Упрощенная HTML-версия
26
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.106.
розчинами сечовини) на фонах: без добрив, N
45-50
P
45-50
K
45-50
і N
90-100
P
90-100
K
90-100
. Застосування аміачної селітри в ряд-
ки (у дозах N
80
+ N
60
на фоні N
45
P
45
K
45
і N
40
+ N
30
на фоні
N
90
P
90
K
90
) підвищувало врожайність коренеплодів на 11,7–
17,2%, збір цукру — на 6,7–19,4%. Найбільш ефективними
дозами підживлення нітроамофоскою N
27
P
5
K
5
+ S були
N
54
P
10
K
10
на фоні N
50
P
50
K
50
і N
81
P
15
K
15
на фоні N
100
P
100
K
100
,
що забезпечило приріст врожаю коренеплодів на рівні 16,7–
18,5 т/га (29,1–35,5%) відносно відповідних фонів осно-
вного удобрення. Позакореневе підживлення сечовиною у
дозах N
6,8-20,4
по фонах без добрив, N
45
P
45
K
45
і N
90
P
90
K
90
підвищувало врожайність коренеплодів на 8,0–22,9%, збір
цукру — на 9,5–21,9%. При використанні Мікровіта сумісно з
Органо-Бором на фоні природної родючості ґрунту врожай-
ність коренеплодів була більшою. Максимальний приріст
врожайності забезпечувало застосування Гумімакса, при
цьому збір цукру також підвищувався. Найменший резуль-
тат спостерігали при застосуванні аміачної селітри в рядки
і Мікровіту разом з Органо-Бором по листках. Максимальну
ефективність різні види підживлення мали за відсутності
добрив, меншу — при низькому рівні основного удобрення
(N
45-50
P
45-50
K
45-50
).
УДК 631.82/.85:631.86
2016.2.106. БЕЗ ОРГАНІКИ НЕ ОБІЙТИСЯ
/ Хохлов Воло-
димир // The Ukrainian Farmer. — 2016. — № 2. — С. 24.
Добрива (мінеральні, органічні), гній, гумус, сівозміни.
Мета дослідження — вивчити доцільність внесення гною
разом із мінеральними добривами (МД) на дерново-середньо-
підзолистому супіщаному ґрунті (Ін-т сільського господарства
Полісся НААН). Тривалість дослідів у двох зернопросапних
короткоротаційних сівозмінах (КРС): 5-пільній (конюшина —
жито озиме — картопля — кукурудза на силос — овес) і 2-
пільній (картопля — жито озиме) — 5 років. Схемою досліду
передбачена мінеральна (NPK — рекомендована доза до-
брив) й органо-мінеральна (гній + NPK) системи удобрення.
Наведено дані щодо балансу гумусу в шарі ґрунту 0–20 см
за різних систем удобрення і КРС. За внесення МД в обох
сівозмінах встановлено зменшення відносного умісту гумусу.
Поєднання МД із гноєм сприяло формуванню позитивного
балансу гумусу: в обох сівозмінах приріст гумусу за рік
становив 0,12 т/га. Мінеральна система удобрення за про-
дуктивністю культур не поступається органо-мінеральній.
Також вона є більш економічно вигідною. Але вона не сприяє
відтворенню органічної речовини ґрунту на відміну від орга-
но-мінеральної.
УДК 631.83:631.416.4:631.445.4
2016.2.107. ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДО-
БРИВ НА ВМІСТ ЛЕГКОРОЗЧИННИХ СПОЛУК КАЛІЮ В
ЧОРНОЗЕМІ ОПІДЗОЛЕНОМУ
/ Господаренко Г.М., Прокоп-
чук І.В., Нікітіна О.В. // Сільське господарство та лісівництво:
зб. наук. пр. — 2015. — № 1. — С. 5–12. — Бібліогр.: 18
назв.
Легкорозчинні сполуки калію, чорнозем опідзолений важ-
косуглинковий, застосування добрив тривале, сівозміна,
системи удобрення, метод Дашевського.
Метою досліджень, проведених в Уманському національ-
ному університеті на чорноземі опідзоленому важкосуглин-
ковому (дослід закладено у 1964 р.), було вивчення впливу
тривалого застосування різних норм добрив і систем удоб-
рення в польовій сівозміні на вміст легкорозчинних форм
калію (ЛФК). Застосовувались органічна, мінеральна та ор-
гано-мінеральна системи удобрення. Було встановлено, що
застосування добрив і систем удобрення забезпечило найви-
щий вміст легкорозчинних сполук калію (ЛСК) у шарі ґрунту
0–20 см, що збільшило вміст сполук цієї форми в 1,8–2,3
раза порівняно з неудобреними ділянками. Вплив внесених
добрив у нормі 90 кг/га K
2
O на вміст ЛСК спостерігається до
глибини 40 см. Оскільки ЛФК найдоступніші для живлення
рослин, то системи удобрення повинні базуватися на ступені
забезпеченості культур сівозміни цими сполуками. Тому на
основі одержаних нових дослідних даних і встановлених
кореляційних зв’язків запропоновано градацію забезпече-
ності культур польової сівозміни легкорозчинними сполуками
калію на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу
України.
УДК 631.84:631.81.095.337:631.11
2016.2.108. ЯК ПРАВИЛЬНО ПІДЖИВИТИ ПШЕНИЦЮ
/
Скрильник Е., Кутова А., Артем’єва К. // The Ukrainian Farmer. —
2016. — № 2. — С. 56.
Пшениця, добрива (азотні, органо-мінеральні), мікроеле-
менти, підживлення позакореневе.
Наведено дані щодо рекомендованих доз азоту для під-
живлення пшениці озимої (кг д.р./га) у різних фазах розвитку
(кущіння, вихід у трубку, колосіння) та різних рівнях забезпе-
чення ґрунту мінеральним азотом (NH
4
+ NO
3
) у шарі ґрунту
0–60 см, мг/кг. На дослідному полі ННЦ ІҐА ім. О.Н. Со-
коловського в ДП “ДГ “Граківське” досліджено, що за умов
застосування розчину карбаміду і аміачної селітри (КАС-32)
і рідких органо-мінеральних добрив, де частка гумату стано-
вила 5 та 15% від об’єму КАС, у підживлення зернових було
отримано приріст урожаю від 0,3 до 0,9 т/га. Досліджено
також вплив застосування позакореневого підживлення рос-
лин пшениці озимої хелатним мікродобривом, яке містить
у своєму складі Zn — 18, Co — 0,04, Cu — 25 г/л, на фоні
внесення мінеральних добрив N
60
P
60
K
60
на врожайність і
якість зерна. Рослини обробляли робочим розчином 300 л/га
(доза мікродобрива 6 л/га) у фази кущіння та колосіння.
Приріст урожаю зерна при цьому становив 18% порівняно
з унесенням N
60
P
60
K
60
. Ефект від позакореневого піджив-
лення мікроелементами пшениці озимої в період кущіння
зберігається до кінця вегетації, особливо позначаючись на
ростових процесах, фотосинтезі та продуктивності рослин.
За пізнішого проведення підживлення вплив мікроелементів
на врожайність зменшувався, а на якість зерна — зростав.
УДК 631.842:631.821
2016.2.109. ВАПНЯНО-АМІАЧНА СЕЛІТРА: ХАРАКТЕРИС-
ТИКА ДОБРИВА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НА
ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ
/ Ходаніцький В. // Пропозиція. — 2016. —
№ 2. — С. 64–65.
Селітра (вапняно-аміачна, аміачна), добрива кислі, зер-
нові озимі.
Нейтральне значення рН ґрунтового розчину є оптималь-
ною умовою поглинання основних елементів живлення —
азоту, фосфору, калію, сірки, магнію — рослинами. За зрос-
тання кислотності ґрунту доступність цих елементів живлення
для рослин пшениці різко знижується. Найпоширеніше азотне
добриво — аміачна селітра, що містить у своєму складі азот
у амонійній і нітратній формах, належить до фізіологічно
кислих добрив. До суттєвих недоліків аміачної селітри також
можна віднести високу гігроскопічність і вибухонебезпечність.
Тому застосування вапняно-аміачної селітри (ВАС) може
розв’язати проблему негативного впливу азотних добрив на
ґрунт, а також підвищити безпеку виробничого процесу. ВАС
є перспективним азотним добривом, близьким до фізіологіч-
но нейтрального. Наведено дані щодо його фізико-хімічних
властивостей, умов зберігання, перевезення і застосування.
Це добриво можна використовувати на будь-яких ґрунтах і
під усі с.-г. культури. Внесення ВАС у посівах озимих зер-
нових культур дає змогу зменшити шкідливий вплив від за-
стосування фізіологічно кислих добрив на ґрунтах, схильних
до підкислення. Вона безпечніша у використанні та майже не
злежується під час тривалого зберігання.
УДК 631.86:631.147:631.461
2016.2.110. ВИКОРИСТАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ — ПЕРС-
ПЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК ВДОСКОНАЛЕННЯ АГРОТЕХ-
НОЛОГІЙ
/ Остапчук М.О., Поліщук І.С., Мазур О.В., Максі-
мов А.М. // Сільське господарство та лісівництво: зб. наук.
пр. — 2015. — № 2. — С. 5–17. — Бібліогр.: 27 назв.
Ґрунтові мікроорганізми, родючість ґрунту, біопрепара-
ти, екологічно безпечні агротехнології.
В статті поставлено за мету оцінити ефективність та мож-
ливість широкого застосування в агротехнологіях органічного
спрямування біопрепаратів вітчизняного виробництва як
біотрансформаторів ґрунту. Розглянуто питання необхідності
розробки та вдосконалення енерго- та ресурсоощадних тех-
нологій вирощування с.-г. культур. Висвітлено вирішальну
роль ґрунтових мікроорганізмів у процесі формування родю-
чості ґрунту. Оцінено важливе значення біологічних препара-
тів як альтернативних, екологічно безпечних добрив, засобів
захисту рослин від шкідників і хвороб та їх застосування в
УДК 631.8
ДОБРИВА