Упрощенная HTML-версия
33
№ 2 (68), 2016
2016.2.142.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
Пшениця яра, захист посівів, протравлювання насіння,
біологічна ефективність, шкідники.
Посіви пшениці щороку зазнають негативного впливу як
з боку комплексу збудників хвороб, так і шкідників. Це приз-
водить до недобору врожаю, зниження якості одержуваної
продукції і потрапляння патогенів грибної і бактеріальної
природи у ґрунт разом із зараженим насіннєвим матеріалом.
Обсяги протравлюваної насіннєвої продукції в Ульянівській
обл. сягають 83–97%. Більша частина протравників припадає
на фунгіциди, менша — на інсектициди, що відбивається
на фітосанітарному стані посівів зернових культур. Наразі
асортимент протравників дає змогу вирішувати проблеми,
пов’язані з фітосанітарним станом насіннєвого матеріалу —
препарати системної дії, препарати триазолової групи. Про-
ведено досліди з оцінки дії фунгіцидів Оплот, ВСК, Виял
ТрасТ і інсектицидів Табу, ВСК при протруєнні насіння пше-
ниці ярої згідно з рекомендованими дозами на її польову
схожість. Рослини, що виросли з протравленого насіння,
краще кущилися, формували більший колос. При сумісному
застосуванні препаратів Виял ТрасТ і Табу було одержано
найбільшу врожайність. Якість зерна при протравлюванні
відповідала 3-му класу відповідного держстандарту, а вміст
клейковини зростав порівняно з контролем. Таким чином, су-
місне застосування фунгіцидних і інсектицидних протравників
має високу біологічну ефективність у боротьбі зі шкідниками
посівів пшениці ярої.
УДК 632.934:633.11
2016.2.138. ВРЕДОНОСНОСТЬ ДОМИНАНТНЫХ ФИТО-
ФАГОВ НА СЕМЕННЫХ ПОСЕВАХ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ
И ОРГАНИЗАЦИЯ ЕЁ ЗАЩИТЫ
/ Саченков А.В., Емелья-
нов Н.А. // Достижения науки и техники АПК. — 2016. — Т. 30,
№ 1. — С. 48–54. — Библиогр.: 13 назв.
Інсектицид, шкідник, захист рослин, фітофаги, пшениця
яра, шкодочинність фітофагів.
Мета досліджень — визначення шкодочинності домінант-
них фітофагів за фенологічними періодами пшениці ярої (ПЯ)
і вивчення їх ролі у формуванні врожаю за різної віддаленос-
ті від краю посіву. Роботу виконано (2012–2014 рр.) на базі
ЗАТ “Племзавод Меліоратор” Саратовської області. Дослід
закладали у виробничому посіві ПЯ Саратовська 66. Схема
досліду передбачала 2 варіанти: А (контроль) — без застосу-
вання інсектицидів; Б — сівба насінням попередньо обробле-
ним системним препаратом Табу (0,8 л/т), обробка рослин
у фазі виходу в трубку контактним інсектицидом Шаргей
(0,2 л/га) і у період початку формування зерна (2013 р.) —
системним препаратом Борей (0,1 л/га). У середньому за
вегетацію врожайність без застосування інсектицидів суттєво
понижувалась порівняно з потенційною на 0,26–0,37 т/га. На
краю полоси посіву втрати були найбільшими і варіювали за
роками від 0,42 до 0,52 т/га, а на віддалі 80–100 м наймен-
шими — від 0,13 до 0,22 т/га. Проведення заходів з хімічного
захисту в середньому за роками дало змогу знизити втрати
на 57,7–72,9%, у т.ч. на краю полоси — на 64,2–80,8%, на
віддалі 80–100 м — на 38,8–72,7%. Середній рівень їх рента-
бельності за роками варіював від 38,6 до 59,9%, а за полоса-
ми посіву — від 72,4 до 84,2%. Щороку економічно доцільний
захист посівів ПО від комах-шкідників у перший фенологічний
період шляхом обробки насіння системним препаратом
Табу з наступною сівбою 0–40 м від краю поля. Рішення про
необхідність застосування інсектицидів у 2- і 3-му фено-
логічному періоді залежить від результатів фітосанітарного
контролю. При цьому в разі депресивної чисельності шкідли-
вої черепашки обробку у фазі трубкування можна обмежити
полосою 0–80 м.
УДК 632.934:633.853.494
2016.2.139. ПРИМЕНЕНИЕ ИНСЕКТИЦИДОВ ПРОТИВ
КРЕСТОЦВЕТНОЙ БЛОШКИ НА ПОСЕВАХ РАПСА
/ Хол-
мов В.Г., Кубасова Е.В. // Аграрная наука. — 2016. — № 2. —
С. 9–11. — Библиогр.: 5 назв.
Агротехнологія, захист рослин хімічний, ріпак, інсектициди.
Вивчали комплексне застосування засобів хімічного захис-
ту ріпаку від комах-шкідників в умовах Південного Лісостепу
Західного Сибіру. Наведено розгорнутий опис методик дос-
лідження, дані про специфічні особливості досліду, ґрунто-
во-кліматичні умови, структуру сівозміни. Охарактеризовано
варіанти задіяних агротехнічних заходів. Досліджено вплив
різних хімічних препаратів (гербіциди, фунгіциди, інсектици-
ди) на врожайність ріпаку. Представлено докладний опис
застосованих систем удобрення, вказано оптимальну дозу
їх застосування. Дано опис вирощуваного сорту, його ство-
рення, морфологічні особливості, взаємодію із засобами
хімічного захисту. Надано характеристику одного з основних
шкідників ріпаку — хрестоцвітої блішки, її шкодочинності і ме-
тодів боротьби з нею. Показано порівняльний аналіз врожай-
ності залежно від обробітку ґрунту. В результаті проведених
досліджень виявлено оптимальні варіанти за урожайністю.
Виявлено стійку залежність продуктивності ріпаку від своє-
часного і стійкого застосування інсектицидів.
УДК 632.938.1
2016.2.140. ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ
/ Афа-
насенко О.С. // Защита и карантин растений. — 2016. —
№ 1. — С. 13–16. — Библиогр.: 10 назв.
Генетична різноманітність стійкості, культури зернові,
картопля, сорти нові, патогени облігатні і гемібіотроф-
ні.
Хвороби рослин залишаються в числі основних факторів,
що лімітують одержання високих врожаїв якісної продукції с.-г.
рослин. Збільшилась доля сортів зернових культур і картоплі,
що внесені в Держреєстр селекційних досягнень у 2014 р.,
стійких до основних хвороб, у т.ч. із груповою стійкістю. Для
обґрунтування стратегій генетичного захисту конкретних
культур необхідні дослідження як еволюційного потенціалу
збудників хвороб, так і генетичної різноманітності стійкості.
Застосування нової технології картування і секвенерування
генів стійкості рослин до хвороб сприяло виявленню гене-
тичної стійкості основних с.-г. культур до хвороб і молекуляр-
ному маркуванню (ММ) локусів якісних і кількісних ознак.
Найбільший прогрес досягнуто у розробці ММ для генів, що
контролюють стійкість злакових до облігатних паразитів, а та-
кож до найбільш шкодочинних хвороб, які спричиняються ге-
мібіотрофними патогенами, — фузаріозу колосу і септоріозу
пшениці, сіткової і темно-бурої плямистостей ячменю, пири-
куляріозу рису. Такі дослідження ініційовані щодо донорів
стійкості ячменю до плямистості листя.
УДК 632.95.02:633.11“324”
2016.2.141. ЗАСТОСУВАННЯ СУМІШЕЙ ГЕРБІЦИДІВ У
ПОСІВАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/ Старчоус І. // Пропозиція. —
2016. — № 2. — С. 110–116.
Суміші гербіцидів, пшениця озима, зернові колосові бур’я-
ни, забур’яненість, суміші бакові (гербіциди).
Наведено дані щодо бур’янової флори посівів пшениці
озимої (ПО) та домінуючих і проблемних бур’янів в умовах
Степу, Лісостепу, Західного Лісостепу і Полісся. Шкідливість
бур’янів залежить не тільки від їхньої кількості і маси, а й
від чутливості до них культурних рослин у критичні періоди
розвитку останніх. У цей період рослинні засмічувачі справ-
ляють найбільш негативну дію на культуру. У посівах ПО
сприятливим періодом обмеження чисельності бур’янів є
рання весна; практично всі види бур’янів у цей період пере-
бувають у стадії розетки або сходів і чутливі до дії гербіцидів.
Розглянуто посилення гербіцидної дії шляхом комплексного
застосування кількох діючих речовин, які доповнюють одна
одну за спектром впливу на бур’яни. Збільшити фітотоксичну
дію гербіцидів можна шляхом синергічної дії. Ефективний
контроль бур’янів за змішаної забур’яненості рекомендовано
здійснювати із застосуванням комплексу препаратів із різни-
ми діючими речовинами, враховуючи при цьому ефект не-
бажаної взаємодії речовин. Наведено приклади застосування
бакових сумішей для обприскування посівів ПО. Так, бакова
суміш Монітору із Діаленом (20 г/га + 2,0 л/га) забезпечувала
обмеження чисельності бур’янів до рівня 85%, а також змен-
шення їхньої маси на 87%. Поєднання препаратів із різними
діючими речовинами розширює спектр дії суміші. Захист
посівів ПО від бур’янів є важливим виробничим завданням
і значною господарською проблемою для аграріїв більшості
країн світу незалежно від рівня розвитку с.-г. виробництва.
УДК 632.954:633.15
2016.2.142. КОНТРОЛЮВАННЯ ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ ПО-
СІВІВ КУКУРУДЗИ З ВИКОРИСТАННЯМ ҐРУНТОВИХ І