Упрощенная HTML-версия
18
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.68.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
631.5 АГРОТЕХНІКА
Науковий референт — доктор с.-г. наук ШЕЛЕПОВ В.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 631.03:633.34:631.6(477.72)
2016.2.68. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ ЗА РІЗ-
НИХ УМОВ ЗВОЛОЖЕННЯ ТА ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОС-
ЛИН НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
/ Булигін Д.О., Суздаль О.С.,
Мишукова Л.С., Влащук О.С. // Науково-технічний бюлетень
Інституту олійних культур НААН: зб. наук. пр. — Запоріжжя,
2014. — Вип. 21. — С. 75–79. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр
547198.
Соя, режим зрошення, сорт, густота стояння рослин,
урожайність.
Наведено результати досліджень режимів зрошення та
густоти стояння рослин на продуктивність нових сортів сої
Даная та Аратта при вирощуванні на неполивних і зрошу-
ваних землях південного Степу України. Вивчали режими
зрошування на рівні 60–80% НВ та густоту стояння рослин
від 400 до 700 тис./га. У середньому за три роки (2010–2012)
найвищу врожайність 3,14 т/га одержано у варіанті з підтри-
манням вологості ґрунту 70% НВ упродовж усієї вегетації з
густотою стояння рослин 500–600 тис./га. Сорт Аратта був
більш врожайним (3,60–3,61 т/га), ніж сорт Даная (3,08–
3,15 т/га). Застосування зрошення суттєво впливало на по-
казники ефективності вирощування сої. Вартість валової
продукції з 1 га зрошуваних варіантів за всіх норм густоти
стояння сої була в 3,9–7,7 у сорту Аратта та в 4,3–8,1 — у
сорту Даная більше, ніж на ділянках контролю без зрошення.
Стосовно густоти стояння рослин, то найнижчою собівартість
зерна сої була за густоти 400 тис. рослин/га, максималь-
ною — за густоти 700 тис./га на обох сортах. Чистий при-
буток найбільшим був за густоти 500 тис./га на сорті Аратта
і 600 тис./га на сорті Даная за вологості ґрунту 70%. У сухі
та середньосухі роки вирощувати сою без зрошення недо-
цільно.
УДК 631.153.7:635.655:631.53.01
2016.2.69. ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУ-
ВАННЯ НА ФОТОСИНТЕТИЧНУ ТА НАСІННЄВУ ПРОДУК-
ТИВНІСТЬ ПОСІВІВ СОЇ
/ Шовкова О.В. // Вісник Житомир-
ського національного агроекологічного університету: наук.-
теорет. зб. — Житомир, 2015. — № 2(50), т. 1. — С. 464–
471. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр 546506.
Соя, строки сівби, мікродобрива, обробка насіння, площа
листків, продуктивність фотосинтезу, врожайність на-
сіння.
Представлено результати досліджень з вивчення впливу
строків сівби, передпосівної обробки насіння мікродобривом
та позакореневого підживлення посівів сої мікродобривами
на хелатній основі Рексоліном і Брасітрелом на форму-
вання фотосинтетичної та насіннєвої продуктивності сої
в умовах Лівобережного Лісостепу України. Вивчали дію
трьох факторів: строки сівби (ранній, оптимальний та піз-
ній), передпосівну обробку насіння (без добрив, обробка
Рексоліном), позакореневе підживлення посіву (без піджив-
лення, підживлення Рексоліном, підживлення Брасітрелом).
Установлено, що величина листкової поверхні рослин сої
значною мірою залежала від застосування мікродобрив та
строків сівби. Так, за ранньої сівби з передпосівною об-
робкою насіння мікродобривом Рексоліном і позакореневим
підживленням посівів протягом вегетації Рексоліном або Бра-
сітрелом, відповідно формуються підвищені показники фо-
тосинтетичної продуктивності (площа листкової поверхні —
38,9 і 39,9 тис. м
2
/га, фотосинтетичний потенціал — 1,521
і 1,570 млн м
2
/днів/га, чиста продуктивність фотосинтезу —
2,91 і 2,93 г/м
2
за добу), що сприяло одержанню найвищої
врожайності насіння за сівби у ранній строк — 2,39 і 2,48 т/га.
За сівби в оптимальний і пізній строки показники врожайності
насіння були також високими — 2,25 і 2,33 та 2,10 і 2,18 т/га
відповідно, проте дещо нижчими порівняно з урожайністю
за раннього строку сівби. Зроблено висновок, що в умовах
Лівобережного Лісостепу України для одержання найвищо-
го врожаю сої, її слід сіяти у більш ранні строки, а насіння
обробляти мікродобривами.
УДК 631.445.4:631.583:633.34
2016.2.70. ВЛИЯНИЕ ЭЛЕМЕНТОВ ТЕХНОЛОГИИ НА
ПРОДУКТИВНОСТЬ СОИ В УСЛОВИЯХ ОБЫКНОВЕННЫХ
ЧЕРНОЗЁМОВ
/ Кулыгин В.А. // Достижения науки и техники
АПК. — 2016. — Т. 30, № 2. — С. 69–71. — Библиогр.: 15
назв.
Соя, обробіток ґрунту, фон добрив, запаси вологи, за-
сміченість поля, продуктивність.
Висвітлено пошуки оптимального сполучення способів
основного обробітку ґрунту і рівнів мінерального живлення
при вирощуванні сої на звичайних чорноземах Ростовської
обл. Вивчали 3 варіанти обробітку ґрунту: полицевий (конт-
роль), безполицевий і нульовий та 3 фони мінерального
живлення — N
60
P
60
K
60
(оптимальний), N
30
P
30
K
60
і без добрив.
Перед сівбою сої найбільші запаси вологи у метровому шарі
ґрунту накопичувались на варіантах без основного обробіт-
ку — 154–179 мм, що на 12–17% більше, ніж після оранки.
Передзбиральна засміченість на варіантах з прямою сівбою
залежно від фону добрив була більшою, ніж після оранки в
2,5–2,8 раза, а з безполицевою — у 1,9–2,2 раза. Оранка
забезпечувала найвищий врожай — 14,0 ц/га на фоні по-
вної норми добрив, 12,9 ц/га — на фоні половинної норми
і 11,7 ц/га — без добрив. За безполицевого обробітку врожай-
ність насіння знижувалась порівняно з оранкою на 0,7–4,3%.
За прямої сівби різниця з контролем сягала 12,8–13,2%.
Внесення половинної норми добрив на фоні різних способів
обробітку ґрунту підвищувало врожайність сої порівняно з
контролем на 9,8–11,6%, повною нормою — на 19,7–24,1%.
Найбільшу віддачу від застосування добрив — 1,5 кг додат-
кової продукції на 1 кг добрив — одержано на варіанті безпо-
лицевого обробітку ґрунту. Зроблено висновок, що в умовах
Ростовської обл. при вирощуванні сої слід застосовувати
безполицеве розпушування, яке дає змогу зменшити енерге-
тичні витрати в 2,5 раза порівняно з оранкою, одержати 1,5 кг
додаткової продукції на 1 кг добрив.
УДК 631.461:633.34
2016.2.71. В СЕВООБОРОТЕ, В УСЛОВИЯХ РЫНКА
/
Фадеев Л. // Агроперспектива. — 2016. — № 3. — С. 44–45.
Соя, сівозміна, попередник, амонійний азот.
Відмічено, що соя надзвичайно вдала культура для сіво-
зміни — знижує витрати на внесення азоту, й сама потребує
лише його стартового внесення. У США “соя — кукурудза”
домінуюча ланка у сівозмінах. Підрахунки свідчать, що сівба
кукурудзи після сої дає змогу знизити норму внесення азоту у
2 рази без зниження врожайності кукурудзи. У цьому зв’язку
слід відмітити, що крім амонійного азоту за рахунок роботи
бульбочкових бактерій на коренях, листях, які опадають після
дозрівання бобів, додатково вноситься у ґрунт азоту близько
110 кг/га. Кращими попередниками для сої є пшениця озима,
ярий ячмінь та кукурудза на силос. Сама соя — добрий по-
передник для багатьох культур. Як попередник під пшеницю
озиму не поступається люцерні та кукурудзі на силос. Фірма
“Хорол-Агро” на підставі свого досвіду пропонує наступне
чергування: соя – соя – соя – кукурудза – соя – соя – соя – пше-
ниця озима + сидерати (олійна редька) післяжнивно. Вро-
жайність кукурудзи після сої і пшениці озимої вища, ніж коли
їх висівають по чорному пару. Соя також добрий попередник
для рису. В Одеській області сою культивують у рисових
чеках.
УДК 631.461:633.34:631.582
2016.2.72. ЖИВОЙ ОРГАНИЗМ — ПОЧВА
/ Фадеев Л. //
Агроперспектива. — 2016. — № 3. — С. 46–47.
Ґрунт, ґрунтова біота, родючість ґрунту, сівозміна,
соя.