Упрощенная HTML-версия
17
№ 2 (68), 2016
2016.2.61.
реакція пташиного посліду не сприяла агрегації ґрунту і
утворенню агрегатів. У глауконітумісних варіантах ґрунти за
фізичними властивостями досягли показників фосфогіпсо-
вмісних варіантів.
УДК 631.45
2016.2.63. ЦІННІ, ДЕГРАДОВАНІ І МАЛОПРОДУКТИВНІ
ҐРУНТИ УКРАЇНИ: ЗАХОДИ З ОХОРОНИ І ПІДВИЩЕННЯ
РОДЮЧОСТІ
/ Медведєв В.В., Пліско І.В. — Х.: ТОВ “Сму-
гаста типографія”, 2015. — 144 с. — Бібліогр.: 69 назв. Шифр
546986.
Ґрунти України, охорона і підвищення родючості, діаг-
ностика деградації ґрунтів.
Визначено перелік критеріїв, конкретні параметри і гео-
графічну розповсюдженість орних цінних, деградованих і
малопродуктивних ґрунтів. Цінні ґрунти як ґрунти з оптималь-
ними або наближеними до них параметрами морфологічних,
фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей потребують
організації особливої охорони, зокрема введення Червоної
книги ґрунтів, а в разі використання в землеробстві — забо-
рони будь яких заходів, що їм шкодять. Деградовані ґрунти
запропоновано диференціювати за типами (відповідно до
причин, що їх викликають), розповсюдженістю і меліоратив-
ними заходами. Особливу увагу звернено на необхідність
дотримання припустимого тиску знарядь через зменшення
механічного навантаження на ґрунт у процесі його обробітку.
Обґрунтовано перелік критеріїв, за якими визначено площі і
географію орних ґрунтів з кращим, середнім і гіршим рівнем
родючості щодо вимогливих і маловимогливих культур. У
додатках наведено таблиці для діагностики деградації і ви-
значення якісного стану ґрунтового покриву країни.
УДК 631.452:631.5(477.53)
2016.2.64. СТАН ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ
ҐРУНТІВ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА: моногра-
фія
/ за ред.: Кохана А.В., Глущенка Л.Д. — Полтава, 2015. —
90 с. Шифр 546828.
Родючість ґрунтів, ґрунтові ресурси, структура земле-
користування, обробіток ґрунту, застосування добрив.
Розглянуто особливості ґрунтово-кліматичних умов Пол-
тавської обл. та її ґрунтових ресурсів. Відмічено, що ґрунто-
вий покрив області досить строкатий, але в цілому представ-
лений вісьмома їх типами. Основні з них — чорноземи різних
типів (до 93%) і сірі лісові (2,6%). Досліджено та проаналізо-
вано вплив природних та антропогенних чинників на ґрунт,
його родючість, фізичні, хімічні та біологічні властивості. На
основі багаторічних досліджень узагальнено наукові розроб-
ки та практичні дослідження шляхів регулювання родючості
ґрунтів: оптимізацію територіальної структури землекористу-
вання, меліорацію земель, способи основного обробітку ґрун-
ту, раціональне застосування мінеральних добрив. Велику
увагу приділено застосуванню на полях органічних добрив
та післяжнивних решток, дотриманню сівозмін. На прикладі
ДП “ДГ “Степне”” показано результати практичного викорис-
тання науково обґрунтованих рекомендацій з урахуванням
економічної ефективності.
УДК 631.452:631.51:631.8
2016.2.65. РОДЮЧІСТЬ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО СУ-
ПІЩАНОГО ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗ-
НИХ СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ І СИСТЕМ УДОБ-
РЕННЯ
/ Кочик Г.М., Мельничук А.О., Лазаренко О.В., Гуца-
люк Л.С., Юрченко Л.М. // Агропромислове виробництво По-
лісся: зб. наук. пр. — Житомир, 2015. — Вип. 8. — С. 7–14. —
Бібліогр.: 8 назв. Шифр 546904.
Родючість, ґрунт дерново-підзолистий супіщаний, об-
робіток ґрунту основний, системи удобрення, гумус, про-
дуктивність сівозміни.
Установлено, що тривале вирощування культур (27 років)
без використання органічних і мінеральних добрив призво-
дить до деградації дерново-підзолистого супіщаного ґрунту
та невідновлюваних втрат його родючості: запас гумусу
зменшився в середньому на 0,04–0,11 т/га за рік, уміст фос-
фору — на 53,5–56,8%, калію — на 40,3–45,6% порівняно з
вихідними показниками. За систематичного застосування за-
гальноприйнятої для зони Полісся системи удобрення, якою
передбачено внесення органічних (7,8 т гною) та мінеральних
(в дозі N
57
P
63
K
70
кг д.р.) на 1 га сівозмінної площі щороку,
забезпечується стабільність умісту гумусу з тенденцією до
його накопичення. Темпи гуміфікації становлять: за оранки —
0,09 т/га, за безполицевих способів обробітку — 0,24–0,26 т/га
у рік. За такої системи удобрення запаси гумусу в орному
шарі ґрунту (0–20 см) збільшилися порівняно з вихідними
на 2,3–7,1 т/га (11,8–28,4%), рухомого фосфору — в 2,9–3,3
раза, обмінного калію — в 1,4 раза. Використання в системі
удобрення побічної продукції зернових та післяжнивних
культур на зелене добриво на фоні зменшеної вдвічі дози
органічних і мінеральних добрив порівняно з загальноприй-
нятими дає змогу підтримувати і відтворювати родючість
дерново-підзолистого супіщаного ґрунту без істотного зни-
ження продуктивності сівозміни. На фоні загальноприйнятих
доз органічних і мінеральних добрив продуктивність культур
9-пільної сівозміни підвищується на 60,3–67%.
УДК 631.459.2:631.111.2
2016.2.66. ОЦІНКА ВОЛОГОНАКОПИЧЕННЯ В ҐРУНТАХ
СТЕПОВИХ АГРОЛАНДШАФТІВ
/ Белоліпський В.О., Полу-
лях М.М. // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат. наук.
зб. — Х., 2015. — Вип. 84. — С. 63–72. — Бібліогр.: 9 назв.
Шифр 06 546907.
Вологозабезпечення ґрунту, степові агроландшафти,
гідрологічні параметри ґрунтів.
Досліджено можливість кількісного оцінювання гідроло-
гічних параметрів ґрунтоводоохоронного агроландшафту з
адаптацією протиерозійного облаштування на водозборі.
Виявлено, що функціонування агроландшафту визначається
гідрологічними параметрами ґрунтів, характеристиками при-
родного та антропогенного середовища (щільність будови
ґрунту, атмосферні опади, коефіцієнт захисної дії лісосмуг,
агрофон). Розраховано емпіричні моделі коефіцієнта зво-
ложеності ґрунту у квітні, коефіцієнта дефіциту вологи в
травні–червні, липні–серпні та вересні–жовтні. Доведено,
що оцінювання функціонування агроландшафту та його опти-
мізацію можна проводити за моделлю вологозабезпеченості
ґрунту у певні періоди вегетації. Моделі функціонування
ґрунтоводоохоронного агроландшафту дають змогу про-
вести природно-антропогенне групування ландшафтів за
дефіцитом продуктивної вологи (від 0,7 НВ) та запропону-
вати диференційовані заходи щодо збереження вологи для
конкретних періодів вегетації сільгоспкультур.
УДК 631.461:631.582:631.8
2016.2.67. БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ ЗА ОРГА-
НІЧНОЇ СИСТЕМИ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУР У КОРОТКО-
РОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ
/ Ковальов В.Б., Трембіцька О.І.,
Радько Т.В. // Агропромислове виробництво Полісся: зб.
наук. пр. — Житомир, 2015. — Вип. 8. — С. 15–20. — Біб-
ліогр.: 8 назв. Шифр 546904.
Біологічна активність ґрунту, система вирощування
органічна, гумус, сівозміна.
Установлено, що за органічної системи удобрення, яка
включає внесення гною, соломи зернових культур та сиде-
ратів мікробіологічні процеси у ґрунті за визначенням виді-
лення вуглекислоти, розкладу лляної тканини та розвитку
ґрунтової біоти — дощових черв’яків — проходять значно
інтенсивніше порівняно з процесами за загальноприйнятих
органо-мінеральних систем удобрення. Органічна система
удобрення забезпечує позитивний баланс гумусу у ґрунті (1,1
т/га) та високі показники врожайності при зменшенні витрат
за рахунок вартості мінеральних добрив. Внесення в ґрунт
лише мінеральних добрив у науково обґрунтованих дозах під
усі культури сівозміни практично не активізує мікробіологічні
процеси мінералізації органічних решток та розвитку ґрун-
тової біоти — дощових черв’яків, внаслідок чого за високої
продуктивності культур сівозміни спостерігається від’ємний
баланс гумусу у ґрунті при високих витратах на добрива та
їх внесення. Органо-мінеральна система удобрення забез-
печує високу інтенсивність мікробіологічних процесів у ґрунті,
позитивний баланс гумусу, високі показники врожайності,
однак потребує додаткових порівняно з органічною системою
витрат коштів.
УДК 631.4
ҐРУНТОЗНАВСТВО