Упрощенная HTML-версия
24
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.96.
фосфогіпсу і залізного купоросу. Інтенсивність взаємодії ме-
ліорантів з ґрунтом в умовах краплинного зрошення залежить
від ступеня кислотності ґрунту, їх гранулометричного складу,
хімічного вмісту води, форм і норм вапнякових матеріалів,
ступеня їх помелу, способів внесення і рівномірності пере-
мішування з ґрунтом. Використання солонцевих і засолених
ґрунтів для вирощування овочевої продукції обмежено че-
рез їх несприятливі хімічні, фізичні і біологічні властивості,
викликані підвищеним вмістом натрію. Хімічна меліорація
таких ґрунтів передбачає внесення меліорантів у ґрунт або
зрошувальну воду, яка меліорується в тому випадку, коли її
якість відповідає ІІ класу. Хімічна меліорація поливної води
включає обробку кальцієвими меліорантами з концентрацією
сульфатів кальцію не більше 1,5–2,0 г/дм
3
. Ефективність хі-
мічних меліорантів залежить від вмісту в них діючої речовини
і розчинності у воді.
УДК 631.674:631.587
2016.2.96. ПЕРСПЕКТИВНІ СПОСОБИ ЗРОШЕННЯ СІЛЬ-
СЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В ТЕПЛИЧНИХ УМОВАХ
/
Подмазка О.В. // Наукові засади ефективного ведення сте-
пового землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів
Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон,
2015. — С. 175–178. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр 546155.
Зрошення с.-г. культур, тепличні умови (зрошення), ав-
томатизація способів поливу.
Відмічено, що регулювання вологості ґрунту та повітря у
теплиці відповідно до біологічних особливостей рослин, тем-
ператури та освітлення — важливі процеси, які впливають
на врожайність с.-г. культур. Найбільш перспективним та
зручним у використанні процесом є автоматизація способів
поливу. Існує кілька способів автоматизації поливу рослин,
серед яких: капілярна система, трубчасті системи, дощу-
вальні насадки для поливу зверху і підґрунтове зрошення
в тепличних умовах. Найефективнішим вважається підґрун-
тове зрошення, яке, однак, є достатньо дорогим. За такого
поливу вода надходить безпосередньо до самої кореневої
системи рослин. Цей метод забезпечує цілий набір переваг:
збереження структури ґрунту, постійну підтримку рівномір-
ного рівня зволоження ґрунту, рівномірність поливу, а також
зниження витрати води та інтенсивність випаровування з
поверхні ґрунту. Зазначено, що всі способи автоматизовано-
го поливу рослин оптимізують витрати води для поливу та
режиму зрошення. Застосовувати системи автоматизованого
поливу необхідно науково обґрунтовано, дотримуючись біо-
логічних особливостей кожної с.-г. культури.
УДК 631.674:674.6:634.11
2016.2.97. СИСТЕМА УДОБРЕННЯ ПРИ КРАПЛИННОМУ
ЗРОШЕННІ ЦИБУЛІ
/ Волочнюк Є.Г., Кузьменко В.Д. // Нау-
кові засади ефективного ведення степового землеробства
в умовах змін клімату: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ.
конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон, 2015. — С. 57–60. —
Бібліогр.: 3 назви. Шифр 546155.
Краплинне зрошення, система удобрення, вологість
ґрунту передполивна, глибина зволоження.
Досліджено вплив глибини зволоження дернового супіща-
ного ґрунту, рівня передполивної вологості і доз мінеральних
добрив на розвиток, урожайність цибулі ріпчастої та ефектив-
ність використання поливної води. Відмічено, що тривалість
вегетаційного періоду цибулі залежно від взаємодії водного
і поживного режимів ґрунту змінювалась від 127 до 150 діб.
Підвищення передполивної вологості ґрунту й доз внесення
мінеральних добрив збільшувало тривалість вегетаційного
періоду. Збільшення глибини зволоження призводило до
зменшення вегетаційного періоду. Залежно від доз внесення
мінеральних добрив і рівня зволоження ґрунту врожайність
цибулі за краплинного зрошення змінювалась від 54,2 т/га на
ділянках, де поливи проводили для підтримки передполивної
вологості ґрунту 70–80% НВ у шарі 0,3–0,5 м, до 57,6 т/га
за підтримання передполивної вологості ґрунту близько 80%
НВ у шарі 0,3 м впродовж вегетаційного періоду. Найврожай-
нішею (58,3 т/га) цибуля на ріпку була на ділянці із внесен-
ням мінеральних добрив дозою N
65
P
55
K
15
та за підтримки пе-
редполивної вологості ґрунту не нижче 80% НВ у шарі 0,3 м.
За внесення N
115
P
85
K
65
на ділянках із постійною глибиною
зволоження ґрунту 0,3 м впродовж вегетаційного періоду
урожайність цибулі становила 63,5 т/га. Найефективніше на
формування врожаю цибулі вода витрачалась на ділянці із
внесенням мінеральних добрив дозою N
115
P
85
K
65
у поєднанні
з підтриманням диференційованої межі передполивної воло-
гості ґрунту 70–80% НВ у шарі 0,3 м.
УДК 631.675
2016.2.98. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПЛАНІВ ВО-
ДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ ЗМІНИ ПРОЕКТНИХ РЕЖИ-
МІВ РОБОТИ ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ
/ Крученюк А.В. //
Наукові засади ефективного ведення степового землероб-
ства в умовах змін клімату: зб. матеріалів Міжнар. наук.-
практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон, 2015. — С. 121–
124. Шифр 546155.
План водокористування, проектні режими зрошення,
зрошувальні системи, водоподача.
Дослідженнями сучасного стану використання зрошуваль-
них систем установлено зміну режимів їх роботи, не пе-
редбачену проектними рішеннями. Відмічено два основні
чинники впливу на зміну проектних характеристик систем:
зміна режимів роботи міжгосподарської зрошувальної мережі
і зміна режимів роботи внутрішньогосподарської зрошуваль-
ної мережі. Без врахування цих чинників під час складання
планів водокористування відбувається виникнення дефіциту
води для поливу сільгоспкультур, недобір врожаю. Внаслідок
проведених досліджень очевидними є наступні висновки: в
результаті зміни режиму роботи міжгосподарської мережі
зменшуються фактичні обсяги водоподачі порівняно з про-
ектними. Зміна структури сівозміни та застосування сучасних
високоврожайних сортів та гібридів потребує збільшення
обсягів водоподачі. Тому необхідно на стадії формування
планів водокористування перед початком поливного сезону
оцінити фактичну спроможність зрошувальної системи у
забезпеченні сільгоспкультур необхідними обсягами води з
метою мінімізації втрат врожаю.
631.8 ДОБРИВА
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН БИКІН А.В.
УДК 631.5:633.11:631.8
2016.2.99. ВПЛИВ РІЗНИХ ДОЗ АЗОТНОГО ДОБРИВА
ТА НОРМ ВИСІВУ НА ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ
СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/ Вожегова Р.А., Мунтян Л.В. //
Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2015. — Вип. 3. —
С. 107–113. — Бібліогр.: 13 назв.
Пшениця озима, сорт, урожайність, добрива азотні,
норми висіву.
Мета досліджень — розробка більш досконалих та еко-
номічно ефективних агротехнологічних прийомів отримання
високоякісного зерна пшениці озимої (ПО) різних сортів
залежно від норм висіву насіння. Досліджувані сорти ПО:
Росинка, Одеська 267, Херсонська безоста. Наведено дані
показників структури врожаю ПО вказаних сортів залежно від
доз добрив (N
0
P
60
; N
60
P
60
; N
90
P
60
; N
120
P
60
кг д.р./га) та норм
висіву (середнє за 2011–2014 рр.). Надано характеристики
(виповненість зерна, довжина колосу, маса 1000 зерен та ін.)
сортів ПО, що вивчались. Зроблено висновки: формування
високопродуктивних посівів різних сортів ПО і потенційної їх
продуктивності значною мірою залежать від рівня азотного
живлення та норм висівання насіння; найефективнішою до-
зою азоту для удобрення рослин ПО досліджуваних сортів
після рису є N
90
, що сприяє поліпшенню показників структури
врожаю; раціональною нормою висіву є 5 млн схожих насі-
УДК 631.8
ДОБРИВА
?