Упрощенная HTML-версия
23
№ 2 (68), 2016
2016.2.95.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
УДК 631.6
рах меншою мірою залежить від якості зрошувальних вод, що
дає змогу отримувати врожаї належної якості. Здобуті дані
свідчать про необхідність постійного контролю вмісту ВМ в
усіх компонентах системи “зрошувальна вода — зрошуваний
ґрунт — рослини”.
УДК 631.67:631.445.72(477.72)
2016.2.91. ОСОБЛИВОСТІ ҐРУНТОВИХ ПРОЦЕСІВ ТЕМ-
НО-КАШТАНОВИХ ЗРОШУВАНИХ І ВИЛУЧЕНИХ ЗІ ЗРО-
ШЕННЯ ҐРУНТІВ
/ Біднина І.О., Козирєв В.В., Морозов О.В.,
Томницький А.В., Влащук О.С., Шкода О.А. // Таврійський
науковий вісник. — Херсон, 2015. — Вип. 90. — С. 16–20. —
Бібліогр.: 4 назви. Шифр 546568.
Ґрунтові процеси тривалі, ґрунти темно-каштанові се-
редньосуглинкові, зрошувані та вилучені зі зрошення ґрун-
ти.
Показано спрямованість ґрунтових процесів на землях,
що вилучені зі зрошення або тимчасово не зрошуються.
Досліджувались темно-каштанові середньосуглинкові ґрунти
в зоні дії Ігулецького зрошувального масиву. Зазначено, що
після 11 років припинення зрошення загальна кількість солей
у шарі 0–30 см зменшилась лише на 0,002%. Зменшення від-
булося за рахунок сульфат-іонів та іонів хлору за зростання
кількості гідрокарбонатів. У цей самий час у метровому шарі
ґрунту спостерігалось значне зменшення як загального вмісту
солей (на 0,011%), так і токсичних (на 0,009%) порівняно зі
зрошуваним варіантом. Наслідком 18-річного перебування
темно-каштанового середньосуглинкового ґрунту поза зро-
шенням стало подальше розсолення ґрунтового профілю.
Найбільш істотні зміни іонно-сольового складу метрового
шару ґрунту спостерігались після 29-річного припинення зро-
шення. При цьому рН ґрунту та вміст іонів хлору, сульфатів і
катіонів кальцію та магнію стали наближатись до контрольних
(без зрошення) ділянок. Відношення Ca : Na зросло у 0–30 см
шарі від 0,50 до 1,43 одиниці, що сприяло зниженню токсич-
них солей до рівня контрольного варіанта. Встановлено, що
тривале зрошення (45 років) ґрунтів водами ІІ класу призвело
до слабкого осолонцювання за сумою катіонів натрію та калію.
Після 11 років припинення зрошення відбувається зменшення
щільності складання ґрунту до 1,35 г/см
3
, після 18 років — до
1,33 г/см
3
, а після 29 років наближається до незрошуваного
ґрунту — 1,31 г/см
3
. У всіх варіантах з припиненням зрошення
відмічається підвищення шпаруватості у шарі ґрунту 0–30 см,
яка коливалась у межах 48,28–49,81%.
УДК 631.67:633.174:631.8(477.72)
2016.2.92. ВПЛИВ УМОВ ЗВОЛОЖЕННЯ ТА СТРОКІВ
ПІДЖИВЛЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВОГО СОР-
ГО
/ Василенко Р.М. // Наукові засади ефективного ведення
степового землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів
Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон,
2015. — С. 52–54. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр 546155.
Зволоження, підживлення, сорго цукрове, норма зрошу-
вальна, добрива азотні.
Дослідження проведено на дослідному полі Інституту зро-
шуваного землеробства НААН. На ділянках за різних строків
внесення добрив використовували мінеральне добриво КАС
(карбамідно-амідну суміш) дозою N
40
, яку вносили в фазі 4–5,
8–10 і 15 листків. Вегетаційні поливи проводили зрошуваль-
ною нормою 1500 м
3
/га. Зазначено, що зрошення забезпечи-
ло приріст урожайності силосної маси сорго сорту Силосне
42 в середньому в 2 рази, а гібрида Довіста в 3 порівняно з
контролем без поливу. За умов додаткового зрошення гібрид
Довіста був більш продуктивним — врожайність становила
48,3–80,5 т/га. За зрошення на ділянках із внесенням азотних
добрив найбільш продуктивним було підживлення у фазі
4–5 листків. Підживлення азотними добривами N
40
на час
настання фази 4–5 листків забезпечило приріст урожайності
силосної маси сорго порівняно з неудобреними ділянками
сорту Силосне 42 на суходолі на 36% і за зрошення — на
48%, гібрид Довіста — на 50% і 40% відповідно. За піджив-
лення в наступні фази вегетації рослин сорго відмічалось
поступове зниження продуктивності силосної маси.
УДК 631.671:631.674:635.25
2016.2.93. СЕРЕДНЬОДОБОВЕ ВОДОСПОЖИВАННЯ ЦИ-
БУЛІ РІПЧАСТОЇ ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ В ПІВ-
ДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ
/ Васюта В.В. // Вісник аграрної
науки. — 2015. — № 12. — С. 55–56. — Бібліогр.: 11 назв.
Водоспоживання середньодобове, коефіцієнти біофізичні,
апроксимація, краплинне зрошення, цибуля ріпчаста.
Показано, що випаровування за кожного передполивного
рівня вологості ґрунту спостерігається за суми ефективних
температур — 2156°С. Величина середньодобового випа-
ровування зменшується від 58 до 50 м
3
/га за зниження
передполивного рівня вологості ґрунту від 90 до 70% НВ.
Встановлено, що максимальні питомі середньодобові ви-
трати вологи на 1°С спостерігаються за накопичення суми
ефективних температур на рівні 730°С, що відповідає по-
чатку інтенсивного росту листкового апарату. Незважаючи
на те, що в подальшому витрати вологи зростають істотно,
динаміка біофізичного коефіцієнта демонструє виражений
зворотний зв’язок від збільшення суми ефективних темпе-
ратур. Характерно, що в діапазоні температур 1631–2156°С
біофізичні коефіцієнти набувають стабільності за всіх рівнів
вологості ґрунту, але за абсолютною величиною за перед-
поливного рівня вологості ґрунту 90% НВ витрати вологи на
1°С на 18% відповідно вищі, ніж за 70% НВ. Дослідженнями
зв’язку між середньодобовим випаровуванням і сумою ефек-
тивних температур встановлено наявність апроксимованих
цими величинами залежностей для визначення біофізичних
коефіцієнтів цибулі ріпчастої, що дає можливість визна-
чити величину сумарного випаровування за краплинного
зрошення та на його основі формувати режим краплинного
зрошення цибулі ріпчастої.
УДК 631.674.4:626.86(255)
2016.2.94. РЕСУРСООЩАДНА ТЕХНОЛОГІЯ РЕГУЛЮ-
ВАННЯ ВОДНОГО РЕЖИМУ ҐРУНТІВ НА МЕЛІОРАТИВНИХ
СИСТЕМАХ ПОЛЬДЕРНОГО ТИПУ
/ Яцик М.В., Воропай Г.В.,
Топольнік Т.І. // Вісник аграрної науки. — 2015. — № 12. —
С. 47–51. — Бібліогр.: 10 назв.
Технологія ресурсоощадна, водний режим ґрунтів, меліо-
ративні системи польдерного типу, рівень ґрунтових вод,
кореневий шар ґрунту.
Запропоновано ресурсоощадну технологію регулювання
водного режиму ґрунтів на меліоративних системах поль-
дерного типу, за реалізації якої цілеспрямоване створення
акумулювальних ємностей у верхніх шарах зон аерації спо-
собом пониження рівня ґрунтових вод сприяє підвищенню во-
логозабезпеченості багаторічних трав на 15–20%. Водночас
істотно знижуються витрати води через інфільтрацію за межі
кореневого шару ґрунту. У середньому величина інфільтра-
ції була в 4 рази меншою порівняно з традиційною схемою
регулювання (циклічне шлюзування). Економії витрат води
та електроенергії досягнуто завдяки впровадженню ресур-
соощадних технологічних параметрів регулювання водного
режиму осушуваних ґрунтів та цілеспрямованому створенню
акумулювальних ємностей у кореневому шарі ґрунту. На
модулі дослідної ділянки площею 245 га досягається еко-
номія води — 48,7 тис. м
3
/рік, а спожитої електроенергії —
45,7 кВт·год/га площі осушення, що становить 5,7% на рік без
зменшення середньої врожайності багаторічних трав.
УДК 631.674.6
2016.2.95. ХИМИЧЕСКАЯ МЕЛИОРАЦИЯ ПОЧВ И ВОДЫ
ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ ОВОЩНЫХ КУЛЬТУР НА КАПЕЛЬ-
НОМ ОРОШЕНИИ
/ Усатая Л., Шатковский А., Рябков С. //
Овощеводство. — 2015. — № 12. — С. 66–69.
Краплинне зрошення, меліорація ґрунтів хімічна, культури
овочеві.
Охарактеризовано модель ґрунту для овочевих культур
на краплинному зрошенні. Ґрунти, які не відповідають па-
раметрам охарактеризованої моделі, потребують хімічної
меліорації, спрямованої на нейтралізацію токсичної дії на
рослини кислот, основ, солей, рухомих форм алюмінію й
інших речовин, що знаходяться в ґрунтовому розчині, а також
покращання фізико-хімічних і агрофізичних властивостей
ґрунтів. Для цього на кислих ґрунтах Полісся і Лісостепу
(дерново-підзолисті, дерново-опідзолені, світло-сірі, сірі,
темно-сірі лісові ґрунти) застосовують вапнування з викорис-
танням вапнякових матеріалів, а на лужних ґрунтах Степу
(солонцьові типи чорноземів південних, темно-каштанових
і каштанових ґрунтів) — гіпсування з використанням гіпсу,