вано проведення обприскування посівів орієнтовно за 7–10
днів до цвітіння і через такий самий термін після нього. Діючі
речовини у препаратах різні, що дає змогу уникнути розвитку
резистентних рас збудників хвороб.
УДК 632.4:633.13:631.527
2016.2.132. ОЦЕНКА УСТОЙЧИВОСТИ ГЕНОТИПОВ
AVE-
NA
L. К ЗАРАЖЕНИЮ ГРИБАМИ
FUSARIUM
И НАКОПЛЕ-
НИЮ МИКОТОКСИНОВ
/ Гаврилова О.П., Орина А.С., Гачкае-
ва Т.Ю., Лоскутов И.Г. // Достижения науки и техники АПК. —
2016. — Т. 30, № 1. — С. 25–29. — Библиогр.: 20 назв.
Avena, генотипи, Fusarium, гриби, мікотоксини.
Мета дослідження — оцінка генетичної різноманітності
Ave-
na
L. з колекції ВІР по стійкості до зараження грибами
Fusari-
um
і накопиченню мікотоксинів. Проведено оцінку 49 генотипів
трьох культурних видів
Avena
, вирощених на високому фоні
фузаріозної інфекції в умовах Кубанської дослідної станції
ВІР. Серед виділених з поверхнево стерилізованого зерна
грибів роду
Fusarium
54% ізолятів були здатні утворювати
трихотеценові мікотоксини — дезоксиніваленол (ДОН) і Т-2
токсин. Методом кількісного ПЦР встановлено, що всі зразки
вівса містили ДНК грибів роду
Fusarium
, але суттєво різнили-
ся за його кількістю — від 0,2 до 26,3 пкг/100 мг борошна. На
основі кількісного вмісту усі генотипи розподілили на 4 гру-
пи, що характеризуються різною стійкістю до зараження. Ви-
явлено, що 55% генотипів Avena накопичували Т-2 токсин у
межах 4–56 мкг/кг, 96% зразків — ДОН в межах 21–960 мкг/кг.
Тільки 2 зразка вівса не містили фузаріотоксини і можуть
вважатися стійкими за цим параметром. Кореляційний аналіз
виявив високий позитивний взаємозв’язок між кількістю ДНК
трихотеценпродукуючих грибів
Fusarium
і сумою трихотеце-
нових мікотоксинів. Залежності між видовою приналежністю
генотипів вівса і їх стійкістю до зараженості насіння грибами
і накопиченню мікотоксинів не виявлено. За результатами
оцінки сукупності параметрів (вміст ДНК грибів і накопичення
мікотоксинів) 14% проаналізованих генотипів можуть бути від-
несені до стійких, 10% — до високосприйнятливих.
УДК 632.51:632.1
2016.2.133. ЗАХИСТ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ПРОТИ БУ-
Р’ЯНІВ ТА ХВОРОБ У 2016 р.
/ Чоні Світлана, Дубровін
Валерій // Agroexpert. — 2016. — № 3. — С. 32–35.
Культури зернові, бур’яни, хвороби рослин, гербіциди,
фунгіциди.
Наведено дані про стан (на січень 2016 р.) озимих зернових
культур (ОЗК) в Україні. В слабкому або зрідженому стані пе-
ребувають від 30 до 40% ОЗК, але їх врожайність все ж зале-
жить від умов, що складаються навесні. Достатньо високу їх
врожайність відмічено в роки із ранньою весняною вегетаці-
єю — 2013–2015 рр. Задовільний рівень врожайності можли-
вий при достатньому рівні продуктивної вологи (129–140 мм)
у метровому шарі ґрунту. Одним із головних технологічних
заходів навесні 2016 р. залишається боротьба з бур’янами
за допомогою хімічних засобів. Серед найефективніших
гербіцидів названо Пріма™, Дербі™ і Ланцелот™. Кожен з
них є 2-компонентним продуктом для озимих і ярих зернових
культур. Їх склад виключає появу резистентності бур’янів.
Наведено дані про їх переваги і особливості застосування.
В боротьбі проти хвороб та щодо їх ефективного контролю
максимально ефективним визнано превентивне внесення
фунгіцидів — тобто до перших симптомів розвитку хвороби
або одразу після появи (до 10% видимого ураження рослин).
Навесні 2016 р. основну загрозу становитимуть: септоріоз
пшениці озимої, гельмінтоспоріози ярого та озимого ячменю
та інші збудники видів недосконалих грибів. Мінімальний по-
ріг розвитку деяких хвороб становить 5°С. Слід бути готовим
до раннього внесення фунгіцидів. Єдиний препарат, який
забезпечує ефективність за температури 6°С — Тілт
®
Турбо
575, к.е. Сучасні методики захисту передбачають дві, три,
а іноді й чотири фунгіцидні обробки рослин. Наведено дані
про препарати захисту компанії “Сингента”: Альто
®
Супер
330 ЕС, к.е., Амістар
®
Екстра, Амістар
®
Тріо, Магнелео™ та
Бонтіма
®
. Два останні зареєстровано в України.
УДК 632.51:633.34:631.526:631.53.048
2016.2.134. МІЖВИДОВА КОНКУРЕНЦІЯ ТА ЗАБУР’ЯНЕ-
НІСТЬ ПОСІВІВ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД МОДЕЛІ АГРОФІТОЦЕ-
НОЗУ
/ Шевніков М.Я., Міленко О.Г. // Вісник аграрної науки
Причорномор’я. — 2015. — Вип. 3. — С. 116–123. — Біб-
ліогр.: 7 назв.
Соя, сортові властивості, норма висіву, спосіб догляду
за посівами, чисельність бур’янів, маса бур’янів.
Відзначено нову тенденцію щодо ролі бур’янів у агрофіто-
ценозах — регулювання їх чисельності замість знищення.
Метою досліджень було проаналізувати рівень забур’яне-
ності агрофітоценозу сої під впливом властивостей сорту
та способів догляду за посівами. Схема польового досліду
мала 3 фактори, що вивчалися: сорт (фактор А), спосіб
догляду за посівами (фактор Б), норма висіву, тис./га (фак-
тор В). Вивчали сорти Романтика і Устя. Проаналізовано
конкурентоздатність рослин сої в процесі міжвидової кон-
куренції з бур’яновою рослинністю. Сорт Устя мав вищу
забур’яненість порівняно з посівами сорту Романтика. Ме-
ханічний спосіб догляду за посівами дає можливість знизити
чисельність бур’янів до 76% порівняно з контролем, а масу
бур’янів — до 77%. На варіантах досліду з хімічним спосо-
бом догляду за посівами чисельність бур’янів зменшилася до
91%, а їх маса до 95% порівняно з контролем. Норма висіву
впливала на всіх варіантах досліду незалежно від способу
догляду та сорту — за рахунок збільшення норми висіву
насіння від 600 тис./га до 900 тис./га чисельність та маса
бур’янів знижувалась до 64%.
УДК 632.76:632.934.1:632.937
2016.2.135. ХІМІЯ ПЛЮС БІОЛОГІЯ
/ Станкевич Сергій //
The Ukrainian Farmer. — 2016. — № 2. — С. 110.
Культури капустяні, гірчиця біла, ріпак ярий, квіткоїд
ріпаковий, інсектициди, біопрепарати, аверсектин, тіа-
клоприд.
Дослідили вплив нового мікробіопрепарату на основі авер-
сектину на ріпакового квіткоїда за проведення обприскування
рослин гірчиці (біла і сиза) та ріпаку ярого перед цвітінням.
Біопрепарати не є шкідливими для птахів, теплокровних
тварин, корисної ентомофауни та людини. Аверсектин має
інсектоакарицидну дію; був застосований у різних нормах
витрат та в поєднанні з інсектицидом системної дії на основі
тіаклоприду. Препарати мають токсичну дію щодо ріпакового
квіткоїда. Наведено дані щодо технічної та господарської
ефективності інсектицидів у різних нормах витрат препаратів
та їх сумішей.
УДК 632.78:632.92
2016.2.136. СТЕБЛЕВОЙ КУКУРУЗНЫЙ МОТЫЛЁК И
МЕТОДЫ ЕГО МОНИТОРИНГА
/ Рябчинская Т.А. // Защита
и карантин растений. — 2016. — № 1. — С. 25–28. — Биб-
лиогр.: 10 назв.
Метелик стебловий кукурудзяний, кукурудза, моніторинг
(методи), феромони синтетичні статеві.
Наведено характеристики стеблового кукурудзяного мете-
лика (СКМ): широкий ареал розповсюдження, багатоїдність,
здатність до швидкого розмноження. Це зумовлює прина-
лежність СКМ до низки найбільш небезпечних шкідників с.-г.
культур. Моніторинг СКМ на посівах с.-г. культур проводять
шляхом візуальних спостережень і обліку. Довгостроковий
прогноз розвитку шкідника визначають за запасом гусені,
що зимувала в післяжнивних залишках, і зараженістю па-
разитами і хворобами. Суттєво знизити трудомісткість моні-
торингу шкідника можна за допомогою феромонних пасток.
У попередні роки такі спроби робились, зокрема в Молдові,
де використовували синтетичний статевий феромон. Ма-
сове використання даного методу було ускладнено, перш
за все, з добором найактивнішого феромону. Виявилось,
що на одну і ту саму речовину різні популяції даного виду
в різних умовах реагують по-різному. Також здійснено дос-
лідження приналежності місцевої популяції СКМ до того чи
іншого фенотипу. Доведено необхідність проведення до-
даткових зональних досліджень географічних популяцій СКМ
на виявлення фенотипів, сприйнятливих до статевого феро-
мону.
УДК 632.934:633.1
2016.2.137. ЗАЩИТА ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ НАЧИНАЕТ-
СЯ ДО СЕВА
/ Никифорова С.А. // Защита и карантин расте-
ний. — 2016. — № 2. — С. 26–27. — Библиогр.: 7 назв.