Упрощенная HTML-версия
25
№ 2 (68), 2016
2016.2.105.
ДОБРИВА
УДК 631.8
нин/га. Виявлено значний вплив погодних умов на вираження
сортової реакції сортів ПО щодо формування основних еле-
ментів їх продуктивності.
УДК 631.8:633.13:631.445.24
2016.2.100. ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИСТЕМ УДОБРЕНИЯ В
ПОСЕВАХ ОВСА
/ Воробьёв В.А., Гаврилова Г.В. // Аграрная
наука. — 2016. — № 2. — С. 7–9. — Библиогр.: 9 назв.
Овес, врожайність, система удобрення, моноазотна
система удобрення, окультурення ґрунту.
Овес добре росте і на середньоокультурених ґрунтах з не-
високою родючістю. Але одержання високих і стабільних вро-
жаїв можливе тільки за використання науково обґрунтованих
систем удобрення. Дослідження проводилися в умовах по-
льових сівозмін на дерново-підзолистих ґрунтах (ДПҐ) різної
окультуреності, яка мала найбільший вплив на врожайність
вівса. У варіантах без застосування добрив урожайність зер-
на вівса на добре окультуреному ДПҐ знаходилась у межах
2,4–3,1 т/га, в той час як на середньоокультуреному вона не
перевищувала 1,4 т/га. Використання моноазотної системи
удобрення (у середньому 110 кг/га) збільшувало врожайність
на добре окультуреному ґрунті на 25%. На таких ґрунтах не
встановлено високої післядії гною, внесеного у дозі 40 т/га
під попередню культуру — буряк кормовий. На середньо-
окультуреному ДПҐ найбільш ефективним виявився варіант із
застосуванням високих доз повного мінерального добрива —
N
115
P
90
K
150
. Для сорту Яків урожайність зерна у зазначеному
варіанті становила 3,4 т/га, а ЛОС-3 — 3,1 т/га.
УДК 631.8:633.853.494
2016.2.101. ВЕСНЯНЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОЗИМОГО РІПАКУ
/
Вєчорек Д. // Пропозиція. — 2016. — № 2. — С. 72–73.
Ріпак озимий, підживлення весняне, поживні компоненти,
азот, фосфор, магній, мікроелементи.
Наведено дані щодо умов вирощування, потреб ріпаку
озимого у волозі, споживання азоту, фосфору, калію, кальцію
і сірки, а також бору (B) і молібдену (Mo). У період початку
весняної вегетації найважливішу роль відіграє азот — він
впливає на формування структури потенційного врожаю
насіння і швидкість накопичення сухої маси. Фосфор істотно
впливає на формування листкової розетки, сприяє нормаль-
ному споживанню азоту та інших поживних компонентів.
Магній у період початку вегетації впливає на нормалізацію
споживання та використання мінеральних компонентів, про-
цеси фотосинтезу і біосинтезу жирів. Під час відновлен-
ня вегетації слід вносити комплексні добрива (наприклад,
Максимум PKMg), які крім фосфору, калію і магнію містять
повний набір мікроелементів. Одним з мікроелементів, що
застосовують рано навесні, є марганець, який бере участь
у процесах, що контролюють стресові стани рослин. Най-
важливішим мікроелементом є бор, який прискорює розвиток
кореневої системи, відповідає за транспортування цукрів у
рослині, є “маломобільним”, тобто повільно переміщується
рослиною до молодих органів. Тому треба застосовувати
боровмісні добрива (Максибор 21, Еколист моно Бор). За-
стосоване у відповідній критичній фазі листкове внесення
добрив дасть змогу отримати стабільний урожай. Отже,
весняне підживлення є одним з найважливіших кроків до
отримання задовільного результату.
УДК 631.81.036:631.412
2016.2.102. РУХОМІСТЬ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ: ТЕРМОДИ-
НАМІЧНИЙ ПІДХІД: монографія
/ Чешко Н.Ф. — К.: Аграр.
наука, 2015. — 144 с. — Бібліогр.: 77 назв. Шифр 547043.
Хіміко-термодинамічні характеристики ґрунтів, потен-
ціали живлення рослин, рухомість елементів у ґрунті,
константа рівноваги, азотвмісні гази, ґрунтова кислот-
ність.
Наведено дані досліджень хіміко-термодинамічних ха-
рактеристик (потенціали живлення рослин — ПЖР) ґрунтів
України. ПЖР використано для кількісної оцінки рухомості
у ґрунті елементів живлення (азот, калій, кальцій тощо), а
отже, доступності їх рослинам. Термодинамічна направле-
ність процесу переходу речовини у рухому форму визна-
чалась шляхом порівняння ПЖР з константою рівноваги
процесу. Складено шкали оптимальних і критичних рівнів
потенціалів ґрунтових процесів, зокрема шкалу порогових
значень потенціалу електронно-протонної рівноваги для тер-
модинамічної направленості емісії окремих азотвмісних газів
(закис, окисли азоту, аміаку) в атмосферу. Шкала дає змогу
оцінити умови емісії шляхом експресного потенціометричного
вимірювання безпосередньо в ґрунті
in situ
. Дано теоретичне
обґрунтування і детальний опис методик вимірювання дослі-
джуваних показників. Монографія розрахована на дослідні та
навчальні установи.
УДК 631.81.036:633.85:631.82
2016.2.103. ФОТОСИНТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОСЛИН
РИЖІЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ В ПРАВОБЕ-
РЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ
/ Господаренко Г.М., Рассадіна І.Ю. //
Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2015. — Вип. 3. —
С. 93–99. — Бібліогр.: 10 назв.
Рижій ярий, добрива мінеральні, площа листків, фото-
синтетичний потенціал.
Метою було дослідити динаміку формування площі лист-
кової поверхні рослин рижію ярого під впливом мінеральних
добрив. Дослідження проведено впродовж 2013–2014 рр. на
дослідному полі Уманського національного ун-ту садівництва.
Вирощували сорт рижію ярого Степовий 1. Установлено ди-
наміку формування площі листкової поверхні рижію ярого.
Застосування мінеральних добрив (P
60
K
60
— фон; K
60
+ N
60
;
P
60
+ N
60
; фон + N
30
; фон + N
60
; фон + N
60
S
70
; фон + N
90
; фон +
N
120
; фон + N
30
+ N
60
у підживлення; N
60
P
60
K
60
перед сівбою
врозкид; N
40
P
40
K
40
локально з сівбою) сприяло інтенсивні-
шому розвиткові листкової поверхні. Найбільшою площа
листкової поверхні рижію була у фазі цвітіння. Дослідження
показали, що фотосинтетичний потенціал (ФП) рослин ри-
жію ярого напряму залежав від застосування мінеральних
добрив, тривалості міжфазних періодів та інтенсивності
формування листкового апарату. Підвищення доз азотних
добрив мало позитивний вплив на величину ФП.
УДК 631.81:633.491(477.7)
2016.2.104. ВПЛИВ ДОБРИВ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ
НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ БУЛЬБ КАРТОПЛІ ЛІТНЬОГО
САДІННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
/ Гамаюнова В.В., Іскако-
ва О.Ш. // Сільське господарство та лісівництво: зб. наук.
пр. — 2015. — № 1. — С. 27–34. — Бібліогр.: 7 назв.
Картопля, сорти картоплі, добрива мінеральні, урожай-
ність картоплі, якість картоплі, регулятори росту.
Мета досліджень — визначення можливості застосування
зменшених доз мінеральних добрив (МД) за рахунок спо-
собу внесення та сумісного їх використання з сучасними
регуляторами росту рослин (РРР) при вирощуванні 3 сортів
картоплі за літнього строку їх садіння. Польові досліди про-
водили упродовж 2010–2012 рр. у ННПЦ Миколаївського
НАУ. Досліджували занесені до Державного реєстру сорти
картоплі селекції Ін-ту картоплярства НААН: ранньостиг-
лий — Тирас, середньоранній — Забава, середньостиглий —
Слов’янка. Доведено доцільність використання вказаних
сортів при вирощуванні картоплі літнього садіння у дво-
врожайній культурі на краплинному зрошенні. За середньої
забезпеченості ґрунту рухомими формами основних елемен-
тів живлення МД у дозі N
45
P
45
K
45
потрібно здійснювати ло-
кально у шар ґрунту 0–12 см, що забезпечує такий же вплив
на рівень урожайності досліджуваних сортів картоплі та
якість бульб як і застосування повного МД N
90
P
90
K
90
врозкид.
У період бутонізації посіви картоплі доцільно обробляти РР
діазофітом, адаптофітом або агростимуліном, що уможлив-
лює за незначних витрат підвищувати врожайність бульб та
покращувати їх якість.
УДК 631.816.3:631.175:633.63
2016.2.105. СРАВНИТЕЛЬНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИ-
МЕНЕНИЯ УДОБРЕНИЙ В ПЕРИОД ВЕГЕТАЦИИ САХАР-
НОЙ СВЁКЛЫ
/ Минакова О.А., Тамбовцева Л.В., Александ-
рова Л.В. // Земледелие. — 2016. — № 1. — С. 25–28. —
Библиогр.: 10 назв.
Добрива мінеральні, буряки цукрові, підживлення (поза-
кореневе, ґрунтове), аміачна селітра, сечовина, Гумімакс,
Мікровіт, врожайність.
У тривалих дослідах (2006–2014 рр.) вивчали підживлен-
ня кореневі (аміачна селітра і нітроамофоска N
27
P
5
K
5
+ S)
і позакореневі (Гумімакс, Мікровіт спільно з Органо-Бором,