Упрощенная HTML-версия
27
№ 2 (68), 2016
2016.2.114.
системі органічних агротехнологій. Визначено ефективність
біогумусу та його похідних, ЕМ-технологій у системі органічно-
го землеробства, підвищенні родючості ґрунту, оздоровленні
навколишнього середовища. Представлено огляд літератур-
них джерел за останні роки з питань досліджень, практичного
застосування, економічної ефективності біопрепаратів в
Україні та за кордоном. Установлено: невисокі норми добрив
стимулюють зростання чисельності ґрунтових мікроорганізмів
та біохімічну активність ґрунту; бактеріальні препарати пози-
тивно впливають на фізіологічний оптимум поживних речовин
у ґрунті; використання мікробних препаратів, у т.ч. ЕМ-тех-
нологій, у системі органічного (біологічне) землеробства дає
змогу підвищити родючість ґрунту, збільшити врожайність с.-г.
культур, оздоровити навколишнє середовище.
УДК 631.86:631.862/.863
2016.2.111. ЕФЕКТИВНЕ ЗАСТОСУВАННЯ РІДКИХ ОРГА-
НІЧНИХ ДОБРИВ
/ Скрильник Е. // Пропозиція. — 2016. —
№ 2. — С. 66–70.
Добрива органічні рідкі, безпідстилковий гній (ВРХ, свині),
послід, біогенні елементи, тверда та рідка фракції, біо-
логічне очищення.
Безпідстилковий гній (БГ) (ВРХ, свині) та послід (П) ха-
рактеризуються низьким умістом органічної речовини (ОР),
біогенних елементів, незбалансованим співвідношенням
N : P : K, високим інфекційним, інвазійним потенціалом, зна-
чним вмістом токсичних сполук (метан, скатол, меркаптан,
феноли, крезол, аміак, сірководень тощо), які пригнічують
ріст і розвиток рослин. Наведено дані: вміст води та осно-
вних елементів живлення (N, P
2
O
5
, K
2
O) у рідкому гною (РГ)
та гнойових стоках (ГС), %, ВРХ та свиней на відгодівлі; хі-
мічний склад РГ свиней та його фракцій після розподілення,
%, на суху речовину та хімічний склад (вода, N, P
2
O
5
, K
2
O)
посліду дорослої птиці (кури, качки, гуси, індики). Розглянуто
питання застосування рідкого БГ та П і, зокрема, технологій
їх обробки: гомогенізація; розподілення РГ на тверду та рідку
фракції; біологічне очищення ГС з наступним використанням
їх для удобрення і зрошувально-удобрювальних поливів.
У колообігу поживних речовин у системі ґрунт — рослина —
тварина — ґрунт рідкі органічні добрива використовуються у
більш короткий термін, ніж підстилковий гній. Наведено дані
щодо ефективності дії підстилкового та безпідстилкового
гною (за даними польових дослідів), а також впливу рідкого
та підстилкового гною за різних строків внесення на врожай-
ність с.-г. культур (за даними наукових установ України). З
метою зниження витрат на зберігання рекомендується вико-
ристовувати РГ протягом року: наприкінці літа та восени —
по стерні, подрібненій соломі під зяблеву оранку, пізно восе-
ни та взимку — на рівних ділянках, неораних полях по мерз-
лому ґрунту або снігу, навесні — під дискове боронування.
Разом з тим наведено застереження щодо використання БГ.
За систематичного та надлишкового внесення БГ відбувають-
ся такі процеси: погіршання ґрунтової родючості; надлишкове
фосфатування ґрунту; нітратне забруднення ґрунтових вод;
уповільнення самоочищення ґрунту від патогенної мікро-
флори та гельмінтів; надлишкове накопичення нітратів у
рослинах, що викликає отруєння тварин. Використання без-
підстилкового гною як органічного добрива потребує науково
обґрунтованого підходу.
УДК 631.872:631.445:631.452
2016.2.112. РОЛЬ БИОЛОГИЗИРОВАННЫХ СЕВООБО-
РОТОВ В ИЗМЕНЕНИИ СОДЕРЖАНИЯ ГУМУСА В ДЕРНО-
ВО-ПОДЗОЛИСТЫХ ПОЧВАХ ВЕРХНЕВОЛЖЬЯ
/ Шрам-
ко Н.В., Вихорева Г.В. // Земледелие. — 2016. — № 1. —
С. 14–16. — Библиогр.: 16 назв.
Ґрунт, сівозміна, добрива (мінеральні, зелене), сидерати,
рілля, трави бобові багаторічні, біологізація, гумус.
Наведено результати досліджень, здійснених у 2002–2014 рр.
з вивчення впливу біологізованих сівозмін на вміст гумусу в
дерново-підзолистих ґрунтах, а також продуктивності сівозмін.
Вивчали 3-, 4-, 5- і 6-пільні сівозміни, що мають у структурі
від 25 до 60% багаторічних бобових трав, а також ріпак і
гірчицю білу, які висівали післяукісно. Сівозміни закладали
на наступних рівнях мінерального живлення: природний агро-
фон (без добрив); підтримувальний N
45
P
45
K
45
; інтенсивний
N
90
P
90
K
90
. За початкового вмісту гумусу 1,54% відмічено
його зростання в усіх біологізованих сівозмінах. Найбільший
приріст одержано у сівозмінах, насичених бобовими травами
на 40 і 50%. В таких сівозмінах активізується взаємозв’язок
органічного зеленого добрива з мінеральними формами,
що суттєво впливає на підвищення продуктивності ріллі і
баланс органічної речовини ґрунту. Застосування добрив
підвищує продуктивність сівозміни на 39,0–60,9% порівняно
з варіантом без добрив. Баланс органічної речовини стає по-
зитивним і підтримується за рахунок післяжнивно-кореневих
залишків бобових трав, зеленої маси післяукісних культур і
соломи зернових.
УДК 631.874:633.791:631.95
2016.2.113. ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМОК ЕФЕК-
ТИВНОГО ВЕДЕННЯ ХМЕЛЯРСТВА
/ Стецюк О.П., Киричен-
ко Л.П., Шпакевич Л.Ю. // Агропромислове виробництво По-
лісся: зб. наук. пр. — Житомир, 2015. — № 8. — С. 60–62. —
Бібліогр.: 4 назви. Шифр 546904.
Хміль, хмеленасадження, агрозаходи, добрива зелені,
культури покривні, продуктивність хмелю.
Метою було дослідити ефективність застосування біо-
логізованих агротехнологій на хмеленасадженнях, їх вплив
на урожайність та якість хмелепродукції. Досліди провели
у 2011–2014 рр. на хмелеплантації ІСГП. Порівнювали тра-
диційні технології вирощування хмелю з новою, що перед-
бачала утримання міжрядь під покривними культурами. Як
такі використали редьку олійну, люпин та гірчицю, а також
задерніння міжрядь багаторічними травами. Наведено дані
накопичення зеленої маси сидеральних культур та багаторіч-
них трав. Найефективнішими за урожайністю шишок хмелю
виявились такі варіанти: залуження міжрядь багаторічними
травами (1,59 т/га); олійна редька як сидерат (1,71 т/га) та
подвійна сидерація (1,54 т/га) за показника 1,03 т/га у конт-
ролі (без добрив). За умови значної економії традиційного
перегною вони майже не поступались загальноприйнятій
технології (1,69 т/га). Вміст
?
-кислот в усіх біологізованих
варіантах перевищував контроль на 5–13 відносних відсотків.
Зроблено висновок, що ефективне функціонування агробіо-
ценозу хмеленасаджень можна забезпечити за використання
агробіологічних способів утримання ґрунту, що дасть можли-
вість зменшити антропогенне навантаження на екосистему
хмільника при стабільній продуктивності.
502/504 ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК
631.92/.95 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН ГУДКОВ І.М.
УДК 502.31:504.03(100+477)
2016.2.114. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ
НА МІЖНАРОДНИХ ФОРУМАХ З ДОВКІЛЛЯ І РОЗВИТКУ
/
Туниця Ю.Ю. // Науковий вісник Національного лісотехнічного
університету України: зб. наук.-техн. пр. — Л., 2015. — Вип.
25.3. — С. 77–85. — Бібліогр.: 33 назви. Шифр 546421.
Захист і збереження довкілля, сталий розвиток, еконо-
міка зелена.
Зроблено спробу попереднього, далеко неповного за фак-
тажем, глибиною аналізу та масштабами, наукового осмис-
лення позиції України на міжнародних форумах з проблем
охорони довкілля і сталого розвитку. Зазначено, що поряд з
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ